Державне право України (27307)

Посмотреть архив целиком


ТЕМА 11


ВАРІАНТ № 5


ПЛАН


********************************************************************



  1. Вступ…………………………………………………………………..стр. 2


  1. Поняття, види, статус глави держави………………..……………...стр. 3


  1. Конституційний статус Президента України.……………………...стр. 6


  1. Порядок обрання та зміщення Президента України….……………стр. 10


  • порядок обрання Президента………………………………………..стр. 10

  • порядок зміщення Президента України….…………………………стр. 20


  1. Взаємовідносини Президента України з законодавчою, виконавчою та судовою владами………………………………………………………………..стр. 22


  1. Акти Президента України……………………………………………стр. 24


  1. Висновок ……………………………………………………………. стр. 25


  1. Список использованной литературы ………………………….…….стр. 26



********************************************************************















I

Вступ


Перша держава, в якій було запроваджено посаду президента як глави держави і виконавчої влади, – це США, де Конституцією 1787 р. затвердйено цей пост. Термін "президент" походить від латинського ргаеяйепя, що означає "той, хто сидить спереду". Він застосовувався щодо головуючих на різних зборах. У Європі пост президента вперше було запроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. У ХХ ст. поширилося запровадження цього поста у багатьох країнах. Остання фаза зазначеного процесу мала місце наприкінці 80-х – на початку 90-х років, коли пост президента було запроваджено майже в усіх незалежних державах, які утворилиея шсля розпаду СРСР, та у країнах Східної Європи. На сьогодні у світі з більш як 180 країн – членів ООН понад 130 мають президентів.

Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни, Насамперед, Президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.

Треба мати на увазі, що відповідно до порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, тцо у трезщiентській республіці (США, Ірак, Корея) президент обирається народом і має широкі повнрваження, зокрема незалежно від парламенту формує уряд, забезпечує здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці (Австрія, Індія, ФРН) Президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Остатпіім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка (Франція, Португалія, Болгарія). В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за його діяльністю підчас формування уряду і здійснення виконавчої влади.

У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України "Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) України від 5 липня 1991 р. У Констуцї України Президенту присвячено розділ V, який складається з 11 статей, що встановлююгь порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами.










II

Поняття, види, статус глави держави.


Починаючи відповідь на це питання необхідно навести текст закону, який регламентує існування поста Президента в Україні – це:


З А К О Н

УКРАЇНИ


Про Президента”


Стаття 1. Відповідно до Конституції України (888-09) Президент України є найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади.

Повноваження Президента України визначаються Конституцією України.


Стаття 2. Президентом України може бути громадянин України не молодший тридцяти п'яти років на день виборів.

Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд.

Президент України не може бути народним депутатом, займати будь-яку посаду у державних органах і громадських об'єднаннях, а також в інших організаціях та займатися комерційною діяльністю.

Якщо особа, обрана Президентом України, є народним депутатом, то її депутатські повноваження припиняються з моменту вступу на посаду.

Порушення вимог цієї статті призводить до втрати президентських повноважень, обрана особа не може бути приведена до присяги.


Стаття 3. Порядок проведення виборів Президента України визначається Законом "Про вибори Президента України" ( 1297-12 ).


Стаття 4. Президент України вступає на посаду з моменту прийняття присяги.

При вступі на посаду Президент України приносить присягу такого змісту:

"Урочисто присягаю народові України при здійсненні повноважень Президента України суворо додержувати Конституції і законів України, поважати і охороняти права і свободи людини і громадянина, захищати суверенітет України, сумлінно виконувати покладені на мене високі обов'язки".

Присяга приноситься Президентом України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Дату принесення присяги визначає Верховна Рада України.

Президент України приносить присягу в урочистій обстановці на засіданні Верховної Ради України, тримаючи Конституцію України.

Приведення Президента України до присяги провадиться Головою Верховної Ради України або особою, яка виконує його обов'язки.


Стаття 5. Президент України вправі брати участь у засіданнях Верховної Ради України, в обговоренні питань, внесених на її розгляд.

Президент підписує закон, прийнятий Верховною Радою України, не пізніш як у десятиденний строк з дня передачі його на підпис.

У разі незгоди з законом Президент вправі не пізніш як у двотижневий строк повернути його із своїми запереченнями до Верховної Ради Української РСР для повторного обговорення і голосування. Якщо Верховна Рада України більшістю голосів підтвердить раніше прийняте нею рішення, закон вважається прийнятим. Президент зобов'язаний підписати його у десятиденний строк з дня повторної передачі його на підпис.


Стаття 6. Президент Української РСР здійснює свої повноваження, спираючись на Кабінет Міністрів України, може створювати необхідні управлінські і консультативні структури.


Стаття 7. Президент України на основі і на виконання Конституції ( 888-09 ) і законів України в межах своєї компетенції видає укази, які є обов'язковими до виконання на території України.

Президент України має право скасовувати постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Уряду Кримської АР, акти міністерств України, інших підвідомчих йому органів, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів України, якщо вони суперечать Конституції України і законам України.


Стаття 8. Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.


Стаття 9. Президент України користується правом недоторканності.

За посягання на честь і гідність Президента винні особи підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством.

Звання Президента України охороняється законом.


Стаття 10. Президент України виконує свої обов'язки до вступу на посаду новообраного Президента, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 114-9 Конституції України.

Звання Президента зберігається за ним довічно.


Стаття 11. Порядок фінансового та матеріально-технічного забезпечення державної діяльності Президента Української РСР визначається законодавством України.


Голова Верховної Ради України Л. КРАВЧУК


м.Київ, 5 липня 1991 року

N 1295-XII










































III

Конституційний статус Президента України


Конституційний статус Президента України регламентується Розділом V Конституції України.


Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.


Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може буги Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або шдприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибугку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня пятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Та буде викладений нижче.


Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України складає таку присягу:

Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конститущї України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі.”

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.


Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.


Стаття 106. Президент України:


1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутришнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників вищих центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рцпення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях уразі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремихії місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідносп окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цієї статп, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, вщповідального за актта його виконання.


Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.


Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутршпйх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.


Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конститупії виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статуті 106 Конституції України.




IV

Порядок обрання та зміщення Президента України

а) Порядок обрання Президента України


Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строкомнап'жьроків. До кандидата у Президенти Конституція України висуває певні вимоги.

Він повинен бути громадянином України. Адже неприпустимо, п~об державу очолювала особа, яка не має з нею сталях правових зв'язків, що встановлюються саме через інститут громадянсли. Ири цьому не визначаються иеобхідні для канди ат обов язкові підстави набуття громадянства України, як це робиться у конституціях ряду країн (наприклад, у США канд~щаг у Президенти повинен бути громадянином цієї країни за народженням). Такий підидєвтіленням закріпленого у ст. 24 Конституції принципу рівності громадян України незалежно від будь-яких ознак.

Кандидат у Президенти повинен досягти 35 років. Встановяюючи це правило, Конституція виходить із того, щоутакомувіцілюдинавже маєпевнийжиттєвий досвід, достатньо здоров'я та енергії для виконання президентськихповноважень. Такий же вік передбачено для кащiидатів у президенти в Росії та США. В деяких державах для них встановлено вищий віковий ценз, наприклад, у ФРН – 40, в Італії – 50 років.

Кандидат у Президенти повинен прогягом десяти останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб він міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, а отже, й правильно визначати шляхи його вдосконалення тощо. Аналогічнінорми містяться й у констигуціях інших держав. Так, у Росії цей строк також становить 10 років, у США- 14 років.

Кандидат повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не може бути обмеженим у виборчих правах. У таких державах, як Росія і США, ця вимога прямо не фіксується, а в інших формулюєтьсявтихабо іншихредакціях. Так, у ст. 84 Конституції Італії зазначено, що "Президентом республіки може бути обрана будь-яка особа..., яка користується громадянськими і політичними правами".

Кандидат у Президенти має володіти державною мовою, якою відповідно до ч. 1 ст. 10 Консгитуції є українська.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш, ніж два строки підряд. Ця норма покликаназапобіггитриваломуперебуванню при владі однієї особи, оскільки це, як свідчить історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів. Водночас Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строкшсля того, коли цей пост займала інша особа. Конституціїдержав світупідходять до встановлення можливих строків перебування особи на посту президентй по-різному. Так само, як і в Україні, ця проблема вирішується в Росії та ФРН. Конституція США обмежує президентство однієї особи виключно двома строками підряд. А в Італії та Франції можливості переобрання на пост президента конституційно не обмежуються.

Президенту України забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах та організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті забезпечити незалежність Президента від будьяких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою та викладацькою діяльністю. У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачено пост президента.

Конституція України встановлює строки проведення чергових виборів Президента та виборів, які повинні призначатися у разі дострокового припинення його повноважень. Чітке конституційне визначення чергових і позачергових виборів Президента покликане забезпечити відповідну організованість і максимально, з урахуванням потреб виборчого процесу, скоротити періоди, коли посада Президента може бути вакантною.

Новообраний Президент України приступає до виконання обов'язків не пізніше як через 30 днів, а у разі, коли Президента обрано на позачергових виборах, – у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Повноваження новообраного Президента почииаються від моменту складення ним присяги народові, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного С~дуУкраїни. У присязі, текстякої закріилеио у ст. 1ОФ Конституцй, Президент України офіційно та урочисто зобов'язується боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, підносити авторитет України у світі. юридичне значення присяги полягає у тому, що саме з моменту а складення новообраний Президент приступає до виконання своїх повноважень як глава держави, а повноваження попереднього Президента припиняються. Конституції більшості держав, де є постпрезидента, передбачаюгьнеобхідн сть складення ним присяги і містять и текст.

Конституція України встановлює недоторканність Президента, якою вік користуклься підчас виконання своїх повноважень. Її треба розглядати як особливу гарантію сжорення безперешкодних умов для здійснення ним повноважень глави держави. У Конституції не розкривається зміст недоторканності Президента. Вона має дістати тлумачення уновій редакцй закону "Про резидента України". Водночас ч. 1 ст. 111 Конституції встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.

Честь і гідність Президента України як трави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, мають нритягатися до відповідальності на підставі спеціального закону.

За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання зберігається довічно за умови, що вона не була усунена з нього Верховною Радою в порядку імпічменту. Крім того, звання Президента України охороняється законом. Це означає, що самовільне безпідставне присвоєння чи викорнстання його сприииняєюри відповідальність. Однак треба мати на увазі, що відповідні законодавчі акти на сьотодні ще не прийняті.

Особливості обрання Президента України викладені у “Законі про вибори Президента України, основні, найбільш актуальні положення якого наведені нижче:


Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Основні принципи і засади виборів Президента України.

  1. Вибори Президента України проводяться за принципами загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

  2. Виборчий процес здійснюється на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; гласності і відкритості; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.


Стаття 6. Організація і проведення виборів Президента України виборчими комісіями.


Організацію і проведення виборів Президента України здійснюють Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів України - Центральна виборча комісія по виборах Президента України (далі - Центральна виборча комісія), окружні та дільничні виборчі комісії.


Стаття 7. Гласність і відкритість виборів Президента України


  1. Підготовка і проведення виборів Президента України здійснюються відкрито і гласно. Рішення державних та інших повноважних органів, що стосуються виборів Президента України, доводяться до відома громадян через засоби масової інформації у п'ятиденний строк з моменту їх прийняття.

  2. Виборчі комісії інформують громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення виборчих округів і дільниць, ознайомлюють їх із списками виборців, з біографічними даними кандидатів у Президенти України, виборчими програмами (платформами) кандидатів або партій (виборчих блоків), які їх висунули, з формою та порядком заповнення підписних листів та виборчих бюлетенів, сповіщають про підсумки голосування і виборів Президента України, надають іншу інформацію у випадках, передбачених цим Законом.

  3. Основною формою роботи виборчих комісій є відкриті засідання. На засіданнях комісії мають право бути присутніми довірені особи кандидатів у Президенти України або уповноважені ними особи, по одному представнику від партій (виборчих блоків) та зборів виборців, які висунули кандидата у Президенти України, від позапартійних комітетів виборців, створених для контролю за ходом виборчої кампанії, а також офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій, з додержанням вимог, встановлених цим Законом.

  4. Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки і проведення виборів Президента України, їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з виборами. Виборчі комісії, державні органи, органи місцевого самоврядування надають їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів.



Глава 2. ПОРЯДОК І СТРОКИ ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ


Стаття 9. Види виборів і порядок їх призначення


  1. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і повторними.

  2. Рішення про проведення виборів Президента України приймає Верховна Рада України.


Стаття 10. Строки призначення виборів


  1. Чергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України не пізніш як за шість місяців до закінчення терміну повноважень Президента України і чотири місяці до дня виборів.

  2. Позачергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України не пізніш як за чотири місяці до дня їх проведення.

  3. Повторні вибори призначаються в строки, визначені цим Законом.

  4. Вибори призначаються на неділю або інший неробочий день, передбачений законодавством. Про день виборів Верховна Рада України повідомляє через засоби масової інформації.


Стаття 20. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

виборів Президента України


  1. Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів Президента України, провадяться виборчими комісіями з єдиного Централізованого фонду по виборах Президента України, який створюється Центральною виборчою комісією за рахунок державного бюджету. Розмір цього фонду затверджується Президією Верховної Ради України.

  2. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів Президента України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

  3. Громадяни України, їх об'єднання, юридичні особи, зареєстровані в Україні, за винятком підприємств з іноземними інвестиціями, а також державних органів, підприємств, установ і організацій, що утримуються за рахунок державного бюджету, можуть вносити до Централізованого фонду по виборах Президента України свої пожертвування.

  4. Поряд з державним фінансуванням виборів Президента України кандидатом у Президенти України можуть використовуватись кошти особистого виборчого фонду, який утворюється в порядку, визначеному цим Законом, для фінансування передвиборної агітації.



Глава 4. ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ

У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ


Стаття 21. Реєстрація участі партій (виборчих блоків) у виборах Президента України


  1. Партії (виборчі блоки), які налічують не менш як 1000 членів, мають право висунути кандидата в Президенти України після їх реєстрації Центральною виборчою комісією як таких, що беруть участь у виборах Президента України.

  2. Реєстрація участі партії у виборах Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією у тижневий строк на підставі відповідної заяви керівного органу партії, підписаної його повноважною особою. До заяви додаються довідки про реєстрацію партії Міністерством юстиції України, а також про кількісний склад партії на момент подання заяви.

  3. Виборчий блок утворюється групою партій на підставі рішення їх керівних органів, зазначених в статті 22 цього Закону. Угода про утворення міжпартійного виборчого блоку для участі у виборах Президента України, підписана повноважними особами партій, що об'єднались у виборчий блок, а також довідки про реєстрацію цих партій Міністерством юстиції України та їх кількісний склад на момент реєстрації блоку додаються до заяви від імені блоку про реєстрацію його участі у виборах Президента України, підписаної керівниками зазначених партій. Заява є підставою для реєстрації даного виборчого блоку Центральною виборчою комісією в тижневий строк.

  4. Рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчого блоку) у виборах Президента України може бути оскаржено повноважною особою партії (виборчого блоку) до Верховного Суду України протягом 10 днів з моменту прийняття рішення.



Стаття 22. Порядок висування кандидатів у Президенти

України партією, виборчим блоком


  1. Висування кандидатів у Президенти України починається з висування претендентів на кандидата в Президенти України (далі - претендентів) за 90 днів і закінчується за 60 днів до дня виборів.

  2. Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, загальних зборах чи іншому зібранні, що є найвищим статутним керівним органом партії.

  3. Порядок проведення з'їзду (конференції, загальних зборів) партії визначається її статутом.

  4. Висування претендента виборчим блоком здійснюється на міжпартійній конференції, делегати на яку обираються членами партій, що об'єдналися у блок, відповідно до норми представництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку.

  1. З'їзд (конференція) правомочний вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше 2/3 обраних делегатів, але не менше 200 осіб.

  2. В разі висунення претендента партія (виборчий блок) подає заяву до Центральної виборчої комісії. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, професія, посада (заняття), місце роботи і проживання, дані про місце проживання претендента в Україні протягом десяти (в тому числі п'яти останніх) років, партійність претендента, а також прізвище, ім'я, по батькові, адреса і номер телефону уповноваженої особи партії (виборчого блоку).


До заяви додаються:

  1. витяг з протоколу (рішення) керівного органу партії (керівних органів партій, які об'єднались у виборчий блок) про висунення претендента;

  2. заява претендента про його згоду балотуватися кандидатом у Президенти України.

  1. Центральна виборча комісія видає уповноваженій особі партії (виборчого блоку) довідку про прийняття заяви не пізніш як на другий день з моменту її подання, з зазначенням дати і часу подання заяви.


Стаття 24. Порядок висування кандидатів у Президенти

України зборами виборців


  1. Збори виборців можуть обговорювати одну або кілька кандидатур претендентів. Кожний учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, в тому числі свою. Висунутою зборами виборців як претендент вважається особа, за яку проголосували не менш як 2/3 учасників зборів.

  2. Ініціативна група виборців подає до відповідної окружної виборчої комісії заяву на ім'я Центральної виборчої комісії про реєстрацію претендента та заяву про реєстрацію ініціативної групи окружною комісією.

  3. У заяві про реєстрацію претендента зазначаються дані про претендента, передбачені частиною п'ятою статті 22 цього Закону.

  1. До заяви додаються:

  2. протокол зборів виборців про висунення претендента;

  3. список учасників зборів виборців;

  4. заява претендента про його згоду балотуватися кандидатом у Президенти України.

  5. У заяві про реєстрацію ініціативної групи виборців зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і номер телефону уповноваженої особи ініціативної групи.

  6. Окружна виборча комісія видає уповноваженій особі ініціативної групи виборців довідку про прийняття заяви про реєстрацію претендента. Не пізніш як на п'ятий день після прийняття заяви окружна виборча комісія складає протокол про відповідність поданих документів вимогам цього Закону та приймає рішення про реєстрацію ініціативної групи виборців. Зазначений протокол разом з іншими необхідними документами негайно надсилається до Центральної виборчої комісії для прийняття рішення про реєстрацію претендента. Копії протоколу та рішення про реєстрацію ініціативної групи видаються уповноваженій особі ініціативної групи виборців. Відмова в реєстрації ініціативної групи може бути оскаржена її уповноваженою особою до суду за місцезнаходженням відповідної окружної виборчої комісії.

  7. Центральна виборча комісія розглядає протокол окружної виборчої комісії разом з поданими документами про реєстрацію претендента, висунутого зборами виборців, і приймає рішення про реєстрацію претендента або про відмову в ній не пізніш як у тижневий строк з дня надходження протоколу.

  8. У разі, якщо одна і та ж особа висунута претендентом більш як одними зборами виборців, Центральна виборча комісія здійснює реєстрацію даного претендента на підставі протоколу окружної виборчої комісії, який надійшов до комісії першим. Одночасно Центральна виборча комісія реєструє ініціативну групу виборців, зазначену в даному протоколі, як таку, що набуває статусу суб'єкта висунення даного претендента. У цьому разі інші протоколи з матеріалами щодо висунення даного претендента розглядаються комісією і додаються до рішення про реєстрацію відповідного претендента, а в рішенні вказуються назви всіх зборів, від яких висунуто претендента. Зазначені в цих протоколах ініціативні групи виборців, зареєстровані відповідними окружними комісіями, можуть утворювати із свого складу групи підтримки даного претендента.


Стаття 25. Реєстрація претендента на кандидата в

Президенти України


  1. Претендент повинен відповідати вимогам статті 2 цього Закону.

  2. Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію претендента в тижневий строк з дня подання заяви про реєстрацію претендента уповноваженою особою партії (виборчого блоку) або з дня надходження протоколу окружної виборчої комісії відповідно до частини четвертої статті 24 цього Закону та видає уповноваженій особі партії (виборчого блоку), ініціативної групи виборців довідку про реєстрацію претендента і встановлений зразок підписного листа для збирання підписів виборців на підтримку претендента.

  3. Претендент може бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як 100 тисяч громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 1500 громадян у кожному із 2/3 загальної кількості виборчих округів.

  4. Претендент, уповноважені ним особи або уповноважені особи партії (виборчого блоку), ініціативної групи виборців мають право безпосередньо отримувати підписні листи в окружних виборчих комісіях, про що Центральна виборча комісія видає їм відповідне посвідчення. Вона може прийняти рішення про надання права претендентам на самостійне тиражування підписних листів.


Стаття 28. Реєстрація кандидатів у Президенти України


  1. Реєстрація претендентів як кандидатів у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після подання всіх необхідних для реєстрації документів.

  2. Рішення про реєстрацію кандидата в Президенти України приймається Центральною виборчою комісією за наявності таких документів:

  • заяви керівного органу партії (виборчого блоку), що висунула претендента, підписаної повноважною особою цього органу (керівниками партій, об'єднаних у виборчий блок), або заяви ініціативної групи виборців, зареєстрованої Центральною виборчою комісією відповідно до частини п'ятої статті 24 цього Закону, про реєстрацію кандидата в Президенти України;

  • підписних листів з необхідною кількістю підписів виборців на підтримку претендента;

  • протоколу Центральної виборчої комісії про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента;

  • заяви претендента про згоду балотуватися кандидатом у Президенти України;

  • програми кандидата в Президенти України;

  • декларації претендента про доходи за попередній рік, складеної за формою, визначеною Міністерством фінансів України.

  1. Зазначені документи (крім передбачених пунктами 2 і 3) повинні бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів.

  2. Особі, яка подала необхідні документи, Центральна виборча комісія не пізніш як наступного дня видає довідку, в якій зазначаються дата і час прийняття документів. У разі невідповідності поданих документів вимогам цього Закону Центральна виборча комісія не пізніш як на третій день після прийняття документів сповіщає про це осіб, які їх подали. Виправлені документи повинні бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 35 днів до дня виборів Президента України.

  3. Рішення про реєстрацію претендента як кандидата в Президенти України приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у тижневий строк після дати прийняття всіх документів, передбачених частиною другою цієї статті, в тому числі виправлених.

  4. Реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завершена не пізніш як за 30 днів до дня виборів Президента України.

  5. Центральна виборча комісія протягом двох днів після реєстрації видає кандидату в Президенти України відповідне посвідчення.

  6. Прізвища зареєстрованих кандидатів у Президенти України нумеруються в Центральній виборчій комісії згідно з черговістю надходження документів, які відповідають вимогам цього Закону. Не пізніш як на п'ятий день після закінчення реєстрації всіх кандидатів Центральна виборча комісія публікує в пресі та оголошує в інших засобах масової інформації список кандидатів у Президенти України із зазначенням у порядку реєстрації прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), партійності, місця роботи і проживання кожного кандидата та, за письмовим зверненням кандидата, номера рахунку його особистого виборчого фонду.

  7. Відмова Центральної виборчої комісії зареєструвати претендента як кандидата в Президенти України може бути оскаржена до Верховного Суду України суб'єктами, які його висунули. Верховний Суд України розглядає скаргу в триденний строк. Рішення Верховного Суду України є остаточним.

  8. Рішення про реєстрацію кандидата в Президенти України може бути скасовано Верховним Судом України за поданням Центральної виборчої комісії, а також у разі звернення до Верховного Суду України повноважної особи партії (виборчого блоку) або ініціативної групи виборців з заявою про скасування рішення про реєстрацію висунутого ними претендента.



Глава 6. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ

УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ ВИБОРІВ


Стаття 34. Права кандидата у Президенти України при

проведенні виборчої кампанії


  1. Кандидати в Президенти України з часу їх реєстрації Центральною виборчою комісією беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах, мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України.

  2. Всім зареєстрованим кандидатам у Президенти України надаються рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.

  3. Зареєстровані кандидати у Президенти України на час проведення передвиборної кампанії мають право на звільнення від виробничих або службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за місцем роботи за рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.

  4. Кандидати в Президенти України мають право на безплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України.

  5. Кандидати у Президенти України не можуть бути під час виборчої кампанії звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їх згоди.

  6. Кандидат у Президенти України під час проведення виборчої кампанії не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.

Стаття 37. Відповідальність за порушення законодавства

про вибори Президента України


  1. Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним Президентом України, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення цього Закону, несуть встановлену законом відповідальність.

  2. До відповідальності притягаються також особи, які опублікували або іншим способом поширили завідомо неправдиві відомості про кандидата в Президенти України.



б) Порядок зміщення Президента України


Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового припинення повноважень Президента України. Це може мати місце уразі:


  1. подання Президентом заяви про складення з себе повноважень глави держави, тобто про відставку. Причини, які вважаються поважними для оголошення відставки, Конституцією не визначено. Для набуття відставкою чинності Президент повинен на засіданні Верховної Ради особисто оголосити заяву про неї. Виголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення цього не має ніякої юридичної сили;


  1. неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я. Для встановлення юридичної значущості цієї підстави, насамперед, необхідний медичний висновок з посиланням на те, що за станом здоровя Президент не може виконувати покладені на нього повноваження глави держави. 3 цим висновком Верховна Рада звертається до Верховного Суду України, який перевіряє законність складення медичного висновку і шсля цього звертається до Верховної Ради з поданням щодо встановлення неможливості виконання Президентом своїх повноважень. Це подання розглядається на засіданні Верховної Ради, на якомуі приймається рішення по суті. Рішення про неможливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я набуває сили лише за умови, коли за нього проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 226 народних депутатів.

Конституція не уточнює, яка медична установа має готувати відповідний висновок, а також те, яка китькість депутатів і в якому порядкумає подати до Верховного Суду звернення тцодо стану здоров'я Президента. Тому ці питання потребують врегулювання спеціальним законом;


  1. усунення з поста Президента в порядку імпічменту, тобго на підставі сформульованого у прийнятому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради обвинувачення Президента у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.

Процедура імпічменту починаєгься у разі, коли відповідне звинувачення Президента підтримується не менш як 226 народними депутатами (більшістю від конституційного складу Верховної Ради України). Після цього Верховною Радою створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять депутати і обов'язково спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Результати роботи цієї комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого, за наявності підстав, може бути прийнято рішення про звинувачення ПрезидентаУкраїни. Таке рішення набуває чинності, яктцо воно т~рийнято не енш як двома третинами від конституційного складу Верховнсй Ради, тобто голосами не менш як 300 народних депутатів України.

Після прийнятгя вказаного рішення справа пвредаєиься о Конституційного Суду України, який розвяядаєйтцодододержання передбаченої онституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. У разі позитивного рнпення Конституційного Суду справа передається до Верховного Суду України, який дає висновок про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише шсля цього Верховна Рададістає право прийняти рішення про усунення Президента з поста. Таке рішення набуває чинності, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 338 народнихдепутатів України;


  1. смерті особи, яка перебувала на посту Президента. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України на вказаних підставах на період до обрання і вступунапостнового Президента виконання президентських обов'язків покладається на Прем'єр-міністра України. Однак у цей період Прем'єр-міністр не може здійснювати деякі повноваження, що є прерогативою Президента, який обирається відповідно до передбаченої Конституцією процедури. Зокрема він не може призначати референдум, припинязи повноваження Верховної Ради, скасовувати акти Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим тощо.

Розгляд конститущйних повноважень Президента України та умов їх здійснення дає підстави для висновкупроте, що в Україні сформувалася республіка напівпрезидентського типу.



















V

Взаємовідносини Президента України з законодавчою, виконавчою та судовою владами


Конституція визначає Президента як главу держави. Це дає підставу говорити пронього як про уособлення держави і державної влади в цілому, а неякоїсь її гілки, і обумовлює його повноваження і статус у політичному житті суспільстіа. Як глава держави Президент виступає як у вирішенні внутрішніх проблем країни, так і від її імені у міжнародник відносинах. На практиці це ознаяає, що Президент не потребує якогось засвідчення своїх повноважень. Вони випливають з його статусу. Як глава держави Президент України виступає в ролі арбітра у разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави.

До основних напрямів діяльності Президента України як глави держави налжить забезпечення:

  1. державного суверенігиу, тобго неподільності, верховенства, незалежності деревноївлади в Україні;

  2. територіальної цілісності України, тобто недоторканності її кордонів із зовні, а також покладення краю спробам будь-яких сил всередині країни розчленити територію України або відділити якусь ії частину;

  3. відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам; чіткого й своєчасного реагування відповідних держаиних органів на будь-які порушення конституційних приписів;

  4. праві свобод людини, відповідності міжнародноправовим актам і реальності правового статусу людини і громадянина.

Взаємодія з органами законодавчої влади


Взаємини Президента України з законодавчою владою в обличчі Верховної Ради України полягають у тому, що Президент України в праві припинити повноваження Верховної Ради, якщо протягом 30-ти днів не можуть початися чергові пленарні засідання, призначаючи нові вибори.

Також Президент України може позачергово скликати Сесії Верховної Ради України.

Верховна Рада затверджує укази Президента.

В.Р. України може почати процедуру імпічменту щодо Президента.

Президент має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді. Верховна Рада розглядає законопропроекти Президента.

Президент схвалює і підписує закони, висунуті Верховною Радою. Та ін.


Взаємодія з органами виконавчої влади


Кабінет міністрів, як вищій орган виконавчої влади забезпечує виконання законів та актів Президента України, систематичний контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх рівнів та усунення виявлених порушень.

Кабінет Міністрів у своїй діяльності відповідальний перед Президентом України. Президент призначає Премьер-міністра за згодою Верховної Ради.

За поданням Премьер-міністра Президент призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адмінісрацій та припиняє їх повноваження.


Взаємодія Президента з органами судової влади


Президент України призначає на посаду професійних суддів строком на пять років.

Президент України призначає членів до вищої ради юстиції та ін.





























VI

Акти Президента України


Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці акти повинні створюватися на основі Конституції і спрямовуватися на виконання її положень. Водночас укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади.

За юридичними ознаками акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила загального характеру і які розраховані на багаторазове використання, та індивідуальними, що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер (призначення конкретної особи на посаду, нагородження тощо).

Треба зазначити, що акти Президента України, які видаються ним у межах повноважень, передбачених пунктами 3 – 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21 – 24 ст. 106 Конституції, є обов'язковими до виконання лише за умови, що вони зкріплені підписані (контрасигновані) Прем'єр-міністра та міністра, безпосередньо відповідального за підготовку та виконання того або іншого акта.

Контрасигнатура президентських актів набула поширення в сучасному світі. В деяких країнах, наприклад у ФРН, вона, як і в Україні, передбачена лише для певної частини актів президента, в нппих, наприклад в Італії, жоден акт Президента не є чинним, якщо він не підписаний відповідним міністром.

Згідно зі ст. 107 Конституції при Президентові України і під його головуванням створюється Рада національної безпеки і оборони України. На неї покладено завдання координувати і контролювати діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони нашої країни.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони визначає Президент України. При цьому слід зазначити, що до її складу обов'язково має входити Прем'єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ і Голова Служби безпеки України. У її засіданнях має право брати участь Голова Верховної Ради України. Усі рішення Ради національної безпеки і оборони набувають чинності і стають обов'язковими до виконання після видання Президентом відповідних указів.










VII

Висновок


В кінці проведеної роботи можна зробити висновок, що Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, що випливає з конституційного статуса Президентської посади в Україні. Що Президент України діє сумісно з Верховною Радою, взаємодіє з усіми гілками влади в країні, проводячи законотворчу політику. Кабінет міністрів є главою виконавчої влади, та за допомогою органів виконавчої влади на місцях організовує виконання законів та розпоряджень законотворчих органів усіми субєктами держави. Судова влада у свою чергу забезпечує контроль над виконанням рішень субєктами держави та притягнення до відповідальності тих осіб, які порушили закон. Тобто визначають покарання, яке повинен перести громадянин за невиконання вимог зану держави, в якій проживає.

Президент обирається на спеціальних виборах, в яких приймають участь усі громадяни держави, яким виповнилось 18 років. До кандидата у Президента конституція ставить певні вимоги, про які було сказано вище.

Також конституцією передбачається дострокове припинення повноважень Президента у разі складення ним самим своїх повноважень, тобто відставки, неможливості виконнаня президентом своїх повноважень за станом здоровя, усунення в порядку імпічменту та смерті особи, яка перебувала на посту Президента.

Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України. Укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади, акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила загального характеру і які розраховані на багаторазове використання, та індивідуальними, що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер (призначення конкретної особи на посаду, нагородження тощо).












VIII


Список
використаної літератури


***********************************************************


  1. Конституционное право Зарубежных стран. Учебник в 2 – х томах – М.: изд. БЕК, 1995 – 448 с.


  1. Конституционное право // Под ред. А.Е. Козлова. М.: “БЕК”, 1996


  1. Конституція України.


  1. Основи конституційного права України: Підручник. Видання друге, дповнене / За ред. В.В. Копєйчикова – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288 с.


  1. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР; Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 33


  1. Про внесення змін та доповнень до Закону Української РСР “Про вибори Президента Української РСР”; Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 8


  1. Про Президента Української РСР: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 33


  1. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997.-264 с.


***********************************************************




26