Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки в Україні (27311)

Посмотреть архив целиком

Анотація


Шкаберін В.М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки в України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління», Запоріжжя, 2006.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню застосування національного та регіонального відтворювальних підходів до забезпечення продовольчої безпеки, визначенню напрямів політики продовольчої безпеки держави. Проаналізовано існуючі концепції вирішення продовольчої безпеки. Досліджено склад, значення і взаємозв'язок чинників продовольчої безпеки на всіх рівнях її забезпечення. Виявлено основні теоретичні підходи щодо сутності продовольчої безпеки. Обґрунтовано необхідність державного регулювання відтворення для забезпечення продовольчої безпеки. Проаналізовано регулювання розвитку агропромислового виробництва. Розроблено методику, критерії і показники оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки. Виявлено особливості аграрної політики з метою формування напрямів підвищення продовольчої безпеки. Визначено напрями та систему заході)!, що сприяють підвищенню продовольчої безпеки. Визначено основні принципи формування системи регіональної продовольчої безпеки.

Актуальність теми. Останнім часом особливої актуальності набули проблеми забезпечення соціально-економічних гарантій сталого продовольчого забезпечення населення. Продовольча безпека мас розглядатися у рамках країни в цілому та в регіональному аспекті зокрема, що зумовлюється різноманітністю природно-кліматичних умов, соціально-економічним становищем окремих територій, демографічною ситуацією. Задоволення потреб у продовольстві повинно здійснюватися відносно кожної конкретної людини у місцях її проживання. Причому основний тягар у формуванні продовольчої безпеки покладається саме на суб'єкти держави, які несуть безпосередню відповідальність перед населенням за його достатнє забезпечення якісним продовольством.

Вищеназвані обставини роблять актуальним спеціальне дослідження регіонального рівня забезпечення продовольчої безпеки з метою виявлення специфічних для нього чинників і механізмів, уточнення критеріїв і показників, що характеризують продовольчу безпеку, Вирішення цих питань дає змогу розробити окремі механізми реалізації стратегії забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні та визначити пріоритетні напрями її забезпечення.

Рівень наукової розробленості проблеми продовольчої безпеки вітчизняними вченими відповідає початковому етапу досліджень і не повністю – поточним потребам практики державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки.

Дослідженням продовольчої безпеки займалися відомі вчені, серед яких слід виділити Л. Каиторовича, А. Маршалла, ї. Мальтуса, Д. Рікардо, А. Сміта та ін. Питанням державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки приділяли увагу українські та зарубіжні учені. Серед українських авторів слід виділити, зокрема, Ю. Білика, П. Борщевського, В. Гейця, Л. Дейнеко, М. Корецькога, О. Кочеткова, Р. Маркова, Г. Мостового, П. Саблука, В. Трегобчука, В. Шамрая, В. Юрчишина та ін. Серед зарубіжних теоретиків питаннями забезпечення продовольчої безпеки займалися такі вчені, як В. Балабанов, Є. Борисенко, Є. Сєрова та ін. Основи відтворювального підходу до аналізу регіональної економіки, специфіка регіональних ринків розкриті в працях В. Лексина, Р. Маршалової, А. Новосьолова, В. Овчинникова, Б. Орлова та ін.

Їх праці зробили певний внесок у розробку загальних проблем регіональної економіки і значно вплинули на зміст і теоретичні висновки, зроблені в дисертаційному дослідженні. Проте дослідження цієї проблеми вищеназваними вченими мають переважно загальнодержавний характер. Комплексний підхід до формування сучасної аграрної політики і вибору її пріоритетів, у тому числі на рівні регіонів у контексті забезпечення їх продовольчої безпеки, який би враховував регіональні соціальні та еколого-економічні особливості, виявився нерозробленим. Не склалася науково обґрунтована система прийняття рішень щодо аграрної політики на рівні регіону, включаючи оцінку ефективності й аналіз майбутніх наслідків. На сьогодні не існує єдності поглядів щодо питань забезпечення національної і регіональної продовольчої безпеки, їх місця в державній стратегії регулювання відтворення в АПК та економічній політиці в цілому.

Незавершеність наукових розробок державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки та істотна практична значущість цієї проблеми для держаки підтверджують об'єктивний характер актуальності теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах науково-дослідної роботи «Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону» (номер державної реєстрації 010511002741) Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Роль автора полягає у розробці критеріїв та показників оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні застосування національного та регіонального відтворювальних підходів, визначенні напрямів політики держави та розробці на цій основі методів удосконалення системи державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

– проаналізувати існуючі концепції вирішення продовольчої проблеми з урахуванням досвіду розвинених країн, дослідити склад, значення і взаємозв'язок чинників продовольчої безпеки на всіх рівнях її забезпечення;

– виявити основні теоретичні підходи щодо сутності продовольчої безпеки;

– обґрунтувати необхідність державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки;

– проаналізувати регулювання розвитку агропромислового виробництва;

  • розробити методику, критерії і показники оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки;

  • виявити особливості аграрної політики з метою формування напрямів підвищення продовольчої безпеки;

  • визначити напрями та систему заходів, що сприяють підвищенню продовольчої безпеки;

– визначити основні принципи формування системи регіональної продовольчої безпеки.

Об'єкт дослідження – процес державного регулювання забезпечення

продовольчої безпеки на національному та регіональному рівнях управління.

Предмет дослідження – система відносин, що виникають у процесі реалізації інтересів населення, регіонів і держави в цілому з приводу забезпечення продовольчої безпеки.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективна політика держави та методи щодо вдосконалення системи регулювання є достатньою умовою забезпечення продовольчої безпеки на національному і регіональному рівнях.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи досліджень: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні й формуванні висновків), статистико-економічний (у процесі аналізу регулювання розвитку агропромислового виробництва), розрахунково-конструктивний (для удосконалення системи державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки) та інші.

Інформаційною базою для дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників проблем державного забезпечення продовольчої безпеки, законодавча база, офіційні матеріали органів статистики, статистична звітність суб'єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

– запропоновано комплексний індекс регіональної продовольчої безпеки через розрахунок інтегральних показників: кінцевого споживання, регіонального потенціалу виробництва продовольства, рівня імпорту продовольства, якості продовольства;

удосконалено:

– структурно-логічну схему державного стратегічного управління регіональною продовольчою безпекою, яка дає змогу адаптувати механізми державного і ринкового регулювання до змінних чинників функціонування об'єкта управління (системи продовольчої безпеки) за рахунок застосування методів аналізу, моделювання, прогнозування і забезпечення якості життя населення, підвищення ефективності АПК, поліпшення стану сільськогосподарських природних ресурсів;

– методику діагностики стану продовольчої безпеки, яка здійснюється кількома етапами: моніторинг (система збору необхідної інформації про стан об'єкта дослідження), аналіз (система розрахункових показників і баланс продовольства), оцінка (виявлення тенденцій і їх прогнозування), прийняття рішень (розробка, коригування і реалізація стратегій);

надуло подальшого розвитку:

– визначення поняття «продовольча безпека», яке передбачає збереження.

незалежно від внутрішніх і зовнішніх загроз, необмеженої у часі здатності держави (суспільства) забезпечувати економічну та фізичну доступність для всього населення життєво важливих продуктів харчування;

  • формування системи продовольчої безпеки як комплексу функціонально-цільових підсистем (АПК, збуту і розподілу, продовольчого фонду, споживання) і забезпечувальних (управління і контролю, фінансового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення, досліджень і інновацій), об'єднаних функціональними, ресурсними, технологічними й організаційними зв'язками з метою безперервного кількісного, структурного і якісного забезпечення населення продовольством;


Случайные файлы

Файл
rert.doc
73495.rtf
65812.rtf
163924.rtf
TRUDPRAV.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.