Психологічна підготовка працівника МВС (32967)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Обґрунтування необхідності психологічної підготовки працівників правоохоронних структур

2. Психологічна готовність використання вогнепальної зброї працівниками правоохоронних органів (міліції)

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Специфічним є процес встановлення психологічного контакту суб'єктів оперативно-розшукової діяльності з іншими її учасниками (об'єктами), вмілого використання прийомів і правил мовного і немовного характеру, наприклад, спілкування оперативного працівника з особами злочинного середовища. Проведення розвідувальних опитувань, залучення окремих представників злочинного середовища до таємного співробітництва супроводжується сильним психологічним протистоянням. Прийняття рішень у такій ситуації є гострою боротьбою мотивів, це складний, з психологічної точки зору, процес.

Виникає складне завдання – переорієнтувати свідомість людини, змінити його мотиваційну сферу та життєві орієнтації, послабити психологічні зв'язки із злочинним оточенням, залучити його на свою сторону. Для цього потрібні специфічні, засновані на глибокому знанні психологічних закономірностей спілкування в оперативно-розшуковій діяльності тактичні прийоми встановлення контактів, позитивного психологічного впливу оперативного працівника на правопорушника.

Психологічний контакт – це процес встановлення та підтримки взаємної зацікавленості, симпатії, своєрідної тяги один до одного. Якщо люди перейнялися інтересом чи довірою один до одного, можна говорити, що між ними встановився психологічний контакт. Перше враження складається на основі сприйняття: зовнішнього вигляду людини; його експресивних реакцій (міміка, жести, пози, хода); голосу, мови; уважного відношення до співрозмовника; загальної культури контактора.

Психологічні особливості людини та культура її поведінки, безумовно, накладають свій відбиток на цей процес. Не завжди вдається залучити співрозмовника до взаєморозуміння. В такій ситуації складне завдання психологічного характеру – отримати необхідну інформацію в умовах активної протидії ще більш ускладнюється.


1. Обґрунтування необхідності психологічної підготовки працівників правоохоронних структур


Працівнику оперативного підрозділу необхідно розуміти психологію злочинця. В його протиправних діях існує мотивація, мета, усвідомленість (збіг обставин чи хвороба). Злочин може бути скоєний у стані афекту, гострої матеріальної потреби, моральної залежності, випадково або після ретельної підготовки. Зовсім в інших умовах знаходиться оперативний працівник, який повинен діяти, реагувати на злочин відразу. Необхідно враховувати, що на формування психології особи злочинця впливають такі фактори: соціальні (зовнішні); побутові; генетичні; колективні.

Боротьба із злочинністю та іншими правопорушеннями неповнолітніх та молоді має свою специфіку, яка зумовлена, в першу чергу, особливостями їх психології як соціально-вікових груп. Ці особливості необхідно враховувати аналізувати працівникам оперативно-розшукових підрозділів під час вибору методів контакту і впливу загально-виховної та профілактичної роботи, а тим більше, у випадках притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення процесу виправлення та перевиховання.

Віковими особливостями неповнолітніх є відсутність життєвого досвіду, юнацький максималізм, потяг до групового спілкування як форми самоствердження, податливість до впливу авторитетних старших за віком та дорослих, нахил до наслідування, несформована психіка, емоційність та нестабільність настрою, рухова активність, незавершеність формування навичок самооцінки [5, с. 108].

Слід враховувати, що розвиток особистості особи неповнолітніх відбувається за кількома періодами, протягом яких може проявитися і генетична схильність. На поведінку неповнолітніх впливають різні фактори - бездоглядність, незайнятість корисними справами, брак уваги дорослих, їх психіку формує негативний вплив засобів масової інформації, відсутність національної виховної ідеї.

Працівнику оперативного підрозділу необхідно знати і розуміти психологію злочинних груп, яка формується за різними мотиваціями:

загальність поглядів і інтересів;

навмисна діяльність по створенню злочинної групи для виконання загальної справи;

етнічна спорідненість;

економічна основа (конкуренція, вилучення, подавлення). У зв'язку з цим у членів злочинних груп формується різна психологія. Це може бути усвідомлена чи неусвідомлена, випадкова або вимушена участь в злочинній групі чи злочинній організації.

Оперативний працівник повинен також досконало знати психологію потерпілого, яка залежить від характеру злочину, жертвою якого він став. Психологія потерпілого залежить від:

особистості потерпілого;

загального рівня його освіти;

громадської оцінки вчиненого злочину;

культури особи;

матеріальної і моральної шкоди;

фізичного збитку та інших обставин.

Під час спілкування з потерпілим працівник оперативного підрозділу повинен виражати впевненість у справедливості розслідування, виступати гарантом дотримання прав потерпілого, поводити себе чуйно, делікатно, щоб завоювати його довіру.

Для виконання завдань, що виникають в процесі оперативно-розшукової діяльності, оперативним підрозділам надаються певні права, а саме: опитувати громадян за їх згодою, мати гласних і негласних штатних співробітників, встановлювати тимчасове або постійне конфіденційне співробітництво з громадянами на засадах добровільності, здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з ним.

В цих умовах ефективність діяльності оперативного працівника багато в чому залежить від уміння професійно спілкуватися з різними категоріями громадян, встановлювати та підтримувати з ними довірливі відносини [6, с. 79].

Професійне спілкування – це усталений стан взаємовідносин та взаємодії, що супроводжує оперативний контакт. Він потребує розуміння і практичного застосування соціально-психологічних механізмів. Оскільки оперативно-розшукова діяльність являє собою сукупність актів співробітництва та протиборства актуальною є проблема вдосконалення майстерності спілкування.

Формування першого враження, встановлення психологічного контакту та його розвиток до довірливих відносин, легендоване (рольове) спілкування – основні етапи складної діяльності, мета якої – отримання оперативно-значущої інформації, необхідної для розкриття злочину. Від якості засвоєння та глибини осмислення оперативними працівниками відповідних знань, ступеню оволодіння ними, вміння та навичок психологічної діагностики і психологічного впливу врешті-решт залежить успіх боротьби зі злочинністю.

Проблема удосконалення методичної бази ОВС, націленої на розкриття та розслідування злочинів, може бути вирішена за рахунок використання знань таких близьких наук як психологія та психофізіологія. Вивчення оперативними працівниками психології допиту, психологічних проблем виконання покарань, оперативно-розшукової та соціальної психології допоможуть у розкритті злочинів під час оперативно-розшукової діяльності. Все більше значення у цій роботі набувають нетрадиційні психофізіологічні методи роботи (гіпноз, гіпнотичне програмування, побудова «психологічних моделей» і т.ін.).

Невід'ємною характеристикою діяльності оперативного працівника є рольова поведінка – «маска», що «одягається» для спілкування з різними категоріями громадян для розкриття і розслідування злочинів. Це передбачає маскування своїх дійсних цілей і намірів щодо конкретної події (особи, групи осіб); засекречення своєї приналежності до оперативної служби або ОВС в цілому [2, с. 67].

Обидва варіанти поведінки потребують наявності достатньо складних особистісних навичок та вмінь, які набуваються тільки при поєднанні теоретичних психологічних знань та практичного досвіду. Таким чином, оперативно-розшукова діяльність характеризується значною своєрідністю, для неї притаманні специфічні психологічні закономірності та засновані на них психологічні заходи і методи роботи. Знання їх – необхідна умова успішного застосування оперативно-розшукових сил, засобів і методів у боротьбі із злочинністю.

Важливим напрямком психологічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності є психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у спеціальних закладах освіти. Під час підготовки молодих фахівців в навчальних закладах освіти вивчаються спеціальні навчальні курси юридичної психології, психології слідчої діяльності, психології оперативно-розшукової діяльності. В процесі професійного психологічного відбору кандидатів на службу до оперативних підрозділів необхідно враховувати за якою спеціальністю вони будуть навчатися, куди підуть працювати.

Необхідно застосовувати ефективні диференційні тести, за допомогою яких досконало вивчалися би якості особистості абітурієнта. До майбутнього працівника ДАІ повинні висуватися одні вимоги, до слідчого – другі, до оперативного працівника – зовсім інші. За наявності низького рівня інтелектуальних здібностей, відсутності швидкої реакції та аналітичного складу розуму, така особа не зможе успішно виконувати свої службові обов'язки і зробить багато невиправних помилок, які можуть коштувати її здоров'я, а то і життя [3, с. 141].

Дуже велику роль при вирішенні питань професійного психологічного відбору на службу в органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність психологічної підготовки працівників до оперативно-розшукової діяльності та їх психологічного супроводження відіграє служба психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів ОВС України, положення про яку затверджено наказом МВС України № 423 від 28.06.1997р.


Случайные файлы

Файл
62713.rtf
99846.rtf
86192.rtf
184629.doc
71203.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.