Понняття і значення представництва (30767)

Посмотреть архив целиком

Міністерство аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет




Кафедра

правових дисциплін






Реферат

На тему:

«Поняття і значення представництва»




Виконала студентка








Умань 2006р.


Під представництвом розуміється здійснення однією особою, представником, в межах повноважень операцій і інших юридичних дій, що є у нього, від імені і на користь іншої особи, що представляється. Операція, скоювана представником на підставі його повноважень, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки представляється.

Потреба в представництві виникає тоді, коли той, що сам представляється через закон (наприклад через відсутність дієздатності) або конкретні життєві обставини (наприклад через хворобу, відрядження, зайнятість) не може особисто здійснювати свої права і обов'язки, але часто до послуг представників вдаються ради того, щоб скористатися спеціальними знаннями і досвідом представника, заощадити час і засоби і т.п.

За допомогою представництва можуть здійснюватися не тільки майнові, але і деякі особисті немайнові права, проте не допускається здійснення через представників операцій, які по своєму характеру можуть бути зроблені тільки особисто, а також інших операцій у випадках, передбачених законом (наприклад тільки особисто можна скласти заповіт, укласти договір довічного змісту і ін.).


2. Суб'єкти представництва.


У відносинах представництва прийнято розрізняти три суб'єкти - що представляється, представника і третю особу, з яким у того, що представляється виникає правовий зв'язок завдяки діям представника.

В ролі того, що представляється може виступати будь-який суб'єкт цивільного права, - юридична особа або громадянин незалежно від стану дієздатності. Представником же може бути не кожен, перш за все це повинні бути громадяни, що володіють повною дієздатністю, як виняток як представники юридичних осіб у сфері торгівлі і обслуговування можуть вступати громадяни, що досягли трудового повноліття, тобто 16 років. Юридичні особи можуть приймати на себе функції представників, якщо це не розходиться з тією метою і задачами, які вказані в їх засновницьких документах. Відповідно до статті не має права бути представниками в суді особи, виключені з колегії адвокатів, слідчі, судді, прокурори, крім випадків, коли вони виступають як вповноважених відповідного суду, прокуратури або як законні представники.

Як третя особа, з яким що представляється за допомогою представника укладає цивільно-правову угоду або скоює іншу юридичну дію, може виступати також будь-який суб'єкт цивільного права. Закон лише забороняє представнику скоювати операції від імені того, що представляється відносно себе особисто, а також відносно іншої особи, представником якого він одночасно є, за винятком випадку комерційного представництва. Наприклад, представник не може сам купити майно, яке доручив йому продати той, що представляється.


3. Повноваження представника. Підстави виникнення представництва.


Дії представника створюють, змінюють або припиняють цивільні права і обов'язки представляється лише тоді, коли вони скоюються в межах наданих представнику повноважень. Якщо ж представник перевищує свої повноваження, той, що представляється вільний від яких би те ні було зобов'язань перед третьою особою, з яким представник вступив у правові відносини від його імені. Повноваження є міра можливої поведінки представника по відношенню до третіх осіб. Саме через надане йому повноваження представник укладає з третіми лицями операції і скоює інші юридичні дії від імені і на користь того, що представляється.

Виникнення у представника необхідного повноваження пов'язане перш за все з волевиявленням представляється, а також з іншими юридичними фактами. Згідно статті 182 Цивільного кодексу повноваження представника можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті або законі. Об'єм і характер повноважень представника, а також умови їх здійснення прямо залежать від лежачих в основі представництва юридичних чинників.

Наявність у представника повноважень - неодмінна умова всякого представництва. Проте, зустрічаються і такі випадки, коли операції і інші юридичні дії від імені і на користь одних осіб скоюються іншими особами, що не мають на це необхідних повноважень. Іноді така ситуація виникає в чистому вигляді, коли між учасниками цивільного обороту взагалі відсутня яка-небудь попередня домовленість про представництво. Наприклад, громадянин, знаючи, що його знайомий потребує дачного приміщення, але не маючи від нього із цього приводу ніякого конкретного доручення, укладає від його імені договір про оренду будинку.

Частіше, в реальному житті має місце так зване уявне представництво, коли учасники цивільного обороту вважають, що діють відповідно до правил про представництво, але насправді представник відповідним повноваженням не володіє. Прикладами такого уявного представництва можуть служити випадки неправильного оформлення довіреності, припинення її дії у зв'язку із закінченням терміну, відміною її що представляється і т.п.

Нерідко трапляється, що представник має в своєму розпорядженні повноваження, проте при його здійсненні виходить за його межі, наприклад, укладає договір про придбання для майна, що представляється, в набагато більшій кількості, ніж йому було доручено.

У всіх випадках операції і інші юридичні дії досконалі однією особою від імені і на користь іншого, не породжують для останнього відповідних прав і обов'язків. Разом з тим діяльність без повноважень або з перевищенням повноважень не є і абсолютно байдужим фактом і за певних умов може спричинити за собою виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Так, особа, від імені якого зроблена операція або інша юридична дія, може заповнити відсутність або недолік повноважень шляхом подальшого схвалення досконалої операції. Таке схвалення повинне послідувати в межах нормально необхідного або встановленого при здійсненні операції терміну. По своїй юридичній природі подальше схвалення операції є односторонньою операцією, досконалою по розсуду представляється. воно може бути виражене як у письмовій формі, наприклад у вигляді листу, телеграми, факсу і т.п., так і шляхом конклюдентних дій, наприклад ухваленням виконання, виробництвом розрахунків і т.п.. Важливо лише, щоб з дій представляється однозначно слідувало пряме схвалення ним досконалої операції. Схвалення операції що представляється діє із зворотною силою, тобто робить операцію дійсної з моменту її здійснення.

Висновок операції за допомогою особи, що не має відповідних повноважень або діючого з їх перевищенням, вабить правові наслідки для третьої особи. Правило, згідно якому той, що представляється може схвалити досконалу від його імені операцію, встановлено перш за все на користь особи, для якого ця операція зроблена. Що стосується третьої особи, з яким укладена операція, то передбачається, що воно знало або повинне знати про представника представника, оскільки була можливість шляхом знайомства з довіреністю перевірити повноваження останнього.

Тому, якщо третьою особою в цьому відношенні проявлена безпечність або якщо така операція укладена їм свідомо, то він вважається зв'язаних досконалою операцією. Зокрема, якщо операція буде схвалена тим, що представляється і, отже, придбає юридичну силу, третя особа, що знала про представника, не може відмовитися від прийнятого на себе зобов'язання з посиланням на цю обставину.

Діяльність без повноважень або з перевищенням їх меж може мати серйозні юридичні наслідки для особи, що виступала як представник. Якщо той, що представляється згодом прямо не схвалить дану операцію, вона вважається укладеною від імені і на користь її обличчя, що зробило. Тому саме він нестиме перед контрагентом по даній операції всі обов'язки і відповідальність за її невиконання або неналежне виконання. Зрозуміло, це лише загальне правило, яке застосовується в тих випадках, коли не уповноважений представник може виступати стороною в такій досконалій їм операції. При висновку операцій працівниками юридичних осіб, які виходять за межі наданих їм повноважень або зовсім не мають їх, якщо тільки вони не схвалені тим, що згодом представляється, повинні вважатися тими, що не відбудуться і не породжують тих юридичних наслідків, на які вони були направлені. Що стосується неуповноваженого представника, то якщо його дії носили протиправний і винний характер, він може в цьому випадку притягати третьою особою до відповідальності за спричинення шкоди.


4.Види представництва.


а.) Представництво, засноване на адміністративному акті, тобто представництво, при якому представник зобов'язується діяти від імені того, що представляється через адміністративне розпорядження останнього. Найчастіше воно має місце тоді, коли орган юридичної особи видає наказ про призначення працівника на посаду, пов'язану із здійсненням певних представницьких функцій, наприклад, представництвом в суді, складанням юридичних актів, висновком операцій і т.д. Повноваження представника в цьому випадку визначаються виданим адміністративним актом, або виходить з посадової інструкції працівника, або виявляються з обстановки, в якій діє представник (продавець, касир, приймальник замовлень і т.п.). До такого виду представництва слід віднести і таке представництво, яке засноване на членстві в кооперативній або суспільній організації.


Случайные файлы

Файл
43011.rtf
128455.doc
114860.rtf
29964.rtf
72498-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.