Апеляційні суди України (26585)

Посмотреть архив целиком











РЕФЕРАТ

з дисципліни:Судові та правоохоронні органи України

на тему:Апеляційні суди України


Вступ


  1. Загальні відомості про апеляційні суди в Україні

  2. Повноваження апеляційних судів

  3. Організація роботи в апеляційних судах

  4. Апарат апеляційного суду

  5. Військові апеляційні суди. Апеляційний суд України

Висновок

Використана література


Вступ


Апеляційні суди - це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і нижчими стосовно Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди, а саме: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Військове-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. За потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальну юрисдикцію яких поширено на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України.

  1. Загальні відомості про апеляційні суди в Україні


Апеляційні суди — це судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, що виступають як суди першої та апеляційної інстанцій і діють в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, а також у кожному військовому регіоні (Західному, Цент-ральному та Південному) і Військово-Морських Силах України. Кількісний склад суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом на підставі подання Голови Державної судової адміністрації, яке погоджується з Головою ВСУ чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, що затверджені у Державному бюджеті України на утримання суддів.

До складу апеляційного суду входять судді обрані Верховною Радою безстроково чи призначені Президентом у межах 5-річного терміну. Народні засідателі цих судів обираються Верховною Радою АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами, на території яких знаходяться відповідні суди, за поданням голови апеляційного суду терміном на 5 років.

В апеляційних судах можуть діяти судові палати для розгляду справ в апеляційному порядку і в першій інстанції, шо очолюються заступниками голови суду. Кількість цих палат залежить від виду апеляційного суду. Так, у апеляційних судах областей діють дві судові палати: судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. В Апеляційному суді України діє судова палата у кримінальних справах та військова судова палата.


  1. Повноваження апеляційних судів


Розгляд справ у апеляційних судах здійснюється колегіально у складі не менше 3 суддів. Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції у розгляді рішень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних справах, що законом віднесені до їх підсудності.

До компетенції апеляційних судів законом віднесено: 1) Розгляд справ в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону. Апеляцію до суду може бути подано на вироки, рішення, постанови або ухвали, що не набрали законної сили, у випадках, передбачених кримінально-процесуальним та цивільним процесуальним законодавством. За результатом розгляду справи та за наявності достатніх підстав суд приймає рішення про скасування, зміну рішення місцевого суду, винесення нового судового рішення або залишення рішення місцевого суду без змін.

2) Розгляд у першій інстанції справ, визначених законом. Важливо зазначити, що апеляційні суди розглядають у першій інстанції переважно справи, визначені процесуальним законом. До цивільних, наприклад, належать справи, в яких стороною виступає місцевий суд або суддя (ст. 108 ЦПК). До кримінальних належать справи:

про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені ст. ст. 109—114 КК;

про злочини, за вчинення яких КК передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі (ст. 34 КПК)

У випадку особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, апеляційний суд АРК, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя мають право прийняти ці справи до свого провадження.

3) Ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики. Ця важлива функція апеляційного суду значною мірою сприяє виробленню єдиного підходу в застосуванні норм матеріального та процесуального права. З цією метою суд вивчає і узагальнює судову практику з різних категорій справ, які переважно розглядаються в судах відповідної області або регіону, проводить аналіз судової статистики.

4) Надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевими судами загальної юрисдикції. Методична допомога ґрунтується на детальному дослідженні судової практики та аналізі судової статистики. Це дозволяє створити уявлення стосовно практики застосування місцевими судами певного регіону норм права, труднощів у тлумаченні цих норм та щодо допущених помилок. Методична допомога надається у різних формах: розробка оглядів і узагальнень судової практики; проведення семінарів з розгляду та обговорення питань однакового застосування норм права з окремих категорій справ.

У загальних апеляційних судах для розгляду у першій інстанції судових справ, визначених законом, діють суди присяжних (ст. 31 Закону "Про судоустрій України"). Участь суду присяжних у розгляді справ є відображенням конституційного принципу безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя. На сьогодні процесуальним законодавством ще не визначено коло справ, правосуддя у яких буде здійснюватися за участю присяжних, не визначений і порядок їх участі у здійсненні правосуддя.

Суд присяжних виник у Франції за часів судових реформ 829 р. н.е. у період правління короля Луї Піуса. Пізніше цей суд було введено до судової системи Англії під час вторгнення норманів у 1066 р. і до XX століття він залишався частиною англійського судочинства.

У Російській Федерації розгляд кримінальних та цивільних справ у першій інстанції відбувається за участю присяжних засідателів, яких повинно бути не менше 12, та двох запасних. З листопада 1993 р. за участю колегій присяжних засідателів перейшли до розгляду кримінальних справ у першій інстанції Ставропольський краєвий суд, Іванінський, Московський, Рязанський та Саратовський обласні суди.

Розгляд кримінальних і цивільних справ у апеляційному порядку має важливе значення, дозволяє не допустити набрання чинності незаконними і необґрунтованими рішеннями, вироками, ухвалами і постановами, тим самим сприяючи здійсненню цілей і завдань правосуддя. Не порушуючи принципу незалежності суддів місцевих судів при розгляді ними справ, суди апеляційних судів дають указівки у матеріалах конкретних справ, підвищуючи якість і ефективність правосуддя.

Судді апеляційного суду здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом. Розглядаючи цивільні чи кримінальні справи, вони повинні суворо дотримуватись процедури судового розгляду, що передбачена чинним процесуальним законодавством, правильно тлумачити та застосовувати норми матеріального права та додержуватись правил професійної етики.

Суддя, що бере участь у розгляді справи, повинен вжити необхідних заходів процесуального та організаційного характеру, які сприяють своєчасному, повному та об'єктивному розгляду справи в апеляційному порядку або у першій інстанції.

Законом на суддю покладено обов'язок щодо контролю відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання проголошених за його участі судових рішень.


  1. Організація роботи в апеляційних судах


За ефективну і якісну роботу в апеляційному суді відповідає голова суду. Він зобов'язаний організувати чітку і злагоджену роботу усього колективу суду, щоб кожен працівник ЧІТКО і своєчасно виконував свої обов'язки. Крім обов'язків з організації роботи у суді та керівництва його роботою, голова апеляційного суду здійснює функції судді.

До кола повноважень голови апеляційного суду Законом "Про судоустрій України" віднесені наступні:

здійснення організаційного керівництва діяльністю суду;

розподіл обов'язків між заступниками голови суду;

організація роботи президії суду та головування на її засіданнях;

організація роботи з вивчення й узагальнення судової практики й аналізу судової статистики;

організація роботи з підвищення кваліфікації суддівського корпусу і співробітників апарата суду;

подання в установленому порядку пропозицій щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;

внесення пропозицій Голові ВСУ шодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників та інші повноваження.

Поряд з вищевказаними повноваженнями, голова суду виконує цілий ряд інших обов'язків організаційного характеру: здійснює контроль за виконанням судових рішень, стежить за своєчасним виконанням вироків, веде підготовку звітів про роботу суду, затверджує поточні і довгострокові плани роботи суду і здійснює контроль за їх виконанням, відає кадровою політикою апарату суду.


Случайные файлы

Файл
164121.rtf
176103.rtf
180962.rtf
185030.doc
115026.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.