Сьєра-Леоне та Мадагаскар (24259)

Посмотреть архив целиком

Сьєрра-леоне - країна-аутсайдер


Територія та географічне положення. Республіка Сьєрра-Леоне — унітарна держава, що складається з трьох провінцій. Країна розташована в Західній Африці й межує з Гвінеєю (1) і Ліберією (2). На заході та південному заході Сьєрра-Леоне омивається Атлантичним океаном, низькі піщані береги в північній частині порізані естуаріями рік. Тут багато зручних гаваней.

Назва країни в перекладі означає «лев'ячі гори». Таку назву 500 років тому португальські мореплавці дали частині прибережної території, а потім вона поширилася по всій країні.

Природа. Більшу частину території Сьєрра-Леоне посідає Леоно-Лі-берійська височина із середньою висотою близько 600 м (максимальна висота — 1948 м). На півночі розташувався масив Фута-Джалон, більша частина якого розміщена в сусідній Гвінеї. На заході й півдні країни — низинна рівнина. Прибережна частина країни також являє собою низовину, що опускається до океану.

Клімат країни екваторіальний, спекотливий, із вологим літнім сезоном (травень—жовтень) і сухим зимовим (листопад—квітень). На узбережжі середня температура протягом року становить +24...+27 9С,| у внутрішніх і гірських районах температура трохи нижча. Опадів випадає багато — 2000—2500 мм на рік, а в горах навіть більше ніж: 3000 мм.

Вологий клімат є причиною формування густої річкової мережі,, Річки тут невеликі, порожисті, але повноводні. Серед них виділяються: Моа, Рокел, Сева, Каба. Усі вони несуть свої води в Атлантичний океан. На річках, що спускаються з гір, розташовані численні водоспади — можливо, саме через шум падаючої води португальці назвали ці землі «лев'ячими горами», оскільки леви тут не водяться.

Основний тип рослинності — високотравна савана із заростями чагарників і баобабами. Уздовж узбережжя, у зоні приливно-відливної смуги, тягнеться смуга мангрів. Вони складаються із заростей вічнозелених дерев і чагарників із надземним дихальним корінням. На півдні, на кордоні з Ліберією, і в горах збереглися вологі екваторіальні ліси, що займають близько 5 % площі країни.

Різноманітним є тваринний світ країни. Тут проживає безліч видів птахів, зустрічаються антилопи, гієни, зебри, мавпи (макаки, бабуїни, шимпанзе), дикі свині, змії, буйволи, слони, леопарди. У річках багато риби, водяться крокодили, на мілинах живують бегемоти (у тому числі карликові), а в гирлах збереглася рідкісна тварина — африканський ламантин. У прибережні води запливають акули, баракуди.

У надрах країни є запаси бокситів, алмазів, золота, титанових і залізних руд.

Історичний розвиток. Історія Сьєрра-Леоне почалася в естуарії річки Рокел, в одній із кращих гаваней західного узбережжя Африки. У 1788 р. чорношкірі поселенці, що прибули з Англії, заклали тут поселення Фрітаун, що в перекладі означає «місто вільних». У наступні кілька років сюди прибували групи звільнених й утеклих рабів. У 1808 р. поселення було оголошене колонією Великої Британії. Англійці перетворили Сьєрра-Леоне на форпост боротьби з работоргівлею. Ескадра королівського британського флоту, що базувалася тут, перешкоджала відправленню рабів у Новий Світ. Поступово британський вплив поширився на внутрішні райони Сьєрра-Леоне. У 1896 р. Велика Британія оголосила країну своїм протекторатом.

У 1961р. була проголошена незалежність Сьєрра-Леоне. У 1967 р. у країні пройшли вибори, на яких переміг Всенародний конгрес (ВК), а його лідер Сіака Пробін Стівенє очолив країну. У 1985 р. Стівенс передав владу. Джозефу Саїду Момо, що ввів надзвичайний економічний стан. Наприкінці 1980-х рр. у сусідній Ліберії розгорілася громадянська війна, а в 1991 Р. вона торкнулася і Сьєрра-Леоне. Із цього часу в країні постійно спалахували воєнні дії.

Одна з воюючих сторін складалася з представників повстанської організації Об'єднаного революційного фронту (ОРФ). ОРФ прагнув установити контроль над більшою частиною території країни. Уряд із великими зусиллями стримував заколотників, і тоді новий президент - Валентин Мелвіа Страссер - скористався послугами найманців. Вони вибили загони ОРФ із найважливіших алмазоносних районів і знищили деякі їхні бази. Однак Сьєрра-Леоне продовжувала занепадати, у країні почався голод. У 1996 і 1997 рр. у Сьєрра-Леоне відбулися два військові перевороти, після чого, в ситуацію втрутилися представники Економічного співтовариства держав Західної Африки. їхні збройні сили, що в основному складалися з нігерійців, повернули до влади законно обраного президента -Кабба. У відповідь заколотники об'єднали свої сили, і воєнні дії розгорілися знову.

У 1998 р. до країни були введені війська ООН, однак їхня місія тривалий час перебувала під загрозою зриву.

В останні роки ООН та інші організації докладали величезних зусиль для припинення громадянської війни. У 2002 р. була підписана мирна угода між ворогуючими угрупованнями.

Громадянська війна, що тривала в Сьєрра-Леоне більше ніж десять років, забрала до 75 тис. життів, величезна кількість людей залишилися каліками. Сотні тисяч жителів країни стали біженцями. 1,6 млн сільських жителів утратили домівку. Економіка країни опинилася повністю паралізованою. За підтримки ООН був створений Спеціальний міжнародний суд щодо Сьєрра-Леоне. Колишній президент сусідньої Ліберії Чарлз Тейлор обвинувачувався у військовій і фінансовій підтримці повстанських угруповань у період громадянської війни в Сьєрра-Леоне.

Населення. Більше ніж половину населення країни складають африканські народи менде (ЗО %) і темне (ЗО %). Також у країні проживають лімба й деякі інші народності, а у Фрітауні - нащадки звільнених рабів і переселенців із Ямайки та Канади - креоли (10 %).

Густота населення, за африканськими мірками, є досить високою — 86 осіб/км2. За природним приростом — 28 осіб на 1000 жителів — країна є одним зі світових лідерів, однак тут дуже велика дитяча смертність — 145 дітей із 1000 не доживають до року. Країна має один із найнижчих показників середньої тривалості життя — 34 роки.

Більшість населення сповідують іслам (60 %), у південних районах с християни (близько 10 %), інші — представники традиційних вірувань (культ предків і сил природи).

Міське населення складає 39 %. Майже половина городян прожинає у Фрітауні та прилеглих селищах. У Фрітауні — столиці Єьєрра-Леоне з 1961 р. — проживають близько 837 тис. осіб. Тут є підприємства харчової, легкої, будівельної, нафтопереробної галузей, фабрики :і огранювання й шліфування алмазів. У центрі міста розташований Національний музей, а також Національний університет Хура Бей, що раніше готував фахівців для багатьох британських колоній Західної Африки.

Культура. Ще сотню років тому значна частина корінного населення країни жила в умовах первісного суспільства із характерними рисами матріархату. Тільки в темне існувала більш складна організація суспільства. Але дотепер головними заняттями місцевих жителів залишаються тропічне ручне землеробство, розведення дрібної рогатої худоби та збиральництво. Жінки займаються річковим рибальством.

Традиційні ремесла — ковальська й гончарна справа, плетиво, ткацтво. Добре відомі вироби місцевих умільців різьблення по дереву, насамперед ритуальні маски та дерев'яні скульптури. Основна їжа — рисова каша та юшки, приправлені овочами, спеціями та пальмовою олією.

Господарство. Сьєрра-Леоне — аграрна країна з відносно розвиненою гірничодобувною промисловістю. Близько половини ВВП країні й дає сільське господарство. Для власних потреб і обміну вігромадських господарствах вирощують рис (це основна продовольча культура, яку обробляють переважно на заході), маніок, ямс, кукурудзу, просо, сорґо, батат, цукрова тростина, банани, апельсини, манго, овочі. Головні товарні сільськогосподарські культури обробляються на плантаціях, найбільше значення серед них мають кава, какао-боби, арахіс, а також олійна й кокосова пальми.

Через існування мухи цеце тваринництво розвинене слабко. Найбільш поширена ця галузь на півночі країни. Розводять дрібну й велику рогату худобу, свиней і свійську птицю. У річках і прибережних І водах ведеться ловля риби. Велике значення має лісозаготівля.

Основою промисловості є добувна галузь. Розробляються родовища алмазів (найбільші обсяги видобутку на півдні країни — у районі міста Кенема), титанових руд (одне з провідних місць у світі за видобутком), бокситів, золота, рутилу. У великих містах є дрібні й середні підприємства харчової промисловості (маслоробна, рисоочищувальна, цукрова), легкої (текстильні вироби), деревообробної, нафтопереробної галузей. ;

Транспорт розвинений слабо, особливо у внутрішніх районах. Найбільше значення має автомобільний і річковий транспорт, внутрішні водні шляхи складають 800 км. Для зовнішніх економічних зв'язків найбільш значним є морський транспорт. Головний морський порт — Фрітаун.

- У результаті громадянської війни й без того непросте економічне становище країни різко погіршилося. Протягом останніх десяти років вона — явний світовий аутсайдер як за економічними показниками, так і за індексом розвитку людського потенціалу. На сьогодні Сьєрра-Леоне — одна з найбідніших країн світу, хоча після укладення мирної угоди в економіці спостерігається деяке пожвавлення.


Мадагаскар


Територія та географічне положення. Мадагаскар — держава на однойменному острові й кількох прилеглих островах у південно-західній частині Індійського океану. Офіційна назва — Республіка Мадагаскар. Мадагаскар є четвертим за розмірами островом у світі. Відділений Мозамбіцькою протокою від східного узбережжя Африки, він розташований на відстані близько 400 км від африканського узбережжя. Своєю сучасною назвою Мадагаскар завдячує дорожнім заміткам венеціанського мандрівника Марко Поло.


Случайные файлы

Файл
48647.rtf
28525-1.rtf
59697.rtf
14543-1.rtf
129217.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.