Злочинна організація та її співвідношення з бандою, організованою групою (37201)

Посмотреть архив целиком












Реферат

Злочинна організація та її співвідношення з бандою, організованою групою


План


Вступ

Співучасть за кримінальним законодавством України та США

Поняття і зміст злочинної організації як форми співучасті

Співвідношення злочинної організації, організованої групи та банди

Негативні наслідки діяльності злочинної організації

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


Про співучасть можна говорити, спираючись на сукупність відповідних норм у загальному кримінально-правовому значенні, що розкрито в розділі 6 Кримінального кодексу України (Загальної частини) та в значенні норм Особливої частини. Зокрема, у ст.26 КК при визначенні поняття співучасті зроблені окремі уточнення у порівнянні з раніше діючим законодавством. А саме передбачено, що при співучасті має місце участь декількох суб’єктів злочину. В КК 1960р. поняття суб’єкта не було, мова йшла про вчинення злочину двома або більше особами. Уточнення зроблено і стосовно того, що співучасть може мати місце в разі скоєння умисного злочину. Раніше умисний характер злочину не підкреслювався.

Виділення поняття співучасті в окремий розділ чинного Кодексу пояснюється їх широким розповсюдженням, а також тим, що вчинення злочинів у співучасті має певну специфіку і відрізняється більш широким ступенем суспільної небезпеки. В цілому ряді випадків вчинення злочину у співучасті надає окремим складам злочинів кваліфікованого виду.

Однією з найбільш небезпечних тенденцій розвитку злочинності в Україні є консолідація злочинного середовища та утворення в ньому організованих злочинних угруповань - стійких об’єднань осіб, орієнтованих на тривалу спільну протиправну діяльність, метою яких, здебільшого є отримання значних доходів незаконним шляхом. Діяльність цих угруповань становить зміст одного з найбільш небезпечних видів сучасної злочинності - організованої. Що особливо тривожить, - злочинність даного виду зростає значно швидше від загальної. Найчастіше організованими групами вчиняються такі тяжкі і особливо тяжкі злочини, як крадіжки і привласнення чужого майна у великих і особливо великих розмірах, розбої, злочинні заволодіння зброєю, рекет (вимагання), контрабанда, незаконні дії, пов’язані з наркотичними засобами. Мають місце і вчинення такими злочинними об’єднаннями терористичних актів, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтувань, захоплення заручників та інших особливо небезпечних посягань. За допомогою інституту співучасті можна визначити відповідальність будь-якої особи, що бере участь у вчиненні злочинів такою групою осіб.

З огляду на подані вище факти стає очевидним те, що детальне вивчення поняття співучасті у злочині є досить необхідним аспектом на сьогодні. Співучасть переважає у більшості вчинюваних злочинів відповідно до статистики. Тому, на мою думку, удосконалення знань щодо цього інституту є досить актуальним.


Співучасть за кримінальним законодавством України та США


Оскільки Україна обрала курс на євроінтеграцію, доцільно провести порівняльний аналіз доктринальних та законодавчих положень щодо сутності інституту співучасті в Україні та США.

Кримінально-правовий інститут співучасті в Україні законодавець визначає в розділі VI "Співучасть у злочині" Загальної частини КК України (статті 26-31). Відповідно до статті 26, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Злочин у співучасті може бути вчинений різними співучасниками (згідно з ч.1 ст.27 ними є виконавець, організатор, підбурювач, пособник). Організатор, підбурювач і пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною ст.27 КК України і тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, що передбачає злочин, вчинений виконавцем (ч.2 ст.29 КК України) [1].

У кримінально-правовій доктрині розрізняють такі форми співучасті:

Залежно від ступеня узгодженості дій співучасників - співучасть без попередньої змови та співучасть за попередньою змовою;

Залежно від способу взаємодії співучасників між собою - спів виконавство та співучасть;

За характером участі окремих співучасників у вчиненні злочину - просту і складну.

Щодо групової злочинної діяльності, то у ст.28 КК України передбачено чотири види злочинних спільнот: група буз попередньої змови; група за попередньою змовою; організована група; злочинна організація [1]. Співучасть може мати специфічні форми свого вияву (ексцес виконавця, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом, провокація злочину, невдала організація, добровільна відмова співучасників від доведення злочину до кінця тощо).

Федеральне кримінальне законодавство США поняття співучасті не містить. Співучасниками федерального злочину можуть бути як виконавці, так і пособники після факту вчинення посягання. Визначення перших є дуже широким, оскільки воно включає вказівку не тільки на осіб, які безпосередньо вчиняють посягання, а й на осіб, які сприяють його вчиненню, підбурюють, умисно викликають реалізацію злочинної поведінки тощо. Про це йдеться в §2 "Виконавці" р.18 33 США [6]:

"a) Той, хто вчиняє посягання проти Сполучених Штатів чи допомагає його вчиненню, підбурює, дає поради, керує, спонукає чи забезпечує його вчинення, підлягає покаранню як виконавець такого посягання;

b) Той, хто навмисно викликає вчинення дії, яка, будь вона вчинена безпосередньо ним чи іншою особою, вважалася б посяганням проти Сполучених Штатів, карається як її виконавець".

У розумінні українського законодавця таке визначення виконавця охоплює ознаки як співвиконавця, так і організатора, підбурювача та пособника. Виходячи з цього, всі співучасники (за винятком тих, хто належить до пособників після факту вчинення посягання), незалежно від обсягу та форми дій, які вони вчинили, несуть відповідальність, як і виконавець.

Пособники після факту вчинення посягання - це особи, які, знаючи про вчинення посягання проти Сполучених Штатів, приховують, полегшують, підтримують або сприяють правопорушнику з тим, щоб перешкодити або запобігти його арешту, судовому переслідуванню або покаранню (§3 р.18 33 США).

Щодо форм співучасті, то Федеральний кримінальний кодекс та правила не дає їм визначення й чітко не класифікує їх. Замість цього у нормах р.18 33 США вказується на різні типи злочинних спільнот: "продовжувані злочинні підприємства фінансового характеру" (§225), "кримінальні вуличні банди" (§521), "рекетирські підприємства" (§1952), "терористичні організації" (§2339 В) тощо. Різниця між ними полягає у формах вчинення посягань, кількісному складі, меті об’єднання, сумі незаконно одержаних доходів, покаранні за скоєне тощо [6].


Поняття і зміст злочинної організації як форми співучасті


У чинному Кримінальному кодексі України передбачені чотири форми співучасті: вчинення злочину групою осіб, групою за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією (ст.28 КК України). Згідно з цією статтею, злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп [1].

Таким чином можемо виокремити обов’язкові ознаки злочинної організації:

Стійкість об’єднання;

Ієрархічність злочинної організації;

Наявність п’яти і більше осіб;

Структурна будова злочинної організації;

Попередня, до початку готування або вчинення злочину, організованість учасників;

Спрямованість на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;

Керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб - спільна діяльність учасників такого об’єднання чи його структурних частин, яка полягає в організації вчинення злочину (злочинів) іншими особами;

співучасть банда злочинний законодавство

Забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп передбачає необхідність створення умов для існування цих об’єднань і здійснення ними такої діяльності.

На думку науковця Г.П. Козлова, поняттям група охоплюються всі форми співучасті, проте не всі з них мають значення як організована група, а саме як явище з високим ступенем суспільної небезпеки та організованості [9].

Типовими ознаками злочинної організації, на думку А.М. Мельникова, є:

1) наявність статуту - письмового чи усного, розробленого хоча б у загальних рисах і схваленого учасниками всієї організації чи її керівниками;

2) наявність керівного органу чи керівника;

3) організаційна структура - підрозділи організації, їх керівники, члени організації, їх завдання;

4) підпорядкованість, підзвітність, ієрархічна залежність, дисципліна;

5) вербування нових членів організації - поповнення організації новими організаціями;

6) прикриття, конспірація - легалізація, діяльність, налагодження зв'язків з органами влади, охорона;

7) матеріальна база - приміщення, транспорт, засоби зв'язку, сховища, кошти тощо [7].

Конкретна злочинна організація може і не мати деяких із зазначених ознак. Наприклад, у організації може не бути налагоджених зв'язків з органами влади, чи немає ще, скажімо, засобів друку. Але від цього злочинне угруповання не перестає бути злочинною організацією, якщо воно має інші типові ознаки організації.


Співвідношення злочинної організації, організованої групи та банди


Злочинна організація


Організована група


Банда

Ст.28 КК України "Злочин вважається вчинений злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (5 і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої організації, так і інших злочинних груп" [1].

Ознаки організованої групи:

1. Наявність декількох осіб (п’яти і більше);

2. За попередньою змовою зорганізоване його членами або структурними частинами для спільної діяльності;

3. Стійкість об’єднання;

4. Об’єднання є ієрархічним;

5. Метою такої діяльності є:

а) безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;

б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб;

в) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Злочинна організація відрізняється від організованої групи:

1) Ієрархічністю, що свідчить про більш високий рівень зорганізованості такого об’єднання;

2) Спрямованість на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;

3) Можливістю визнання нею об’єднання, зорганізованого не лише для безпосереднього вчинення його учасниками зазначених злочинів, а й керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Злочинну організацію слід вважати створеною, якщо після досягнення особами згоди щодо вчинення першого тяжкого або особливо тяжкого злочину, але до його закінчення об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак такої організації. Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об’єднанням усіх обов’язкових ознак злочинної організації, ці злочини, за наявності до того підстав, кваліфікуються як вчинені організованою групою.

Нерідко злочинна організація зазнає змін після вчинення ряду злочинів у простій формі співучасті чи трансформується з одного виду в інший, наприклад, декілька організованих груп об’єднуються в злочинну організацію, організована група озброюється і набуває ознак банди [4].


Ст.28 КК України "Злочин вважається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи [1].

Ознаками організованої групи є:

1. Наявність декількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину);

2. Попередня їх зорганізованість у спільне об’єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів або вчинення тільки одного злочину, який потребує довготривалої підготовки;

3. Стійкість такого об’єднання;

4. Об’єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану;

5. Обізнаність всіх учасників групи з цим планом.

Діяльність учасників організованої групи може мати розподіл ролей або спів виконавство. Відповідно до ч.3 ст.28 КК України суб’єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об’єднання (була одним з виконавців чи готувала злочин), тому коли діяльність організованої групи була припинена на стадії готування злочину, він вважається вчиненим організованою групою.

Стійкість об’єднання осіб є визначальною рисою організованої групи. Стійкість організованої групи означає:

1. Згуртованість (спаяність, одностайність);

2. Стабільність (постійність, міцність);

3. Особи, що в ходять в групу, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів.

Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію [4].

Бандитизм - це різновид організованої злочинної діяльності, яка включає:

1. Організацію банди;

2. Участь у банді;

3. Участь у нападі, вчинюваному бандою.

Банда - це різновид злочинної організації, якій притаманні, насамперед, загальні ознаки такої організації, зазначені в ч.4 ст.28 КК України. Проте, постановою ПВС №13 від 23 грудня 2005 р. зазначене інше розуміння банди, згідно з яким банда може становити собою не лише злочинну організацію, а і організовану групу:

Банда - стійка організовану й озброєну група з двох або більше осіб, котрі попередньо об'єдналися для вчинення одного або кількох нападів на громадян чи на підприємства, установи, організації [2].

Специфічні риси банди:

1. Озброєність (перелік зброї міститься в Постанові ПВС №3 від 26 квітня 2002 р.) [3];

2. Мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян.

На мою думку, до ознак банди слід ще віднести тривале функціонування (дійсне або заплановане злочинцями) озброєної групи людей.

Об’єктивна сторона бандитизму включає вчинення хоча б однієї з таких дій:

1) організація банди;

2) участь у банді;

3) участь у нападі, вчинюваному бандою.

Участь у, вчинюваному бандою, нападі можуть брати як члени цієї злочинної організації, так і інші особи, які не є учасниками банди. Вони підлягають відповідальності як пособники бандитизму. Участь у нападі, вчинюваному бандою наявна і тоді, коли к конкретному епізоді брали участь окремі її члени, навіть один бандит, за умови, що відповідне сприяння цьому злочинові здійснювала банда як злочинне об’єднання.

Бандитизм завжди завдає шкоди у кінцевому результаті нормальній діяльності держави у галузі забезпечення громадської безпеки. Тому безпосереднім об'єктом бандитизму є підвалини державного управління у галузі громадської безпеки, а додатковим об'єктом, як правило, є життя та здоров'я людей і власність.

Суб’єктом бандитизму є осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною виною та спеціальною метою.

Окремі злочини, вчинені в ході бандитизму кваліфікуються за сукупністю ст.257 та відповідних статей Особливої частини КК України про відповідальність за посягання проти особи, власності, авторитету органів державної влади тощо [4].



Случайные файлы

Файл
98408.doc
27926.rtf
42447.rtf
58970.rtf
49105.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.