Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х (33238)

Посмотреть архив целиком

Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка

Юридичний факультет






РЕФЕРАТ

з курсу: «Проблеми господарського права»


на тему:


«Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини

1950-х років по кінець 1980-х»



Студента 1 курсу магістратури

заочної форми навчання

(спеціалізація «Господарське та

фінансове право»)

МАКРІЯ Леоніда Олександровича

Науковий керівник :

ПОПОВА Анастасія Володимирівна






Київ 2009


План


Передмова

1. Передумови розвитку господарського права у другій половині ХХ століття

2. Розвиток господарського права починаючи з 60-х років ХХ століття

Висновки

Список використаних джерел



Передмова


Ідея господарського права не є новою. На початку ХХ-го століття вона набула широке розповсюдження на сторінках буржуазної юридичної літератури. Автори даної концепції, маючи на увазі все більше посилення в стадії імперіалізму втручання буржуазної держави в особистомайнові відносини, стверджували, що тим самим нібито відбувається процес стирання границь між приватним та публічним, процес утворення нового права – ні публічного, ні приватного, а саме того яке і було назване господарським правом.

Як наслідок концепція господарського права була прийнята низкою радянських авторів, а в першу чергу А.Г. Гойхбаргом, який у праці «Хозяйственное право РСФСР» (1921 р.) вслід за Дюгі ототожнював суб’єктивні права з соціальними функціями. На цій підставі він приходив до висновку про зникнення різниці між публічним та приватним не тільки у соціалістичному но також і в буржуазному праві і про необгрунтованність подальшого збереження галузі цивільного права. На думку А. Г. Гойхбарга, цивільне право, не як інше як, приватне право, існує як протилежність праву публічному.

Але, якщо границі між публічним правом і правом приватним зникають, то перестає існувати і цивільне право. Йому на заміну приходить господарське право.

На початку 30-х років 20 століття теорії двосекторного права була протиставлена теорія єдиного господарського права. Один із авторів даної ідеї, Л.Я. Гінцбург, критикує в «Курсе советского хозяйственного права» (1935 рік) погляди П.І. Стучки.

Саме тому дана теорія єдиного господарського права на деякий час займає провідне місце. Цивільне право як наука так і навчальний предмет було пригнічено. Зникло з навчальних планів юридичних ВУЗів також і адміністративне право. Таке становище зберігалось до 1938 року, коли нарада наукових співробітників в галузі права відмовились від концепції господарського права, визнало наявність в системі радянського права адміністративного та цивільного права і відновило їх викладання у юридичних ВУЗах. Разом з тим були виявлені та усунуті серйозні помилки авторів господарсько–правової теорії в вирішенні ряду загальних і конкретних проблем радянської юридичної науки. Досить нагадати, що вони висували в застосуванні до державної соціалістичної власності глибоко помилкову концепцію «розщепленої» власності, а громадяни, як суб’єкти права були зміщенні ними на задній план і розташовані під заголовком «приватних осіб» в розділі, який іменувався «Організаційна структура народного господарства СРСР». З цієї точки зору подолання концепції єдиного господарського права було безсумнівним кроком вперед в розвитку радянської юридичної теорії і практики.



1. Передумови розвитку господарського права у другій половині ХХ століття


В період індустріального розвитку технічної і соціальної революцій, характерних для всесвітньої історії ХХ ст., швидкими темпами розвивалось господарське законодавство.

В одних країнах воно розвивалось на базі торгово-промислового права, в інших сформувалось, як якісно нове законодавство в слід за розвитком нових економічних систем. В другій половині 20 ст. стала проявлятись тенденція до зближення систем правового регулювання господарської діяльності у світовому масштабі.

Щоб робити вірні висновки відносно теперішнього і майбутнього, необхідно знати хоча б найближче історичне минуле. В історії господарського права такими були радянський період становлення і розвитку господарського законодавства. Врахування і оцінка досвіду законодавства цього періоду мають безсумнівне значення для розуміння проблем сучасного господарського законодавства, в тому числі і тих країнах де його розвиток проходив шляхом еволюції.

Радянське господарське законодавство формувалось і розвивалось в одній з найбільш поширених в 20 ст. світових правових систем.0 В юридичній літературі воно кваліфікувалось як історично нове явище, обумовлене соціалістичною системою господарства. Радянське господарське законодавство в основному було всесоюзним – законодавством СРСР, діючим на території всього Союзу. В якості органічної частини воно включало і господарське законодавство республік, входивши до складу СРСР, в тому числі, розуміється, і господарське законодавство Української РСР, правонаступником котрої стала незалежна Україна. Республіканське господарське законодавство регламентувало в основному господарську компетенцію підприємств і установ, які знаходились в підпорядкуванні республік (наприклад, автомобільного транспорту, комунального господарства), порядок вирішення деяких господарських питань.

Основним джерелом господарського права були постанови Ради Міністрів СРСР і спільними постановами Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС.

Досвід правового регулювання господарської діяльності, накопичений в СРСР, з усіма його досягненнями і помилками представляють цінність як для науки так і для практики сучасної правотворчої діяльності. Його не можна відкидати.

Специфіка радянського господарського законодавства полягала в конституційному закріпленні соціалістичної власності в якості основи економічної системи. Визнавались такі форми соціалістичної власності, як державна (загальнонародна), колгоспно – кооперативна, громадських організацій. Приватна власність на кошти виробництва заперечувалась, але визнавалась особиста власність громадян на майно, яке не стосується коштів виробництва. В становленні та розвитку власне господарського законодавства визначаючими являлись законодавство про державні підприємства, про планування, про систему господарських зв’язків. Державні підприємства функціонували після подолання короткого періоду «військового комунізму» на основі принципів господарського розрахунку, тобто порівняння витрат з доходами, мали господарську самостійність, котра постійно розширювалась, особливо в повоєнний період. Підставами розширення прав підприємств стали прийняті в 1953 – 1957 р.р. постанова Ради Міністрів СРСР про розширення прав в рішенні господарських питань, Радами Міністрів союзних республік, директорів підприємств, Рад народних господарських економічних районів, Положення про соціалістичне державне господарське підприємство 1965 року, Закон «Про державні підприємства (об’єднання)» від 30 червня 1987 року.0 Права і господарська самостійність державних підприємств були значно ширші прав сучасних, так званих казенних підприємств.


2. Розвиток господарського права починаючи з 60-х років ХХ століття


Починаючи з 60-х років ХХ століття значна увага юристами – господарниками приділялась систематизації господарського законодавства. В 1961 році під редакцією В.В. Лаптєва і Г.Я. Торчинського юридичної служби Держплана СРСР був підготовлений фундаментальним двухтомником «Законодательные акты по вопросам народного хазяйства СССР».0 Дана робота дає уявлення про структуру, зміст, об’єм Радянського господарського законодавства. Нормативні акти систематизовані в ньому по тринадцяти основним розділам. Том перший включає вісім розділів:

1). організація управління народним господарством;

2). правовий режим соціалістичної власності;

3). планування народного господарства;

4). порядок матеріально – технічного постачання;

5). державні стандарти, технічні умови, виробничі марки і товарні знаки;

6). розвиток нової техніки, винахідництво і раціоналізація;

7). облік і звітність;

8). арбітраж.

У другому томі нормативні акти систематизовані в п’яти розділах по галузям народного господарства:

1). промисловість;

2). капітальне будівництво;

3). транспорт і зв'язок;

4). торгівля;

5). житлове господарство.

Господарське господарств було систематизоване також у Зводі законів СРСР і у зводах законів союзних республік, складають більшу половину цих зводів.

Українськими авторами були представленні і випущені московським видавництвом «Юридическая литература» довідковий посібник «Права промышленных предприятий, обьединений и министерств в решении хозяйственных вопросов», а також збірники «Основные акты о правовой работе в народном хозяйстве»0 і «Правовая работа в народном хозяйстве».0

Перераховані роботи давали представлення про господарське законодавство, діюче до і після «перестройки».

Постійно удосконалювалась регламентація відносин підприємств з органами на котрі було покладено управління ними (трести, комбінати, головні управління, наркомати, міністерства). Вдосконалення даних відносин йшло у напрямку забезпечення дотримання принципів господарського розрахунку.0 В кінцевому рахунку була встановлена матеріальна відповідальність вищестоящих по відношенню до підприємств органів господарського управління перед підвідомчими їм підприємствами за збиток, причинений направленими управлінськими рішеннями.


Случайные файлы

Файл
138428.rtf
74238-1.rtf
CBRR1971.DOC
75791-1.rtf
23393-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.