Інститути державної влади Ізраїлю (28451)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Юридичний факультет











Реферат на тему:

Інститути державної влади Ізраїлю














Ужгород 2006


ЗМІСТ


РОЗДІЛ І. Інститут глави держави

РОЗДІЛ ІІ. Інститут Кнесету

РОЗДІЛ ІІІ. Інститут уряду

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


РОЗДІЛ І. ІНСТИТУТ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ


Згідно з пунктом 1 Основного закону «Про главу держави», главою держави в Ізраїлі є президент, Він обирається парламентом (Кнесетом) терміном на 5 років. Правовий статус президента визначається Основним законом «Про главу держави», прийнятим в 1964 р. Згідно з цим законом президент Ізраїлю не може входити до складу парламенту, він також не може займати іншу оплачувану посаду. Президент не може належати до якої-небудь партії. За формулюванням Основного закону президентом Ізраїлю може бути будь-який громадянин, що проживає на території держави (п. 1). Безпосереднє переобрання допускається тільки один раз. Новий президент обирається протягом 30-90 днів до закінчення терміну повноважень попереднього президента. У разі дострокового припинення його обов'язків, новий президент повинен обиратися протягом 45 днів з моменту закінчення терміну повноважень попереднього президента. Згідно з Основним законом «Про главу держави» голова парламенту призначає точну дату виборів президента, про яку він повинен письмово повідомити членів парламенту за 20 днів до виборів (як мінімум). Обраним вважається кандидат, за якого проголосувала абсолютна більшість (61 член) з числа членів ізраїльського парламенту. У разі, якщо жоден з кандидатів не одержав такої більшості на спеціальному засіданні кнесету проводиться другий тур, після якого обраним вважається кандидат, що отримав просту більшість.

А що стосується повноважень президента, то вони визначені не тільки Основним законом «Про главу держави», але і закріплені в інших законах. Президент підписує закони, прийняті Кнесетом, а для їх дійсності необхідна контрасигнація прем'єр-міністра і компетентного міністра (за винятком законів, що стосуються самого президента).

Згідно з Основним законом (п. 11 а) президент підписує міжнародні договори, прийняті Кнесетом і затверджені урядом, призначає дипломатичних і консульських представників держави за пропозицією міністра закордонних справ, приймає вірчі грамоти.1

Президент призначає прем'єр-міністра і приймає відставку уряду, за поданням міністрів юстиції та релігії він призначає і звільняє з посади державних і релігійних суддів, а відповідно до закону «Про центральний банк Ізраїлю» президент призначає голову цього банку за поданням уряду.

На підставі (п. 11 б Основного закону) президент володіє правом помилування, яким він може користуватися на свій розсуд. Це право означає, що президент може скасувати, пом'якшити або замінити покарання за кримінальний злочин, а його рішення не підлягає оскарженню. Цим правом президент може користуватися без будь-якого обмеження, бо повноваження глави Держави Ізраїль за своїм характером є чисто представницькими.

Президент має професійний і особистий імунітет. Перший означає, що президент не може бути заарештований або притягнений до відповідальності за справи, пов'язані з його професійною діяльністю як під час здійснення своїх повноважень, так і після. Особистий імунітет припускає, що будь-який позов, пред'явлений президенту може бути розглянуто тільки після закінчення його повноважень. Згідно з Основним законом, у разі дострокового звільнення президента з посади або в силу будь-яких перешкод для здійснення повноважень президента їх виконує голова парламенту.

Крім добровільної відставки, президент може бути позбавлений своїх повноважень, якщо здійснить проступки несумісні з його посадою. Однак Основний закон «Про главу держави» встановив складну процедуру усунення президента з посади. Ініціатива у висуванні обвинувачення президентові повинна належати не менш ніж 20 членам кнесету. Рішення про пред'явлення звинувачення вимагає більшості - 3 / 4 голосів від загального числа членів цього комітету. Рішення про усунення президента від посади вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менше 3 / 4 (тобто 90) членів кнесету. Глава Держави Ізраїль може бути усунений з посади за станом здоров'я, при цьому його нездатність виконувати свої обов'язки повинна бути доведена спеціальним медичним висновком. Президент може бути звільнений з посади, якщо за це проголосують 2 / 3 (80) членів парламенту.2

Необхідно відзначити, що вивчаючи правове становище президента Ізраїлю ми знаходимо явну паралель з правовим статусом президента ФРН.


ІНСТИТУТ КНЕСЕТУ


Відповідно до Декларації «Про незалежність», яка була оголошена 14 травня 1948 Народна рада, що діяла до утворення Держави Ізраїль, була замінена Тимчасовою державною радою, одним з повноважень якої було проведення виборів Установчої ради до 1 жовтня 1948. Однак у зв'язку з надзвичайним станом ці вибори відбулися лише 25 січня 1949 Їх підсумком стало обрання Установчої ради. 16 лютого ці ж збори прийняли закон, відповідно до якого орган законодавчої влади став іменуватися кнесетом. Парламент тоді складався з релігійних діячів (рабинів) і письменників чисельністю від 85 до 120 депутатів.

Структура кнесету. Кнесет складається з:

1) президії кнесету, до складу якого входить голова і його заступники. Голова обирається на першому засіданні кнесету нового скликання всім його складом шляхом відкритого голосування. До моменту обрання голови його обов'язки виконує старший за віком член кнесету.

Повноваження голови кнесету визначаються регламентом наступним чином: управління справами кнесету і його представництво на міжнародній арені, а також дотримання порядку засідання відповідно до регламенту.

Голова очолює засідання парламенту, представляє питання для обговорення й оголошує результати голосування щодо порядку денного та інших питань.

Голова кнесету відповідає за виконання закону і недоторканність будівлі Парламенту та його членів. Голова кнесету приймає відставку його членів. Голова кнесету відповідно до Закону «Про главу держави» 1964 заміщає посаду глави держави у разі його відсутності.

Голова кнесету відповідає за діяльність апарату кнесету як в адміністративній, так і в сфері безпеки, а також за його бюджет за згодою фінансового комітету та комітету з кнесету. Голова кнесету вправі заборонити його члену виступ після триразового попередження. Голова кнесету визначає місця членів за партійними фракціями та блокам, так щоб великі блоки і партії сиділи ближче до президії. Голова не бере участь у роботі комітетів і комісій, за винятком консультативного комітету, проте він може брати участь в обговоренні різних питань цих комісій.

У голови є кілька заступників. Вони обираються парламентарями зі свого складу, при цьому регламент кнесету не визначає їх число. Воно залежить від партійного складу кнесету. До сьогоднішнього дня число заступників голови коливається від двох до восьми. У разі відсутності голови кнесету його роботу очолює один з його заступників. Голова має право уповноважити одного з заступників для ведення засідання кнесету, який, у свою чергу, володіє всіма повноваженнями голови за його відсутності. Заступники голови, як правило, представляють найбільші політичні партії. Голова кнесету та його заступники обираються на весь термін повноважень парламенту;

2) членів кнесету, число яких одно 120. Повноваження депутатів кнесету визначені Основним законом «Про кнесет» від 1958.3

На своїх засіданнях члени парламенту обговорюють будь-які питання, що стосуються всього єврейського народу, здійснюють контроль за діяльністю уряду та державної адміністрації. Кнесет визначає розмір прямих і непрямих податків, обирає голову кнесету та його заступників, а також членів 10 постійних комітетів. Члени парламенту проводять таємне голосування для обрання східного і західного лідерів єврейського духовенства. Одним з важливих повноважень кнесету є обрання, а також звільнення з посади президента країни і державного контролера. Крім того, кнесет стверджує призначення нових міністрів, визначає розмір заробітної плати вищих посадових осіб (таких як глава держави, голова уряду, міністри та їхні заступники, судді, члени кнесету і т.д.). Кнесет ратифікує міжнародні договори і приймає закони, що дозволяють уряду оголошувати надзвичайний стан в країні. У структуру кнесету входять тимчасові і постійні комісії і комітети. Крім традиційних для інших парламентів комісій і комітетів (фінансовий, економічний, комітет з регламенту і інше), в кнесеті сформовані комісії і комітети, що відбивають специфіку ізраїльської держави. Так, наприклад, комітет з міжнародних справ і безпеки. Крім зовнішньої політики і дипломатії він займається проблемами державної безпеки, питаннями війни і миру, розвідкою та ін Комітет проводить закриті засідання на які звичайно запрошуються прем'єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ і головнокомандуючий збройними силами. Вищевказані посадові особи повинні представити комітету доповіді про свою діяльність. Питання, обговорювані на засіданнях комітету, розголосу не підлягають. Винятковою актуальністю володіє комітет переселення і прийому, до компетенції якого входять питання, пов'язані з веденням агітації серед євреїв в інших країнах світу для їхнього переселення в Ізраїль. Даний комітет займається також прийомом нових переселенців і їх працевлаштуванням.4


Случайные файлы

Файл
3539.rtf
179723.rtf
32749.rtf
141023.rtf
25009-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.