Виробничий потенціал Харківського регіону та напрямки його використання (24224)

Посмотреть архив целиком

Виробничий потенціал Харківського регіону та напрямки його використання


Харківщина — одна з найбільш індустріально розвинених областей України, що посідає 5 місце за обсягами випуску промислової продукції. У структурі промислового виробництва переважають такі галузі: машинобудування - 38%, паливно-енергетичний комплекс - 31%, харчова промисловість - 20%, легка промисловість - 15%. Розвинуті також хімічна, деревообробна галузі та виробництво будматеріалів.

На території Харківської області зосереджено 568 підприємств.

Харківська область розташована на сході України, межує з Полтавською, Сумською, Луганською, Донецькою, Дніпропетровською областями, а також із Бєлгородською областю Росії. Займає площу 31,4 тис. кв. км (4 місце в Україні). Кількість населення - 3029 тис. осіб, з яких 57,2% - у працездатному віці.

Серед наявних корисних копалин - природний газ, нафта, буре та кам'яне вугілля, торф, залізна руда, фосфорити, мергель, пісок, вапняк, крейда, гіпс, вохра, глина, кам'яна сіль, мінеральна вода. При цьому регіон забезпечений власними ресурсами лише на 1,5%.

У загальному обсязі національного доходу України, отриманого у сфері матеріального виробництва, частка Харківської області дорівнює 7%. За своїм науковим потенціалом Харківська область посідає 2 місце в Україні після Київської. Тут зосереджено 167 науково-дослідних та конструкторських організацій.

На підприємствах області зосереджено все виробництво парових турбін, 70% всієї електротехнічної промисловості, 60% - тракторів, 55% - підшипників, 50% видобутку газу, виробництво майже половини верстатів з числовим програмним управлінням, радіоелектроніки, облицювальної плитки, фармацевтичних препаратів, 23% шиферу, 20% цементу тощо.

Найбільші підприємства регіону - заводи ім. Малишева, тракторний, авіаційний, електромеханічний, машинобудівний ФЕД, "Серп і молот", НВО "Турбоатом", "Електроважмаш", "Хартрон", ВО "Хімпром", "Укрелектромаш". Усього в області 568 підприємств, на яких працює понад 280 тис. осіб.

У 1996 році промислової продукції в області вироблено втричі менше, ніж у 1990 році. За цей період використання потужності підприємств знизилися вдвічі, а кількість впроваджених на них технологій - майже на 80%. У кілька разів знизився рівень рентабельності підприємств Харківщини. В області 406 колективних підприємств (71% від усіх). Вони виробили 54% всього обсягу продукції.

Харківщина — великий культурний центр. За кількістю вищих навчальних закладів (83) область посідає третє місце в Україні, за кількістю театрів (6) - шосте.

У Харкові діють 35 готелів різних розрядів - від вищого до четвертого.

Зручне транспортно-географічне розташування Харкова та його потужний промисловий потенціал зумовили перетворення міста на один із найбільших транспортних вузлів України і всього СНД. В обласному центрі діють 3 залізничні та 4 автобусні вокзали. Головний транспорт — залізничний. Найважливіші магістралі, що проходять через Харків: Москва-Севастополь, Харків-Львів, Брянськ-Маріуполь. Пасажирські поїзди з'єднують Слобожанщину з усіма обласними центрами країни.

Основні автотраси регіону: Москва-Сімферополь, Київ-Ростов, Харків-Суми. Автобусні маршрути з'єднують Харків з населеними пунктами всіх сусідніх областей, а також Київської, Запорізької та Черкаської.

У 1995 році виконано роботи першого етапу реконструкції Харківського аеропорту. Він переобладнаний згідно з нормами іКАО, що дозволило ввести в дію міжнародний сектор аеровокзалу й поновити авіалінії до дев'ятьох країн близького та далекого зарубіжжя, приймати в аеропорту літаки великої вантажопідйомності.

В області функціонує 591 АТС. Міжміський та міжнародний зв'язок здійснюється через дві АМТС, одна з них належить ОДПЕЗ (обласне державне підприємство електрозв'язку) "Харківтелеком", друга - акціонерному товариству "Утел".

Послуги стільникового зв'язку надає СП "Український мобільний зв'язок", пейджингового зв'язку - "Піт-зв'язок". Місцеву мережу розвивають також ТОВ РКТ "інтерзв'язок" та АТ "інтернаціоналіст".

Харківтелеком спільно з СП "УМЗ" встановив базові станції мобільного зв'язку вздовж усіх шляхів державного значення. Таким чином, стільниковим зв'язком охопили близько 70% території області. Для поліпшення телефонного зв'язку в місті розпочато створення цифрового кільця навколо Харкова.

Головний напрям інвестування - машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси.

На Харківщині розроблено програму залучення інвестицій в економіку регіону, згідно з якою до пріоритетних напрямів інвестування належать: переоснащення підприємств машинобудування, легкої промисловості, впровадження нових технологій у виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, захист навколишнього середовища, впровадження енерго- та ресурсозбережних технологій, розвиток паливно-енергетичного комплексу, транспорту, зв'язку, малого та середнього бізнесу.

Незважаючи на тривалий термін окупності вкладених коштів, головний напрям інвестування — машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси (розвиток Шебелинського газового родовища). Серед потужних інвестиційних проектів - реконструкція цукрових заводів ($56 млн), впровадження сучасних технологій вирощування сільгоспкультур ($12 млн), реконструкція міжнародного аеропорту ($80 млн), продовження будівництва метрополітену ($360 млн).

В області за минулий рік виготовлено і реалізовано промислової продукції на суму понад 30,5 млрд. грн. Приріст обсягів промислового виробництва склав 9,63%. За темпами його зростання область випередила таких традиційних лідерів, як Дніпропетровська і Донецька області.

Уперше за усі роки української незалежності галузь машинобудування закінчила рік з високою позитивною динамікою в 117,03%.

Участь провідних підприємств області в ряді державних програм розвитку, дозволила освоїти виробництво нових видів промислової продукції: тягових і електродвигунів, апаратури управління для маневрових тепловозів, унікального гідрогенератора потужністю 420 мВт для Дністровської ГАЕС (ДП «Електроважмаш»); паливної апаратури стандартів Євро-2 і 3 для різних двигунів (ВАТ «Чугуївський завод паливної апаратури»); кабельно-провідникової продукції (ЗАТ «Південкабель»), конструкції вузлів та агрегатів для сільгосптехніки та автомобільної промисловості (ЗАТ «ЛКМЗ»); дорожньої техніки («ХТЗ»), тощо.

Наполеглива робота з реалізації багатомільйонних закордонних контрактів, зокрема, по виготовленню статора турбогенератора для ТЕС «АКСУ» (Казахстан), комплексу енергетичного обладнання для станцій «Кайга» і «Раджастан» (Індія), енергетичного обладнання для замовників Мексики і Російської Федерації, вузлів і агрегатів для сільгосптехніки цілого ряду підприємств Білорусі та Росії дозволила довести показник експортованої продукції до 29% від загального обсягу реалізації.

А відтак, тільки торік інвестиції в основний капітал в промисловому комплексі склали понад 3,7 млрд. грн., з яких близько 70% — власні кошти підприємств.

Впровадження новітніх технологічних процесів, в яких застосовуються інноваційні або вдосконалені методи виробництва, вже давно стали пріоритетними напрямами розвитку промисловості області. І це вкрай важливо напередодні вступу України до Всесвітньої організації торгівлі, адже наш промисловий комплекс повинен бути конкурентоспроможним.

Так, на «Харківському підшипниковому заводі» уведений новий виробничий комплекс зі створення підшипникових компонентів, що виготовляються методом гарячого штампування. Загальна площа комплексу становить 10000 м2, обсяг інвестицій — понад 26 млн. дол. США. На «Заводі «Південкабель» впроваджується проект загальною вартістю 62 млн. дол. США з освоєння виробництва волоконно-оптичних кабелів модульного типу. Такі приклади впровадження інноваційних виробництв можливо продовжувати і далі.

І як результат — зростання кількості інноваційно активних підприємств, збільшення на третину обсягу реалізованої ними інноваційної продукції і головне — зростання продуктивності праці в промисловості на 28%.

Кількість прибуткових підприємств в промисловості за минулий рік склала 69,2%, а отриманий ними прибуток — понад 2 млрд. грн.

Упродовж останніх років, що важливо, зрушення відбувалися у самій структурі промислового виробництва, збільшення в ній питомої ваги машинобудування. Зростання випуску машинобудівної продукції в 2007 році на таких підприємствах-лідерах вітчизняної промисловості, як: ВАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» — на 57,2%, ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» — на 44,7%, ДП «Укрспецвагон» — на 100%, ДП «ХПЗ ім. Т. Шевченка» — на 26,5%, ЗАТ «ЛКМЗ» — на 39,5%, ЗАТ «Південкабель» — на 16,8%, ДНВП «Об’єднання «Комунар» — на 15,8%, ДП «Завод «Електроважмаш» — на 15,5%, ВАТ «ХарП» — на 15% та інших, закономірно призвело до високих результатів у промисловості в цілому.

Крім машинобудування, зростання виробництва в минулому році забезпечили ще десять з тринадцяти галузей. В тому числі: добування корисних копалин — 144%, оброблення деревини та виробів з неї — 184,3%, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення — 114,9%, будівництво — 112,7%, хімічна та нафтохімічна промисловість — 110,6%, харчова промисловість — 108,9%, легка промисловість — 102,4%.

На загальнодержавній виставочній акції «Барвиста Україна» Харківщина одержала найвищу оцінку. Третій рік поспіль наша область була визнана «Регіоном-лідером по виробництву кращих вітчизняних товарів року». Підприємства області вибороли 97 золотих медалей Всеукраїнського конкурсу «Кращий вітчизняний товар року» і 24 «Золотих символів конкурсу».


Случайные файлы

Файл
31541.rtf
5498.rtf
129496.rtf
6614-1.rtf
36266.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.