Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві (29613)

Посмотреть архив целиком


«ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ УЧАСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ»

ПЛАН:

Вступ

  1. Обставини, що виключають участь судді або народного засідателя в розгляді справи;

    1. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи;

2. Обставини, що виключають участь у справі захисника;

3. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача;

4. Обставини, що виключають участь у справі особи як громадського обвинувача

5. Поняття відводу;

6. Порядок вирішення заявленого відводу.

Висновок

Список використаної літератури

Рецензія


Вступ

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й справедливістю на зло. Необхідно постійно працювати над собою, оволодівати юридичним досвідом, вчитися мистецтву роботи з доказами для пізнання істини та захисту прав і свобод людини.

Час визначає необхідність постановки юридичної науки в першу чергу на захист прав і свобод людини, честі, гідності і репутації добропорядних громадян без цього неможливо закласти духовну, моральну основу нашого майбутнього.

Приступивши до розгляду справи, слідчий, прокурор або суддя не мають змоги зупинитися, зачекати, перепочити, відійти і відступити. Взявши на себе відповідальність за пошук правди та торжество справедливості, вони відповідають не тільки за свої помилкові дії, а й за неповоротність, непередбачливість, за практичну непридатність до високопрофесійної діяльності. Слід невтомно вдосконалювати свою майстерність, наполегливо опановувати науку встановлення істини, вчитися мистецтво роботи з доказами, набувати досвіду, тренувати інтуїцію, розвивати прозорливість.

Саме ці якості дають можливість захистити честь та гідність людини у складному загальному процесі.

Якщо людина, її життя, здоров’я, честь гідність, недоторканість і безпека є найвищою цінністю, то захист цих цінностей повинен стати головною метою юридичної науки й практики.

Громадянину дозволено все, що не заборонено законом, влада має робити тільки те, що їй продиктовано, й тільки в такій формі, яка продиктована законом. Такий принцип обмеження влади правом – основа основ правової держави, його потрібно неухильно й точно дотримуватися в кримінальному процесі.

В своїй роботі я хотів би проаналізувати проблеми реалізації в кримінальному процесі конституційних гарантій забезпечення недоторканості встановлених чинними міжнародними та чинними законами України права на раціональне, всебічне, правове розслідування кримінальних справ. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві займають одне з провідних місць в кримінально-процесуальному законодавстві. Можна привести такий приклад: якщо обвинувачений або підозрюваний перебуває у близьких відносинах з суддею, слідчим, прокурором, експертом чи іншими учасниками кримінального процесу або зацікавлений в ході вирішення справи, правове вирішення справи не знайде свого відображення.

Тобто в свої курсовій роботі я якнайширше намагатимусь відобразити усі аспекти обставин що унеможливлюють участь осіб на всіх етапах розслідування кримінальної справи та їх відводи.




1. Обставини, що виключають участь судді або народного засідателя в розгляді справи

Суддя (суд) — суб'єкт кримінального процесу, який виконує функцію правосуддя. Згідно зі ст. 124—129 Конституції України су­дочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загаль­ної юрисдикції.

Правосуддя здійснюють професійні судді, а у визначених зако­ном випадках — народні засідателі та присяжні. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Вони мають статус недоторканності. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про статус суддів" суддями мо­жуть бути громадяни України, які досягли 25 років, мають вищу юридичну освіту та необхідний стаж роботи за юридичним фахом. Судді незалежні, незмінювані, недоторканні.

Під час судового розгляду суд має владно-розпорядчі повнова­ження та керує процесом. За непідкорення розпорядженню голо­вуючого в суді або порушення порядку під час судового засідання громадяни несуть відповідальність за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд (суддя) зобов'язаний встановити об'єктивну істину та вирішити справу по суті, вживши заходів до захисту прав та закон­них інтересів громадян і юридичних осіб та до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Незалежність суддів забезпечується:

  • встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень та звільнення з посади;

  • передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

  • таємницею прийняття судового рішення і забороною її роз­голошення;

  • забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

  • недоторканністю суддів;

  • створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності суддів, матеріальним і соціаль­ним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

  • особливим порядком фінансування судів; системою органів судового самоврядування;

  • діючою системою забезпечення безпеки судів.

Значною мірою незалежність суддів гарантується особливо сис­темою їх призначення на посаду і звільнення. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про статус суддів" та ст. 127 Конституції України право на зайняття посади судді місцевого суду має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання ЗО років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший ЗО років, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як сім років, приживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Необхідною умовою для зайняття посади судді є складання кваліфікаційного екзамену.

Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Кожен громадянин України, який відповідає вказаним вимогам, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомен­дацію його на посаду судді. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Кваліфікаційна комісія ре­комендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знан­ня, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.

Перше призначення на посаду судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Кон­ституційного Суду України, обираються безстроково Верховною Радою України. Вперше обраний суддя складає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Судді недоторканні. Судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставле­ний у будь-який державний орган в порядку провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушен­ня, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після встановлення, його особи.

Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи. Стаття 13 Закону України "Про статус суддів" передбачає, що проникнення до житла або в службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, про­ведення там огляду, обшуку чи виїмки, особистий обшук судді, речей і документів можуть провадитись тільки за судовим рі­шенням за наявності порушеної кримінальної справи. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус суддів" суддя не повинен давати будь-які пояснення у справах, що ним розглянуті або роз­глядаються.

Згідно зі ст. 126 Конституції України "вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верхов­ної Ради України затриманий чи заарештований до винесення об­винувального вироку судом". Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя заборо­няється і тягне за собою відповідальність згідно з діючим законодавством.

Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зне­вагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.


Случайные файлы

Файл
ГОСТ 21.113-88.doc
118397.rtf
bioM.doc
12863-1.rtf
124512.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.