Процесуальний порядок огляду місця події (32943)

Посмотреть архив целиком

План.

Вступ.

  1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів.

  2. Процесуальний порядок проведення огляду місця події.

    1. Проведення слідчого огляду місця події.

    2. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

  3. Фіксація результатів огляду місця події.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньо­му сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення для справи. Видами огляду є: а) огляд місця події; б) огляд предметів і до­кументів; в) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування).

Одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікан­ня тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю опера­тивного отримання інформації з метою організації розшуку злочин­ця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в стаття 315 КПК України „Огляд місця події закріплено судовий огляд місця події, що проводиться у стадії судового розгляду справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, захисника і прокурора (без понятих).

Тему своєї курсової роботи я вважаю цікавою та актуальною тому, що в практична діяльність як слідчого так і експерта-криміналіста неможлива без проведення такої слідчої дії, як огляд місця події за допомогою, якого може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Отже, мета моєї курсової роботи проаналізувати чинне кримінально - процесуальне законодавство, щоб розібратися в понятті огляду місця події та його процесуальному порядку проведення. Визначити основні відмінності в проведенні слідчого і судового огляду місця події.

  1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого огляду.


Для того щоб краще розібратися в понятті такої слідчої дії, як огляд місця події, я в своєї курсової роботі хочу розглянути думки деяких авторів та чинне законодавство стосовно цього питання.

На думку Коваленко Є. Г. огляд — є слідча дія, що проводиться органом дізнан­ня, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою вияв­лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуван­ня обстановки злочину, а також інших обставин, які ма­ють значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів)1.

Белкин Е. С. розглядає слідчий огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин2.

Огляд — це слідча дія, яка провадиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження і дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації.3

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його до­помогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в частині 1статті 190 „Проведення огляду” закріплено:

 З метою  виявлення  слідів  злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину,  а також інших обставин,  які мають значення  для   справи,   слідчий   проводить  огляд  місцевості, приміщення, предметів та документів.

Біленчук П.Д. та Гель А.П. дають наступне тлумачення частині 1статті 190 КПК України та поняттю огляду місця події:

Відповідно до ст. 190 КПК України розрізняють наступні види слідчого огляду:

1) огляд місцевості;

2) огляд приміщення;

3) огляд предметів;

4) огляд документів.

Стаття 192 КПК України передбачає також огляд трупа, а ст. 193 КПК України регламентує проведення огляду тіла живої людини (освідування)4.

Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за наступних підстав:

  • за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду.

  • Слідчий — здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих.

  • Судовий — здійснюється судом у стадії судового розгляду
    справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу,
    захисника і прокурора (без понятих).

  • за об'єктами огляду виділяють:

а) огляд місця події;

б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

в) огляд предметів (речових доказів);

г) огляд документів;

д) огляд трупа;

є) огляд тварин;

ж) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину5.

Огляд місця події — один із видів слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться з метою виявлення слідів злочину, з`ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших об­ставин, які мають значення в справі, що розслідується.

Місце події — це широке поняття, яким можуть охоплюватися: місце приготування до злочи­ну, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх прихо­вання.”6

Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події— поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спри­чинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.

Місце події як об'єкт огляду завжди являє собою складну та не­повторну систему різноманітних за своїми якостями і характерис­тиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, жиле помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпе­чувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати своєрідну пізнаваль­ну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.

Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вив­ченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.

Слідчий особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їхніх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. ; Постанова судді оскарженню не підлягає.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуван­ням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або немож­ливості отримати від неї згоду щодо проведення невідклад­ного огляду місця події, рішення суду не потрібно.

У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійсне­ний огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю су­дово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судо­во-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК).

Постанова про ексгумацію трупа повинна бути вмоти­вованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.

Найчастіше зовнішній огляд трупа є складовою части­ною огляду місця події, однак є випадки, коли він прово­диться і оформляється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості.


Случайные файлы

Файл
92283.rtf
73756-1.rtf
179428.rtf
103415.rtf
34966.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.