Шацький національний парк (19563)

Посмотреть архив целиком














Шацький національний природний парк.



Зміст


  1. З історії краю

  2. Створення Шацького національного природного парку

  3. Тваринний і рослинний світ

  4. Шацьке поозер’я

  5. Коротка характеристика основних озер

  6. Туризм та відпочинок


  1. З історії краю


Люди біля Шацьких озер жили ще 12 – 10 тисяч років тому.

У 981 році винахідцями із Зимненського городища неподалік зруйнованого міста Волиня (нині на території Польщі) засновано місто Володимир. У 988-му році в рік хрещення Русі – Київський князь Володимир Великий передає його, разом із прилеглими землями, у тому числі й Шацькими озерами, в уділ своєму сину Всеволоду. З цього часу нащадки Володимира Великого правитимуть на Волині аж до середини 19 століття.

Використання природних ресурсів краю регламентується найдавнішим збірником княжих законів – "Руською правдою" Ярослава Мудрого та установленим протягом минулих століть волинським звичаєвим правом.

Край тривалий час зазнавав нападів войовничих сусідів. Наприклад, навесні 1242 року татари, як засвідчує літопис, "пустошили коло Влодави і по озерах Світязьке, Пулемецьке, Луки, на схід від Влодави", і коли волинський князь Данило Романович "з братом прийшли до Берестя – не могли вийти в поле через сморід безлічі убитих".

Перші письмові згадки про Шацьк – одне з найдавніших поселень Полісся – відносяться до 1409 – 1410 років.

Польський історик Ян Длугош, описуючи Грюнвальдську битву 1410 року, в якій зазнали поразки німецькі рицарі-завойовники, згадує і Шацьк. В ці місця польський король Владислав II Ягайло, а перед тим – великий князь литовський, спрямовували загони для заготівлі дичини для військ напередодні Грюнвальдської битви.

В 1595 році Шацьк фігурує у документах вже як містечко.

З 1768 року Шацьк і його околиці стають власністю родини магната, великого коронного гетьмана Речі Посполитої Франциска Ксаверія Браницького (1731 – 1817).

На кошти його родини у 1846 році в селі Світязь споруджений Петро-Павлівський храм. Ще один храм будується у самому Шацьку. Ці величезні споруди й нині слугують для задоволення потреб волинян та тішать око туристів.

Після третього поділу Польщі, в 1795 році, край відійшов до Росії.

Під час Вітчизняної війни 1812 року Шацьк та жителі прилеглих до нього сіл були окуповані військами наполеонівської армії.

В 1849 році царський уряд за участь в антиімперських виступах конфіскував володіння Браницьких, і шацькі землі перейшли до Волинської губернської палати державних маєтностей.

Озеро Світязь за воєнні заслуги незабаром подароване київському, подільському і волинському генерал-губернатору Михайлові Драгоманову.

Останнім приватним власником озера у 1920 – 1930 роках був поляк Поплавський. Жителям навколишніх сіл він заборонив не лише рибалити в озері, а й поблизу Світязя навіть пасти худобу.

У тридцятих роках в урочищі Князь-Багон під Шацьком діє заказник площею 930 гектарів, в якому охороняються лосі. Це перший згаданий в літературі заповідний об’єкт на Волині і один з перших в Україні.


  1. Створення Шацького національного природного парку


З метою збереження озерного комплексу, унікальної природи, охорони рідкісних видів рослин і тварин і в подальшому використовувати їх для відновлення здоров’я та відпочинку людей, Постановою Ради Міністрів УРСР № 533 від 28 грудня 1983 року та наказом Мінлісгоспу УРСР № 64 від 16 березня 1984 року був створений Шацький національний природний парк.

У нього ввійшли ліси Шацького учбово-досвідного лісгоспзагу та землі колгоспів Любомльського району загальною площею 32515 гектарів, із яких 12022 га були підпорядковані безпосередньо парку.

У 1986 році в парк додатково прийнято 6788 га колгоспних земель та державного земельного запасу (озера).

Нині територія Шацького національного природного парку розширена до 48997 гектарів і поділена на 4 функціональні зони:

  • заповідну (охоплює 10,5 % території);

  • регульованої рекреації (26,5 % території);

  • стаціонарної рекреації (2 % території);

  • господарську (61 % території).

Протяжність парку з півночі на південь – 18 кілометрів, з заходу на схід – 29 кілометрів. Розміщений він на вододілі рік Західний Буг та Прип’ять.

Адміністративним центром Національного природного парку є селище Шацьк, в якому проживає 6,3 тисячі чоловік.


  1. Тваринний і рослинний світ


Шацьке поозер’я яскраво репрезентує усе багатство тваринного і рослинного світу Волинського Полісся.

За геоботанічним районуванням його територія належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятьського) району. Тут переважають черницево-зеленомохові соснові ліси, луки та євтрофні осокові болота. Лісами вкрито понад 40 відсотків території парку, п’ята частина його під луками та болотами.

Рослинний і тваринний світ Шацького національного природного парку є своєрідним генетичним банком, в якому для майбутніх поколінь оберігаються від винищення десятки і десятки видів тварин і рослин. В тому числі і таких, що занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів, Європейського червоного списку та Червоної книги України.

Крім звичайних для Полісся представників фауни і флори, на території парку зустрічаються майже чотири десятки червонокнижних тварин і три – рослин.

У глухих закутках вікових лісів мешкає багато представників тваринного світу:

з ссавців – лосі, олені, вовки, дикі кабани, косулі, лисиці, зайці, ондатри, білки, єнотовидні собаки, горні тхори, ласки, куниці;

з птахів гніздяться – качки, мартини, лебеді, кулики, чаплі, глухарі, тетеруки.

У тому числі й такі рідкісні, як кутора мала, видра, горностай, рожевий пелікан, скопа, беркут, змієїд, орлан-білохвіст, чорний лелека, гоголь, кроншнепи – великий і середній.

Фауна Шацького національного парку налічує 825 видів судинних рослин. Понад 20 видів рослин записано до Червоної книги України і охороняються.

Увагу науковців завжди привертають такі рідкісні рослини – журавлина дрібноплідна, зозулені черевички справжні, любка дволиста, пальчатокорінники – м’ясочервоний , плямистий та травневий, комахоїдні росички – англійська та середня, шейхсцерія болотна та інші.

Вже сам факт наявності на території національного парку цих видів, що підлягають особливій охороні, свідчать про унікальність природи Шацького поозер’я.


  1. Шацьке поозер’я


Біля селища Шацьк знаходиться група озер (біля 30), загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій розташовані озера, називають Шацьким приозер’ям. Цей по справжньому унікальний куточок природи об’єднав у собі всю чарівну красу Волинського краю.

Шацька озерна група – одна з найбільших у Європі.

На території Шацького національного природного парка розташовано 21 живописне озеро.

Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік Павло Аполлонович Тутковський в 1899 році провів перші геологічні та лимногічні дослідження озер і пов’язав їх походження з дією лідника. І дійсно, уздовж берегів озер можна спостерігати валуни, принесені титанічною силою лідника, який надходив сюди декілька мільйонів років тому зі Скандинавських гір.

Обриси берегової лінії озер не дуже виразні – низькі, пологі, складені піщаними, піщано-гальковим і біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель та вапняки надають їм особливу своєрідність і неповторність. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з’єднує деякі озера. Літом вода в озерах добре прогрівається, зимою Шацькі озера замерзають.

Мінералізація води в озерах помірна, або знижена, її величина коливається від 75 – 125 до 200 – 250 мл\л. Колір води у озерах змінюється від жовтувато-зеленого, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

В озерах водиться 31 вид риб: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в’юн, а також акліматизовані види – канадський сом, форелеокунь, чудський сиг, судак, сазан амурський. В окремих озерах водяться раки.

Шацькі озера в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Порозші очеретом і осокою, біля берегів вкриті ряскою та водяними ліліями, насторожливо охороняють вони свою дзеркальну тишу, яку тимчасово порушують тільки крики диких птахів або сплески риби.


  1. Коротка характеристика основних озер


Озеро Климівське – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 1,5 км на північний захід від с. Пульмо. Довжина 0,8 км, ширина 0,4 км, площа 0,32 квадратних км, пересічна глибина 1,5 м (максимальна 3 метри). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, порослі чагарником та кугою озерною. Живиться атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно замулене, торф’янисте. Серед водяної рослинності – глечики жовті, рдесники. Розведення судака, в’юна, щуки, коропа та інших видів риб. Береги озера – місце гніздування диких качок, лебедів та гагар.

Озеро Кримне – озеро карстово походження у Любомльському районі Волинської області, за 2 км від с. Мельники. Каналом сполучене з верхів’ям р. Рита. Довжина 2 км, ширина до 0,72 км, площа 1,44 квадратних км, глибина до 6 м. Улоговина неправильної видовженої форми. Береги переважно низовинні, подекуди заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами. Взимку замерзає. Дно пісчане, на окремих ділянках замулене. Є рідкісні рослини – латаття, орхідеї. Водиться 25 видів риб(зокрема судак, щука, лящ, плітка, в’юн, канадський сом, короп), є раки. На берегах – місця гніздування куликів, диких качок та інших птахів.


Случайные файлы

Файл
14777.rtf
33498.rtf
38619.rtf
121070.rtf
Terr-argue.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.