Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу (Doklad)

Посмотреть архив целиком

Київський Державний Торговельно-Економічний Университет















Доповідь на тему:





"Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу"






Студентки 2 курсу 1 групи













Київ 1999

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙ, КЛАСИФІКАЦІЯ

Економічна діяльність окремих гос­подарюючих суб'єктів та країни в ціло­му значною мірою характеризується об­сягом здійснюваних інвестицій.

Термін "інвестиції" означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладен­ня капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, ІН­ВЕСТИЦІЇ - це всі види активів (кош­тів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином:

інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та техніч­не переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни обо­ротного капіталу, оскільки зміни у то­варно-матеріальних запасах здебіль­шого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інвестиції в об'єкти підприємниць­кої діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та плану­вання інвестиції класифікуються за різ­ними ознаками.

1. За об'єктами вкладень виділяють­ся реальні та фінансові інвестиції.

Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розу­міють вкладення коштів у реальні ак­тиви - як матеріальні, так і немате­ріальні (Іноді вкладення коштів у нема­теріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризу­ються як інноваційні Інвестиції).

Під ФІНАНСОВИМИ Інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фі­нансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвесту­ванні виділяються прямі та непрямі інвес­тиції.

Під ПРЯМИМИ інвестиціями розумі­ється безпосереднє вкладення коштів Інвестором в об'єкти Інвестування.

Під НЕПРЯМИМИ Інвестиціями ро­зуміється інвестування, опосередко­ване іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розріз­няють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ інвес­тиціями розуміють звичайно вкла­дення капіталу на період, не більше одного року.

Під ДОВГОСТРОКОВИМИ інвести­ціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталі­зуються таким чином:

а) до 2 років;б) від 2 до 3 років;в) від 3 до 5 років;г) понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціо­нерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою виді­ляють інвестиції всередині країни та за кордоном.

Під ВНУТРІШНІМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні Інвестиції) розуміють вкла­дення коштів у об'єкти Інвестування, розміщені за межами даної країни.

Під інвестиціями звичайно розумі­ються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соці­альні програми, в охорону навколишньо­го середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінно­стей, які вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інших видів діяльності, у ре­зультаті якої формується прибуток (до­ход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюва­тись і з метою регулювання розвитку економіки. Основними цінностями інвестицій є:

рухоме та нерухоме майно (будівлі, спо­руди, обладнання та інші матеріальні цін­ності);

кошти, цільові банківські внески, кре­дити, акції та інші цінні папери;

майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності;

право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші май­нові права.

Головним об'єктом вивчення висту­пали капітальні вкладення як процес ру­ху вартості, авансованої у розширене від­творення основних фондів. Основна увага приділялась вивченню структури дже­рел фінансування капітальних вкладень, договірним стосункам замовників та під­рядників, ролі банків як установ, що здій­снюють фінансування та кредитування капітальних вкладень. За обсягом та значущістю капіталь­ні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвести­цій.

Головними етапами інвестування є:

перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спря­мування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвесту­вання);

перетворення вкладених коштів у при­ріст капітальної вартості, що характери­зує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;

приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кін­цева мета інвестиційної діяльності.

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємо­зв'язок: прибуток - ресурси, тобто про­цес нагромадження повторюється.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інвестиційна діяльність являє со­бою сукупність практичних дій юридич­них осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяль­ність.

Серед них слід насамперед відзна­чити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвести­цій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі су­б'єкти інвестиційної діяльності незалеж­но від форм власності та господарювання

мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвести­цій; залучають для їх реалізації на дого­вірній основі будь-яких учасників інвес­тиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

новоутворювані та ті, що реконструю­ються, основні фонди, а також обігові кош­ти в усіх галузях народного господар­ства;

цінні папери (акції, облігації та ін.);

цільові грошові внески;

науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іно­земні інвестори мають право здійсню­вати інвестування на території України шляхом:

пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створен­ні підприємств;

створення підприємств, цілком належ­них іноземним інвесторам, а також фі­ліалів підприємств іноземних юридич­них осіб;

придбання підприємств, будівель, спо­руд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за за­конодавством України може належати іноземним інвесторам;

придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;

надання позик, кредитів, майна та май­нових прав.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є:

інвестори (замовники);

виконавці робіт (підрядники);

користувачі об'єктів інвестиційної ді­яльності;

постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної про­дукції;

юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

громадяни України;

іноземні юридичні та фізичні особи, дер­жави та міжнародні організації.

Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряджатись об'єк­тами та результатами інвестиційної ді­яльності, у тому числі здійснювати торго­вельні операції та реінвестування. Інвес­тор може придбати необхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди не суперечать законодавству України. Ін­вестор може передати за угодою (контрак­том) свої права щодо інвестицій, їх резуль­татів юридичним та фізичним особам, державним та муніципальним органам.

Учасники інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженні ліцензію або сертифікат на право її здійс­нення.

Інвестиційна діяльність є найважли­вішою складовою частиною підприєм­ницької діяльності компанії (фірми), під­приємства.

Основною метою інвестиційної ді­яльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвес­тиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших зав­дань розвитку економіки:

1. Визначення шляхів прискорення реа­лізації інвестиційних програм та проек­тів. Вирішальна роль у реалізації інвести­цій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяль­ності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комп­лекс дозволяє забезпечувати стійкі тем­пи зростання народного господарства, за­проваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.

2. Забезпечення високих темпів еконо­мічного розвитку підпри­ємства. Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає по­стійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підпри­ємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифі­кації цієї діяльності. Це економічне зро­стання забезпечується насамперед за ра­хунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегіч­ні цілі підприємства.


Случайные файлы

Файл
26238-1.rtf
151846.rtf
3075-1.rtf
95904.rtf
133113.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.