Економіко-географічна характеристика Чілі (23898)

Посмотреть архив целиком













РЕФЕРАТ

Економіко-географічна характеристика Чілі


ЗМІСТ


ВСТУП

1 ІСТОРИЧНІ ДОВІДКИ

2 НАСЕЛЕННЯ

3 ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ

4 ПРОМИСЛОВІСТЬ

5 МІСТА

6 ЕКОЛОГІЯ

ВИСНОВОК

Список літератури



ВСТУП


Чилі - держава на Південному - Заході Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території входять прибережні острови Чилійського архіпелагу ( Уеллінгтон, Санта-Інес і ін), західна частина о. Вогняна Земля, а також острови в Тихому океані - Сан-Амбросіо, Сан-Фелікс, Хуан-Фернандес, Сала-і-Гомес і о. Великодня. Площа 756,9 тис. км2 (за даними ООН). Населення складає 10,45 млн. чол. (1976). Столиця - місто Сантьяго. В адміністративному відношенні Чилі поділяється на 12 областей, які поділяються на 40 провінцій. В окрему тринадцяту область виділена столиця Чилі - місто Сантьяго з околицями.

Протяжність кордонів складає 6171 км; з Аргентиною - 5150 км, з Болівією - 861 км, з Перу - 160 км. Довжина берегової лінії 6435 км. Територія Чилі витягнута вздовж узбережжя Тихого океану на 4300 км і зайнята більшою частиною хребтами Анд (висота до 6880 м), між якими лежить Поздовжня долина - головний економічний район країни. Чилі - одна з відносно розвинених в економічному відношенні країн Латинської Америки. Частка у ВВП становить: сільське господарство - 8%, промисловість - 38%, у т. ч. гірничодобувна - 8%. Чилі займає одне з провідних місць у капіталістичному світі по видобутку і експорту міді, природного селітри, молібдену. Видобувають також залізну руду, золото, срібло, цинк, нафту і природний газ, кам'яне вугілля. Виробництво електроенергії 29,9 млрд. кВт. ч. Найбільш розвинена харчова і легка промисловість; розвиваються також машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна, нафтопереробна і нафтохімічна, целюлозно-паперова та інші галузі промисловості. Основа сільського господарства - рослинництво (пшениця, ячмінь, бобові, кукурудза, картопля). Плодівництво і виноградарство; олійні, цукрові буряки, коноплі, тютюн. Розвинене також пасовищне тваринництво, рибальство і лов устриць, крабів, омарів, лісозаготівельну діяльність. Довжина залізниць становить 6,6 тис. км, автошляхів - 79,7 тис. км. Великі порти: УАСК, Вальпараїсо, Токопілья. Експорт міді, залізної руди, селітри, йоду, паперу, сільськогосподарської продукції, рибного борошна.



1 ІСТОРИЧНІ ДОВІДКИ


У 1530-х роках, коли в Чилі прибули іспанські завойовники, тут жили корінні американські народності, в тому числі інки. Іспанці поневолили індіанців, багато хто з них померли від привезених з Європи хвороб. З плином часу іспанці та індіанці змішалися шляхом шлюбів, і в наші дні близько трьох чвертей населення Чилі складають люди змішаного походження. Країна звільнилася від іспанського гніту в 1818 році після революції. Протягом XIX століття економіка Чилі переживала бурхливі підйоми і різкі спади. Країна опинилася втягнутою у війну з Болівією і Перу, а також пережила громадянську війну. Важке економічне становище Чилі призвело до того, що на початку 70-х років XX століття в результаті військового перевороту уряд країни було повалено. Військова диктатура генерала Піночета тривала до 1990 року, коли після демократичних виборів до влади прийшов новий уряд. До недавнього часу майже всі земельні угіддя Чилі були власністю кількох багатих європейців. У результаті земельних реформ, що проводяться урядом з середини 60-х років, багато великих маєтки поділені на частини і віддані у володіння простим чилійцям. У наші дні п'ята частина працездатного населення країни працює в сільському господарстві. Більшість чилійців - особливо представники середнього прошарку суспільства - живе в містах.

Нині Чилі - демократична держава, її економіка успішно розвивається. Столиця Чилі прекрасне місто Сантьяго – де – Чилі виріс на місці місії Святого Яго, заснованої іспанськими конкістадорами. Тут іспанці боролися з індіанцями, а потім нова нація - латиноамериканці боролися за свободу проти іспанського володарювання. Тут відбувалися перевороти і правили військові. Коротше кажучи, історія міста - відображення бурхливої історії Латинської Америки.

У центрі Сантьяго знаходиться Санта - Лючія. Це прекрасний і одночасно самий старий парк чилійської столиці. Внизу біля підніжжя гори розташована Тераса Нептуна, а вгорі, на вершині гори, примостилася мініатюрна середньовічна фортеця. Ось вже 160 років рівно опівдні постріл гармати з бастіонів цього замку сповіщає жителям Сантьяго про настання нового дня. Саме на цьому пагорбі стояв в 1541 р. іспанський конкістадор Педро ді Вальдівія, вражений красою, що відкрилася йому картини. Чарівна долина в оточенні похмурих гір немов спеціально була створена для будівництва великого поселення. Іспанець вирішив, що кращого місця йому не знайти.

Найвідомішим будівлею в Сантьяго, безсумнівно, залишається палац Ла Манеда. Він прославився на весь світ завдяки військовому перевороту 1973 р. і загибелі тут президента Сальвадора Альєнде. Однак мало хто знає, що президентським палацом Ла Манеда став лише в середині XIX століття, а останнім жили тут президентом був Карлос Ебаньес дель Кампо, який залишив цей небезпечний в Чилі пост в 1958 р. Спорудження сірої громади величної будівлі Ла Манеди почалося в 1788 р. Будівництвом займався італійський архітектор Джоакіно Тоска. Правда, призначення біля будівлі було зовсім інше - королівський монетний двір. Роботи були завершені у тільки 1805 р., а Туга зайнявся кафедральним собором на площі де Армас. Вона була розбита спершу за велінням командора ді Вальдівії ще в 1541 р. З самого початку Пласа де Армас стала головною площею Сантьяго. Тому тут же і заклали перший храм, на місці якого Туга і побудував монументальний кафедральний собор, найбільший в Чилі. Площа з часів іспанської колонізації, природно, сильно змінилася, але, як і раніше, залишається одним з найпопулярніших місць в місті. Тут знаходяться перша пошта і музей національної історії. Як завжди буває в таких місцях, улюбленим заняттям городян залишається годування голубів і безцільне спостереження за гулящих туристами. Тут же височіє кінна статуя засновника міста. Залізний Педро ді Вальдівія холодно дивиться на люди, що метушаться натовпу на що виникла за його велінням площі. Чилійська кампанія не принесла йому слави Ернана Кортеса або Франсіско Піссаро. Спочатку ніщо не віщувало біди. Індіанці центральної долини виявилися поступливими і слухняним. На їхніх землях і був заснований Сантьяго. Але от далі почалися серйозні проблеми. Індіанці Мапуче, виявилися не в приклад більш доблесними суперниками, ніж ацтеки або інки. Померти в бою для них було вищим благом. Що сталося з конкістадором, точно не відомо. Вважається, що в 1544 р. Ді Вальдівія потрапив в полон, був прив'язаний до дерева і обезголовлений. Страчував конкістадора шаман вирвав благородне серце іспанця і з'їв його. Надалі Мапуче створили кавалерію за типом іспанської, навчилися користуватися рушницями, шпагами і гарматами і активно протидіяли європейцям аж до середини XIX століття. Звичайно зрештою індіанці були підкорені, але ця сумна історія зазвичай випадає із загальної ідилічної картини іспанської колонізації Південної Америки. Педро ді Вальдівія загинув, а місто, їм заснований, процвітав. Столицею Чилі Сантьяго став в 1818 р. з набуттям незалежності. До цього це був самий звичайний діамант в іспанській короні - один з багатьох міст віце-королівства Перу. Уздовж річки Мапоче, що протікала через родючу долину, виникали все нові і нові міські райони. Сьогодні вони перетворилися на найперші міські квартали - Баррі Беллавіста, Провіденс, Ла Конде. Поруч з ними розташувалися чарівні міські парки. Творці міста постаралися так спланувати його, щоб простір між міськими кварталами і підступали до Сантьяго Андамі обов'язково заповнювати парками. І якщо парк Санта-Лючія став першим, то Метрополітано - один з найвищих. Чотири пагорба, на яких розташований парк, підносяться над містом на висоті 800 метрів.

Щоб піднятися сюди, можна скористатися підйомником. Стара станція паркового фунікулера, схожа на європейський замок, знаходиться біля підніжжя гори в районі кварталу Баріо Беллавіста. Це один з найстаріших районів Сантьяго. Він і сьогодні зберігає свій патріархальний вигляд і устрій життя. Двоповерхові особняки і старі будинки передають неповторну атмосферу старого Сантьяго: лавки і магазинчики, невеликі готелі, потопає в квітах чавунні решітки, тихі алеї, сивочолі кабальєро, що прогулюються після сніданку. Суєта великого міста десь там - на головній вулиці Аламеда або пішохідної алеї Аумада. А тут вузькі вулички впритул підступають до підніжжя гори Сан-Крістобаль. Деякі навіть врізаються в її відроги. На одному з таких ділянок свого часу побудували собі будинок знаменитий чилійський поет Пабло Неруда і його дружина Матильда Уррутія. Будинок буквально врізаний у скелю. Виглядає це споруда дуже мальовничо. Здається, що споруда буквально висить на стіні або ж хоче видряпатися вгору.

Для того щоб потрапити на вершину гори, буде потрібно всього кілька хвилин. Підйомник справно працює вже десятки років. Перших пасажирів він підняв на майже кілометрову висоту в 1925 р. З тих пір день у день він піднімає всіх бажаючих на вершину, звідки відкривається чудовий вид на місто і де височіє трідцатішестіметровое білокам'яна статуя Діви Марії. Перед ним знаходиться майданчик, на якій папа Іван Павло II читав месу під час свого візиту до Сантьяго в 1984 р.


Случайные файлы

Файл
161128.rtf
25075.rtf
72685.rtf
ref-18352.doc
MATER.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.