Індонезія та Таїланд (24278)

Посмотреть архив целиком

Індонезія - країна 13 тисяч островів


Територія та географічне положення. Індонезія — унітарна держава, що складається з 27 провінцій. Розташована в Південно-Східній Азії. Нусантара — «острівна країна» — так звучала її назва за давніх часів. Так і є — це дійсно найбільша острівна країна світу, що простяглася вздовж екватора приблизно на 5150 км, утворивши своєрідний міст між Азією та Австралією. В Індонезії дуже багато островів, найбільші з яких — Нова Гвінея (до складу країни входить західна частина острова, що називається Іріан-Джая), Калімантан (більша частина якого розташована на території країни), Суматра, Сулавесі та Ява. Інші острови значно менші за площею, і більшість із них не мають постійного населення. Усі острови належать до Малайського архіпелагу — найбільшого скупчення островів у світі. Власне територія Індонезії включає Великі й Малі Зондські острови й легендарні Молуккські — «Пряні» острови.

Країна межує з Малайзією (1) на острові Калімантан, із Папуа-Новою Гвінеєю (2) на острові Нова Гвінея та Східним Тімором (3) на найбільшому острові Малих Зондських островів — Тімор. Індонезія відділена від Західної Малайзії та Сінгапуру Молуккською протокою, від Філіппін — морями Сулу й Сулавесі, від Австралії — Тіморським та Арафурським морями.

Природа. Природні умови Індонезії визначаються трьома основними чинниками: широтним положенням (країна розкинулася обабіч екватора), сейсмічною активністю (острови розташовані в районі зіткнення Євразійської та Індо-Австралійської літосферних плит), а також тим, що ця острівна держава оточена водами Світового океану-Раніше ця територія була єдиним масивом суходолу, що з'єднувався з материком. Поступово розташована тут ділянка земної кори опускалася, залишивши на поверхні океану найбільш піднесені райони, які зараз і являють собою острови. Інша частина суходолу перетворилася на мілководні моря й протоки.

Рельєф Індонезії надзвичайно різноманітний. Він являє собою й заболочені приморські низовини, і засніжені гірські вершини, розташовані поблизу екватора (найвища точка — гора Джая на острові Мова Гвінея — 5029 м). Приблизно половину держави займають гірські пасма. Також, тут налічується понад 400 вулканів, більше ніж сотня :і яких — діючі. Пояс вулканів простягнувся вздовж межі літосферних плит через Суматру, Яву, Балі, Флорес, Сулавесі. Найбільша кількість їх на найгустонаселенішому острові — Ява, що налічує понад сто вулканів, близько тридцяти з яких — діючі. У центрі й на північному сході острова Калімантан розташовані гірські хребти заввишки до 1101 м і плато, а на півдні й заході — горбкуваті рівнини й низовини.

На сході острова Ява, у священному для яванців місці, розташований один із найактивніших вулканів країни — Бромо (2392 м), що розмістився всередині кальдери — западини, що утворилася в результаті грандіозної вулканічної катастрофи, яка відбулася сотні тисяч років тому. Однак найвідоміший вулкан країни -- Кракатау, що розташований на однойменному острові в Зондській протоці.

Клімат країни екваторіальний і субекваторіальний. Його особливостями є постійно високі температури, велика кількість опадів і висока відносна вологість. Температура повітря на узбережжі протягом усього року становить +26...+27 °С. У країні не відбувається зміна пір року. У горах температура поступово знижується: на висоті 1500 м вона близька до +18 °С, 3000 м — приблизно +9 °С, а більше ніж 4500 м - нижче за 0 °С, тут лежить сніг. Опадів випадає від 1000-2000 м'м на рівнинах, до 4000 мм і більше в горах.

Дві третини території Індонезії займають ліси й інша рослинність. Тільки на Калімантані відомо більше ніж 10 тис. видів рослин. На площі в один гектар тут можна зустріти до 250 видів дерев, причому деякі з них у єдиному екземплярі, У тутешніх лісах багато дерев із цінною деревиною, серед них ебенове, залізне, кам'яне. Також зустрічаються непентеси — рослини, що поїдають комах, а на Суматрі можна зустріти рослину з-найбільшою квіткою у світі — рафлезію Арнольда.

В останні десятиліття, у гонитві за цінною деревиною, ліси Індонезії інтенсивно вирубуються. Для збереження флори й фауни уряд заборонив хижацькі вирубування деяких видів дерев і полювання на деяких тварин, зокрема орангутангів, носорогів, слонів.

Індонезія має одну з найпротяжніших берегових ліній у світі (більше ніж 54 тис. км), однак тут усе-таки відчувається брак зручних місць для гаваней, тому іноді судна піднімаються до портів угору течією річок, яких в Індонезії дуже багато. Усі вдай повноводні, хоча й невеликі за протяжністю. Найдовша річка Індонезії — Капуас, що стікає з гір Центрального Калімантана та впадає в Південно-Китайське море.

Надра країни дуже багаті на корисні копалини, особливо важливу роль відіграє нафта (розвідані запаси 1,2 млрд тонн) і природний газ (2,5 трлн м3); Основні родовища розташовані на Суматрі, де нафтові шари йдуть під дно Малаккської протоки, Яві, Калимантані й у західних районах Іріан-Джая. У країні є великі запаси олова, бокситів, вугілля, міді, уранової руди. Відкрито родовища залізної руди, марганцю, нікелю; кобальту, хромітів, золота, срібла, алмазів.

Історичний розвиток. Історичний розвиток на окремих островах архіпелагу мав свої особливості. Якщо на одних уже в ранній період з'явилися державні утворення, то населення інших протягом багатьох століть залишалося на низькому рівні суспільного розвитку.

Найбільш інтенсивно йшов процес формування держав у деяких районах прибережної Яви й на Суматрі. До IV ст. належать перші достовірні відомості про князівство Тарума, що склалося в західній частині Яви. Від VII ст. беруть початок відомості про зростаючу могутність королівства Шрівіджайя. Його правителі змогли поширити свій вплив на весь острів Суматра й півострів Малакка, узявши під контроль Малаккську протоку.

У XIV—XV ст. склалася індонезійська імперія Маджапахіт із центром на острові Ява. На якийсь час її правителям удалося об'єднати країну. Цей період ознаменувався ще однією важливою подією, що змінила хід суспільного розвитку Індонезії - населення країни стало цікавитися ідеями ісламу. На початку XV ст. нова релігія була прийнята правителем Малакки, де сформувався центр мусульманства, а на порозі наступного століття іслам уже сповідували більшість населення архіпелагу.

Із початку XVI ст. доля народів архіпелагу все більше стала залежати від європейців. Першими почали освоювати цей район португальці, що взяли гору над іспанцями й отримали^контроль над областями, багатими па прянощі. У 1511 р. вони досягай Малакки, а в 1512 р. надійно влаштувалися на «Пряних островах». На початку XVII ст. португальців витіснила Нідерландська Ост-Індська компанія, що мала монопольне право па торгівлю й розміщення тут факторій. У 1621 р. центром голландських колоніальних володінь стало місто Батавія, теперішня Джакарта.

До початку XX ст. голландці оволоділи всією територією Індонезії. її народ неодноразово воював із колонізаторами, найвідомішими є численні повстання на Яві й Суматрі. Саме тут на початку XX ст. зароджується організований національно-визвольний рух. 17 серпня 1945 р. була проголошена незалежність країни, але Нідерланди визнали її тільки через роки. Сьогодні Індонезія - президентська республіка. Населення. Індонезія посідає четверте місце у світі за кількістю населення, причому зростає воно доволі швидко: якщо в 1950 р. тут прожило 79,5 млн осіб, то зараз утричі більше. Природний приріст і на сьогодні є досить високим - 14,5 особи на 1000 жителів. Майже третина індонезійців — діти до 15 років, хоча поступово їхня частка в населенні країни зменшується, відповідно збільшуючи частку старшої вікової групи. Середній вік індонезійця — 25,8 року, тривалість життя — 67,3 року.

Острови населені досить густо, середній показник — 129 осіб/км . Найбільш густо заселена Ява, тут проживає приблизно 2/3 жителів країни. На іншій території населення, як правило, зосереджене на узбережжях і в долинах річок.

Індонезію населяють більше ніж 300 народностей, найбільша з яких яванці (45 %). Вони заселяють більшу частину Яви, південні узбережжя Суматри й Калімантана. На південному заході Яви проживають сунданці (14 %). З інших народів найбільш численні мадурці (7 %), малазійці (7 %), а з некорінних — китайці.

Народи Індонезії розмовляють тисячам мовами та діалектами. Роль чинника, що інтегрує нації, відіграє індонезійська мова («Бахаса Індонезія»), що є державною.

Іслам суннітського напрямку сповідує 88 % індонезійців. Близько 8 % складають християни-протестанти, ще 3 % — католики. В Індонезії іслам знайшов особливу форму: відбулося переплетення мусульманських звичаїв з індуїстськими й буддистськими традиціями, а також із культом предків.

У країні переважає сільське населення, городяни складають тільки 45 % жителів. Однак міське населення швидко зростає — майже на 4 % на рік. В Індонезії налічується кілька десятків великих міст, серед яких особливе місце посідає столиця країни — Джакарта (11,4 млн осіб). У другому за розміром місті країни - Бандунзі - проживають 2,78 млн жителів, а в місті Сурабая — 2,7 млн осіб.

Джакарта — найбільший промисловий, культурний і науковий центр країни. Найбільші банки й комерційні фірми зосереджені в торговельному й фінансовому центрі столиці — районі Кота.

Місто Сурабая розташоване на острові Ява. Це морський порт у гирлі річки Калі-Мас і великий центр текстильної промисловості. Також тут працюють підприємства машинобудування, нафтохімічної та харчової промисловості, широко представлені численні художні промисли, зокрема знаменитий батик. Батик - це техніка розпису, за якої візерунок наносять на матерію тонким шаром розплавленого воску, після чого її опускають у фарбу, що замальовує невкриті воском частини.


Случайные файлы

Файл
124848.rtf
160455.rtf
125963.rtf
4990.rtf
6006-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.