Географічне положення Сполучених Штатів Америки (24272)

Посмотреть архив целиком

Америка — частина світу, утворена двома материками - Північною та Південною Америкою, загальною площею в 42,5 млн км2 із населенням більше ніж 880 млн осіб.

В економічній і соціальній географії розрізняють Північну Америку (Англо-Америка), що включає дві високорозвинені країни — США й Канаду, і Латинську Америку. Остання включає країни, що розвиваються, і середньорозвинені країни перехідної економіки: Мексику, держави Центральної Америки, Вест-Індію та всю Південну Америку. Південну Америку часто поділяють на два субрегіони: андські країни, куди входять Чилі, Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія, Венесуела, і лаплатські країни — Бразилія, Уругвай, Парагвай, Аргентина.

Назва «Латинська Америка» вказує на значний вплив іспанців і португальців, що належать до латинських (романських) народів, на формування існуючих тут держав. Ці народи також є найважливішою частиною націй, що сформувалися тут за останні 500 років. У документах ООН цей макрорегіон називається Латинська Америка й Карибські країни. Це пов'язане з тим, що «нелатинські» країни Вест-Індії, а також Суринам, Гаяна й Беліз поєднуються в субрегіон «Карибські країни».

Площа Північної Америки — 20,36 млн км2 (разом з островами — 24,25 млн км2), із заходу вона омивається Тихим океаном, зі сходу — Атлантичним, а з півночі —> Північним Льодовитим. Поблизу північно-східного узбережжя Північної Америки розташований найбільший острів у світі — Ґренландія. Клімат на материку змінюється від арктичного на далекій півночі до тропічного — у Центральній Америці; , у прибережних районах клімат морський, у внутрішніх — континентальний. Найбільша кількість опадів — до 3000 мм на рік — випадає на Тихоокеанському узбережжі Канади та на північному заході І США. Південно-східні райони континенту отримують 1000—1500 мм опадів, а Центральні рівнини — 500—1200 мм. Найменше їх випадає в міжгірських долинах тропічних районів Кордильєр — до 200 мм.

Найбільша річкова система Північної Америки — Міссісіпі—Міссурі, інші великі річки — Макензі, Святого Лаврентія, Юкон, Колумбія, Колорадо. Величезне значення для регіону має найбільша внутрішня водна система світу — Великі Озера.

Площа материка Південна Америка (з островами) — 18,4 млн км. За формою вона трохи нагадує гроно винограду. На сході материк омивається Атлантичним океаном, на заході — Тихим.

Південна Америка — найвологіший материк на Землі, тут розташована найповноводніша річка світу — Амазонка, найвищий водоспад світу — Анхель, найбільша низовина — Амазонська, на якій розкинувся найбільший масив вічнозелених екваторіальних лісів - амазонська сельва. Через увесь материк простягнулося найдовше гірське пасмо-Землі - Анди з найвищою вершиною західної півкулі - горою Аконкаґуа й найвисокогірнішим із великих озер світу - Тітікака.

Берегова лінія Південної Америки досить проста - жодної великої затоки, жодного великого півострова. Лише на півночі на, континенті розташована Венесуельська затока з озером-лагуною Маракайбо, і на південному сході затоплене гирло річок Парани та Уругваю утворює затоку Ла-Плата.

Клімату регіоні здебільшого екваторіальний, субекваторіальний і тропічний, на півдні - субтропічний і помірний. Тут немає від'ємних середньорічних температур, за винятком гірських районів. А найвищі температури протягом усього року спостерігаються в районі екваторіального поясу, тут же випадає найбільша (для рівнин) кількість опадів — 1500—2500 мм (на Тихоокеанському узбережжі й західних схилах Анд — до 5000 мм і вище).

Велика кількість опадів визначає повноводність річок і густоту річкової мережі. Рельєф материка обумовлює розподіл цієї мережі між басейнами Тихого й Атлантичного океанів.



США світовий економічний лідер


Територія та географічне положення. США — федеративна держава, що складається з 50 штатів і федерального (столичного) округу Колумбія. 48 так званих «нижніх» штатів розташовані ,в центральній і південній частинах Північної Америки. Штат Аляска розташований на однойменному півострові, на північному заході континенту, штат Гаваї займає архіпелаг Гавайські острови в Тихому океані. До складу країни також входять прилеглі острови в Тихому й Атлантичному океанах.

За кількістю населення США посідають третє місце у світі, а за площею — четверте. Країна має одну з найпротяжніших берегових ліній у світі й омивається Тихим, Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. Країна межує з Канадою-(І) і Мексикою (2), із якими в 1992 р. США створили Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА).

Природа. За рельєфом країну можна поділити на три частини: гористу — західну частину, зайняту Кордильєрами (східну окраїну Кордильєр утворюють хребти Скелястих гір заввишки до 4000 м), центральну, де простягаються великі рівнини, і східну — теж в основному рівнинну, але тут розташовані й давні Аппалачські гори; Найбільші низовини країни — Прйатлантична й Примексиканська — розташовані у східній частині, вони розкинулися вздовж узбережжя Атлантичного океану. Найвища точка США — гора Мак-Кінлі (6193 м) — розташована на Алясці.

США — величезна країна, до того ж вона розміщена в різних географічних поясах. Основна частина території лежить у помірному й субтропічному поясах, Аляска — в арктичному й субарктичному, Гавайські острови — у тропіках. Цим і пояснюється контрастність її кліматичних умов. Немає нічого дивного, якщо протягом одного дня розбіжності в температурах на території країни складуть 45 °С. Так, середня температура січня коливається від -24 °С на Алясці до +20 °С на півострові Флорида (його південна частина розташована в тропічному поясі). Середня температура липня складає від +14...+26 °С до +32 °С (на півдні Кордильєр внутрішніх плоскогір'їв).

Великими є контрасти і в кількості опадів, що випадають. Максимальну кількість вологи отримують навітряні схили гір Тихоокеанського узбережжя, де випадає до 4000 мм опадів на рік. У приморській смузі атмосферна волога дає 1000—2000мм, а на Великих і Центральних рівнинах — від 400 до 900 мм. Найпосушливішим районом є внутрішні плоскогір'я, де за рік випадає менше ніж 400 мм, а місцями — менше ніж 100 мм опадів на рік (пустеля Мохаве).

На південно-східному узбережжі країни періодично відзначаються тайфуни — тропічні циклони штормової та ураганної сили. Іноді вони призводять до катастрофічних наслідків.

У країні багато озер. Особливе місце посідають Великі озера, що являють собою найбільше скупчення прісної води на Землі й утворюють у Північній Америці своєрідне «Середземне море». Річкою Св. Лаврен-тія Великі озера пов'язані з Атлантичним океаном, а судноплавними каналами — із річкою Гудзон і з річковою системою річки Міссісіпі. На озерах розвинені інтенсивне судноплавство й рибальство. На узбережжі розташовані великі індустріальні центри Сполучених Штатів: Чикаго, Буффало, Детройт, Мілуокі, Клівленд.

Озера Ері та Онтаріо з'єднує річка Ніаґара. Зриваючись зі стрімкого уступу, вона утворює всесвітньо відомий Ніаґарський водоспад. Могутній багатоводний потік завширшки більше ніж 1000 м поділяється на дві частини: ту, що належить США, завширшки 300 м і заввишки 51 м, і канадську, завширшки близько 800м і- заввишки 48 м.

У США досить густа річкова мережа, однак вона розподілена нерівномірно. Найважливіша й найбільша водна артерія Північної Америки — Міссісіпі — протікає в центральній частині країни. Індіанці називали її «Батько вод» або «Велика річка». Розміри річки не можуть не дивувати, оскільки зі своєю головною притокою — Міссурі — Міссісіпі має довжину 6420 км, а площа басейну цієї «комбінованої» річки — 3268 тис. км2, що складає третину, території СЩА.

Промислові центри та сільськогосподарські райони, розташовані по берегах Міссісіпі, своїм розвитком багато в чому зобов'язані цій головній річці Америки. Міссісіпі забезпечує їх водою, зрошує землі, дає електроенергію. Річки системи Міссісіпі мають велике транспортне значення.

Близько ЗО % площі США вкривають ліси. У надрах країни залягають різноманітні мінеральні ресурси. Із паливних корисних копалин найбільші — поклади вугілля. Особливо виділяється Аппалачський басейн із коксівним кам'яним вугіллям. Найбільші нафтові родовища розташовані в Техасі, Луїзіані, Каліфорнії та на Алясці. У цих же районах розміщена основна частина газових родовищ. Країна багата на руди чорних і кольорових металів, будівельну сировину.

Історичний розвиток. У давнину територію сучасних США населяли індіанці, а Аляску — ескімоси. Наприкінці XV ст. берегів Північної Америки досяг мореплавець Джон Кабот, що перебував на англійській службі. Це поклало початок європейській колонізації материка, у якій брали участь іспанці, голландці й французи, однак найбільших успіхів досягли англійці.

На початку XVII ст. Англія вже мала велику територію на східному узбережжі континенту. Спочатку індіанці надавали допомогу колоністам, але потім місцеві жителі почали протидіяти розширенню колоній.

У XVIII ст. в американських колоніях розгорнувся потужний РУХ,| спрямований на здобуття самостійності. У ході Війни за незалежність?! американська армія, що складалася з добровольців на чолі з Джорджем Вашингтоном, здобула перемогу. 4 червня 1776 р. була прийнята Декларація незалежності США, а через 11 років — Конституція нової держави. Першим президентом країни став Джордж Вашингтон У 1789р. він уніс перші десять виправлень до Конституції, що дістали назву «Білль про права».

Освоївши прибережні рівнини, колоністи стали просуватися на захід і наприкінці XVIII ст. вийшли до річки Міссісіпі. У наступні кілька десятиліть територія країни збільшувалася як за рахунок покупок (Франція продала колонію Луїзіана, розташовану вздовж річки Міссісіпі, Росія - Аляску й Алеутські острови), так і завдяки захопленням (у Мексики був відібраний штат Техас). У другій половині ХІХст. колонізація охопила Великі рівнини, гірський Захід і тихоокеанське узбережжя.


Случайные файлы

Файл
33644.rtf
143306.rtf
150929.rtf
140702.doc
96862.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.