Угорщина та Румунія (24263)

Посмотреть архив целиком

Угорщина


Територія та географічне положення. Угорщина — унітарна держава, що складається з 19 областей (медьє). Розташована в Центральній Європі. Вона межує із сімома європейськими країнами: Словаччиною (1), Україною (2), Румунією (3), Сербією (4), Хорватією (5), Словенією (6) та Австрією (7). Загальна довжина кордону — 2171 км, ці її довші загальні кордони зі Словаччиною (677 км), найменші — зі Словенією (102 км) та Україною (103 км).

Країна не має виходу до моря, проте її географічне положення є дуже вигідним. Через територію Угорщини проходять вантажопотоки І Росії та України в Західну Європу, а також із країн Балтії та Польщі н Південну Європу.

Природа. Більша частина території Угорщини розташована на Центрально-Дунайській низовині. Це зона зниження, що оточена півкільцем гір. На заході, із боку Австрії, розташовані Альпи, на півночі, на Кордоні зі Словаччиною, — Карпати. На окраїнах Карпат розташоване пасмо вулканічних масивів із найвищою точкою Угорщини — горою Кекеш (1014 м). Частина Центрально-Дунайської низовини, на і хід від Дунаю, має назву Альфельд. Вона займає близько половини території і,є однією з головних житниць країни.

Клімат в Угорщині помірний, континентальний. Літо тут тепле, температура липня +20...+23 °С. Зима нетривала й порівняно тепла, середня температура січня -2...-4 °С. Для країни також характерні теплі весна й осінь. Опади розподіляються нерівномірно. У центральній частині Альфельда їхня кількість не перевищує 500 мм на рік, І и,і південному заході й у горах досягає максимуму — 900 мм. Пушта розташована між Дунаєм і Тисою й виглядає надзвичайно рівною. Тривалий час основним заняттям жителів пушти було скотарство. Але коли в пушту прийшла вода Тиси, степ перетворилася на житницю країни: тут стали дозрівати соковиті фрукти, почали колоситися пшениця й наливатися виноград. Спосіб життя місцевих жителів змінився, однак своєрідність побуту залишається їхньою візитною карткою.

У країні протікає головна річка Центральної Європи — Дунай і його найбільша притока — Тиса. Обидві річки судноплавні й дають можливість виходу до інших дев'яти придунайських країн і Чорного моря.

В Угорщині розташоване найбільше озеро Центральної Європи — Балатон. Площа його поверхні складає близько 600 км2, довжина -4 78 км, ширина — 15 км. В озері водиться багато риби: лящ, щука, короп, сом і «фогаш» (судак), якого особливо полюбляють угорці. Частина озера Балатон є заповідником, де охороняються численні птахи й інші представники тваринного світу.

Із корисних копалин Угорщина має значні запаси бокситів і сиро вини для виробництва будівельних матеріалів. Є вугілля, природний газ і марганцеві руди.

Історичний розвиток. Історія країни та її народу є досить вигадливою. Тисячу років тому племена напівкочовиків-скотарів, рибалок і мисливців жили між Уралом і річкою Волгою. Потім вони рушили І на південь і, коли досягли степових районів, змішалися з болгарсько-тюркським народом, перейнявши їх більш високу кочову культуру. Приблизно в 680 р. угорці (або мадяри, як називають себе жителі країни) розташувалися в межиріччі Дону та Дніпра й протягом 150 років, перебували в складі Хозарського каганату. Потім сім угорських племен були витиснуті печенігами на захід, де об'єдналися з трьома хозарськими племенами. Із цих часів за угорцями закріпилася назва «оногур», що означає «десять племен». Звідси й походить назва країни. Перебуваючи в протистоянні з трьома могутніми сусідами — дунайськими болгарами, печенігами й давньоруськими народами, ці племена об'єдналися під керівництвом Альмоша, вождя найсильнішого племені мадяр.

У 895 р, ці племена в пошуках кращих пасовищ перекочували в басейн Середнього Дунаю. їх вабили родючі землі, а також теплий і досить м'який клімат. Стародавні предки сучасних угорців закріпили за собою землі Центрально-Дунайської низовини і поступово стали переходити від кочового способу життя до осілого. У переказах угорців це дістало назву «знаходження батьківщини».

Переломним періодом у розвитку країни й визначенні її майбутнього стало правління Іштвана (Стефана) в період із 997 до 1038 р. Він старий племінний розподіл і ввів округи, сприяв поширенню католицької віри. Угорщина стала визнаною християнською держаною й змогла зберігати свою незалежність протягом кількох століть. Іштван шанується як святий заступник Угорщини, він був засновником династії Арпадів, що зробила Угорщину однією з головних держав середньовічної Європи.

У 1521 р. війну проти угорського короля розпочала Туреччина, унаслідок чого південні й центральні області країни потрапили під владу османів. Західні області разом із Чехією були захоплені Фердінандом Габсбурґом. На початку XVIII ст. за Карловицьким миром Австрії відійшли відвойовані в Туреччини частина Угорщини, Трансільванія й деякі інші землі. Влада в Угорщині перейшла до австрійського королівського будинку Габсбурґів. Поступово країна перетворювалася на відсталу, ставши сировинним придатком Австрії. Багато земель перейшли до влади австрійської знаті. Панування австрійців викликало протести місцевого населення, які переросли в революційні події 1848-1849 рр. У березні 1848 р. відбулося повстання в угорській столиці. Бунтівники на чолі з поетом Пандором Петефі звільнили політичних ув'язнених, захопили друкарню й опублікували маніфест із вимогами радикальних реформ. Найбільш послідовно й рішуче за їхнє здійснення боролися сили, якими керував Лайош Кошут. Кошут очолив Комітет захисту батьківщини, що вів боротьбу проти Габсбурзької монархії. Однак протидія верхівки угорської знаті, частини офіцерства, а також неугорського населення, якому була чужою ідея угорської незалежності, призвели до того, що австрійські війська за підтримки російських частин придушили революцію.

Пізніше австрійці були змушені піти на поступки. Так, у 1867 р. у володіннях Габсбурґів була встановлена система дуалізму: Угорщина стала однією зі складових частин двоєдиної монархії — Австро- Угорської імперії.

У жовтні 1918 р. в Угорщині відбулася революція, країна здобула незалежність і стала республікою. Але у 20-ті рр. XX ст. монархія була реставрована, й установився режим Хорті, що проіснував до 1944 р.„ а через чотири роки влада перейшла до комуністів.

У 1968 р. Угорщина взялася за проведення економічної реформи, відомої під назвою «новий економічний механізм». Підприємствам була надана більша свобода у виробничій діяльності, а громадянам дали можливість займатися різними видами дрібного приватного бізнесу. У 1989 р. Угорська Народна Республіка була перейменована в Угорську Республіку, комуністи фактично відсторонені від влади, а в березні — квітні 1990 р., уперше за 45 років, пройшли багатопартійні вибори. Зараз це парламентська республіка, голова держави — президент. Населення. В етнічному відношенні населення Угорщини є досить» однорідним: 90 % складають мадяри (угорці), у той же час тут проживають кілька сотень тисяч німців, румун, сербів і циган. Україні складна демографічна ситуація, смертність перевищує народжуваність,:1 і хоча до Угорщини приїжджають мігранти з інших держав, населення поступово зменшується. Середній вік жителя Угорщини — 38,4 року, тривалість життя — 72,3 року.

68 % угорського населення — католики, ще чверть — члени протестантських церков (в основному кальвіністської та лютеранської).

Міське населення Угорщини складає 65,1 %, а в Будапешті проживають більше ніж 1,7 млн осіб — кожний четвертий житель країни.

В Угорщині дев'ять міст, населення яких перевищує 100 тис. осіб. Найбільше місто — Будапешт, столиця, великий культурний, науко вий центр і транспортний вузол країни. Це також індустріальне місто, що дає понад третини промислової продукції. Тут зосереджені; підприємства металургійної, машинобудівної, текстильної, шкіряно-1 взуттєвої, легкої та хімічної промисловості. На одному з островів Дунаю — Чепелі — розташований найбільший у країні металургійний І комбінат і машинобудівне підприємство, що є центром важкої про мисловості столиці. Будапешт — одне з найкрасивіших міст Європи, яке називають «королевою Дунаю». Місто розташоване в мальовничій долині, розділеній

Дунаєм на дві частини: на правому березі, на пагорбах, височіє Буда :і його давніми пам'ятками й старовинними будинками, а на лівому — Пешт із його правильними світлими сучасними будинками.

На сході країни розташований важливий економічний і культурний центр країни, адміністративний центр медьє Хайду-Біхар — місто Дебрецен (205,1 тис. осіб). Тут розміщені підприємства машинобудівної галузі, хіміко-фармакологічної, харчової та легкої промисловості, інститути атомних досліджень і фізики Сонця.

Культура. На сучасну Угорщину впливають східна й західна культури. Наприклад, усі народи, що оточують Угорщину, розмовляють мовами індоєвропейської сім'ї, а угорська мова належить до уральської сім'ї, її фінно-уґорської групи. Туди входять марійці, удмурти, найближчі родичі угорців — ханти й мансі, що живуть на Обі. Головними спорідненими мовами у Європі є тільки фінська й естонська. Не дивно, що в більшості європейців угорська мова викликає великі труднощі не тільки для вивчення, але й для вимови, і нерідко є об'єктом жартів. Справа в тому, що багато угорських слів є дуже довгими й вимовляються незвично. Так, назва країни звучить як Мадяр Кезтарша-щаг, а найменування деяких міст просто неможливо вимовити — Ва-шпрошнамень, Фертесентміклош, Кішкунфеледьхаза.

Музикальна творчість угорців має давнє коріння. Перші відомості про народних музикантів-співаків, що виконували пісні й балади під акомпанемент струнного щипкового інструмента — кобоза,— належать до X ст. У другій половині XVIII ст. виникає жанр угорської музики що дістав назву вербункош. У його основу покладений чоловічий танець вербунк, а також всесвітньо відомий чардаш, який виник із нього. Стиль вербункоша відбився у творчості композитора-романтика, піаніста, диригента й педагога Ференца Ліста. В'оперету риси вербункоша ввів композитор Імре Кальман.


Случайные файлы

Файл
18360-1.rtf
103538.rtf
91088.rtf
kurs_spirt.doc
20603.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.