Великобританія (23767)

Посмотреть архив целиком

1. Комплексна країнознавча характеристика Великобританії


Площа країни – 245 тис. км2 (клас малих країн). Населення – 58,5 млн. осіб (клас значних країн). Столиця держави – Лондон. Форма правління – конституційна монархія. В адміністративно-територіальному відношенні поділяється на графства. Грошова одиниця – фунт стерлінгів.

Великобританія (зокрема англійська її частина) – батьківщина індустріального способу виробництва. У середині XIX століття на її частку припадала майже половина світової промислової продукції. Країна займала панівне становище в промисловому експорті, фінансах і мореплавстві тогочасного світу. Британська колоніальна імперія була найбільшою за площею і населенням. Англійські мова, культура та спосіб життя набули широкого розповсюдження у світі (англійська мова визнається офіційною у 70 країнах світу).

У середині XX століття Британська колоніальна імперія розпалася. За розмірами ВНП Великобританію випередили інші країни. Щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, Великобританія змушена була в 1973 році вступити до ЄС. Зараз за розмірами виробництва, рівнем соціально-економічного розвитку вона посідає одне з провідних місць у світі. 54 її колишні колонії і домініони входять до Співдружності, яку очолює Великобританія (14 з них навіть офіційно визнають британську королеву головою своєї держави, створивши таким чином специфічну форму правління). Населення країн британської Співдружності сумарно становить майже 2 млрд. осіб.


2. Склад території. Суспільно-географічне положення


Країна розташована на островах Північно-Західної Європи. Їй належать острів Великобританія, північно-східна частина острова Ірландія та низка довколишніх островів (Гебридські, Оркнейські, Шетландські, Нормандські, Мен, Уайт та інші).

Країна поділяється на чотири історико-географічних області: Англію головне ядро держави, та приєднані пізніше шляхом завоювань Уельс, Шотландію і Північну Ірландію (Ольстер), які мають незначні елементи автономії. Часто країну називають Англією – за назвою історичного ядра її території. Офіційна ж назва – Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.

Провідною особливістю географічного положення Великобританії є її відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна, хоч і брала постійну участь у європейських війнах, проте з 1066 року жодного разу не зазнала іноземного вторгнення. Разом з тим, Великобританія завжди використовувала переваги, що випливають із розташування поруч з найрозвиненішими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан. Вузлове положення на найважливішому в світі торговому шляху через протоку Ла-Манш сприяло економічній і політичній могутності держави.


3. Господарська оцінка природних умов і ресурсів


Берегова лінія Великобританії добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100-120 км, а в північній ця відстань удвічі коротша. За характером поверхні територія майже нарівно представлена рівнинами та узгір’ями.

Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір’я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найменш сприятливим для проживання людини є Північно-Шотландське нагір’я.

Серед покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам’яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII початку XIX століття. Багаті вугільні басейни Центральної та Північної Англії, Південного Уельсу та Середньої Шотландії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних шляхів.

У 70-х роках XX століття, коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Головною перешкодою у видобутку нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.

Великобританія лежить у зоні широколистяних лісів помірного поясу. Клімат вологий (океанічний) з рівномірним розподілом опадів протягом року. Завдяки впливу Гольфстріму зима дуже м’яка, а літо прохолодне. Кількість опадів зменшується із заходу на схід від 2000 до 600 мм. Ґрунтові та кліматичні умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин.

У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже значного забруднення природного середовища, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті у другій половині XX століття, покращили становище. Природно-заповідний фонд займає зараз близько 19% території країни. Серед 10 національних парків найбільшим є Лейк-Дістрикт ("Озерна округа") у Кемберлендських горах у Північній Англії.


4. Населення


Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти кельтські племена, які з’явились на островах більш як 2500 років тому. Германські племена англи, сакси і юти переселилися на цю територію в VVII ст. н. е., офранцужені нормани в XI столітті.

Понад 80% сучасного населення становлять англійці. Англійська мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Серед англійців в окрему групу виділяють ольстерців (понад 1 млн. осіб), які є нащадками змішаних шлюбів англійців та ірландців. Шотландці (їх 5 млн.), ірландці (2,2 млн.) і валлійці, або уельсці (1,5 млн.) є нащадками кельтських племен. Шотландці та валлійці сприйняли англійську мову. Мова ірландців належить до кельтської групи індоєвропейської сім’ї.

За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці є протестантами різних напрямків (англіканці, пресвітеріани). Ірландці католики.

Британці (цим терміном об’єднують усе населення Великобританії) зробили вагомий внесок у світову історію, науку, культуру і спорт. Зокрема тільки США мають більше лауреатів Нобелівської премії в галузі науки, ніж Великобританія.

Демографічні показники сучасного населення Великобританії аналогічні іншим високорозвиненим постіндустріальним країнам. Характерні низький рівень народжуваності і смертності (демографічна формула: 13 – 11 = 2‰), старіння нації (очікувана тривалість життя становить 76,2 роки), здрібнення сімей.

В XVIXIX і першій половині XX століття Великобританія була класичною країною еміграції. Емігранти направлялися переважно у США і "білі колонії" (домініони) Канаду, Австралію, Нову Зеландію і Південну Африку.

У другій половині XX століття еміграцію замінило протилежне явище імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її стали низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають переважно з країн Співдружності Пакистану, Індії, Антильських островів. "Кольорова" община нині налічує приблизно 3 млн. осіб, у тому числі 1,5 млн. мусульман.

Великобританія – густозаселена і високоурбанізована країна. Середня густота населення становить 239 осіб на 1 км2. При цьому найщільніше заселена власне Англія – 350 осіб/км2, найменша густота в Шотландії – 110 осіб/км2 (у горах вона знижується до 0,4 особи на 1 км2). Міський спосіб життя навіть в сільських графствах робить реальний рівень урбанізації одним з найвищих у світі (90%). Сільські поселення майже не відрізняються від передмість, та й живуть у них пенсіонери, вчителі, священики, лікарі тощо. Садиби фермерів знаходяться серед сільськогосподарських угідь, відокремлено від поселень розташовуються і замки лендлордів.

Перші британські міста виникли ще за часів римського панування, тобто майже 2000 років тому. Значна група міст це породження промислового перевороту. Є міста, що тільки народилися. Це супутники великих міст. Саме у Великобританії виникла і вперше здійснилася ідея їх створення.

У системі міського розселення вирішальна роль належить 8 величезним міським агломераціям. Їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Населення Великого Лондона становить близько 11 млн. осіб. Міські агломерації від Лондона до Ліверпуля фактично зрослися між собою, утворивши Англійський мегаполіс (35 млн. мешканців). Характерним для Великобританії, як і для інших високорозвинених постіндустріальних країн, є постійне зменшення населення в офіційних межах великих міст і переміщення його в передмістя, чи навіть у сільську місцевість (контрурбанізація).


5. Загальна характеристика господарства


ВНП на особу у Великобританії становить 17760 S на рік, отже країна належить до високорозвинених. За структурою національної економіки Великобританія досить давно стала постіндустріальною. В рибальстві, сільському і лісовому господарстві зайнято лише 1% економічно активного населення (вони створюють 2% ВНП); в промисловості та будівництві 28% зайнятого населення створює 31% ВНП; у сфері послуг 71% і 67%, відповідно.

Великобританія експортує більше послуг, ніж товарів, взагалі країна є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок (10% світового обсягу експорту послуг). Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов’язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії й традиціями так званого "невидимого" експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг (наприклад, всесвітня служба новин Бі-Бі-Сі веде передачі 43 мовами).


Случайные файлы

Файл
16500.rtf
115029.rtf
154089.rtf
129002.rtf
2317-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.