Основи захисту обьєкту господарської діяльності (20462)

Посмотреть архив целиком

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ

КРИВОРІЗЬКА ФІЛІЯ



КАФЕДРА ГУМАНІТАРНОЇ

ПІДГАТОВКИ





"ОСНОВИ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"

реферат




Виконав студент

педагогічного факультету

групи ПП – 04 – 4

Алексанкін. І. С.








м. Кривий Ріг


План


  1. Основи стійкості роботи об’єктів.

  2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях.

  3. Оцінка стійкості об’єкта проти впливу уражених факторів.



1. Основи стійкості роботи об'єктів


Стійкість роботи об'єкта — це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхід­ної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій — у мінімально короткі строки відновити своє виробництво. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення об'єкта відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів та ін.; природнокліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (па­ливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засоба­ми захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добри­вами, запасними частинами, технікою та ін.); здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом і ЦЗ, психологічної підготов­леності керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстре­мальних умовах; навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і насе­лення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захис­ту; масштабів і ступеня уражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення пору­шеного виробництва. Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

На мою думку більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих фак­торів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швид­кої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва.


2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях


На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й технологічні заходи для підви­щення стійкості роботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготов­ку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзви­чайних ситуацій.

Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, мож­ливих в умовах надзвичайних ситуацій.

Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне забруднення, хімічне і біологічне зара­ження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії. Організація роз­
відки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.

Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можли­вих руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.

Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунальне побутове обслугову­вання населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психо­логічна підготовка населення для виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і по­ведінки населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

2. Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального устаткування, станків з програм­ним керуванням, шліфувальних, токарних, розточних, зубофрезерних, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та іншого устаткування.

Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устатку­вання в заглиблених приміщеннях а також використання спеціаль­них захисних пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для підвищення стійкості проти переки­дання обладнання

Підвищення стійкості мереж комунального господарства.

Для забезпечення стійкості роботи об'єктів повинні проводитись інже­нерно-технічні заходи на мережах комунального господарства з метою захисту джерел тепла із заглибленням у ґрунт комунікацій. Котельні слід розміщувати в спеціальному окремо розміщеному приміщенні.

Якщо об'єкт одержує тепло з міської теплоцентралі, необхідно провести заходи для забезпечення стійкості трубопроводів і розпо­дільних пристроїв, підведених до об'єкта.

Теплова мережа має будуватися за кільцевою системою з прокла­данням труб у спеціальних каналах зі з'єднанням паралельних діля­нок. Для відключення пошкоджених ділянок мають бути встанов­лені запірно-регулючі засувки, вентилі та ін. Ці пристосування не­обхідно розміщувати в оглядових колодязях, на території, що не за­валюється при руйнуванні будівель.

Система каналізації має будуватись окремо: одна для дощових, друга для промислових і господарських вод. На об'єкті має бути не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних ко­лекторів, а також виводи і колодязі з аварійними засувками на об'єктових колекторах з інтервалом 50 м на території, що не завалюється, для аварійного скидання неочищеної води в найближчі штучні та природні заглиблення.

На деяких промислових об'єктах є системи для забезпечення тех­нології виробництва: для подання кисню, аміаку, стиснутого повітря та інших рідких і газових реактивів. Для цих систем розробляють заходи для попередження виникнення вторинних факторів зброї, стихійних лих та виробничих аварій і катастроф.

6. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу і водопостачання. Створення резерву енергетичних потуж­ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії. Підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні.

З метою попередження аварій на електричних мережах необхід­но установити автоматичну систему відключення при виникненні перенапруги. Повітряні лінії електропостачання замінити на підзем­но-кабельні.

Створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних мате­ріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання.

Щоб не допустити зупинки підприємства через дефіцит палива, необхідно підготуватись для роботи на різних видах палива: нафта, вугілля, газ.

Для підвищення стійкості забезпечення водою слід провести такі заходи. Необхідно створити основні і резервні джерела водопоста­чання. Як резервне джерело краще мати артезіанську свердловину, яку необхідно підключити до системи водопостачання. Крім того, воду можна брати з близько розміщеної природної водойми або спо­рудити штучну водойму чи резервуари з обладнанням пристроїв для збору і перекачування води.

Всі ділянки водопостачання повинні бути заглиблені в ґрунт з обладнанням пожежних гідрантів і пристроїв для відключення по­шкоджених ділянок. Локальні мережі водопостачання окремих ве­ликих підприємств варто з'єднати із загальноміською системою во­допостачання в єдине кільце.


Случайные файлы

Файл
34122.rtf
ref-21066.doc
2 семинар.docx
110585.rtf
1410.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.