Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр (24655-1)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ СИСТЕМ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ









КУРСОВЕ ЗАВДАННЯ




з дисципліни


СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО






Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії











Студента групи ЗЖ-98-1

Довженка Отара


Викладач

Доцент Тараненко І. В.












Дніпропетровськ 2001


  1. ВСТУП


Мета цього курсового завдання – порівнюючи рівень соціально-економічного розвитку двох країн, з'ясувати спільні та відмінні риси між країнами різних груп. До порівняльної характеристики входить аналіз за наступними критеріями: ВНП на душу населення, галузева структура національної економіки, динаміка економічного росту, рівень та якість життя населення, енергоспоживання, а також ряд інших.

На нашій планеті на даний момент існує понад 190 держав. Вони перебувають на різних щаблях суспільного розвитку. Більшість функціонує на рівні докапіталістичних формацій, поєднуючи елементи первісного, рабовласницького та феодального способів виробництва. Капіталістичний спосіб виробництва також частково поширений у цих країнах, але він ще не став визначним. За загальноприйнятою класифікацією більшість людства мешкає у слаборозвинутих країнах, кількість яких – близько 140. За економічним потенціалом роль лідерів відіграють розвинуті капіталістичні країни: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, що створюють близько 50% ВНП.

Отже, у світовому господарстві наявне велике розмаїття країн за рівнем їхнього політичного розвитку, приналежності до певних соціальних, політичних систем, різних регіональних організації. У багатьох країнах відбуваються соціально-етичні, міжнаціональні конфлікти. Водночас країни, що розвиваються, поділяються на різні групи, економіка яких також належить до різних типів.

В даній роботі порівнюватимуться Щвеція – країна, що за всіма показниками належить до найрозвинутіших країн, та Нігерія, що посідає місце в останній десятці країн з найнижчим рівнем соціально-економічного розвитку.



  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРІВНЮВАНИХ КРАЇН


2.1. ШВЕЦІЯ

Королівство Швеція – держава в Північній Європі, розташоване у східній частині Скандинавського півострову. Територія (включаючи острови Готланд та Етланд) – 449, 9 тис. кв. км. , населення – 8, 8 млн. чоловік, близько 95% - шведи, решта – переважно емігранти з країн, що розвиваються. Столиця – Стокгольм (близько 700 тис. мешканців). Державна мова – шведська, державна релігія – лютеранська.

Після утворення НАТО Швеція проголосила і проводить політику неприєднання до військових союзів з метою збереження нейтралітету у разі війни. Швеція – член Європейської ради, Північної ради, в 1972 році підписала угоду про вільну торгівлю з ЄЕС. Швеція – конституційна монархія.

Швеція є високорозвиненою індустріальною країною з інтенсивним сільським господарством. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1% (1987), а в світовій торгівлі перевищує 2% (1987) (тим часом як населення країни становить менше 0, 2% земної кулі). Основні природні багатства: ліс (за запасами деревини посідає 1-е місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (2-е місце в Західній Європі), є поклади уранової руди, достатні для забезпечення ядерної енергетики.



1998

1999

ВНП (в млн. дол. США).

226 454

221 764

ВВП (в млн. дол. США).

226 492

226 388

ВНП на душу населення (в дол. США)

25 580

25 040

Шведська економіка відзначається високою мірою концентрації виробництва та капіталу (вищою, ніж у США та найбільших розвинених країнах Європи). Олігархія, що складається з 15 фінансових кланів, має величезний вплив на економіку країни. У 1980-90 роки шведські монополії швидко збільшували експорт капіталу. Прямі інвестиції Швеції за кордоном зросли, наприклад, з 11, 9 млрд крон в 1983 році до 20 млрд в 1985. Іноземні вкладення в Швеції становлять не більше 10 млрд крон.

Світова економічна криза кінця 70-х років суттєво зачепила шведську економіку. Спадання виробництва, особливо значне в 1977-79 роках, тривало до 1982 року, коли ВНП зменшився на 0, 6% , а обсяг виробництва – на 7%. Після певного підйому на початку 80-х економічне зростання знову уповільнилося. У 1985 році ВНП збільшився на 2, 2%, промислове виробництво – на 3%. Одначе в ряді ключових галузей промисловості, насамперед у суднобудуванні, скорочення виробництва тривало до середини 90-х років.

Основні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), целюлозно-паперова промисловість, деревообробна, металургійна, гірничовидобувна промисловість. Швеція посідає третє місце в світі за виробництвом целюлози, п'яте – за видобуванням залізної руди. Розвинені також хімічна, харчова та текстильна промисловості.

Високорозвинене, механізоване сільське господарство Швеції забезпечує потреби країни в харчах на 90%. В сільському та лісовому господарстві зайнято 4% працездатного населення, частка сільського господарства у ВНП – менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 Га). Головна галузь – м'ясо-молочне тваринництво. Широко розвинена збутова кооперація. У внутрішньому вантажообігу приблизно рівні частки перепадають на залізницю та автотранспорт, у зовнішньому основну роль відіграє морський транспорт. Близько 90% перевезення пасажирів перепадає на автотранспорт. Залізниці – близько 12 тис. км, з них 7, 6 тис км електрифіковано, шосе – 102 км (1985).

Близько половини промислової продукції та значна частина продукції сільського господарства експортується. В експорті (за вартістю) переважає продукція машинобудування (40%), целюлозно-паперової промисловості, деревообробної промисловості. Швеція посідає перше місце в світі за експортом паперу та картону, друге – целюлози та залізної руди, четверте – за експортом деревини та пиломатеріалів. Імпорт: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, харчі тощо. Близько ¾ зовнішньоторгівельного обігу перепадає на країни Західної Європи.

Склад експорту: верстати та устаткування 35%, машини, целюлозно-паперова продукція, ліс, залізо, сталь, хімікати. Географія експорту: ЄС 57%, Норвегія 9%, США 9%. Основні імпортери – ЄС 68%, Норвегія 8%, США 6%. Зовнішній борг Швеції в 1994 році складав 66, 5 млрд доларів США.

Характеризуючи сферу послуг Швеції, слід зазначити, що багато соціальних послуг, такі як охорона здоров'я та освіта, майже цілком забезпечуються державою. Традиційно розвинені фінансова сфера та туризм. Швеція посідаю сильну кредитно-грошову систему. Великими та відомими банками є "Svenska Handelsbanken", "Nordbanken Holding", "Foereningssparbanken" і "Skandinaviska Enskilda Banken".

За розміром ВНП на душу населення Швеція посідає одне з найперших місць у світі. Існує дуже розвинута система соціального забезпечення.

Під впливом азійської економічної кризи темпи зростання ВНП в 1998-99 році у Швеції скоротилися з 3, 1% на рік до близько 2%. Причина цього не у втраті ринків у кризових країнах, а в швидкому зростанні імпорту дешевої продукції з цих країн.

Новим моментом у розвитку економіки Швеції в останні роки стало зростання значення внутрішнього споживання. У 1993-97 роках темпи щорічного зростання внутрішнього попиту зростали на 2 - 3,2 %. При цьому темпи зростання шведського експорту в 1997 році скоротилися від 12, 2% у 1997 до 6% у 1999-му. Найбільш активним є попит на автомобілі, сантехніку тощо.

Економічна криза 1991-93 років призвів до вимивання з виробництва застарілих технологій та устаткування, до оновлення виробничих фондів у шведській промисловості. В післякризовий період зростання виробництва пояснюється значною мірою зростанням продуктивності праці. Промислове виробництво на оновленій технічній основі є додатковим фактором стійкості шведської економіки, її здатності до адаптації для роботи на світових ринках в умовах посилення конкуренції.

Головною рисою економічної політики сучасного керівництва Швеції є активне вживання заходів з пріоритетного розвитку промисловості в експортних галузях. Це здійснюється шляхом розширення спектра промислових постачальників, зближення і Західної, і Південної Швеції з регіонами інших країн Євросоюзу. Район Південно-Західної Швеції складає основну економіки та торгівлі країни. На нього перепадає більше половини (270 тисяч) усіх промислових підприємств, близько 40% (300 тис. чоловік) від усіх зайнятих у промисловості. Тут розташовано більше 60% (1100) усіх компаній Швеції, що динамічно розвиваються, з них більшість – на півдні країни. На території регіону виробляється близько половини національної продукції машинобудування, більше 60% виробництва текстильної та фармацевтичної галузей та більше 70% харчової промисловості. Західна Швеція дає найбільшу частину продукції нафтохімічної промисловості. Тут – один з найбільших в Європі центрів космічних технологій, сучасної електроніки та комп'ютерно-обчислювальної техніки. Рівень інфляції в регіоні становить більше 2% (що збігається з рівнем по країні), відкрите безробіття – 8% (що вище за загальношведський рівень - 7,4%). Експорт продукції компаній Південно-Західної Швеції невпинно зростає. Три чверті його перепадає на Данію, Норвегію, Німеччину та Великобританію. Регіон постачає на експорт більше 50% всієї своєї промислової продукції та близько 65% сільськогосподарської. Імпорт тут переважає з таких країн, як Данія, Норвегія, Німеччина, США, Португалія та Китай, основні статті його – нафта, вугілля, деревина, продукція машинобудування, харчі, текстильні вироби. Південно-Західна Швеція грає значну роль у формуванні морського торгівельно-вантажного та пасажирського ринку.


Случайные файлы

Файл
131529.rtf
24675-1.rtf
73948.rtf
11510-1.rtf
124319.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.