Правові відносини (KURSOV)

Посмотреть архив целиком

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ








П Р А В О В І В І Д Н О С И Н И:

поняття, склад, елементи, види.




(курсова робота)








Студента ІI курсу

очної форми навчання

Сатоніна В.І.







Ч Е Р Н І В Ц І - 1999





ПЛАН

ВСТУП.

І. Правові відносини:

а) загальна характеристика правових відносин;

б) ознаки.



ІІ. Складові елементи правових відносин:

а) субєкти правових відносин, юридичні властивості субєктів, види субєктів;

б) обєкти правових відносин, види обєктів;

в) субкти права і юридичні обовязки.


ІІІ. Види.




ВИСНОВОК

Список літератури.









І. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ:

а) загальна характеристика правових відносин.


В суспільстві існує багато різних відносин: економічні, моральні, політичні, юридичні, культурні, духовні та інші. Отже ______ суспільство є сукупністю відносин наслідок взаємодії людей. При цьому всі види і форми відносин, виникаючих в суспільстві, являються суспільним або соціальними.

Право являється офиційним державним регулятором суспільних відносин. В цьому його головне завдання. Регулюючи ті або інші відносини. вогно тим самим надає їм правову форму, в наслідок чого ці відносини набувають повне значенння і особливий вид - стають правовими, одягаються в правову оболонку.

Саме за допомогою такої нормативної дії державна влада переносить визначені відносини під свій юридичний захист, надаючи їм стабільність, упорядкованість, стійкість ___ напрямок. Хз учасники наділяються правосубєктністю, юридичними правами і обовязками. Ці відносини стають підконтрольними і управляючими.

Заборонити одні дії, дозволяють другі, заохочуючи інші, встановлюючи відповідальність за порушення своїх принципів, право аким шляхом вказує необхідні суспільні корисні варіанти поведінки субєктів, сужаючи чи розширяючи сферу їх суспільних бажань і цілей.

Любі відносини набувають характерних правових відносин лише в тому випадку, якщо вони виникають на основі і у відповідності з нормативними правами і не протерічять волі держави.

Отже правові відносини можна визначити, як суспільні відносини, врегульовані правом. При цьому регулюючі відносини не втрачають свого фактичного змісту, а лише змінюються, набуваючи нові додаткові якості.

Держава не може при допомозі правових засобів свавільно змінювати початковий характер тих або інших відносин, а також творити нові. Державашляхом видачі законів може лише усокрити розвиток відомих відносин.

Право - не творець, а лише регулятор суспільних відносин. «Право само по собі нічого не творить, а лише санкціонує суспільні відносини.... Законодавство лише фіксує, виражає економічні споживання».

Правові відносини в юридичній науці виділяються ще в якості однієї з найважливіших категорій. Вони служать юридичним формам взаємодії учасників різнобічних суспільних відносин. Одночасно правові відносини є необхідною умовою і неопосередкованим завданням ціленаправлення правової дії на суспільні відносини. Вони надають найбільш значний, стійкий мта стабільний, незалежний від випадковостей суспільний звзок.

По мірі закінчення правових відносин в процесі правового регулювання суспільних відносин виникають необхідні умови для досягнення вищих цілей соціального розвитку особистості, найбільш повного задоволення її матеріальних та духовних потреб в нерозривному звязку з конкретними інтересами суспільства.

Ще правові відносини можна визначити як врегульовані нормативно-правові суспільні відносини, учасники яких являються носіями субєктів права і юридичних обовязків, які гарантуються державою.









б) ознаки

Найбільш характерні ознаки правових відносин як особливого вида суспільних відносин містяться в слідуючому:

  1. Вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які неопосередквано породжують правові відносини і реалізуються через них. Між цими явищами існує причино-наслідковий звязок. Нема норми - нема і правових відносин. Вони представляють собою деяке єдинстов, цілісність. В них ще встановлюються спроби забезпечення і охорони правових відносин порушення. Звязок правових відносин з правовими нормами, які знаходяться на законодавчих актах держави виражаються в тому, що дані відносини в цілому і їх структура являється необхідною частиною в суспільній системі правового регулювання суспільних відносин. Саме в правових відносинах викладається ціль правових норм.

Субєкти правових відносин взаємно повязані між собою юридичними правами та обовєязками, які в правовій науці прийнято називати субєктивними, цей звязок і є правовідношення, в рамках якого права однієї сторони відповідає обовязок іншої, і навпаки. Їх можна назвати зустрічними. Учасники правових відносин виступають по відношенню один до іншого, як управомочені і правозобовязані особи.

Правовідносини - це завжди двох сторонній звязок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобовязуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобовязує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обовязок.

3. Правовідносини - це завжди двох сторонній звязок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобовязуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобовязує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обовязок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній звязок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобовязуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобовязує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обовязок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній звязок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобовязуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобовязує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обовязок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній звязок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобовязуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобовязує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обовязок.

3.Правові відносини мають вольовий характер. По-перше тому, що через норми права в них відображається державна воля. По-друге, в силу того, що навіть при наявності юридичної норми правові відносини не можуть автоматично зявитися, а потім функціонувати волі його учасників, в крайньому випадку, одного з них. Необхідний вольовий акт, який дає початок явищу.

4.Правовідносини, як правило, на базі якого вони виникають, охороняються державою. Інші відносини такого захисту не мають. Хоча, далеко не у всіх правових відносинах держава зацікавлена і здавалося, не повинна їх захищати, але інтерес держави стоїть в тому, щоб ці соціальні явища правильно рішалися, винні несли покараня,тому вона вона держе в полі свого бачення, забезпечуючи увагу виникаючих по цьому поводу юридичних форм і процедур, право громадян. Охорона злочинності і правопорядку визначає і охорону правових відносин і робить правовий порядок як наслідок законності.

5. Правові відносини явяються особою різновидністю суспільних відносин. Це означає, що вони являють собою різнобічні звязки, які виникають між людьми і організаційними формами взаємодії соціальних груп, класів в процесі їх економічного, соціального, політичного, духовного життя і діяльності. Їх основу складає закономірність розвитку суспільства.

«....Правові відносини так само як і форми держави не можуть бути ні з самих себе, ні з так званого суспільного розвитку людського духа.... навпаки вони кореняться в матеріальних життєвих відносинах»

В деяких випадах важливе значення має і примусова сила державного апарату. Правові відносини тримають в собі можливість застосування державного примусу в цілях реального забезпечення субєктивних прав і виконує юридичні обовязки.

Крім того держава може першкоджати виникненню різних негативних з точки зору приписів соціального розвитку життєвих звзків або відносин. Воно формулює відповідні правові заперечення, намагаючись з їх допомогою зруйнувати подібні відносини, встановити конкретну міру відповідальності осбі за участь в цих відносинах.

Правові відносини як форма існувуання права займає важливе місце в правовому регулюванні суспільних відносин. Подібно тому, як не можливо в практичній діяльності вважати думку обєктів самим обєктом, неможливо і юридичні формули поведінки субєктів права, вирощених на мові законодавчих актів, вважати дійсним правом.

Цінність і значення правових відносин, як форми права заключається в їх реальності. Саме з правовими відносинами повязана дійсність права. Відповідної реальної поведінки людей-субєктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обовязків юридичному змісту законів являється окремим завданням правового врегулювання. Тільки реальні правові відносини можуть розглядатися в якості крітерія істини при оцінці відповідальностф юридичних законів обєктивним закономірностям життя суспільства і відповідальності сформульованих законодавцем правових норм і втілених в дійсність. Правові відносини являються правовою діяльністю практики, практичної діяльності наділених розумом і волею людей, соціальних груп, класів і т.п. По реалізації ними своїх індивідуальних і суспільних цілейі задач. Таким чином ефективність права може бути вимірене тільки на основі відношення змісту юридичних актів з їх реальним втіленням в дійсність і в кінцевому рахункуз тими реальними успіхами суспільного розвитку, які закладені законодавцем.


Случайные файлы

Файл
10131-1.rtf
20443.rtf
31674.rtf
186492.rtf
181351.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.