Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства) (control work)

Посмотреть архив целиком

7



Міжрегіональна Академія управління персоналом

Закарпатський інститут ім.Августина Волошина

Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності

Кафедра економіки та управління бізнесом






Габор Кристина Іванівна






Контрольна робота

на тему:

Облікова політика підприємства





З дисципліни: Організація бухобліку

Шифр групи: 11-2000 (СОА) (2.0з)

Спецальність: облік і аудит

залікової книжки: Фз-00437





Ст.викладач

Прокопенко Л.В.

___________________







Ужгород-2002





З М І С Т





  1. Що таке облікова політика підприємства………………………….……..3



2. Вплив зміни облікової політики на події ї операції,

що відбуваються (відбувались) на підприємстві…………………………4



3. Підготовка наказу про облікову політику підприємства…………………6



4. Перелік додатків до наказу про облікову політика підприємства………10



Список використаної літератури…………………………………………….11

























1. Що таке облікова політика підприємства


Система бухгалтерського обліку – це своєрідний механізм підготовки та відображення інформації про майнове та фінансове становище підприємства. Завдяки цій інформації внутрішні та зовнішні її користувачі мають уявлення про реальний стан справ на підприємстві.

Методична база ведення бухгалтерського обліку складається з використання первинних облікових документів, інвентаризації, оцінки, калькулювання, організації обліку (управлінського, бухгалтерського та податкового), виконання розрахунків та проведень, контролю, підготовки, звітності. Створення цілісної системи обліку передбачає активне застосування специфічного елемента регулювання бухгалтерського обліку та звітності – облікової політики підприємства.

«Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» – таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності викладені в статті 4 розділу 1 Закону про бухобліку і пункті 18 П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Під час розробки облікової політики слід враховувати вимоги до якісних характеристик бухгалтерського обліку та фінансової звітності, викладені в пунктах 14-17 П(С)БО 1, методи та процедури, передбачені іншими П(С)БО, норми й нормативи, встановлені законодавчими актами України.

Згідно пункту 5 статті 8 Законду про бухоблік підприємство має право самостійно визначати облікову політику, при цьому:

  • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

  • розробляє систему і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права праціників на підписання бухгалтерських документів;

  • затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

  • може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення ті інші відокремлені підрозділи, які зобовязані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.


Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності підприємства і повинна відображатися у примітках до фінансової звітності.

Раніше система ведення бухгалтерсбкого обліку в Україні також передбачала створення та дотримання на підприємстві певної облікової політики, але ці вимоги мали формальний характер, оскільки існували основні стандартні параметри обліку і звітності, які були однаковими для всіх підприємств і ніякої свободи вибору не існувало.

Ринкові методи господарювання вимагають досконалих, конкретних і незмінних правил ведення бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві.

Нові положення (стандарти) бухгалтерського обліку у багатьох випадках передбачають можливість вибору одного варіанта з декількох запропонованих методів і процедур, застосування яких і визначає облікову політику. Це, з одного боку, розширює права і можливості підприємства, а з іншого – підвищує ризик щодо кінцевих результатів його діяльності.

Важливим моментом при розробленні й прийнятті облікової політики є те, що, згідно з пунктом 2 статті Закону про бухоблік, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до законодавства та установчих документів.

За формою облікова політика підприємства має вигляд наказу керівника (власника), на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і зі всіма додатками та розрахунками передає на затвердження власнику (керівнику) підприємства. Наказ набирає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) підприємства і є обовязковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор підприємства, аудиторська фірма під керіництвом головного бухглатера та за участю інших відповідальних спеціалістів або ж якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік на підприємстві – під керіництвом власника (керівника). Це завдання може входити до складу наданих послуг протягом проведення перевірки або бути предметом окремого договору.



2. Вплив зміни облікової політики на події ї операції,

що відбуваються (відбувались) на підприємстві.


Доцільність зміни того чи іншого параметра слід встановити під час проведення обовязкової річної інвентаризації, а якщо їх розробляє аудиторська фірма – під час аудиторської перевірки. При цьому слід памятати, що такі зміни можливі у випадках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фіінансових звітах”. Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

  • змінюються статутні вимоги (тобто при внесенні змін до статуту підприємства);

  • змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (вносяться зміни чи доповнення до тих чи інших стандартів);

  • зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.


Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

  • коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року);

  • повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів;

Зміна облікової політики, вибір відображення впливу зміни на облікову політику повинні бути розкриті й обгрунтовані у примітках до фінансової хвітності за поточний звітний період.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (наприклад, втрачено якусь підшивку первинних документів за попередній період, відновити яку неможливо). У цьому випадку облікова політика поширюється тільки на події і операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Таким чином, зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що підтверджує важливість обгрунтованого, професійного підходу до її встановлення.

Слід наголосити, що не є зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

  • подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

  • подій або операцій, які не відбувались раніше.

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.

Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприклад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облікових оцінок.

Облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується піжприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Вона може бути переглянута, якщо змінюються обставини, на яких вона грунтувалася, або отримано додаткову інформацію.

Встановлення таких змін на практиці – досить складна і скурпульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне (єдине) конкретне рішення, необхідно добре поміркувати.

Отже, усім подіям (операціям), які є новими для підприємства, для встановлення облікової політики необхідно дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то необхідно застосувати інші методи і процедури. Якщо облікова політика змінюється, то не варто коригувати прибуток і повторно надавати інформацію про попередні звітні періоди для порівняння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.

Наслідки змін в облікових оцінках необхідно включити до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, повязаних з обєктом такої оцінки, в тому періоду, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Законодавчі акти України не передбачають безпосередньої відповідальності підприємства, його власника або посадових осіб у випадку неприйняття облікової політики або за внесення необгрунтованих (з порушенням установленого порядку) змін.




3. Підготовка наказу про облікову політику підприємства


Підготовка наказу про облікову політику підприємства є досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процесу неабияких здібностей, комплексних знань усіх процесів, які відбувались на підприємстві і за його межами у минулому, здійснюються зараз і проводитимуться в майбутньому. Усе це потребує грунтовного аналізу подій і фактів, уміння бачити перспективу, неординарно мислити тощо.

Складаючи наказ про облікову політику, можна ввести до нього деякі постулати Закону чи витяги з інструкції, з метою ознайомлення власника (кервіника), який підписуватиме наказ, про необхідні вимоги, незнання яких може спричинити певні недоробки, які призведуть у майбутньому до негативних наслідків.

Наказ повинен оптимально поєднувати в собі організаційні й програмні (унормовані законодавством) питання, які безпосередньо повязані з діяльністю підприємства, стати першим продуманих кроком до прибуткової діяльності.


Зразком наказу про облікову політику підприємства може служити і нижчезапропонований:

ВАТ “Логос”

02.01.2002 р. м.Ужгород

НАКАЗ № 1

Основні відомості про підприємство

Показник

Зміст

Код

Підприємство

ВАТ “Логос”

33445137

Організаційно-правова форма

Відкрите акціонерн товариство

-

Територія

м.Ужгород

Закарпатської області

2110100000

свідоцтва про державну реєстрацію

163894 від 06 грудня 1999 р.

-

Юридична адреса

мУжгород, вул.Світла, 5

-

Фактичне місцезнаходження

м.Ужгород, вул.Весела, 7

-

Кількість акціонерів

34

-

Керуючись Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон про бухоблік), затвердженими МФУ положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом підприємства, з метою отримання прибутків та задоволення матеріальних та інших соціальних потреб працівників підприємства, наказую:

Здійснити організаційні заходи щодо порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання та подання звітності.

Створення організаційної основи бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власників Відкритого акціонерного товариства “Логос”, надалі ВАТ “Логос”, та передбачає встановлення відповідних обовязків його керівника та працівників бухгалтерії:

  1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і на виконання пункту 4 статті 8 Закону про бухоблік встановити з 01 січня 2002 року в ВАТ “Логос” таку форму організації бухгалтерського обліку:

  • бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер.

  1. Встановити, що права й обовязки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом про бухоблік, цим наказом та затвердженими посадовими інструкціями.

  2. Цим наказом головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він ставить на первинних бухгалтерських документах, реєстрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах, згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до цього наказу.

  3. Затвердити перелік посадових осіб, яким надається право дозволу на проведення господарських операцій (додаток 2 до наказу). Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до структурних підрозділів.

  4. Затвердити перелік осіб, яким дозволено отримувати та видавати товарно-матеріальні цінності (додаток 3 до наказу). Зразки підписів відповідних посадових осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів.

  5. Затвердити перелік посадових осіб, які складають звітність, за її призначенням згідно з вимогами Закону про бухоблік, національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, звітності з обліку податків та платежів (додаток 4).

Зобовязати згаданих посадових осіб, які включені до переліку, наведеного у додатку до цього наказу, підписувати відповідні звіти підприємства.

  1. Затвердити правила й графік документообігу відповідно до додатка 5 до цього наказу.

  2. Відповідальність за приймання документації на тимчасове зберігання до архіву підприємства, за зберіганн документації в архіві та здавання відповідної документації до державного архіву покласти на (наводиться особа, на яку покладена пряма відповідальність за цілісніть зберігання документації).

  3. З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності проводити інвентаризацію майна і фінансових зобовязань, відповідно до статті 10 Закону про бухоблік та інших нормативних документів.

  4. Для проведення раптової інвентаризації каси підприємства створити комісію у складі:

  • заступника головного бухгалтера – голова комісії;

  • бухгалтера – член комісії;

  • спеціаліст з економічних питань – член комісії.



  1. Інтвентаризацію каси проводити не рідше одного разу на квартал.

  2. Загальну відповідальність за ведення податкового обліку покласти на заступника головного бухгалтера з питань оподаткування. Закріпити за окремими працівниками бухгалтерії конкретні ланки обліку:

    1. Виписування податкових накладних та ведення книг обліку та придбання доручити бухгалтеру.

    2. Ведення підрахунку валових доходів та валових витрат покласти на бухгалтера. Облік валових доходів і витрат здійснювати за окремими розрахунками відповідно до діючої звітності про прибуток підприємства.

  3. Відповідальність за недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації покласти на головного бухгалтера підприємства.

  4. Виділити на окремий баланс філії (якщо вони є і є потреба їх виділення на окремий баланс).

Починаючи з 01 січя 2002 року впровадити на підприємстві такі форми, методи, норми та процедури, які стосуються облікової політики підприємства:

  1. Форма обліку:

Застосувати на підприємстві мережеву компютерну бухгалтерську програму “1С Підприємство”.

    1. Здійснювати обробку облікової інформації на окремих діяльницях (підрозділах) таким чином:

      1. Із застосуванням компютерної техніки:

  • відділ фінансового планування, менеджменту та економічного аналізу;

  • відд постачання та збуту;

  • склади підприємства.

      1. Без застосування компютерної техніки:

  • відділ безпеки та охорони праці;

  • господарський відділ

  • тощо.

    1. Для ведення обліку руху бланків суворої звітності, видачі (здавання невикористаних) бланків відповідним посадовим особам, приймання звітності за виданими бланками суворого обліку та їх передавання на постійне зберігання до архіву підприємства призначається молодший бухгалтер.

    2. Затвердити право підпису довіреностей на отримання ТМЦ, укладання угод:

  • директор, за його відсутності заступник директора – перший підпис;

  • головний бухгалтер, за його відсутності старший бухгалтер – другий підпис.

  1. Затвердити розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій робочий план рахунків із використанням першого, другого та третього порядку (додаток 10).

    1. Використовувати для узагальнення інформації про витрати підприємства рахунки класу 9 “Витрати виробництва”.

  2. Затвердити систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій.

  3. Використовувати на підприємстві таку методику бухгалтерського обліку:

    1. До основних засобів відносити матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), первісна вартість яких більша за 1000 грн.

      1. Нарахування амортизації за основними засобами здійснювати прямолінійним методом.

      2. Переоцінку основних засобів проводити, якщо їх залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

      3. Ліквідаційну вартість обєкта основних засобів не розраховувати та з метою амортизації прийняти рівною 0.

    2. Матеріальні активи, що використовуються не більше одного року, вважати малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП).

      1. Нарахування зносу на МШП здійснювати у розмірір 50 відсотків балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію.

    3. Визнання та первісну оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) здійснювати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні та неподібні запаси згідно з П(С)БО 9 “Запаси”.

      1. Оцінку незавершеного виробництва здійснювати за нормативними затратами.

      2. Оцінку запасів при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати за методом середньозваженої собівартості.

      3. Транспортно-заготівельні витрати, що понесені при придбанні запасів, відокремлювати на окремому субрахунку.

    4. Оцінку запасів (покупних товарів для роздрібної торгівлі) здійснювати за цінами продажу.

    5. Суми доходів відображати у бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 15 “Дохід”.

  4. Затвердити перелік і склад, порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих (дод. 15).
















































    1. Оцінку ступеня завершеності операцій з надання послуг здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи видображати у звітному періоду після оформлення акта про виконання робіт (надання послуг), застосувати спосіб вивчення виконаної роботи, за винятком випадків, коли дохід від надання послуг не може бути вірогідно визначений.

    2. Витрати відображати у бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.

      1. Затвердити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до додатка 12.

      2. Затвердити перелік і склад, порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат (додаток 13).

      3. Встановити нормальну потужність цехів та інших структурних підрозділів відповідно до додатка 16.

    3. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати за методом класифікації дебіторської заборгованості (із застосуванням коефіцієнта сумнівності для кожної групи боржників). Для створення резерву відкриваються окремі субрахунки за кожним дебітором.

  1. Затвердити перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) та порядок формування та витрачання коштів таких фондів

  2. Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей таким чином за підрозділами:

  • у бухгалтерії – у кількісно-сумовому вираженні;

  • на складах – у кількісному вираженні;

  • у магазині – у кількісно-сумовому вираженні.

  1. Встановити операційний цикл на підприємстві тривалістю 11 місяців.

  2. На підприємстві застосовуються форми та системи оплати праці згідно з умовами, передбаченими колективним договором.

  3. Затвердити такі дні видання готівки з каси підприємства:

  • заробітної плати, соціальних виплат - ……………;

  • установити норму представницький витрат на поточний рік у розмірі ………….грн.

  1. Відповідальність за організацію робіт з ведення обліку, зберігання й видання трудових книжок і виконавчих листів поклсти на менеджера з кадрів.

  2. Загальний контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою:

  3. Зі змістом наказу ознайомити (під розписку) усіх посадових осіб, причетних до його виконання.



Керівник підприємства ……………….

Підпис



З наказом ознайомлений …………………………………………………………….

(наводиться перелік та підписи відповідальних посадових осіб)

































Наказ про облікову політику розробляється з урахуванням принципу послідовності, тобто постійного, з року в рік, застосування підприємством обраної політики. Тому він діятиме кілька років, у цей період працівники підприємства дотримуватимуться його вимог. При уточненні окремих положень політики (зміни ліміту розрахунку готівкою, строків звітування) до нього вноситимуться зміни. Наказ недоцільно обтяжувати несуттєвими подробицями. Наприклад, недоречно вказувати у ньому прізвища відповідальних осіб у звязку з мобільністю кадрів та можливістю частих змін окремих прізвищ, імен протягом дії наказу.

Наведений вище приклад наказу не претендує на повноту. В залежності від специфіки діяльності підприємства, його розмірів, чисельності штату він може бути доповнений чи, навпаки, скорочений за обсягами, деталізацією, розшифровкою, висвітлення окремих питань, конче необхідних у практичній діяльності підприємства. Нехай кожен бухгалтер, що займатиметься розробкою проекту наказу про облікову політику підприємства, зробить найоптимальніший вибір: нічого зайвого, але й не випустить “сіль” задуманого.







4. Перелік додатків до наказу про облікову політику підприємства


  1. Перелік первинних документів, зведених бухгалтерських документів, реєстрів бухгалтерського обліку, звітності, підписи керівника та головного бухгалтера на яких необхідні для здійснення ними своїх посадових обовязків та повного контролю за рухом активів, капіталу та зобовязань підприємства.

  2. Перелік посадових осіб, які наділаються правом видачі дозволу на проведення господарських операцій.

  3. Перелік посадових осіб, які наділяються правами отримувати та видавати ТМЦ на несуть всю повноту відповідальності за такі дії, згідно з посадовими інструкціями та чинними законодавчими актами України.

  4. Перелік посадових осіб, які складають, підписують звітність на несуть відповідальність за подання її за призначенням у встановлені законодавством строки.

  5. Графік документообігу ВАТ “Логос” на 2002 рік.

  6. Перелік типових первинних документів, які створюються в дільяності підприємств і офіційно затверджені державними органами влади, із зазначенням термінів їх зберігання.

  7. Перелік первинних документів, які створюються в діяльності підприємства, форми яких затверджуються наказом керівника підприємства.

  8. Перелік бланків суворої звітності, які використовуються підприємством у практичній діяльності.

  9. Перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності в своїй роботі.

  10. Робочий план рахунків.

  11. Перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) та порядок формування й використання коштів таких фондів

  12. Перелік і склад, порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат.

  13. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості.

  14. Нормальна потужність цехів та інших структурних підрозділів.






Список використаної літератури:



  1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 08.06.2000 р. № 1829-ІІ.

  1. Як підготувати наказ про облікову політику підприємства. Леонід Гуйда. //Галицькі Контракти – 2001. Дебет-Кредит № 3/2001 від 22.01.2001 р. с.17-35.

  2. Як підготувати наказ про облікову політику підприємства (продовження) . Леонід Гуйда. //Галицькі Контракти – 2001. Дебет-Кредит № 4/2001 від 29.01.2001 р. с.26-45.


Случайные файлы

Файл
135832.rtf
121806.rtf
74601-1.rtf
66464.rtf
11889.rtf