До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей) (12380-1)

Посмотреть архив целиком

До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей)

Ю.Г. Барабаш

Проблема профвідбору молоді на сучасній науковій основі набуває все більшої актуальності.

Традиційна перевірка лише знань і вмінь абітурієнта по окремих предметах не дозволяє визначити його відношення і можливості до спеціальності, якою він хоче оволодіти. Таким чином, продовжує мати місце дуже неефективна система профвідбору ,так як одержувані абітурієнтом на екзаменах оцінки не можуть бути критерієм профпридатності у даному випадку. Як результат: у навчальних закладах щороку до навчання приступає певна частина молоді, професійно непридатної до своєї майбутньої професійної діяльності. На своїх робочих місцях такі спеціалісти будуть функціонально безпорадними працівниками, так як по багатьох професійно важливих якостях мають негативні показники.

Все це примушує приступити до перегляду системи комплектування перших курсів навчальних закладів, роботу у цьому напрямку будувати так, щоб виключити попадання випадкових для даної спеціальності людей.

Питання профвідбору достатньо складне. В його основі знаходиться обєктивне протиріччя між необхідністю прийняття рішення про професійну придатність даного абітурієнта s можливостями одержання при цьому достовірної і надійної інформації.

Тому, перш за все необхідно визначити показники особистості, які підлягають оцінці та методики їх визначення, тобто сформулювати вихідні позиції та предмет оцінки. Як підкреслює Т.О. Воробйова, методика профвідбору повинна перш за все передбачати перевірку схильностей і здібностей які можуть бути передумовою успіху в оволодінні педагогічною чи іншою майстерністю у вузі і надалі - в процесі самостійного вдосконалення своїх знань і вмінь.

При цьому необхідно враховувати ряд обєктивних обставин, які утруднюють діагностику у нашому прикладі педагогічних здібностей чи профпридатності до педагогічної діяльності. Наприклад, здібності до педагогічної чи іншої діяльності не можна сформувати поза нею. Те ж саме стосується і профпридатності, яка являє собою складний комплекс ознак особистості. Немає допрофесійної придатності або непридатності.

Таким чином, визначаючи методику профвідбору на педагогічні чи інші спеціальності, необхідно враховувати пластичність психофізіологічної і психічної організації людини. Недостатньо розвинені спочатку здібності і якості у майбутньому можуть прогресивно розвиватись, що дозволить спеціалісту в цілому успішно працювати по набутій спеціальності. Одночасно, не можна робити кінцевий висновок про професійну придатність абітурієнта до даної спеціальності при наявності лише окремих хоч і важливих професійних якостей. Наприклад, таких як комунікативні, організаторські здібності, мовні здібності та ін., так як вони важливі для представників всіх спеціальностей , особливо у системі “людина-людина”.

Тому, повинна бути комплексна оцінка особистості, яка б охоплювала всі головні професійно значимі якості. Такий підхід до діагностики особистості повинен дозволити з найменшою імовірністю помилки прийти до висновку про наявність чи відсутність у неї покликання до даного виду праці.

Сьогодні у педагогіці структура професійної придатності особистості до педагогічної діяльності (Е.П. Шастіна та ін.) включає такі компоненти:

1. Професійна педагогічна спрямованість (нахили, інтереси, мотиви, потреби).

2. Педагогічна обдарованість (своєрідне поєднання спеціальних педагогічних здібностей).

3. Характерологічна цілісність і визначеність особистості (моральна вихованість, відповідальність, єдність переконань, слів і дій, оригінальність, урівноваженість та інші риси характеру).

Це дозволяє визначити два головні напрями, по яких необхідно вести профвідбір абітурієнтів на педагогічні спеціальності:

1. Визначення готовності до свідомого вибору педагогічної діяльності, його педагогічної спрямованості (у формі співбесіди чи екзамену).

2. Діагностування ступеня вияву найголовніших професійно-значимих якостей особистості до праці вчителя (застосування тих відносно нескладних і одночасно надійних методик, валідність яких уже давно доведена).

Готовність абітурієнта до свідомого вибору педагогічної діяльності розглядається сьогодні у такому поєднанні взаємозвязаних між собою елементів і має таку структуру:

- розуміння ним соціальної значимості педагогічної праці;

- його уявлення про працю вчителя;

- знання ним головних вимог обраної педагогічної спеціальності та самооцінка своїх можливостей до оволодіння нею (в період навчання і пізніше самовдосконалення на своєму робочому місці);

- звязок громадсько-педагогічної діяльності абітурієнта з профілем факультету, вміння розвязувати доступні для нього педагогічні завдання.

З важливих професійно-значимих якостей особистості до праці вчителя сьогодні виділяють такі:

№№

Предмет дослідження

Професійно значимі якості

Методика дослідження

1.

Психодинамічні якості

Емоційна стабільність

Працездатність

Методика Г.Айзенка

Кольоровий тест М.Люшера

2.

Особистісні якості

Педагогічна спрямованість

Ціннісні орієнтації

Варіант методики Н.В. Кузьміної

Модифікація методики М.Рокача

3.

Особливості спілкування

Комунікативні і організаторські здібності

Реагування на конфліктні ситуації

Вміння слухати

Вміння виразно і звязно говорити

Методика КОС-1

Методика К.Томаса

Методика В.Маклені

Методика В.Маклені


4.

Психічні процеси

Увага: - розподіл

- переключення

Мислення:

- мислення, память

Методика ВН-2

Складання чисел з переключенням

Методика “Складні асоціації”


Діагностування абітурієнта по всіх цих показниках (їх у нас 11), а потім аналіз і узагальнення одержаної інформації - громіздкий і складний процес.

Тому, виникає необхідність виділення серед них найголовніших, стержневих якостей, без аналізу яких неможливо прийти до висновку про професійну придатність особистості, у нашому прикладі до педагогічної діяльності.

Ми рахуємо, що до групи стержневих у даному випадку якостей необхідно віднести перш за все такі з них :

- емоційна стабільність особистості;

- комунікативні та організаторські здібності;

- вміння виразно і звязно говорити;

- мислення і память.

Чому ми зупиняємось саме на цих показниках?

Високий ступінь емоційної нестабільності (невротичності) розглядається сьогодні як показник професійної непридатності до педагогічної праці, так як люди з таким показником деформують відносини з іншими людьми, характеризуються авторитарністю , через значну вразливість тяжко і тривалий час переносять конфлікти, не можуть “взяти себе в руки”. Вони нерідко пригнічені, що їм заважає створювати “мажор” (А.С. Макаренко) у класі та ін.

Педагогічна діяльність передбачає активні контакти з іншими людьми, вміння налагоджувати взаємовідносини з ними, організацію і згуртування учнівського колективу на виконання тих чи інших завдань. Тому, важливо провести діагностику комунікативних і організаторських здібностей абітурієнтів.

Високі вимоги ставляться до мови вчителя, його вміння ясно, чітко і логічно висловлювати свої думки.

Необхідно також вивчати деякі індивідуальні особливості розумової діяльності і виявляти при цьому випадки низького рівня її розвитку (аж до дебільності). Так, наприклад, повна нездатність виконувати завдання на логічність мислення, трактувати прислівя та інші тести як правило свідчить про недостатню логічність, критичність розуму, низьку здатність до спілкування, утворення понять та ін.

Таким чином, необхідною умовою успішного оволодіння професійною майстерністю є досить високий розвиток мислення і памяті людини.

Це та мінімальна кількість стержневих якостей особистості, без вивчення яких неможливо зробити висновок про її професійну придатність до праці вчителя.

Розглянемо нижче організаційно-методичні основи проведення діагностування абітурієнта по виділених нами показниках оцінки.

Перший етап профвідбору абітурієнта може проводитись у формі профорієнтаційного екзамену. Його зміст визначають вищевідмічені нами три взаємозвязані між собою елементи (с.2), які і дозволяють комісії оцінити готовність особистості до свідомого вибору педагогічної діяльності. При цьому бажано виділяти такий необхідний обєм знань і вмінь та попереднього суспільно-педагогічного досвіду:

Знання: соціального призначення праці вчителя; головних вимог до педагогічної діяльності та протипоказань до її вибору; найважливіших ознак педагогічної діяльності (обєкт, мета, засоби, умови праці та ін.); про свої нахили до роботи з дітьми; про складнощі і труднощі в праці вчителя; можливостей для творчого зростання педагога та ін.

Вміння: логічно обрати і обрунтувати свою поведінку у заданих умовах спілкування з дітьми, а також у нестандартних ситуаціях; розвязати доступне педагогічне завдання; зробити обрунтований аналіз педагогічної ситуації, яка близька до досвіду абітурієнта; граматично вірно, логічно, чітко і зрозуміло викласти свої думки, вести діалогічне мовне спілкування та ін.


Случайные файлы

Файл
98948.rtf
161910.rtf
43036.rtf
12427-1.rtf
90734.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.