Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку (27762)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили

Юридичний факультет

Кафедра історії та теорії держави і права









Реферат

з дисципліни:

«Кримінальне право України»


на тему:

«Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку»




Підготувала

студентка 352 групи

Шевченко С. О.

Перевірив

к. юр. наук, доцент

Сич В. О.


Миколаїв – 2008


Список умовних скорочень


КУ

Конституція України

КК

Кримінальний кодекс

ВРУ

Верховна Рада України

НПС

навколишнє природне середовище



Зміст


Вступ

І Поняття та загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

ІІ Деякі злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

    1. Порушення законів та звичаїв війни

    2. Найманство: загальна характеристика злочину, передбаченого ст. 447 КК України та міжнародно-правове визначення

2.3 Екоцид. Порівняльний аналіз екоциду за нормами міжнародного кримінального права та Кримінального кодексу України

Висновок

Список використаних джерел



Вступ


Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку вперше в історії національного кримінального права виділено КК України 2001 року в окремий розділ. Це ті злочини, які світове співтовариство визнає особливо небезпечними для всього людства, оскільки вони підривають основи міжнародної безпеки, шкодять міждержавним відносинам і здатні знищити людство.

До вивчення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку з позиції кримінального права в різний час звертались такі науковці, як: С. Аль-Захарна, М. Андрюхін, І. Блищенко, О. Бантишев, Є. Ляхов, І. Лукашук, А. Маєвська, П. Михайленко, В. Панов, В. Попович, П. Ромашкін, І. Карпець, Б. Утєвський та інші.

Метою даної роботи є аналіз злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Завдання:

  1. зробити загальну характеристику зазначених злочинів;

  2. детальний аналіз таких злочинів як найманство, порушення законів та звичаїв війни та екоцид;

  3. порівняльний аналіз норм кримінального закону України з нормами міжнародного кримінального права щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.



І Поняття та загальна характеристика злочинів проти миру,

безпеки людства та міжнародного правопорядку


Специфіка цих злочинів полягає в тому, що вони безпосередньо пов’язані із сучасним міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинами. Вироблені багаторічними зусиллями всієї прогресивної спільноти, міжнародні кримінально-правові норми встановили підстави й умови відповідальності за найнебезпечніші групи злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, незалежно від того, чи є конкретне діяння порушенням внутрішнього законодавства країни, в якій вчинено злочин, а також від місця вчинення злочину, поширення на них юрисдикції Міжнародного кримінального суду чи судів інших держав.

Тож правильна кваліфікація злочинів і з’ясування змісту відповідних статей розділу ХХ Особливої частини КК передбачають звернення до відповідних міжнародних актів. До них, зокрема, належать: Статут Міжнародного військового трибуналу від 8 серпня 1945р., яким передбачено злочини проти миру (планування, підготовка, розв’язування чи ведення агресивної війни), проти людяності (жорстоке поводження з цивільним населенням, геноцид), воєнні злочини (порушення законів і звичаїв війни); Женевські конвенції від 12 серпня 1949 р. про поводження з військовополоненими, про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях, про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали аварії на кораблі, із складу збройних сил на морі, про захист цивільного населення під час війни; Додаткові протоколи до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р. (Протокол І щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 10 червня 1977 р. і Протокол ІІ стосовно захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру від 10 червня 1977 р.); статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії і Руанді; Римський статут Міжнародного кримінального суду та численні конвенції та резолюції ООН. Починаючи з 1947 року, Комісія міжнародного права ООН готує Кодекс про злочини проти миру та безпеки людства.

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – це суспільно небезпечні діяння, що спричиняють істотну шкоду миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку чи загрожують спричиненням такої шкоди й відповідальність за які передбачена міжнародно-правовими актами та розділом ХХ Особливої частини КК України.

Родовий об’єкт цих злочинів передбачає три окремі об’єкти:

1) мир – це становище (ситуація), що характеризується відсутністю ворожнечі, відкритих політичних суперечок між державами, війни та воєнних (збройних) конфліктів;

2) безпека людства – стан, за якого відсутня загроза війни, екологічної катастрофи, дій, наслідком яких може бути масове знищення людей, знищення умов для існування населення земної кулі тощо.

3) міжнародний правопорядок – це встановлений міжнародно-правовими нормами порядок, який забезпечує мирне співіснування народів, плідне міждержавне співробітництво та безпеку людства у планетарних масштабах.

Безпосередні об’єкти аналізованих злочинів загалом збігаються з родовими. Водночас, вони можуть мати комплексний характер (наприклад, при вчиненні найманства шкода заподіюється як миру, так і міжнародному правопорядку) чи підкреслювати специфіку суспільних відносин, яким спричиняється шкода в конкретній ситуації (наприклад, безпосереднім об’єктом піратства є безпека міжнародного судноплавства). Додатковими необхідними або факультативними безпосередніми об’єктами злочинів, які ми розглядаємо, можуть бути: життя, здоров’я, честь і гідність особи, її права та свободи, довкілля, власність, інші блага.

Оцінка деяких із розглядуваних злочинів неможлива без встановлення їхнього предмета, яким можуть бути:

- види зброї масового знищення, заборонені до застосування міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (хімічна, біологічна, ядерна);

- рослинний або тваринний світ, атмосфера, водні ресурси;

- службові чи житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист.

Спеціальні потерпілі в злочинах, передбачених розділом ХХ Особливої частини КК України: військовополонений або представник цивільного населення, члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, представник іноземної держави чи інша особа, що має міжнародний захист, члени екіпажу або пасажири морського чи річкового судна та деякі інші.

З об’єктивної сторони більшість злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку вважаються закінченими з моменту вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння, тобто є формальними за конструкцією складу. Тільки три з них (діяння, передбачені статтями 438, 439 і 446) – це злочини з матеріальними складами. Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443) є злочином з усіченим складом, а тому вважається закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків.

Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони деяких із цих злочинів – засоби (наприклад, засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, - ст. 438) або способи (наприклад, насильство – ст. 446) вчинення злочину.

Суб’єкт аналізованих злочинів – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років). Відповідальність за злочин, передбачений ст. 443 КК, настає з 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона всіх злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку характеризується прямим умислом. У злочинах, передбачених статтями 436, 442-444, 446, 447 КК, обов’язковою ознакою є мета (наприклад, мета розповсюдити матеріали із закликами до агресивної війни чи до розв’язування воєнного конфлікту – ст. 436; мета одержати матеріальну винагороду чи іншу особисту вигоду – ст. 446) тощо.

Слід також мати на увазі, що відповідно до ч. 5 ст. 49 і ч. 6 ст. 80 КК, давність притягнення особи до кримінальної відповідальності чи давність виконання щодо неї обвинувального вироку не застосовується в разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених статтями 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК.

Усі злочини, передбачені розділом ХХ Особливої частини КК, виходячи з їхніх безпосередніх об’єктів, можна поділити на такі групи:

1) злочини проти миру (пропаганда війни; планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни; найманство);

2) злочини проти безпеки людства (застосування зброї масового знищення; розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення; екоцид; геноцид);

3) злочини проти міжнародного правопорядку (порушення законів та звичаїв війни; посягання на життя представника іноземної держави; злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист; незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; піратство). [5, с. 580-582]


Случайные файлы

Файл
165562.rtf
22554.rtf
11172-1.rtf
18632.rtf
130766.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.