Облік основних засобів та руху грошових коштів (16893)

Посмотреть архив целиком

Зміст


1. Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття

2. Звіт про рух грошових коштів

Список використаних джерел



1. Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття


Питання обліку основних засобів регулює МСБО 16 "Основні засоби", а методи нарахування амортизації — МСБО 4 "Облік амортизації". У первісну вартість основних засобів входять усі необхідні витрати, пов'язані з доставкою, монтажем і запуском в експлуатацію, тобто ціна придбання плюс витрати на перевезення, страхування (якщо здійснюється перевезення), монтаж і інші необхідні витрати.

Якщо основні засоби купуються в кредит, сплачені відсотки не включаються в їхню вартість, а є поточними витратами. Виключенням з цього принципу є положення, за яким витрати по відсотках за кредит отриманий під будівництво об'єкта, варто включати у вартість цього об'єкту.

За правилом відповідності нарахування витрати на придбання розподіляться на весь термін експлуатації основних засобів.

У зарубіжних країнах для обліку придбання основних засобів застосовується таке поняття як "паушальний платіж (вартість)".

Особлива проблема, пов'язана з визначенням ціни основних засобів, виникає при купівлі групи довгострокових активів за паушальною ціною. У такій ситуації (не зовсім незвичайна) застосовується розподіл загальної вартості за різними активами на основі їх відносної справедливої ринкової вартості з урахуванням того, що вартість активів буде змінюватися прямо пропорційно вартості продажу. Цей же принцип застосовується для розподілу паушальної суми за різними одиницями товарно-матеріальних запасів.

Для визначення справедливої ринкової вартості може використовуватися кожний з нижчеподаних методів: оцінка з метою страхування, оцінна вартість податків на власність чи незалежна оцінка, виконана інженером чи іншим оцінювачем.

Таким чином, паушальний платіж — це сума, сплачена не за якийсь окремий об'єкт, а за весь комплекс, при цьому з документів не випливає ціна кожного об'єкта, що входить у цей комплекс.

У залежності від способу придбання об'єкта оцінка основних засобів і нематеріальних активів може здійснюватися за різною вартістю (табл. 1.1).


Таблиця 1.1 Оцінка основних засобів і нематеріальних активів

Спосіб придбання

Вартість

За кошти

Первісна вартість

За рахунок кредитів

Первісна вартість без включення до неї відсотків за кредит

Безкоштовно отримані

Справедлива вартість на дату одержання

Виготовлені власними силами

Первісна вартість, яку утворить сума прямих і накладних витрат пов'язаних створенням активу

Обмін на подібні активи

Залишкова вартість переданого об'єкта Якщо вона більше його справедливої вартості, то первісною вартістю буде справедлива вартість із включенням різниці у витрати звітного періоду

Обмін на неподібні активи

Справедлива вартість переданого об'єкта, скоректована на суму коштів, отриманих (переданих) у процесі обміну


Вартість необоротних активів повинна рівномірно розподілятися протягом передбачуваного терміну їхньої експлуатації шляхом списання на витрати звітних періодів. Цей процес називається амортизацією.

Витрати на поточний ремонт є витратами на підтримку основних засобів у робочому стані; вони відносяться на рахунок витрат у тому періоді, у якому вони понесені, на тій підставі, що він є основним періодом, що приніс вигоду. Заміна незначних агрегатів, змащення і налагодження устаткування, повторне фарбування і чищення є прикладами витрат на обслуговування, що виникають регулярно і враховуються як звичайні операційні витрати.

Часто важко відрізнити ремонт від удосконалення чи заміни. Основне розуміння — чи приносять ці витрати вигоду на період більш ніж один рік чи більш ніж один операційний період, у залежності від того, котрий з них довше. Якщо відбувається значний ремонт (наприклад, капітальний), економічна вигода буде отримана протягом декількох періодів і втрати повинні враховуватися як модифікація, удосконалення чи заміни.

Якщо звіти про прибутки і збитки складаються за короткі періоди часу, скажімо, щомісяця чи щокварталу, застосовуються ті ж самі принципи. Від витрат на поточний ремонт і інше регулярне обслуговування за рік вигоду можуть одержати протягом декількох кварталів і може знадобитися розподіл витрат між відповідними періодами. Часто компанії знайдуть більш вигідним сконцентрувати свої ремонтні роботи у певний час року, можливо, протягом найменшої активності чи коли завод закритий на час відпусток. Короткострокові порівняльні звіти можуть вводити в оману, якщо подібні витрати були б показані, як витрати кварталу, у якому вони були понесені. Для того щоб забезпечити порівнянність щомісячних чи квартальних про прибутки і збитки, може використовуватися такий рахунок як "Резерв на ремонт" — для того щоб витрати на ремонт були краще розподілені по періодах, що принесуть вигоду від цих витрат.

Фактори, що впливають на обчислення величини амортизації. Визначення суми амортизації за звітний період залежить від:

первісної вартості об'єктів;

їхньої ліквідаційної вартості;

вартості, що амортизується;

передбачуваного терміну корисної служби.

Первісна вартість — нетто — ціна придбання плюс усі необхідні витрати за доставки, установки і підготовки об'єкта до роботи.

Ліквідаційна вартість — вартість скрапу, брухту й інших відходів, що виникли при ліквідації і після їхнього передбачуваного продажу.

Вартість, що амортизується — різниця між первісною і ліквідаційною вартістю.

Передбачуваний термін корисної служби — може вимірятися у роках, протягом яких буде використовуватися об'єкт, у кількості одиниць зробленої продукції, у пробігу, якщо мова йде про автомобілі і т. д. При визначенні цього показника бухгалтер повинен враховувати наступну інформацію:

накопичений досвід роботи з подібними активами;

сучасний стан об'єкта;

питання ремонту і догляду за устаткуванням;

сучасні тенденції в галузі технологій і виробництв;

місцеві погодні умови.

Існують різні методи списання вартості основних засобів і нематеріальних активів шляхом амортизації.

Метод рівномірного (прямолінійного) списання. Відповідно до цього методу вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом розподілу вартості, що амортизується, на термін експлуатації об'єкта. Норма амортизації є постійною.

Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий) — заснований на тім, що амортизація (знос) є тільки результатом експлуатації і термін корисного використання не грає ніякої ролі в процесі її нарахування. Амортизаційні відрахування (AT) будуть визначені у такий спосіб:


АО = АВ/ОПР


де АВ— вартість, що амортизується; ОПР — обсяг передбачуваної роботи.

Прискорені методи полягають у тім, що суми на початку експлуатації основних засобів та нарахована амортизація перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці терміну служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові (тобто в перші роки їхньої експлуатації) і мають високу продуктивну здатність. Це відповідає правилу відповідності, за яким відбувається списання більшої частини зносу на початку експлуатації основних засобів, якщо їхня корисність і продуктивна здатність значно більше в перші роки, ніж у наступні. Застосування прискорених методів пояснюються, зокрема, тим, що з удосконалюванням технологій багато видів устаткування швидко втрачають свою вартість (застарівають морально).

Застосування методу списання вартості за сумою чисел (кумулятивний метод) зумовлюється сумою років терміну служби якогось об'єкта, що с знаменником у розрахунковому коефіцієнті. У чисельнику цього коефіцієнта знаходиться кількість років, що залишається до кінця терміну служби об'єкта (у зворотному порядку). Наприклад, передбачуваний термін корисної служби вантажівки — 5 років. Сума чисел — років експлуатації — 15 (кумулятивне число):


1 + + 2 + 3 + 4 + 5 = 15


Потім шляхом множення кожного дробу на вартість, що амортизується, визначають щорічну суму амортизації.

Кумулятивне число (Ч) може бути швидко розраховане за такою формулою:


Ч = ТКЕ * (ТКЕ + 1)


де ТКЕ — передбачуваний термін корисної експлуатації об'єкта.

Метод зменшуваного залишку заснований на тім же принципі, що і метод суми чисел. Хоча при цьому методі може застосовуватися 56 будь-яка тверда ставка, але найчастіше береться подвоєна норма амортизації в порівнянні з нормальною котра використовується при прямолінійному методі. Цей процес звичайно називається методом зменшуваного залишку при подвоєній нормі, амортизації. Однак у країнах Європи існують інші коефіцієнти в залежності від терміну служби об'єкта (до чотирьох років — 1,5; до шести років — 2,0; понад шість років — 2,5), Передбачувана ліквідаційна вартість не приймається в розрахунок при підрахунку амортизації, за винятком останнього року, коли сума амортизації обмежена величиною, необхідною для зменшення залишкової вартості предмета до ліквідаційної. Основні засоби можуть бути ліквідовані добровільно чи шляхом продажу, обміну, мимовільної утрати чи відмовлення. Незалежно —А часу вибуття, знос має бути нарахований до дати вибуття і потім усі рахунки, пов'язані з вибулим активом, повинні бути закриті. В ідеалі балансова вартість конкретного основного засобу була б рівною його ліквідаційній вартості. Але звичайно цього не відбувається. У результаті виникає прибуток чи збиток. Причина: знос є оцінним розподілом вартості, а не процесом оцінки. Прибуток чи збиток від вибуття в дійсності є коректуванням чистого прибутку за роки, протягом яких використовувався основний засіб. Якби під час придбання було можливо спрогнозувати точну дату вибуття і суму, що буде отримана при цьому, тоді була б врахована більш точна оцінна сума зносу, і не виникли б ні прибуток, ні збиток.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.