Благотворительные организации (37631)

Посмотреть архив целиком

План

Вступ

I. Благодійні організації: загальні засади

1. поняття благодійної організації

2. засади благодійництва та благодійницької діяльності

3. основні напрямки благодійницької діяльності

4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій

IІ. Благодійні організації як юридичні особи

1.Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій

а)порядок виникнення

б)засновники

в)статут благодійних організацій

г) порядок припинення діяльності

2. Статус благодійних організацій

3. Правоздатність благодійних організацій

а)Права

б)Господарська і фінансова діяльність

в)Обов’язки благодійних організацій

4. Органи управління благодійними організаціями

ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації

1. членська благодійна орагнізація

2. благодійний фонд

3. благодійна установа

4. інші благодійні організації

ІV. Благодійні організації в Україні

1. Благодійні організації і держава

2.Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві Висновок

Список літератури


Вступ : важливість існування та правильного правового регулювання благодійних організацій і неприбуткового сектора в Україні


За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться і благодійні організації.

У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об’єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру. І хоча формально вони вважалися “неурядовими”, проте перебували під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питань та розподіл фінансових ресурсів.

Таким чином, серед громадян не існувало традиції об’єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об’єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і благодійних об’єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого- взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.

Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв’язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.

Цілком очевидна необхідність дієвого неприбуткового сектора, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі є надзвичайно важливим для нашої держави.


Благодійні організації : загальні засади


Поняття благодійних організацій


Відповідно до закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, ми розуміємо поняття благодійні організації як:

благодійна організація - це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.

Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;

Спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.





Засади благодійництва та благодійної діяльності


Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.

Діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної підтримки.

Фізичні та юридичні особи можуть займатися благодійництвом разом з відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.


Основні напрямки діяльності благодійних організацій


Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:

- сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища.

Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, повязаних, наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за памятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків, озер, прикрашення міста і т.д.

- поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.

Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодійність стала більше означати надання послуг (створення адвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги і т.д.).

- подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;

- сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.

Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.

Сприяння розвитку науки- це діяльність, спрямована на розвиток науки і поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх результатів і т.д.

- сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.

Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше.

- подання допомоги талановитій творчій молоді;

- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;

- подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;

- сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;

- сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування.

Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банки крові, притулки.

- сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.


Благодійна організація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.


Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій


Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність яких спрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів громадян закон України “Про об’єднання громадян”, прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт та підзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, не ввели до правової термінології терміни “благодійництво” та “благодійна діяльність”.

Такі терміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради України від 26 жовтня 1992 року “Про благодійні фонди”, із змінами та доповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числі нерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванні благодійних фондів, а отже в здійсненні безпосередньої благодійної діяльності в Україні.


Случайные файлы

Файл
163317.rtf
86151.rtf
56947.rtf
115569.rtf
4991.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.