Горбачов і перебудова (77756-1)

Посмотреть архив целиком

Горбачов і перебудова

Реферат

Міністерство освіти України

Київський міжнародний університет цивільної авіації

КИЇВ. 1999.

Вступ.

На данному етапі розвитку економічних і політичних перетворень, що відбуваються в країнах СНГ ( країнах колишнього СССР) , коли з політичої арени вже пішли головні діючі особи периоду перебудови, поняття "перебудови" все ж залишається суперечливим. Кожен розуміє під цим поняттям щось , що відповідає його політичним поглядам. Хтось каже , що перебудова вже закінчилась, хтось каже, що ще не почи-налась... Можна давати цьому поняттю багато визначень, проте я, на мій погляд, обрала найширше: перебудова - це сукупність державно-правових, політичних і соціальних явищ і процесів, пов"язаних з реформами і руйнуванням державно- правових й суспільно-політичних інститутів СРСР, що відбувалися в період 1985-1991 років.

Що стосується меж, то їх пояснити дуже легко: 1985 рік - прихід до влади Горбачова й початок реформування ( й руйнування ); 1991 рік - путч, який прискорив процес розпаду СРСР, тобто це та дата , коли СРСР перестав фактично існувати.

Після смерті 12 березня 1985 року Черненка новим Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Михайло Сергійович Горбачов. Йому всього 54 роки,і у порiвняннi з попереднiми генсеками вiн виглядає досить молодо. Народ пiсля приходу Горбачова до влади очiкує змiн...

М.С.Горбачов ( народився 1931р.).Президент СРСР в 1990- 91 рр. Генеральний секретар ЦК КПРС в 1985-91 рр. 1966-68 рр.- 1-й секретар Ставропольского міськкому КПРС . 1968-70 рр.- 2-й секретар, з квітня 1970- 1-й секретар крайкому КПРС .

1978-85 рр.- секретар ЦК КПРС . Голова Президіуму Верховної Ради СРСР в 1989-90 рр. Член політбюро ЦК КПРС в 1980-91 (кандидат з1979). З грудня 1991- президент Між-народного фонду соціально-економічних і політичних досліджень ("Горбачов-фонд"). Нобелівська премія світу(1990).

Виступив ініціатором перебудови.

Про Горбачова розповідати складно з декількох причин.

Перш за все, він - наш сучасник.

По-друге, про нього не так багато написано! Тільки Ленін з усіх радянських лідерів(та й тільки в СРСР) не поступається Гобачову у кількості написаного про нього. Щодо закордонних публікацій, тут М.С. Горбачов - абсолютний чемпіон. У Бібліотеці американського конгресу міститься біля 250(!) великих робіт про нього.

По-третє, Горбачов - "лідер межі".Він отримав те, чого зовсім не прагнув: розпад соціалістичної системи.

Та все ж Горбачов після Леніна найпомітніший діяч в історії Росії(а потім СРСР) 20 століття, з ім"ям якого пов"язують кардинальні зміни. Його головна історична заслуга в тому, що він відчув глибинну необхідність змін і наважився, перебуваючи першою особою в партії і державі, ініціювати їх.

Передумови перебудови.

Більше ніж десять рокiв тому керiвництво КПРС проголосило курс на перебудову. За масштабом викликаних нею змiн в Європi, та й у всьому свiтi її справедливо порівнюють з такими iсторичними подiями, як Велика французька революцiя чи Жовтень 1917 року в Росiї. Вiрно й те, що вона носить затяжний характер. В останнiй час все рідше вимовляють саме це слово - " перебудова ", зате все частiше кажуть , що вона завершилася , вичерпавши себе i зазнала поразки.

Так закінчилась перебудова чи ні? Вона є чи, в усякому разі, була? Щоб вiдповiсти на цi запитання , проглянемо в загальних рисах як вона розвивалася , і які викликала зміни.

Отже, термiн " перебудова " з'явився в нашiй полiтичнiй лексицi в 1985 році. Але чим саме була тогочасна “перебудова "?

Квiтень 1985 року поклав початок повiльним , обережним реформам, спрямованим на часткове оновлення iснуючої системи. Причиною " ремонту " стало вiдставання вiд США в гонцi космiчних озброєнь : нездатність з економiчних причин дати вiдповiдь на програму " зоряних вiйн " впевнила керуючі кола СРСР у тому, що змагання в сферi високих технологiй вже майже програно ( про близькiсть економiчної кризи каже хоч би такий факт : в 1971-1985 рр. була присутня вiд'ємна динамiка зростання по найважливiшим економiчним показникам. Темпи зростання нацiонального прибутку складали у восьмiй п'ятирiчцi - 41 %, у дев'ятій -28, у десятій - 21, в одинадцятій - 17 вiдсоткiв. ) .

Отож новий Генеральний секретар М. С. Горбачов спочатку лише вiдроджував часи хрущовської " відлиги ". Мова йшла зовсім не про те, щоб змiнити систему - iснуюча цiлком задовільняла керуючу верхівку. Систему цю прагнули лише пристосувати до нових - передусiм мiжнародних умов. В першому проектi перебудови в основу ставилася технологiя, а не людина ,якій вiдводилася незрозумiла роль " людського чинника ".

Перші реформи.

На початку перебудови були припущені серйозні помилки в управлінні.

До речі,спочатку на XXVII З'їздi КПРС 1986 року (де були прийняті "Основні напрямки економічного і соціального розвитку СРСР на 1986-90 рр. і на період до 2000 року " і взято курс на прискорення ) питання ставилося вірно : повернути виробництво особою до споживача i активiзувати людський чинник. Але як досягнути поставленої мети? Горбачов обрав цiлком марксиський засiб - засiб проб i помилок.

Спочатку було " прискорення " - наївна спроба за допомогою iдеологiчних закликів i переконань до " кожного на своєму робочому мiсцi " змусити проіржавлений господарський механiзм крутитися швидше. Але одними вмовляннями було не обійтися: на випуск товарiв народного споживання була задіяна тiльки одна сьома частина основних виробничих фондiв. I уряд задумав малу iндустрiалiзацiю, для того ,щоб в результаті модернiзувати вiдсталу легку промисловість. Але все це закiнчилося провалом уже на першому етапi: мiльярдні держкапвкладання в базовi галузi безслiдно розчинилися в загальному хаосі - нового устаткування, матерiалiв, технологiй легка промисловість так i не дочекалась.

Тодi скоротили закупку ширвжитку i кинули валютнi засоби на закупку технiки за кордоном. Результат - мiнiмальний. Частина устаткування так i залишилась на складах i пiд вiдкритим небом -нестача виробничих площ. А те, що вдалося кiнець кiнцем змонтувати, давало результати. Цiлi поточні лiнiї простоювали через невірну експлуатацiю, вiдсутність запчастин, низьку якість сировини.

Нарештi зрозумiли, що за вiдсутностi стимулiв у виробникiв нiщо в економiцi не повернеш. Вирiшили дати пiдприємствам госпрозрахункову самостiйнiсть. Але обмежена воля обернулася лише правом безконтрольних витрат державних засобiв i призвела до підняття цiн, скорочення обсягу виробництва i рiзкого зростання грошової маси в наявному використанні.

Збільшення заробітків при цьому нiяк не вплинуло на вихiд кiнцевої споживчої продукцiї, оскiльки грошi виплачувалися не тiльки виробникам товарiв, але й всiм iншим без винятку.

Бажання влади виглядати добре без усяких на те пiдстав зiграло з нею непоганий жарт . Не скорочуючи попереднiх видаткiв, в центрi i на мiсцях опрацьовували численнi соцiальнi програми, закачували в економiку iнфляційні грошi. В кiнцi кінців роздутий платеспроможний попит почав потроху роздавлювати i торгiвлю , i споживчий сектор промисловостi.

Втрати народного господарства вiд першої реформи Горбачова - Антиалкогольної кампанiї - оцiнюються в 40 млрд. карбованцiв. Втрати, яких нанесла соцiалiстичній економiцi реформа 1987 року, взагалi не піддаєтся обрахуванню . Другий подих до соцiалiзму так i не прийшов - началась агонiя...

Реформа виборчої системи. Перший i Другий З'їзди.

Першим конкретним кроком на шляху до полiтичної реформи стали рiшення позачергової дванадцятої Сесiї Верховної Ради (ВР) СРСР (одинадцятого скликання ), що вiдбулася 29 листопада - 1 грудня 1988 року . Цi рiшення передбачали змiну структури вищих органiв влади i державного управлiння країни, надання знов заснованному З'їзду народних депутатiв ,що обирає ВР СРСР , реальних владних функцiй, а також змiна виборчої системи, передусiм введення виборiв на альтернативнiй основi.

1989 рiк став роком радикальних змiн, особливо в полiтичнiй структурi суспiльства. Виборам народних депутатiв СРСР , що відбулися в березні -травні 1989 року передувала небачена в нашiй країнi виборча кампанiя, яка розпочалася ще в кінці 1988 року. Можливiсть висунення деяких альтернативних кандидатiв ( на 2250 депутатських мiсць було висунено 9505 кандидатiв ) нарештi давала можливість радянським громадянам справдi обирати одного з декількох.

Третина народних депутатiв обиралася вiд суспiльних органiзацiй, що дозволило комунiстам, як найбiльш масовій " суспiльній органiзацiї " на З'їздi мати бiльшiсть. Про це було заявлено як про досягнення: частка коммунiстів серед народних депутатiв стано-вила 87% проти 71.5% попереднього скликання, на основi чого робився гучний висновок про те, що в умовах вибору був пiдтверджений авторитет партiї.

У виборах, що проходили 26 березня 1989 року по 1500 територiальним i нацiонально-територiальним округам, брала участь 89.8% включених до списків виборцiв. Цi вибори стали помiтними зрушенням товариства в бiк демократiї, принаймнi, як тодi здавалось. За роботою З'їзду слідкувала вся країна - повсюдно зафiксовано зниження продуктивності працi.

Перший З'їзд народних депутатiв СРСР ( 25 травня - 9 червня 1989 року) став яскравою полiтичною подiєю. Нiколи ще не було такого в iсторiї цiєї країни. Зрозумiло, зараз можна з iронією дивитися на ті баталii, що дiялися через З'їзд, але тодi це виглядало перемогою демократiї. Практичних результатiв З'їзду було небагато, зокрема була обрана нова ВР СРСР. Було прийнято декiлька загальних постанов, наприклад Постанова про основнi напрямки внутрiшньої i зовнiшньої полiтики СРСР.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.