Способи творення присвійних прикметиків (42278)

Посмотреть архив целиком

65. Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою


Мова для мене — це справді одна

з найбільших таємниць.

Є мовби доповненням мого життя,

якщо не самим життям.

Валерій Шевчук


Комунікативна розминка


Часто, коли приїжджаєте в село чи містечко, звідки родом ваші батьки, ви чуєте від старших людей: «А чи є ж то…Та то ж Миколине… Іванів син … Клавчина донька…А що приїхали в гості до бабуні? Велика вже. Помічник…» Теплішають очі в односельців і у ваших мам, тат.

А як реагуєте ви на такі слова? Як часто ви навідуєтеся до своїх бабусь і дідусів? Які спогади у вас про це перебування? Поділіться приємними відчуттями малої батьківщини з друзями.

Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Поетеса і досвідчений педагог Надія Геращенко називає яблуню матусею. Чому? Які цінності важливі для поетеси? Чи згодні ви з таким баченням?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. Випишіть слова, утворені морфолого-синтаксичним способом.

З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів.


Дороги нас ведуть назад:

У батьків дім, матусин сад.

Буває пізно, аж занадто –

Змарнілий двір, старенька хата.

Я поглядом шукаю маму,

А бачу яблуньку - ту саму...


Присвійні прикметники вживаються на позначення належності предмета людині і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: мамина хустка; рідко — тварині: соловейків спів, ластівчине гніздо.

Утворюються присвійні прикметники від іменників, що є назвами людей і тварин.


Таблиця

Утворення присвійних прикметників

Утворення прикметників від іменників

Спосіб творення

Приклади

Від іменників I відміни

назв людей

назв тварин

за допомогою суфікса –ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], чергуються з [ж], [ч], [ш];

за допомогою суфікса -ін (на письмі -їн)

за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн):

суфіксів -ач

шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий

сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин.

Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.

бджол-ин-ий, солов'-їн-ий;

соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий.


Від іменників 2-ої відміни,

що позначають загальні і власні назви

за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв)

дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого;

Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого


Прокоментуйте утворення присвійних прикметників. Напишіть лист другові (подрузі), використовуючи подані присвійні прикметники.

Надія — Надіїн, Зоя — Зоїн, Софія — Софіїн, Тарас — Тарасів, Тарасова, Василь —Василів, Василева; Мусій — Мусіїв, Мусієва; Михась —Михасів, Михасева.

Утворіть присвійні прикметники (чоловічого та жіночого роду) від поданих іменників. Складіть діалог «У мене в гостях» з утвореними словами.

Андрій, Юля, Мелашка, слюсар, дочка, Таня, Марійка, Марія, Євгенія, Євгеній, свекруха, Микола, Івасик, дідусь, донька, Палажка, Івга, листоноша, Настя, Тарас, Андрійко, Світланка, Анастасія, Ольга, Оля, Іванко, Іван, Соня, бабуся, Олександр, Олександра, Ярослав, мати, Олексій, Ілля, Сергій.

*Від іменника мати присвійний прикметник утворюється материн.

Учень припустився помилки при утворенні присвійних прикметників. Перевірте подані слова.

Миколів, Лесин, Лазарева, Софіїн, Лесів, Олександрин, Едмундів, індичий, доччин, Ївжин, Євгеніїв, свашин, Мелашчин, Світланчин, Петрів.

Ад’єктивації ( переходу у прикметники) зазнають українські прізвища. Наприклад: Кулею черкнуло Чернишевого коня. Найвища група дерев стояла якраз навпроти Сагайдиного взводу (О.Гончар).

Поміркуйте, як утворені подані прізвища.

Ковалів, Пономарів, Шевчишин, Щоголів, Іванишин, Павлишин, Ковалишин, Шевців, Кравців. Що вам відомо про окремі з них?

Корисно знати

Олекса́ндр Дани́лович Пономарі́в (1935 р.н.) — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор фіологічних наук, професор, завідувач кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України.

Автор наукових праць з історії, культури, стилістики української мови, зокрема підручників «Стилістика сучасної української мови», «Культура слова: Мовностилістичні поради».

У руках небайдужого дослідника прізвища можуть заговорити як живі свідки історії, тому їх вивчення є корисним не лише для етимології, лексикології, словотвору, а й для історії рідного краю.

Євген Гуцало писав: «Серед нашого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища – чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Про ніякі – і мови ніякої: вони веселою усмішкою не скроплять уста, глузливим жартом не запалять очей. А тільки залетіло до вух кому незвичайне чи кумедне прізвище, як, дивись, розгладилися зморшки на обличчі, прокинулося серце, а розум погострішав умить, так і бродить, щоб спромогтися на дошкульний жарт, на перчистий кпин чи солоний дотеп. Тільки в нашому селі небувало багатий урожай на прізвища, які то хлібом, здається, пахнуть, то дьогтем і смолою від них відгонить за версту, а то квіткою – садовою чи луговою – дурманить ...».

Підготуйте виставку художніх творів, автори яких розглядають прізвища, а також повідомлення для учнів середньої школи «Про що розповідають прізвища», в якому головну увагу приділіть українським прізвищам, утворених способом ад’єктивації.

Частина присвійних прикметників вживається тепер як географічні назви: Київ (місто Кия), Харків (від Харко), Львів, Васильків, Святошин, Пирятин, Козятин, Клавдієве, Сватове, Гречине, Маріїне.

Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. Що вам про місто Глухів?

Поясніть за етимологічним словникомзначення слова комонник. На які питання відповідають підкреслені слова? Яке фонетичне чи історичне явище зафіксоване у виділеному слові?


Не було тут пусто, ані голо,

то вважається не без підстав,

що через глухі ліси навколо

Глухів назву Глухова дістав.

Може, Глух, комонник з одчайдухів

хутір заснував, де глуш була.

- Чий це хутір? – говорили. – Глухів! –

назва ця й на місто перейшла.

Вміли тут журитись й веселитись,

і сказати ворогові зась.

І гетьманська тут була столиця,

але назва Глухів збереглась.

Шанували корінь, цінували,

не шукаючи на сонці плям.

І ні разу місто не назвали

ні одного гетьмана ім’ям.

В скромній назві, в ріднім звичнім слові,

відчуваючи праглибину,

предки нам дають урок любові,

як нам цінувати давнину

(Д.Білоус «Глухів»).


*Глухів - районний центр Сумської області. У XVIII столітті – гетьманська столиця України.

У чому відмінність мiж прикметниками "батькiв" i "батькiвський"?

Чим відрізняються слова "братерський", "братнiй", "братський".

Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Які цінності важливі для поета? Як у твоїй сім'ї зберігається пам'ять про бабусю чи дідуся? Які цінності важливі для твоєї сім'ї, для тебе?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів. Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи виділених слів. Охарактеризуйте смислові і стилістичні функції службових частин мови.


Такий, як є, стою на кружині.

Мені нема що від людей ховати:

Он сад цвіте. Он... одцвітає мати.

Он батьків сміх... у рамці на стіні.

Стоять баби – в онуках квіт їх днів.

Стоять тітки у бабиному літі.

Дядьки – зніяковілі, ніби діти,

Від сяєва державних орденів.

Це – мій народ. Спогорда не дивись,

Що руки в нього з праці вузлуваті,

Душа ж його пречиста, яко свято,

А в серці дума й пісня обнялись.

Я весь у нього. Весь він – у мені

Своєю колосковою судьбою:

З веселим сміхом понад градобої,

І з павутинням думи по стерні (Борис Олійник).


Функція належності особі, яка є специфічною ознакою присвійних прикметників, може виявлятися у персоніфікованих назвах істот, явищ природи. Наприклад: І не зчулися, як зустріли Дніпрові дівчата та до неї; І море ревнуло Босфорову мову, У лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу-мову на хвилі подав (Т.Шевченко).

Такі прикметники (відносного або якісного характеру) утворюються від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -еве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне): Тичинине слово, Шевченкові поезії.

З такими ж суфіксами утворюються прикметники, що становлять термінологічні словосполучення або крилаті вислови (пишуться з малої букви): базедова хвороба, архімедова спіраль; бертолетова сіль, піфагорова теорема, соломонове рішення, ахіллесова п'ята.

За фразеологічними словниками дізнайтеся про значення таких крилатих висловів:


Случайные файлы

Файл
22910-1.rtf
49202.rtf
referat.doc
23880.rtf
14763-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.