Торгово-промислові палати (34204)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

  1. Поняття, нормативно-правова основа і система торгово-промислових палат

  2. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними

  3. Правовий статус торгово-промислових палат і практика його реалізації

  4. Торгово-промислові палати і держава

Висновки

Список літератури


Вступ


Останнім часом система торгово-промислових палат в Україні стає ареною палких суперечок, де особисті амбіції зіштовхуються з колективними, а її внутрішня автономність зазнає потужного впливу зовнішнього соціуму, піддаючи випробуванню якість та міцність демократичної суті її існування[1].

Ситуація ускладнюється тим, що діяльність ТПП України здійснюється в правовому полі застарілого Закону України "Про торгово-промислові палати в „Україні”[2] та не завжди досконалих положень нових Господарського[3] та Цивільного[4] кодексів України. Старе законодавство України за час свого існування не усунуло існуючих суперечностей, нове породило інші.

Ще більше протиріч зустрічається в локальних актах ТПП. Часто- густо вони містять норми, які ставлять у нерівне положення суб'єктів створення та членства в ТПП, невиправдано розширюючи координати обмежень, встановлених законом. В зв'язку з цим, на наш погляд, важливо дослідити це питання в площині статусу суб'єктів об'єднання та основних принципів його створення.

На жаль, у науковій літературі цю проблему не висвітлено. Більше уваги науковці приділяють підприємницьким товариствам, ніж непідприємницьким організаціям[5].


1. Поняття, нормативно-правова основа і система торгово- промислових палат


ЗАКОН УКРАЇНИ "Про торгово-промислові палати в Україні"

Даний Закон визначає загальні правові, економічні і соціальні основи створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрямки їхньої діяльності, а також принципи їхніх взаємин з державою.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Торгово-промислова палата

1.Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, і громадян України, зареєстрованих як підприємців, і їхнього об'єднання.

2. Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю тільки в тім обсязі, у якому це необхідно для виконання її статутних задач. Отримана нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а направляється на виконання її статутних задач.

3. Торгово-промислова палата є юридичною особою.

4. Торгово-промислова палата відповідає за своїми обов'язками всіма приналежними їй способами і майном.

5. Торгово-промислова палата не відповідає по зобов'язаннях своїх членів, так само як члени торгово-промислової палати не відповідають по її зобов'язаннях.

6. Торгово-промислова палата не відповідає по зобов'язаннях створених нею підприємств і інших організацій, так само як підприємства й інших організацій не відповідають по зобов'язаннях торгово-промислової палати.

7. Назва "торгово-промислова палата" і утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише у відношенні організацій, створених відповідно до дійсного Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торговельна палата" чи "промислова палата" і не підлягають державної реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

8. Торгово-промислова палата має печатку з зображенням своєї емблеми і своїм найменуванням і свій розрахунковий рахунок і інші рахунки.

Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" відокремлює ТПП України від інших організаційно-правових утворень, наприклад, громадських організацій або об'єднань підприємств, виділяючи їх в окрему самостійну систему, на яку не поширюється дія Законів України "Про об'єднання громадян" та "Про підприємства в Україні". Таке специфічне ставлення законодавця до ТПП знаходить своє відображення, перш за все, в принципах створення та нормативному закріпленні цілей та завдань ТПП. Крім того, право на об'єднання в ТПП обмежене статусом суб'єктів об'єднання та умовами щодо кількості та територіальної залежності їх утворень (п.п.1,7 ст.1; п. 2 ст. 5, п. З ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні"). Відповідно до положень згаданого закону в Україні можуть створюватись та діяти ТПП з різним правовим статусом: торгово- промислові палати України, регіональні торгово-промислові палати та змішані торгово-промислові палати.


2. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними


Розділ II. Створення торгово-промислових палат та припинення їхньої діяльності

Стаття 5. Принципи створення торгово-промислових палат

1. Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їхніх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату складається в праві вибору чи входити не входити в її склад.

2. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена тільки одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України.

Стаття 6. Порядок створення торгово-промислової палати

1. Торгово-промислова палата створюється з ініціативи не менш п'ятдесятьох засновників, що знаходяться на відповідній території.

2. Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) чи загальні збори, на якому приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати.

Із змісту Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" можна виділити основні принципи створення та діяльності ТПП: недержавності; державного сприяння ТПП, контролю та нагляду; неприбутковості; самоврядування; добровільності; легітимності; територіальності. Ці принципи містяться в різних розділах закону і не обмежуються положенням ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка має найменування "Принципи створення торгово-промислових палат". Ми не ставимо за мету розкрити в цій роботі зміст усіх названих принципів, спинимося лише на тих, які мають пряме відношення до висвітлюваних нами проблем.

Принцип легітимності, по-перше, означає, що ТПП є статутною організацією, яка створюється та діє відповідно до законодавства України, має статус юридичної особи, повинна бути зареєстрована у порядку, визначеному законодавством. По-друге, засновниками та членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (ст.ст.1,7 Закону).

Поняття "створені" і "діють" корелюються відповідно поняттями "правоздатність" та "дієздатність" юридичної особи. Для юридичної особи вони виникають одночасно в момент її реєстрації. Обумовленість створення і діяльності юридичних осіб тезою"відповідно до законодавства України" означає набуття ними статусу юридичної особи за законами України і відповідно здійснення діяльності на підставі установчих документів. Іншими словами, юридичні особи, що мають статус нерезидентів, не можуть об'єднуватись в ТПП України, оскільки їх правоздатність та дієздатність виникає за національним законодавством країни їх утворення.

Не можуть бути учасниками ТПП представництва, відокремлені підрозділи підприємств, організацій, установ, які не мають статусу юридичної особи.

Щодо фізичних осіб, то їх право об'єднуватись в ТПП залежить від специфічної правоздатності, виникнення якої закон пов'язує з реєстрацією такої особи як підприємця. Разом з тим, не всякий підприємець (фізична особа) має право участі в ТПП, а лише громадянин України. Іноземці та особи без громадянства такими правами не наділені.

Членство в ТПП також може бути обмежене для тих учасників, які втратили відповідно до закону право на об'єднання в ТПП. Для підприємців та юридичних осіб такою ознакою є, наприклад, скасування їх державної реєстрації.

Принцип добровільності, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", полягає у праві підприємців входити або не входити до складу ТПП. Проте, розкриваючи зміст цього принципу, законодавець поширює його дію лише на підприємців, не згадуючи інших засновників, які за своїм статусом не займаються підприємницькою діяльністю, що на наш погляд є суттєвим недоліком змістовності згаданої статті, адже цей принцип є актуальним і для інших учасників об'єднання (юридичних осіб).

Принцип територіальності - це окрема форма законодавчого обмеження об'єднання в ТПП за кількісними та територіальними умовами їх створення.

За цими умовами в Україні діє лише одна Торгово-промислова палата України, в систему якої входять регіональні ТПП. Регіональність їх обумовлена межами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим. В межах кожного регіону може діяти лише одна регіональна ТПП. Це означає, що учасник РТПП Миколаївської області не може бути членом РТПП Одеської області і навпаки (ст. 6 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Разом з тим усі учасники регіональних ТПП є учасниками ТПП України (ст.13 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Загальна кількість РТПП визначається кількістю областей, автономних утворень та міст зі спеціальним статусом в Україні.


Случайные файлы

Файл
22602.rtf
16439.rtf
38996.rtf
28223-1.rtf
7670-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.