Природний рекреаційний потенціал Росії (24255)

Посмотреть архив целиком

Територія та географічне положення. Росія розташована одночасно у двох частинах світу: 1/3 - у Східній Європі, а 2/3 - у Північній Азії. Офіційна назва - Російська Федерація. До складу держави входять також Калінінградська область, розташована на заході від основної території країни й відділена від неї Латвією та Литвою, і низка островів у Північному Льодовитому й Тихому океанах. На суходолі Росія межує із 14 державами: Норвегією (1), Фінляндією (2), Естонією (3) Латвією (4), Литвою (5), Білоруссю (6), Польщею (7), Україною (8), Ірузією (9), Азербайджаном (10), Казахстаном (11), Монголією (12), Китаєм (13), КНДР (14). 2/3 російських кордонів - морські. Найбільша у світі за своєю територією держава є ще й країною, із якою Україна має найбільш протяжний сухопутний кордон (2063 км).

Природа. 70 % площі Росії займають рівнини. Найбільшими з них є Східноєвропейська рівнина — у європейській частині країни, Західносибірська рівнина й Середньосибірське плоскогір'я — в азіатській. Гори із сильно розчленованим рельєфом переважають на сході (Алданське нагір'я, Верхоянський хребет та ін.), уздовж узбережжя Тихого океану та на півдні (Кавказ, Алтай, Саяни та ін.).

Росія багата на кам'яне вугілля, нафту, газ. Великі рудні запаси зосереджені у європейській частині (Кольський півострів), Сибіру, на Уралі. Урал також славиться родовищами коштовного та напівкоштовного виробного каміння. У Сибіру й на Далекому Сході добувають срібло, золото, платину, алмази.

Кліматичні відмінності між регіонами є досить значними. На північному заході клімат субарктичний морський, що формується під впливом повітряних мас з Атлантики. У міру просування на схід він змінюється від помірно континентального — у європейській частині до різко континентального — у Східному Сибіру. Далекий Схід перебуває під впливом мусонів із Тихого океану.

У зимовий час у Росії повсюдно, за винятком чорноморського узбережжя Кавказу, утворюється сніжний покрив. Північноазіатська частина розташована в зоні вічної мерзлоти.

Росія багата на водні ресурси. Річки належать до басейнів трьох океанів, а деякі, зокрема Волга,— до безстічного басейну Каспійського моря. Річки є джерелами прісної води, дешевої електроенергії, цінних сортів риби й важливих транспортних шляхів. На території Росії розташовані озера-рекордсмени: найбільше за площею — Каспійське море, найглибше і, за деякими відомостями, найчистіше — озеро Байкал.

Особливості клімату й рельєфу різних регіонів країни визначили різноманітність ґрунтів, рослинного й тваринного світу Росії. Дійсним багатством її природи є ліси: хвойні, листяні, мішані. У міжгірських улоговинах Східного Сибіру проходить зона степів. Родючі ґрунти цієї зони (каштанові, чорноземи) дозволяють одержувати багаті врожаї, і тому ці території є майже повністю розораними.

Росія має значний природний рекреаційний потенціал: гірські масиви, узбережжя морів, тайгові простори, незаймана цивілізацією природа. Однак багато місць відпочинку, що раніше приваблювали безліч туристів, не використовуються повною мірою: одні — через близькість до зон конфліктів і воєнних дій (Кавказ, узбережжя Чорного моря), інші — через віддаленість і відсутність засобів для розвитку сучасної системи туристичного господарства (Сибір, Забайкалля, Далекий Схід)

Історичний розвиток. Точкою відліку історії сучасної Росії є XIV ст., коли почалося об'єднання російських земель навколо Москви в Московське князівство. Великі московські князі здобували спочатку титул царя (Іван IV Грозний), а пізніше — імператора (Петро 1 Великий). Росія вела численні війни із сусідніми державами, і поступово землі на захід, південь і схід від столиці входили до складу великої імперії.

У серпні 1812 р. французький імператор Наполеон Бонапарт здійснив похід на Росію, що завершився його нищівною поразкою. Ця битва ввійшла в історію як Бородінська. Уроки Першої світової війни Росія входила до складу Антанти — вела боротьбу з Німеччиною та Австрією.

У лютому 1917 р. в Росії відбулася демократична революція, а в жовтні — соціалістична. До влади прийшла партія більшовиків на чолі з В. І. Леніним. У грудні 1922 р. був заснований Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), до складу якого, поряд з іншими країнами, увійшла Росія. 20—30-ті рр. XX ст. були для Росії епохою індустріалізації та колективізації сільського господарства, а також періодом жорстоких репресій.

22 червня 1941 р. Німеччина зчинила напад на Радянський Союз, і почалася Велика Вітчизняна війна. Ціною колосальних жертв і зусиль усього народу Росія в складі СРСР здобула перемогу над фашизмом. По закінченні Другої світової війни (1939—1945) до території СРСР приєдналися Курили, Південний Сахалін, Східна Пруссія (Калінінградська область). Кордони Росії змінювалися в 1950-х рр., коли частини її території передавалися радянським урядом іншим республікам Союзу: Крим відійшов до України, низка земель на півдні

Сибіру -- до Казахстану. 50—70-ті рр. XX ст. стали періодом протистояння двох найбільших держав — СРСР і США. Цей конфлікт був названий «холодною війною». У середині 1980-х рр. відбулося послаблення напруженості, настав час перебудови, гласності й посилення сепаратистських течій у всіх регіонах Радянського Союзу. Біловезька угода 1991 р. призвела до розпаду СРСР і формування території сучасної Росії в межах РРФСР.

Сучасна Росія — федеративна республіка. Головою держави є президент, що обирається терміном на чотири роки. Законодавчий орган — двопалатний парламент, що складається з Державної Думи й Ради Федерацій. До адміністративно-територіальних одиниць належить 21 республіка, десять автономних округів, одна автономна область, шість країв і 49 областей, а також міста Москва й Санкт-Петербург як суб'єкти федерації.

Населення. За кількістю населення Росія посідає сьоме місце у світі. їз початку 90-х рр. XX ст. демографічну ситуацію в Росії фахівці розглядають як кризову у зв'язку з природним зменшенням кількості населення. Причини цього пов'язані як 3 демографічними чинниками зниження народжуваності — «друге відлуння війни», так і з соціально-економічними — зниження рівня життя, непевність у завтрашньому дні тощо. Розпад СРСР поклав початок міграційним потокам із колишніх союзних республік у Росію. Серед іммігрантів — біженці, вимушені переселенці, економічні мігранти, що створює в Росії серйозні проблеми. ,

Населення по території країни розміщено нерівномірно, що визначається різноманітністю природних умов, історією освоєння й рівнем розвитку окремих районів. Особливістю розміщення населення Росії є наявність двох типів заселення території. В арктичній зоні, Сибіру, на неосяжних просторах тундри й тайги проживає лише 1/15 частина населення — близько 10 млн осіб. У той же час велику частину європейської Росії, південь Сибіру й Далекого Сходу посідає зона суцільного заселення, що дістала назву головної смуги розселення. Займаючи .1/3 території, вона зосереджує більше ніж 93 % населення Росії!

Рівень урбанізації Росії досить високий — 74 %. У районах з екстремальними природними умовами частка міського населення зростає до 92%.

Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживають представники більше ніж 120 націй і народностей. Росіяни складають 82,5 % від усього населення країни (120 млн осіб), 4 % припадає на українців (4,4 млн осіб) і білорусів (1,2 млн осіб). Серед представників інших національностей, що проживають на території Росії, велику кількість складають німці.

Найчисленнішою народністю Росії є татари (5,5 млн осіб). Наступні за кількістю тюркські народи — чуваші (1,8 млн осіб) і башкири (1,3 млн осіб), що проживають головним чином у межах своїх республік. Народи північнокавказької родини розселені компактно, в основному на території республік Північного Кавказу.

Розосередженість розміщення багатьох народів, їхні контакти між собою, а особливо з росіянами, сприяли процесам асиміляції (від латин. (жітйаііо — уподібнення) — «розчинення» одних народів серед інших.

Основною релігією Росії є православ'я, яке сповідують більше ніж 9/10 усіх віруючих. Друга за кількістю прихильників релігія країни — іслам. Його сповідують татари, башкири й майже всі народи Північного Кавказу (крім осетинів).

Державною мовою є російська, вона також служить мовою міжнаціонального спілкування.

Москва — столиця Російської Федерації. Перша літописна згадка про Москву як поселення належить до 1147 р. її засновником є суздальський князь Юрій Долгорукий. Протягом сотень років Москва виконує роль центру російської національної культури.

Сучасна Москва — найбільший у Росії та один із найважливіших у світі політичний, промисловий і культурний центр. Площа міста — близько 1000 км2, населення — близько 11,3 млн жителів. До Московського транспортного вузла входять 11 залізниць, три річкові порти, чотири аеропорти — Внуково, Домодедово, Шереметьєво, Виково. Довжина рейкового шляху метрополітену Москви перевищує 220 км.

Історія Москви й Російської держави тісно пов'язана з архітектурним ансамблем Кремля й Красною площею. У 1156 р. князь Юрій Долгорукий звів фортечні укріплення, що поклали початок будівництву Кремля. Загальна довжина кремлівських стін — 2235 м, товщина — від 3,5 до 6,5 м, висота — від 5 до 19 м. Від вежі до вежі можна пройти бойовим ходом завширшки 2—4 м, що прокладений угорі стіни. Зовні його прикривають 1054 дворогі зубці заввишки 2—2,5 м. Московський Кремль має 25 веж. До 1935 р. чотири великі вежі вінчали орли. Потім на їхньому місці були встановлені п'ятикутні зірки із серпом і молотом. Маса кожної зірки дорівнює майже одній тонні, вони виготовлені з нержавіючої сталі й рубінового скла. Із середини зірки висвітлюються світлотехнічними пристроями безперервної дії.


Случайные файлы

Файл
147935.rtf
172321.doc
153834.rtf
185393.rtf
113764.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.