Чорна i кольорова металургія України (11624-1)

Посмотреть архив целиком

Чорна i кольорова металургія України

Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі

В східній Укр сформувалися унікальні прир умови для розвитку металургійного комплексу. Тут зн-ся найкрупніші, що мають світове зн-ня, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький камяновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу – Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл), - близько 150км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джерело водопостачання – р.Дніпро. Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку Чм, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу. Залізорудна база Чм Укр представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. Криворізький басейна розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100км від ст.Миколо-Козельськ на півдні до с.Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2-3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках – і до 2000м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50-62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28-39 видобувають відкритим способом (карєрним). Їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі. Кременчуцький залізорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавської області, за 15-20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він зн-ся в шести км від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35-38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955р. Білозерський залізорудний р-н обєднує декілька родовищ. Він розташ на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Р-н має зручні залізничні і річкові транспортні звязки. На березі Каховськоого водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру. Загальні запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-64% припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46-48%. В перспективі у р-ні збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25-40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65-70%. Видобуток руди в р-ні відкритим способом почався з 1969р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. Про наявність залізних руд на тер Керченського півострова було відомо ще наприкінці 19ст., але грунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926р. і в повоєнний період. Керченський залізорудний р-н охоплює кілька родовищ, які розташовані на півнісному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37-40%. Крім того, в руді є значні доміщки марганцю, ванадію, фосфору, мишяуц. У звязку з цим керченська руда використовується тільки на комбінаті “Азовсталь”, куди вона доставляється по Азовському морю. Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі. В ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього РадС. В 1989-1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у південній частині Дніпропетровської і Запорізької областей і складається з трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886р. Видобуток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні відкриті марганцеві родовища також в Одеській, І-Франківській областях і в Карпатах. В Укр з рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому. Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської області. Всі основні родовища хромітітів зн-ся в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії Укр в хромі задовольняються поки що за рах його імпорту. Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній к-сті товарної руди значного розвитку набула гірничорудна пр-сть. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється по підземним, так і відкритим способом. У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частина видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У звязку з інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташованих близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно скоротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000-1200м, а видобуток руди підвищився від 500-1000тис. т до 1-2млн т на рік, а на окремих шахтах (“Гигант”, “Северная”, “Саксагань”) він досягнув 3-5 млн т і більше. Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (карєрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оск він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і карєри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки. На тер Криворізького басейну діє більше двох десятків крупних шахт і карєрів, працює пять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотужніший серед них – Південний. До гірничорудної пр-сті Укр належать також Кременчуцький, Білозерський і Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники і карєри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський і Іршанський комбінати з видобутку і збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін. Головні родовища цієї сировнии, які експлуатуються, зн-ся в Донбасі і в АР Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біл Докучаєвська і Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їх зн-ся також в р-ні Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для в-ва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їх зн-ся в Докучаєвському і Ново-Троїцькому родовищах. Запаси вапняків в Укр майже невичерпні. В Донецькій обл також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, які тепер розробляються, є Часівярські і Новорайське Донецької області. Їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в укр перевищують 80% всіх їх запасів в СНД. Найважливіші з розвіданих родовщ каоліну зн-ся в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях. В Укр на базі крупних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими п-вами. В Донецькій області розташована переважна більшість п-в цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової пр-ції. До найбільших з них відносяться Часівярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасові заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів. До цієї групи п-в належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоупр-ня (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).

Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.

Металург комплекс забезпечує металом маш-ня та ін галузі н/г країни. Він скл-ся з чорної і кольорової металургій, що в свою чергу обєднують основні і допоміжні в-ва – від видобування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів (напр флюси) до випуску прокату й металевих виробів. Осн в-вом металург комплексу є випуск готового металу, допоміжним –в-во сплавів. У чорній металургії – феросплавів (сплав чавуну, напр, з марганцем або хромом), переробки вторинної сировини (переробна металургія працює на металобурхті) та прокат чорних і кольорових металів. Металург комплекс відіграє важливу роль у госп-ві нашої країни. Це пов з тим, що він визначає її ек-й потенціал і зумовлює розвиток ін галузей госп-ва, передусім маш-ня і металообробки. Уметалургії зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крім того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливає також на розвиток територ-ї стр-ри країни – на утворення промислових р-нів, вузлів і центрів. У наш час Укр є одним з найб виробників металу на планеті. Вона розширює поставку своїх виробів, особливо прокату і труб на світовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр має декілька сприятливих чинників: 1)близькість розміщення родовищ коксівного вугілля, залізної і марганцевої руд, вапняків, формувальних пісків і вогнетривів, відкриті в останні роки великі запаси різноманітних руд кольорових металів; 2)густа мережа шляхів сполучення між родовищами; 3)велике і надійне джерело водопостачання, яким є Дніпро з його водосховищами; 4)розвиток металомісткого маш-ня; 5)велика ек-сть металобрухту; 6)висококваліфіковані кадри. Чорна металургія Укр за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обл-ня – дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в госп-ві країни. Тому основним чинником розміщення п-в галузі є сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургія використовує руди металів, які містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того, на виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь – енергомістке в-во. Отже, на розміщенні п-в кольорової металургії впливають два чинники – сировинний та енергетичний. В Укр можна виділити 3 р-ни чорної металургії: Придніпровя, Донбас і Приазовя. В їхніх межах формуються окремі вузли і центри. Придніпровський металург-й р-н простягся вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. До його складу входять 5 великих вузлів в-ва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. З 32 великих металургійних п-в Укр в Придніпровї розміщено 19. Названі 5 вузлів Чм утворені окремими центрами цієї галузі. Так, до складу Дніпропетровського вузла належать комбінати і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська. Найпотужніший металургійний комбінат країни – «Криворіжсталь». Наефективнішими комбінатами є «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь», які зн-ся в Запоріжжі. Донецький металург р-н обєднує великі вузли і центри Донбасу. Великі металургійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку, Єнакієвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинівці, Стаханові. Тут сформувалося три вузли металургійної пр-сті: Донецько-Макіїський (найпотужніший), Єнакієвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третій р-н Чм Укр зн-ся в Приазовї. До його складу входять потужні п-ва Маріуполя (два заводи), а також родовищ залізних руд Керченського басейну з Керченським залізорудним комбінатом і Камиш-Бурунською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу. Агломерат з Керчі Азовським морем надходить у Маріуполь, флюси – з різних районів Донбасу.У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нів Чм працюють окремі заводи переробної металургії і металургійні цехи на машинобудівних п-вах.


Случайные файлы

Файл
160634.rtf
2371-1.rtf
117627.rtf
183951.rtf
96253.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.