Єгипет та Алжир (24145)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України








РЕФЕРАТ

на тему:

«Єгипет та Алжир»


Єгипет


Територія та географічне положення. Єгипет – унітарна держава, що складається з 26 мухафаз (губернаторств). Країна омивається Середземним і Червоним морями, межує з Лівією, Ізраїлем і Суданом. Через її територію проходить Суецький канал.

Єгипет належить до невеликої кількості країн, які розташовувалися на двох материках: одна частина території розміщена в Африці, а інша – в Азії (Синайський півострів).

Природа. Територія країни рівнинна, тільки на півдні Синайського півострова розташовані сильно розчленовані гори, а гірське пасмо Етбай оперізує узбережжя Червоного моря. На заході Єгипту розташоване велике плато Лівійської пустелі, що займає більше ніж половину території країни. На сході розташовано плато Аравійської пустелі.

Клімат на півночі субтропічний, на іншій території – тропічний пустельний. Середня температура січня: +11…+16°С, липня: +25…+34°С, у пустелі вона може перевищувати +40°С. Тут великими є добові коливання температури. Опадів на більшій частині території випадає менше, ніж 100 мм, а на півночі – до 200-400 мм на рік. Для країни характерний сильний і спекотливий вітер, що дме із Сахари в березні-травні. Він дістав назву «хамсин», що означає «п’ятдесят» і вказує на те, що вітер дме протягом приблизно п’ятдесят днів.

Єгипет оточений півколом пустель: із заходу – Лівійською, зі сходу – Аравійською, а на крайньому південному сході – Нубійською. Це спекотливе півколо розсікає зелена стрічка річкової долини єдиної річки країни – Нілу. Саме цій річці країна зобов’язана своєю появою. Ще Геродот називав Єгипет «даром Нілу». Ніл убирає воду екваторіальних дощів і несе її через гори, болота, пустелі, щоб зросити поля й дати життя численним рослинам і тваринам.

Озер у країні мало, рослинність на більшій частині території бідна, чого не можна сказати про надра Єгипту, де зберігаються запаси нафти, фосфоритів, природного газу, залізної руди, урану, титану, олова, золота, молібдену, цементної сировини, кухонної солі.

Історичний розвиток. Перші поселення, виявлені археологами на берегах Нілу, датуються VI-IV тис. до н. е. Поступово єгиптяни навчилися правильно обробляти родючий грунт «нижніх полів» цієї великої річки.

У 525 р. до н. е. країну завоювали перси, потім Александра Македонського. Зазнав Єгипет і періоду римського правління. До моменту захоплення країни військами Октавіана Августа населення було готове до створення єдиного суспільства. Римські правителі намагалися зупинити цей процес, оскільки недовірливо ставилися до судних суспільств із властивою їм культурою та релігією.

У VII ст.. країну захопили араби, що принесли до Єгипту іслам і арабську мову. Коли Єгипет став для міст Західної Аравії джерелом зерна, то набув важливого значення, тому араби не зачепили великих землеволодінь. Майже тисячоліття Єгипет перебував у складі різних ісламських держав. У середині XIII – на початку XVI ст.., у період правління мамлюкських династій, на більш високий рівень піднялася культура іригаційного землеробства, розвивалося ремісниче виробництво, пожвавилася річкова, морська й караванна торгівля. У 1517 р. Єгипет був завойований турками й став областю (пашаликом) Османської імперії.

У середині XIX ст.. до країни починають проникати англійські й французькі підприємці. Так, француз Лессепс у 1854 р. одержав концесію на будівництво найбільшого гідротехнічного спорудження того часу – Суецького каналу. У наступні десятиліття в Єгипті швидко розвивається бавовництво, з’являються плантації цукрового очерету, будуються численні бавовноочисні підприємства й цукрові заводи. У 1914 р. країна стала протекторатом Великої Британії, а в 1951 р. Єгипет здобув незалежність. Зараз це президентська республіка.

Населення. За кількістю населення Єгипет належить до найбільших держав Африки. Середньорічний приріст населення країни – 20 осіб на 1000 жителів. Національний склад Єгипту однорідний: араби-єгиптяни складають 98% населення, решта – бедуїни, бербери, нубійці, греки. Середній вік єгиптян – 23,1 року. Тривалість життя тут, за африканськими мірками, є високою – 69 років.

Середня густота населення 78 осіб/км2, причому більше ніж 90% населення країни зосереджено в долині й дельті Нілу. Густота населення в цих районах перевищує 1000 осіб/км2.

Більшість єгиптян сповідують іслам сунітського напрямку. Близько 10% населення складають християни (копти) – це нащадки стародавніх єгиптян.

Міське населення складає 43%. Каїр, столиця Єгипту, найбільше серед міст, розташованих на берегах єдиної річки країни, та найбільше місто Африки. Тут проживають близько 12 млн осіб – кожен сьомий житель країни. Сучасний Каїр – найбільший помислів центр країни та важливий транспортний вузол. Тут розвинена металургія, машинобудування, харчова, текстильна й хімічна промисловість.

Важко уявити собі Каїр без мечетей – тут їх більше ніж 300, серед яких є й справжні шедеври зодчества. Наприклад, мечеть Ахмеда ібн Тулуна, що побудована у 878 р., відрізняється властивими Середній Азії елементами (мінарет спіралеподібної форми). Цікава мечеть Аль-Азхар із мінаретом, що роздвоюється, і мечеті-близнюки – султана Хасана й Ріфаї. Мечеть султана Хасана нагадує церкву, тут розташована усипальниця султана. Мінарет мечеті заввишки 81 м – це найвищий мінарет у місті. У мечеті Ріфаї поховані члени єгипетської королівської родини.

На західній окраїні дельти Нілу розташований витвір Александра Македонського – місто Александрія. Історично це місто розвивалося як торговельно-транзитний центр. Через Александрійський порт здавна здійснювалися економічні зв’язки Єгипту з країнами Європи та Азії. Сьогодні це друге за значенням місто Єгипту з населенням більше ніж 3,9 млн осіб. В Александрії різноманітну продукцію виготовляють текстильні, хімічні, нафтопереробні, будівельні й машинобудівні підприємства. Через цей порт проходить більшість вантажів країни.

Культура. Культура Єгипту – це переплетення ісламської та середземноморської цивілізацій, але своїм корінням вона сягає традицій епохи фараонів. Жителі Давнього Єгипту відомі не тільки будівництвом давніх пам’яток, але й тим, що вони одними з перших змогли окультурити багато рослин і покласти початок використанню пшениці й інших зернових культур. Єгиптяни приручили багатьох тварин і перейшли до культурного скотарства. Вони навчили світ муміфікувати трупи та відкрили такі науки, як фізіологія та анатомія. Але їх найвидатнішим винаходом був перший папір – папірус, виготовлений зі стебел водяної рослини родини осокових із такою ж назвою.

Із давніх часів протягом століть основним заняттям єгиптян залишалося орне поливне землеробство, із ремесел найпоширеніші гончарне й ковальське, виготовлення виробів із крокодилячої шкіри, різьблення по дереву, виробництво ювелірних прикрас.

Сучасний Єгипет є визнаним центром арабської культури. Перші сучасні літературні твори були опубліковані в країні близько ста років тому, трохи раніше тут почало розвиватися театральне мистецтво.

Господарство. Сучасний Єгипет – це не тільки традиційне сільське господарство, але й нафтові свердловини, металургійні заводи, хімічні комбінати та електростанції Промисловість дає більше ніж третину національного доходу країни, удвічі більше за сільське господарство.

Велике значення має добувна промисловість. Єгипет має запаси нафти, які можна виявити в рифтових западинах Червоного моря та Суецької затоки, а також на північній окраїні Лівійської пустелі. Часто з ними межують родовища природного газу. Руди кольорових металів добуваються в районі гір Етбай.

Нафта – основа енергетики країни. Зростає значення й природний газ, а на частку ГЕС припадає близько 5% виробленої електроенергії. Видобуток нафти дозволяє формувати власну нафтохімічну промисловість (гумовотехнічні вироби, хімічні волокна).

У країні розвивається металургія. У Гелуані працю металургійний комбінат повного циклу. Він використовує залізні руди, що добувають у районі Асуана та в оазисі Бахарія. Підприємства машинобудування зосереджені в Каїрі, Александрії, Гелуані. Тут виробляють автомобілі, залізничні вагони, сільськогосподарську техніку, судна, продукцію електротехнічної та електронної галузей.

Найстаріша галузь єгипетської промисловості – текстильна. Сировиною для неї служить високоякісна довговолокниста бавовна, яка вирощується в країні. У харчовій промисловості виділяються цукрова й борошномельна галузі, великими є обсяги виробництва рослинних олій.

Головна галузь сільського господарства крани – рослинництво. Єгиптяни були та залишаються працьовитими та вправними хліборобами – вони вирощують пшеницю, кукурудзу, рис, виноград, цукрову тростину; у їхніх садах зріють фініки, інжир, гранати. Близько десятої частини посівних площ зайнято під овочами та плодовими культурами. Найважливіша експортна культура – довговолокнистий бавовник.

У тваринництві розводять велику рогату худобу (значна частина використовується як тяглова сила), овець і кіз, розвивається птахівництво. Завдяки збільшенню зборів фуражних культур формується інтенсивне молочне тваринництво.

Основою матеріального й духовного життя єгиптян залишається божественний Ніл. Поблизу міста Асуана була споруджена унікальна висотна гребля, завдяки чому стало можливим регулювання стоку річки та була ліквідована погроза посух, а площа поливних земель збільшилася в країні на третину Нижче Асуана Ніл – уже не річка, а єгипетське «море». Це штучне «море» робить Ніл судноплавним по всій середній течії та дає стільки ж риби, скільки єгипетські рибалки виловлюють у Середземному й Червоному морях.


Случайные файлы

Файл
168371.rtf
159072.rtf
104441.rtf
162888.rtf
3144.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.