Фінансовий, управлінський і виробничий облік. Характеристика, основні відміності (18548)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки підприємства та підприємництва












Реферат

з дисципліни «Управління витратами»

на тему:

«Фінансовий, управлінський та виробничий облік. Характеристика, основні відмінності»


Виконала

студентка групи ЕП-07-2

Лохтенко О.П.

Перевірив: Головач Т.В.




2010






Зміст


Вступ

1. Управлінський облік: сутність, зміст та принципи ведення

1.1 Суть, предмет і принципи управлінського обліку

1.2 Становлення і розвиток управлінського обліку як науки

2. Основні теорії фінансового обліку: предмет, об’єкт і метод фінансового обліку

3. Організація управлінського виробничого обліку

4. Порівняльна характеристика фінансового, управлінського та виробничого обліку

Висновок

Література






Вступ


Становлення ринкової економіки в зарубіжних країнах, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

Необхідність в управлінській діяльності виникла фактично на перших етапах становлення людського суспільства. Первісні люди змушені були якось будувати свою діяльність. Так, під час полювання, пошуку рослинної їжі виникала необхідність створити групи мисливців, шукачів плодів тощо. Тому виникала потреба в перших, поки що примітивних, управлінських функціях (розробка плану полювання на мамонта, розміщення мисливців при полюванні на хижаків, розбирання туші і т.д.). Але ця управлінська діяльність здійснювалась непослідовно (кожний раз мала різний характер) та непродумано.

З подальшим розвитком виробничо-господарської діяльності людей врешті-решт виникли певні організаційні форми (майстерні, господарства поміщиків, примітивні підприємства тощо). Однак у кожному випадку застосовувались свої особливі підходи в управлінні, які не базувались на узагальненнях, принципових положеннях, виявлених тенденціях.

Потреба в науці про управлінський облік виникла не так давно і пов'язана з глобальними змінами у технології виробництва та системи управління. Постають проблеми планування їх діяльності, організування робочих місць, створення ефективної системи формування зацікавленості працівників в результатах роботи, розробки технологічних процесів, проведення точного обліку з метою забезпечення контролю тощо.






1. Управлінський облік: сутність, зміст та принципи ведення


1.1 Суть, предмет і принципи управлінського обліку


Якщо коротко сказати, то управлінський облік – це керування економічним суб'єктом через планування, контроль і регулювання управлінською діяльністю і процесом ухвалення рішення. Це процес виявлення, зміни, нагромадження, аналізу, підготовки і передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині організації і для забезпечення ефективного використання ресурсів.

Основний елемент системи контролінгу на підприємстві – управлінський облік. Найчастіше саме поняття контролінгу асоціюється з поняттям управлінського обліку, але це не правильно: основне завдання управлінського обліку – надання релевантної інформації для прийняття управлінських рішень, а функції контролінгу ширше, вони містять у собі не тільки управлінський облік, але і планування, контроль, координацію, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Основними цілями управлінського обліку є:

  1. створення інтегрованої системи обліку витрат і доходів;

  2. нормування витрат;

  3. планування, контроль і аналіз витрат;

  4. бюджетування;

  5. забезпечення бази для ціноутворення;

  6. надання інформаційної допомоги фінансовим менеджерам у прийнятті оперативних рішень;

  7. контроль, планування і прогнозування економічної ефективності діяльності підприємства і центрів відповідальності;

  8. вибір найбільш ефективних шляхів розвитку підприємства.[1, с.34-35]

Основним завданням управлінського обліку є надання неупередженої інформації, необхідної для управлінських рішень відповідними управлінськими ланками підприємства. Зміст управлінського обліку розкриває рисунок 1.




















Рисунок 1 – Схема реалізації змісту управлінського обліку


Предметом управлінського обліку виступає сукупність об’єктів у процесі циклу управління господарською діяльністю підприємства, а саме:

  1. виробничі ресурси – основні засоби, нематеріальні активи, матеріальні ресурси, трудові ресурси;

  2. господарські процеси та їх результати – постачальницько-заготівельна діяльність, виробнича діяльність, фінансово-збутова діяльність, фінансова, інвестиційна та інші види діяльності суб’єкта господарювання.

Управлінському обліку притаманні такі специфічні принципи, а саме:

  1. принцип методологічної незалежності – означає, що кожна фірма (підприємство) встановлює свої правила організації, методології ведення управлінського обліку;

  2. принцип орієнтації на досягнення стратегічних цілей підприємства означає, що приймаючи рішення на будь-яком рівні і вибираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетними рахувати інтереси підприємства;

  3. принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства ,що передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу у формуванні прибутку підприємства від виробництва до реалізації продукції;

  4. принцип результативності означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно спів ставляти затрати, понесенні в результаті діяльності, з отриманим результатом; при цьому результат повинен перевищувати затрати;

  5. принцип відповідальності означає ,що за величину затрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює;

  6. принцип багатоваріантності означає, що при підготовці інформації слід врахувати всі варіанти, однак вибирати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;

  7. принцип бюджетного методу управління, що є інструментом планування і передбачає бюджетування виробництва, реалізації та фінансування підрозділів, а також підприємства загалом;

  8. принцип залежності, який полягає у тому, що до різних альтернативних рішень відносяться тільки ті витрати, які залежатимуть від майбутнього вибору;

  9. принцип «різна собівартість для різних цілей» означає, що залежно від мети, тобто для прийняття конкретних управлінських рішень, використовується різна інформація для формування собівартості, саме тому і вартісний розмір собівартості буде різний.[3, с. 138-140]

Основні цілі управлінського обліку полягають у наданні інформації для калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), планування, контролю, оцінки та безпосереднього вдосконалення діяльності підприємства, прийняття управлінських рішень. Тобто інформація управлінського обліку повинна надавати можливість менеджерам визначати перспективи подальшого розвитку підприємства, вирішувати проблеми і оцінювати успішність діяльності.

Відповідно до цілей визначаються і функції управлінського обліку:

  1. інформаційна – забезпечення керівників усіх рівнів управління інформацією, необхідною для поточного планування. Контролю та прийняття оперативних управлінських рішень;

  2. комунікаційна – формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між різними рівнями управління;

  3. контрольна – здійснення оперативного контролю й оцінки результатів діяльності внутрішніх підрозділів і підприємства в цілому;

  4. прогностична – забезпечення перспективного планування й координування розвитку підприємства в майбутньому на підставі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.[3, с. 139]


1.2 Становлення і розвиток управлінського обліку як науки


Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на три етапи.

Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік), як частина бухгалтерського обліку, здійснював тільки узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте, вже на початку XX століття стало зрозуміло, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва. Внаслідок цього на основі розробки методів нормування праці (система Ф. Тейлора) було посилено контрольну функцію обліку через застосування системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.

Другий етап розвитку управлінського обліку почався в середині 30-х років і був пов'язаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання змінних витрат (яка отримала назву "директ-костинг") та обліку за центрами відповідальності.

Внаслідок запровадження цих систем сформувалась окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка застосовувала не тільки грошові вимірники, і була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.

Отже, можна вважати, що управлінський облік як самостійна система сформувався в середині 50-х років. Саме відтоді він є обов'язковим початковим курсом в університетах США, а згодом в інших країнах світу.

Третій етап розвитку управлінського обліку почався в середині 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління. [2, с. 17-19]

Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік.


Случайные файлы

Файл
174126.rtf
22614.rtf
59624.rtf
177360.rtf
19172-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.