Використання сучасних можливостей судових експертиз у слідчій діяльності (35277)

Посмотреть архив целиком













ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ У СЛІДЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ



1. Поняття судової експертизи. Правові підстави призначення судових експертиз


Основними нормативно-правовими актами, що регулюють судово-експертну діяльність є наступні:

Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. зі змінами станом на 2007 рік.

Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року (із наступними змінами і доповненнями станом на 15 березня 2006 року).

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 від 30.05.1997 р.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз / Затверджена наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 р., із змінами, внесеними згідно з наказами МЮ України № 144/5 від 30.12.2004 та №59/5 від 10.06.2005.

Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України / Затверджена наказом МВС України № 682 від 30.08.1999 р.

Поняття судової експертизи визначено у ст.1 Закону України «Про судову експертизу», у відповідності до якої:

- Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Згідно ст.65 КПК висновок судового експерта є джерелом доказів у справі.

- Спеціальні знання – це знання, отримані у результаті навчання та практичної діяльності у галузі науки, техніки, мистецтва та інших. Юридичні знання до спеціальних не відносяться.

Фактичними підставами для призначення судової експертизи є:

По-перше: ч.1 ст.75 КПК „Висновок експерта”, у відповідності до якої експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

По-друге: ст.76 КПК яка визначає випадки обов’язкового призначення експертизи у наступних випадках:

для встановлення причин смерті;

для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

для визначення психічного стану підозрюваного або обвинувачуваного при наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст.155 КК;

для встановлення віку підозрюваного або обвинувачуваного, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Крім того, згідно з п.16 Постанови Пленуму ВС від 30.05.97р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»:

Судово-медична експертиза призначається... ...щодо осіб, які у зв’язку зі своїми фізичними вадами не здатні правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання (з посиланням на ст.69 КПК «Особи, що не підлягають допиту, як свідки»)

При цьому вказаний вище перелік не є вичерпним! На практиці в обов’язковому порядку призначаються експертизи у справах про незаконний обіг наркотиків, холодної та вогнепальної зброї, про ДТП, інші аварії, техногенні катастрофи та ін.

Юридичною (правовою) підставою для проведення судової експертизи є постанова слідчого про призначення експертизи у відповідну експертну установу або експертові.

Основні напрямки реформування інституту судової експертизи:

1) виведення експертних служб зі структури органів досудового слідства. З підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України мають бути виведені всі експертні установи, які входять до його структури та які проводять більшість експертиз у кримінальних справах (науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при управліннях Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві та Севастополі). Вказані експертні установи можуть бути підпорядковані Міністерству юстиції України. При цьому в Міністерстві внутрішніх справ України залишаться експертні служби зі штатом експертів, достатнім для техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування.

2) забезпечення рівного доступу сторін до експертних знань і вільного вибору ними експертів. На сьогоднішній день учасники кримінального процесу вправі звертатися до експертів для проведення останніми на договірних засадах експертних досліджень з питань, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи, що випливає з п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону “Про судову експертизу” і п. 1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

У зв’язку із проведенням експертизи на звернення учасників кримінального процесу, виникають такі проблеми: невизначеність кола експертиз, проведення яких можливе за зверненням учасників кримінального процесу, та порядку їх проведення (у т. ч. надання матеріалів кримінальної справи та об’єктів, необхідних для проведення експертизи, відібрання зразків для порівняльного дослідження тощо), невизначеність форми, у якій надаються результати експертного дослідження (висновок експерта, висновок спеціаліста, довідка тощо) та порядку оплати експерти.

3) розширення кола випадків, за яких призначення експертизи є обов’язковим. Хоча їх перелік викладений у ст. 76 КПК України як вичерпний, але слідчою та судовою практикою напрацьована значна кількість інших випадків, за яких призначення експертизи є доцільним. Так, існує необхідність обов’язкового призначення експертизи для встановлення таких обставин: чи була потерпіла при зґвалтуванні у безпорадному стані внаслідок застосування лікарських препаратів, наркотичних засобів, отруйних, токсичних чи інших сильнодіючих речовин (Постанова № 5 від 30.05.2008 р.) [Пост. ПВСУ №5]; чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами і чи придатні вони до використання (Постанова № 3 від 26.04.2002 р.) [Пост. ПВСУ №3]; вид наркотичного засобу, психотропної речовини, прекурсору чи одурманюючого засобу, їх назви і властивості, а також належності до культур, які містять наркотичні засоби (Постанова № 4 від 26.04.2002 р.) [Пост. ПВСУ №4]; чи є знівечення обличчя потерпілого невиправним (Постанова № 2 від 07.02.2003 р.) [Пост. ПВСУ №2].

4) закріплення можливості проведення експертизи до порушення кримінальної справи за необхідності встановити причину смерті, характер та ступень тяжкості тілесних ушкоджень; для дослідження властивостей предмета злочину (холодної та вогнепальної зброї, бойових припасів і вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів тощо);

5) можливість використання результатів судових експертиз, проведених на території іноземних держав, у кримінальному процесі України. Питання допустимості використання при доказуванні у кримінальних справах висновків експертів, складених за результатами проведення експертиз на території іноземних держав обумовлене тим, що на сьогодні окремі експертизи не можуть бути проведені в експертних установах України. Причиною чого є відсутність як необхідних приладів, устаткування та обладнання, так і фахівців, які б володіли відповідними методиками експертного дослідження.

6) розширення кола експертиз, які можуть бути проведені у судово-експертних установах України. На сьогодні, в судово-експертних установах системи Міністерства юстиції [Інструкція Мінюста], до яких належать 7 науково-дослідних інститутів судових експертиз, розташованих у Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Сімферополі і Харкові, та Міністерства внутрішніх справ України, до яких належать науково-дослідні експертно-криміналістичні центри, що діють у кожному обласному місті, і Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр у Києві, проводиться переважна більшість із визначених класів судових експертиз за виключенням класу судово-медичних експертиз, судово-психіатричних; судово-наркологічних; судово-фармацевтичних та фармакологічних; судових санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних; судово-сільськогосподарських та судово-ветеринарних експертиз; і судово-пробірних експертиз. Хоча, зокрема, в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз, який діє в системі Міністерства юстиції України, з 1998 р. проводять і судово-ветеринарні експертизи, а в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, який діє в системі Міністерства внутрішніх справ України, проводять окремі види судових експертиз, які відносяться до класу судово-медичних експертиз, зокрема, судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

7) розширення кола установ, які можуть проводити окремі види судових експертиз. Так, судово-фармацевтичні та фармакологічні експертизи можуть проводитися фахівцями (фармацевтами) науково-дослідних установ, підприємств, обласних відділів фармації тощо. Судові санітарно-гігієнічні та судово-епідеміологічні експертизи проводяться працівниками республіканських, обласних і районних санітарно-епідеміологічних станцій, аналітичних лабораторій системи громадського харчування, навчальних закладів та науково-дослідних установ санітарно-профілактичного профілю. Судово-сільськогосподарські експертизи проводять працівники відповідних галузей знань республіканських, обласних, районних управлінь сільського господарства, а судово-ветеринарні експертизи – спеціалісти з ветеринарії республіканських, обласних, районних управлінь. Судово-пробірні експертизи проводять фахівці інспекцій пробірного нагляду Міністерства фінансів України, які є, зокрема, у Києві, Львові, Одесі та Харкові.


Случайные файлы

Файл
113756.rtf
1.DOC
175459.rtf
~1.DOC
125365.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.