Ревізія розрахункових операцій на підприємстві (15834)

Посмотреть архив целиком

6



Вступ.

В умовах перехідної економіки є дуже важливим стан платіжно- розрахункової дисципліни. Особливо в тій його частині, що стосується функцій, які виконуються бухгалтером щодо обліку розрахунків з постачальниками і покупцями. Важливість цієї проблеми ще в тому саме система розрахунків пов’язує підприємство з іншими структурними підрозділами економіки, тобто іншими підприємствами і установами, організаціями.

Особливо слід відмітити такий аспект розрахункової політики підприємства, як розрахунки з бюджетом за податками і зборами (обов’язковими платежами), оскільки вони зачіпають інтереси, як самого підприємства, так і інтереси держави вцілому.

В інтересах підприємства підтримувати постійний контроль за цими розрахунками. Оскільки безвідповідальність та безконтрольність може призвести до кримінальної та адміністративної відповідальності, що в свою чергу відповідно позначиться на репутації підприємства в колах його партнерів.

Крім того раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язання з постачання продукції в заданому асортименті і якості, підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню оборотності оборотних коштів, а отже і поліпшенню фінансового становища підприємства.

Це і є причиною зацікавленості в розгляді саме цієї теми курсової роботи, яку викладено на матеріалах діяльності Підприємства по переробці риби і м’ясопродуктів госпрозрохункового підрозділу Майстрівського споживчого товариства.Завданням цієї курсової роботи є перш за все дослідити діяльність підприємства в цілому і як на ньому організовано контрольно-ревізійну роботу.




1. Значення, завдання та методи ревізії розрахункових операцій.

В умовах становлення ринкових відносин в Україні важливим фактором, який позитивно впливає на стабілізацію фінансового становища держави, є розв’язання проблеми розрахунково-платіжної дисципліни. Правильна організація розрахункових операцій забезпечує сталість грошового обігу у державі і найбільш ефективний вплив фінансових важелів на подальший розвиток суспільного виробництва.

Контроль та ревізія розрахункових операцій покликані не тільки виявляти допущені недоліки і відмічати позитивні явища у їх організації, але і попереджувати неправильне використання коштів і формування незаконних і недоцільних розрахункових взаємовідносин. У зв’язку з цим за станом розрахункової дисципліни у кожному господарстві повинен бути встановлений систематичний контроль на всіх стадіях здійснення розрахункових операцій.

Від своєчасності розрахунків неабиякою мірою залежить успіх здійснення усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства, установи чи організації, що пов’язані з розрахунковими взаємовідносинами. Коло цих взаємовідносин досить широке.

Завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій є перевірка

  • своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторів і стягнення належних сум із дебіторів

  • додержання умов договорів поставок і підряду, фактів погашення надміру стягнених із підприємства або не сплачених йому сум

  • стану обліку розрахунків, вірогідності облікових та звітних даних про наявність і зміни сум дебіторської й кредиторської заборгованостей.

Для успішного вирішення цих запитань рекомендується перевіряти спочатку операції за підзвітними сумами, потім розрахунки з постачальниками та підрядниками, заготівельними організаціями й іншими покупцями. Потім потрібно перевірити розрахунки з бюджетом, органами соціального забезпечення і соціального страхування та іншими дебіторами й кредиторами.

Контроль і ревізія розрахункових операцій покликані не тільки виявити допущені недоліки і відмічати позитивні явища у їх організації, але і попереджувати неправильне використання коштів і формування незаконних і недоцільних розрахункових взаємин. У зв’язку з цим за станом розрахункової дисципліни у кожному господарстві повинен бути встановлений систематичний контроль на всіх стадіях здійснення розрахункових операцій.

Під час проведення ревізії використовуються різні прийоми і способи перевірки. Метод ревізії — це сукупність методичних прийомів контролю процесів розширеного відтворення суспільно необхідного продукту і додержання його законодавчого регулювання. Найчастіше на практиці під час ревізії розрахункових операцій використовуються такі специфічні прийоми контролю, як

  • інвентаризація — це спосіб фактичної перевірки наявності тих чи інших цінностей, інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. У акті наслідків інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і безнадійних боргів;

  • службове розслідування — сукупність прийомів перевірки додержання працівниками правових актів. Використовується при виявленні зловживань, порушень;

  • прийоми документального контролю, здійснюючи перевірки від фактів до документів і, навпаки від документів до фактів.

При перевірці первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку і звітності за суттю відображених в них господарських операцій, їх змісту, законності і доцільності можна виявити достовірність даних, реальність і доцільність здійснення операцій, їх правильність і законність і відповідність самих документів відображеним операціям.

Зустрічна перевірка господарських операцій за первинними документами і обліковими реєстрами полягає у тому, що зіставляють декілька примірників одного й того ж документа, записи по взаємних розрахунках у окремих підрозділах підприємства, що ревізується, або у різних організаціях. Цей прийом дає можливість встановити реальність і правильність відображення господарських операцій у первинних документах і облікових реєстрах.



2. Характеристика фінансово-господарської діяльності Підприємства по переробці риби і м’ясопродуктів та організація контрольно-ревізійної роботи.

Підприємство по переробці риби і м’ясопродуктів — це госпрозрахунковий відособлений підрозділ Майстрівського споживчого товариства, зареєстрований 30 жовтня 1996 року як суб’єкт підприємницької діяльності без права юридичної особи.

Житомирським обласним управлінням статистики за підприємством закріплено ідентифікаційний код 25313556. Це підприємство розташоване за адресою

Житомирська область,

м. Новоград -Волинський ,

шосе Корецьке,13.

Має свій поточний розрахунковий рахунок №26000301935136, що знаходиться у Новоград - Волинському відділенні Промінвестбанку, МФО 311711. Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 253135506155).

Підприємство займається виробництвом товарів народного споживання, торгівлею цими товарами (гуртом і вроздріб), громадським харчуванням, заготівлею і переробкою сільгосппродукції.

Як самостійна одиниця підприємство має право: самостійно планувати та здійснювати фінансово-господарську діяльність, виходячи з реального попиту та пропозиції на продукцію, товари, роботи та послуги.

Пайовий фонд підприємства складає 5447 гривен, з них фонд засновників:

Кіріченко О.М.— 985грн. — 25%;

Марчук В.В. — 1000грн.— 25% ;

Харченко Ю.О.— 757грн.— 19%;

Літвінчук В.Л.— 750грн. —19%;

Іванко Н.П. —500грн.—12%.

Основною метою діяльності підприємства згідно статуту є забезпечення потреб системи споживчою кооперації та громадян в продукції, та насичення споживацького ринку продукцією власного виробництва та купованих товарів.

Виконується це завдання за рахунок діяльності трьох підрозділів

  • виробничий цех — цех, де піддається переробці (солінню, копченню) риба і м’ясопродукти. З цеху продукція йде до системи роздрібних магазинів через гуртову торгівлю та виробництво на замовлення та безпосередньо до споживача через власний торгівельний лоток на місцевому ринку, а також у вигляді напівфабрикатів готової продукції надходить до підприємства громадського харчування — кафе “Верес”

  • кафе “Верес” займається виготовленням і реалізацією продукції власного виробництва, а також купованих товарів

  • останній підрозділ —це торгівельний лоток, що займається реалізацією продукції виробничого цеху, працює періодично — два дні в неділю.

Адміністративно-управлінський апарат підприємства складається з директора — Марчука В.В. та головного бухгалтера — Лісоти Л.В., крім того на кожному підрозділі є матеріально-відповідальна особа, що несе відповідальність за його діяльність, так в кафе “Верес” — завідуюча Літвінчук Г.Я, у виробничому цеху — Гладкова Я. Б., а на лотку працює один продавець — Юрченко Л.І. Під керівництвом головного бухгалтера знаходяться бухгалтер Кіріченко О.М. і касир Марчук Л.В.

Для раціонального використання робочого часу обов’язки між працівниками бухгалтерії розподілені так

касир займається веденням каси, а також обробляє звіти матеріально –відповідальних осіб, що подаються кожної неділі

бухгалтер веде податковий облік на підприємстві загалом

головний бухгалтер займається складанням звітності, а також певною мірою виконує обов’язки замісника директора.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до книжно-журнальної форми обліку, при якій накопичення і систематизація документів за господарськими операціями здійснюється в журналах.

Основними партнерами підприємства є його постачальники та покупці, що купують готову продукцію для подальшої реалізації (додаток И-1, И-2, И-3).

Згідно Наказу по підприємству №250 від 28.09.2000 року на підприємстві почалось реформування системи бухгалтерського обліку і вже з 1.10.2000 року облік ведеться за новим планом рахунків у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Було складено таблицю перекладання сальдо до рахунків старого плану на рахунки нового плану.

Якщо розглянути результати діяльності підприємства, то вони свідчать про досить ефективну його роботу. Так на протязі І півріччя 2000 року підприємство отримало 17,9 тис. грн. прибутку, а вже в ІІ півріччі прибуток склав 39,8 тис.грн.

Це при тому, що в 1999 році підприємство отримало прибуток у розмірі 8,2 тис.грн (додаток А,Б).

Оскільки Підприємство по переробці риби і м’ясопродуктів не є юридичною особою, то воно не сплачує податку на прибуток, проте декларацію про прибуток в бухгалтерії складають, але подають її у головне підприємство — Майстрівське споживче товариство —, де на його основі складається консолідована декларація про прибуток. Після нарахування і сплати податку він розподіляється між підрозділами в залежності від отриманого прибутку. Слід відмітити, що в цілому Майстрівське споживче товариство не отримувало прибуток вже близько півроку і Підприємство по переробці риби і м’ясопродуктів єдине з його підрозділів, що отримує прибутки від своєї діяльності.

Система контролю на підприємстві поставлена так, що крім внутрішнього контролю підприємство контролюється головним підприємством —Майстрівським споживчим товариством, при чому ревізійні перевірки проводяться планово двічі на рік.

Оскільки 2000 рік ознаменувався переходом на нові стандарти та новий план рахунків, то в 2000 році ревізії на підприємстві не було. У 2001 році заплановано дві ревізії одна з яких уже була проведена. Так на 6 березня 2000 року на основі виданого розпорядження за №6 Новоград -Волинській райспоживспілки (додаток Е) на Підприємстві по переробці риби і м’ясопродуктів було проведено ревізію матеріалів (додаток Є) та розрахунків. Ревізія не виявила суттєвих відхилень проте в процесі ревізії встановлено деякі розбіжності в розрахунках з партнерами, про що свідчать приведені акти звірки (додаток Ж-1, Ж-2).

Як недолік у роботі підприємства можна зазначити наявність значних сум дебіторської та кредиторської заборгованості (додаток К, Л, Ж), оскільки це свідчить про порушення розрахунково-платіжної дисципліни, та можливе нарахування пені та штрафів за прострочення платежів.

Оскільки підприємство фактично є власністю певної групи пайовиків, то саме, захищаючи їх права, періодично проводить внутрішнє контролювання за витрачання та використанням господарських ресурсів та контролює розрахункові операції на підприємстві.

При прийнятті всіх інших питань підприємство є самостійною одиницею, тому і контрольні перевірки воно часто створює самостійно. Внутрішній контроль передбачає раптові інвентаризації товарів і тари на складі і в магазині та документальну перевірку певних операцій. З цією метою головним бухгалтером створюється комісія, обов’язками якої є перш за все ретельна перевірка та аналіз ефективності діяльності в цілому.

Контроль має на меті перш за все задовольнити потребу власників в постійному та своєчасному контролі за ефективним використанням та

коштів та ресурсів, що в свою чергу призведе до отримання очікуваного прибутку у вигляді дивідендів на вкладені паї.



3. Ревізія розрахунків з постачальниками,

покупцями та іншими дебіторами і кредиторами.

Реальність фінансової звітності може бути забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх статей. А тому ревізор починає з інвентаризації та перевірки стану розрахунків, аналізуючи матеріали інвентаризації. Інвентаризації розрахунків полягає у виявленні залишків сум на рахунках. У акті наслідків інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків повинна додаватися довідка з зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору, зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків, за якими встановлені різні розходження.

Розрізняють наступні категорії дебіторської і кредиторської заборгованості:

поточна;

неоплачена в строк;

заборгованість зі строком давності, що минув;

спірна, безнадійна.

Ревізія починається з інвентаризації розрахунків з постачальниками і покупцями.

За кожним дебітором і кредитором слід встановити дату утворення боргу (додаток Л), причини виникнення заборгованість, винних осіб і заходи, що вживається для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, преданих у суд або арбітраж, рішення, прийняті відносно них.

Особливу увагу ревізору доцільно звернути на випадки приховування на рахунках дебіторів і кредиторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів та інших втрат, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.

На практиці трапляються випадки привласнення товарно-матеріальних цінностей, недовантажених постачальниками порівняно з супровідними документами або не повністю оприбуткованих покупцями.

Основним документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств–споживачів щодо поставки товарів народного споживання, а також підрядчиків, є договір. Перевірці розрахунків з кожним постачальником в підрядчиком повинно передувати вивчення наявності договірних основ таких взаємовідносин, у ході якого встановлюють юридичну обгрунтованість, правильність оформлення договорів, планів фінансування, проектно-кошторисної документації, титульних списків. Особливо ефективним є контроль за вказаними операціями на переддоговірній стадії їх виникнення, що повинні забезпечити насамперед керівник і головний бухгалтер підприємства.

При перевірці вказаних питань безпосередньо вивчають розрахункові операції з кожним постачальником і підрядником. Для цього шляхом перевірки записів за журналом – ордером №6 з рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”(додаток И-1) і розрахунково-платіжними документами виявляють дату виникнення і характер кожної операції, поставки, обгрунтованість застосування цін, тарифів і надбавок, своєчасність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність і обгрунтованість пред’явлення претензій і своєчасність розрахунків. У разі необхідності можна застосувати контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що поступили, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цих цінностей, зустрічну звірку документів і записів на об’єкті ревізії і у постачальника, опитування посадових осіб, їх письмові пояснення тощо.

У всіх випадках доцільно звертати увагу на реальність кредиторської та дебіторської заборгованості постачальникам, її відповідність даним періодичної і річної фінансової звітності (додаток А, Б) і Головної книги (додаток К).

Обов’язково по заборгованості з кожним постачальником виявляють дотримання строків позовної давності. Під час ревізії розрахунків з постачальниками і покупцями, як правило, застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записів у облікових реєстрах.

Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки по кожному виду розрахунків на одну і ту ж дату за даними аналітичного обліку з залишками по синтетичного рахунку №631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками ”, Головної книги і фінансової звітності. У випадку розходжень слід перевірити реальність і документальну обгрунтованість заборгованості по кожному постачальнику. Такі розходження можуть бути внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результатом зловживань

У випадку виявлення безнадійної заборгованості, у позові якої суд відмовив, слід виявити мотиви відмови, і обгрунтованість позову. Виявлені факти нестягненої простроченої дебіторської заборгованості і порушень розрахункової дисципліни бажано узагальнити у нагромаджувальній відомості (детальніше розгляд простроченої дебіторської заборгованості наводиться у питанні № 4).
На основі транспортних документів, а також проведених актів звірки (додаток И) з ревізор встановлює повноту і своєчасність оприбуткування або списання у витрати товарно-матеріальних цінностей. Контролюється також і журнал реєстрації використаних доручень. Перевіряють чи товар фактично оприбуткований на підприємстві, чи здано звіт у бухгалтерію і чи зроблений на його підставі запис у реєстр аналітичного обліку.
Перевірені документи, записи у регістрах бухгалтерського обліку ревізор відмічає, після чого переконується у правильності підсумків і сальдо у облікових реєстрах за період, що підлягає ревізії.

Ще одним важливим моментом ревізії є ревізія розрахунків з бюджетом. Існуюча в Україні податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильність вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування у доход державного бюджету.

Загальними питаннями, що мають перевірятися при проведенні ревізії розрахунків із бюджетом, є:

  • повнота і правильність визначення баз оподаткування;

  • правильність застосування ставок податків і інших платежів, а також арифметичних підрахунків при нарахуванні платежів;

  • законність і обгрунтованість застосування пільг при сплаті податків у бюджет і

  • повнота і своєчасність сплати платежів у бюджет;

  • правильність відображення бухгалтерських проведень по нарахуванню і сплаті платежів;

  • правильність відображення і своєчасність подання в податкову адміністрацію форм звітності по видах платежів;

  • правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку та записів у головній книзі і балансі підприємства.

Під час ревізії розрахунків з бюджетом за податками і платежами особливу увагу ревізор звертає на порядок ведення податкового обліку, в тому числі правильність та законність визнання витрат та доходів валовими. Основним предметом дослідження тут є бухгалтерські розрахунки, книги обліку придбання та продажу товарів.

В разі виявлення прострочки ревізор повинен встановити її причину, а також на чий рахунок було віднесено суму нарахованої пені та штрафів і які заходи прийняті до осіб, винних у несвоєчасному перерахуванні коштів.

4. Перевірка претензійних сум і правильність списання дебіторської та кредиторської заборгованості.

Заборгованість по претензіям і заборгованість, списана на збитки, перевіряється суцільним способом. По кожній сумі такої заборгованості слід перевірити

  • чи правильно віднесені суми на рахунок дебіторів по претензіям і чи підтверджені претензії відповідними документами по претензіях до транспортних організацій — наявність комерційних актів на нестачу товарів або відповідних поміток на транспортних накладних, до постачальників — наявність правильно оформлених актів

  • реальність щодо одержаних сум, віднесених на рахунок дебіторів по претензіям

  • правильність і своєчасність оформлення претензій і пред’явлення позовів. Слід мати на увазі, що відповідальність за оформлення претензійних документів покладена на керівника і головного бухгалтера організації (підприємства)

  • як здійснюється контроль за своєчасністю пред’явлення рекламацій і позовів, за строками проходження позовів у судах і арбітражах, а також стягненням боргів по виконавчих документах

  • які рішення прийнято по претензійних справах в органах суду і арбітражу. У разі відмови або неповного задоволення позовів слід вивчити причини і виявити винних осіб у нанесенні організації матеріальної шкоди

  • чи дотримується встановлений Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства” порядок списання на фінансові результати сум дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною

  • чи є у наявності по кожній списаній сумі всі необхідні підтвердження.

Безнадійна заборгованість — заборгованість, яка відповідає будь-якій з прелічених ознак

  • заборгованість за зобов’язаннями, термін позовної давності по якій минув

  • заборгованість, яка не погашена внаслідок нестачі майна фізичної або юридичної особи, визнаної банкрутом за порядком, установленим законодавством, або юридичної особи, яка ліквідується

  • заборгованість, яка не погашена внаслідок нестачі коштів, отриманих від реалізації на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого під заставу як забезпечення цієї заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора за примусовим стягненням іншого майна позичальника не дозволить в повному обсязі покрити заборгованість

  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс -мажорними обставинами, підтвердженими за встановленим порядком

  • прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також установлених у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

В цій ситуації слід звернути увагу на правильність віднесення сум безнадійної заборгованості на валові витрати, а також на відповідність і законність порядку врегулювання такої заборгованості (додаток М ).

По всіх безнадійних боргах (що рахуються на балансі і списаних на фінансовий результат) слід встановити, чому така заборгованість стала можливою, хто у цьому винний і прийняти заходи щодо покарання за законом і відшкодуванню нанесеної шкоди. Усі суми незаконно і необгрунтовано віднесені на фінансовий результат повинні бути відновлені за належністю і стягнені, якщо строк позовної давності дозволяє.

Ретельна перевірка законності і обгрунтованості пред’явлених претензій, особливо по виявлених під час приймання від постачальника вантажів, нестачах, втратах у дорозі, пересортицях, розходженнях щодо якості і сортності продукції, а також уважне вивчення наслідків розгляду цих претензій у відповідних інстанціях і причини відмови у задоволенні позовів відносно них дозволяють ревізору виявити завуальовані крадіжки та інші зловживання.

Основною причиною списання на фінансові результати дебіторської заборгованості найчастіше буває закінчення строку позовної давності. Такі борги іноді довго числяться на балансі як дебіторська заборгованість. Їх можна виявити за незмінності сальдо і відсутності протягом тривалого часу оборотів на особовому рахунку або в оборотній відомості якого-небудь дебітора. До списання на фінансові результати дебіторської заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності повинні бути обов’язково звірені розрахунки і оформлений відповідний акт.

При вирішенні питань стосовно строків давності слід керуватися ст.71 Цивільного кодексу України. Ним визначені такі строки позовної давності. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється у три роки.

Скорочені строки давності тривалістю шість місяців передбачені ст.72 Цивільного кодексу України

  • про стягнення неустойки ( штрафу, пені)

  • про недоліки проданих речей (ст.237 цього Кодексу)

  • що випливають з поставки продукції неналежної якості (ст.249 цього Кодексу)

  • про виявлені недоліки у роботі, виконаній за договором підряду (ст.343 цього Кодексу)

  • про недоліки у роботі, виконаній за договором побутового замовлення (ст.350 цього Кодексу)

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли юридична особа узнала або повинна була узнати про порушення свого права.

Існують декілька претензій

  • до постачальника і підрядників за виявлені під час перевірки їх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку матеріальних цінностей, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальника

  • до транспортних організацій за нестачу вантажів понад норми природного убутку, утворену у дорозі, і за зайво сплачені суми під час перевезення вантажів

  • за санкції (штрафи, пені, неустойки) за недодержання договірних умов, визнані платниками або присуджені судом

  • до банків відносно сум , помилково списаних з розрахункового, валютного і інших рахунків.

Оскільки цей етап ревізії є особливо важким і проблематичним із-за зіткнення інтересів кількох сторін, тому його вирішенню слід виділити більше уваги, особливо якщо її наявність викликає появу витрат на погашення пені або штрафу за прострочення платежу (наприклад по розрахунках за податками та платежами до бюджету).

5. Перевірка заборгованості по нестачам і крадіжкам.

У Конституції записано, що кожен зобов’язаний відшкодовувати нанесені ним збитки.

Матеріальними збитками вважаються нестача матеріальних ресурсів, виявлена під час інвентаризації, псування, втрати, крадіжка, знищення, погіршення або зменшення цінності майна. Нестачі понад норми втрат і шкода від псування, бою, лому товарн0-матеріальнтх цінностей відносять на рахунок винних осіб. Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків підлягають суцільній перевірці.

Перевіряючи такі розрахунки, ревізор насамперед аналізує їх, з’ясовує порядок їх розгляду , чи суми нестач, повністю віднесенні на винних осіб, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно слід перевіряти факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на фінансові результати діяльності підприємства. При цьому слід керуватися діючим порядком відшкодування втрат.

Якщо нестачі виникли внаслідок зловживання, керівник організації не пізніше трьох днів після виявлення їх повинен направити справу у судово-слідчі органи і пред’явити цивільний позов. І навпаки, нестачі цінностей понад нормами природного убутку і втратами від псування їх, коли конкретні винуватці не встановлені, організація (підприємства) списує на витрати виробництва (обігу).

Особливій перевірці підлягають рішення, які стосуються віднесення нестачі до дрібної і вимагають стягнення з винних осіб у загальногромадському порядку або до великої з притягненням винуватців до судової відповідальності за законом.

Крім цього, ревізор вживає невідкладних заходів для стягнення нестач та відшкодування матеріальних збитків, надсилає судово-слідчим органам клопотання про накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу (що знаходяться у нього або у інших осіб).

Слід переконатися у правильності виведення залишків на рахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і окремо на його субрахунках “Великі нестачі” і “Дрібні нестачі”. При цьому дебетове сальдо з субрахунків рахунку 375 зіставляють з порівняльними відомостями для того, щоб встановити, чи немає випадків неправильного відображення або приховання нестач, крадіжок та інших зловживань.

Потім кредитові записи з рахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” з дебетовими записами з рахунків 301 “Каса в національній валюті”, 661 “ Розрахунки з оплати праці”.

Особливо слід уважно перевірити усі факти списання, псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей з метою виявлення фіктивних актів на списання і можливого приховання нестач і крадіжок. Ревізор перевіряє реальність віднесення на дебет рахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” нестач та крадіжок, з приводу яких суд відмовився задовольнити позови через їхню необгрунтованість.

Під час ревізії ревізор порівнює записи в особових рахунках боржників за субрахунками, показаними і відомості №11б (великі і дрібні нестачі) з даними журналу -ордеру № 11 (книги К-17 — великі нестачі і книги К-19 — дрібні нестачі при книжно-журнальній формі обліку), Головної книги і балансу з рахунку 375 Розрахунки за відшкодування завданих збитків”.

Потім щодо кожної суми боргу слід встановити, чи

  • своєчасно вжиті заходи для відшкодування заподіяних збитків

  • заявлені у встановленому порядку громадянські позови

  • усунені від посад розтратники, особи, що не викликають довіри, а також їхні посібники і заступники

  • своєчасно подані термінові донесення про великі нестачі вищестоящій організації

  • правильно показані нестачі у бухгалтерському обліку і балансі

  • доброякісно оформлені матеріали про виявлені нестачі і чи своєчасно вони передані судово-слідчим органам

  • здійснюється контроль за просуванням тих матеріалів і чи здійснюється щоквартально взаємне звіряння справ про нестачі та крадіжки між організацією і органами прокуратури, суду, міліції, а також які заходи вжито за наслідками таких звірянь.

Слід також перевірити, чи всі виконавчі листи на боржників, одержані організацією, де проводиться ревізія, облікові і подані для стягнення, чи регулярно надходять у утримані з них суми і у яких розмірах.

Якщо місцезнаходження боржника невідоме, виконавчий лист повертається до суду, який виніс вирок з проханням про оголошення розшуку. Суми нестач і крадіжок, списані через безнадійність для утримання, перевіряються з точки зору наявності усіх підстав для цього — відповідних рішень, актів про неспроможність боржників, засвідчених судами тощо.

Висновки та пропозиції.

В процесі написання курсової роботи , переглянувши велику кількість інформації, в тому числі і спеціалізованих періодичних видань, ознайомилася з законодавчою базою та теоретичними основами контрольно-ревізійної роботи в цілому та зокрема з ревізією розрахункових операцій.

Контроль розрахунків з постачальниками та покупцями, як основними партнерами підприємства, є головним в процесі комплексної ревізії. Це перш за все тому, що від правильності та своєчасності розрахунків значною мірою залежить сума та рівень доходу отриманого підприємством, як від основної, так і від інших видів діяльності.

Проаналізувавши діяльність Підприємства по переробці риби та м’ясопродуктів, можна сказати що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до законодавства і в цілому здійснюється правильно і без значних порушень, тому під час комплексної ревізії проведеної 6-8 березня не було виявлено значних відхилень, в тому числі і в розрахунках з партнерами.

Єдине, що хотілося б додати, що на підприємстві майже відсутній внутрішній контроль, від якого значною мірою залежить вся робота підприємства. В зв’язку з цим запропоновано, головному бухгалтеру частіше проводити інвентаризації на складі та в магазині. Особливу увагу слід звернути і на ситуацію з розрахунками з покупцями та постачальниками, оскільки підприємство має значну суму дебіторської (додаток И) та кредиторської (додаток Л) заборгованості. Такий стан речей призводить до загального порушення розрахунково-платіжної дисципліни, що в свою чергу можу призвести до втрати партнерів.

Список використаної літератури.


1.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 21 червня 1999 року за №396/3689


2.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.


3.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” від 25 жовтня 1999 року за № 726/4018.


4.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання” від 11 лютого 2000 року за № 85/4306.


5.Усач Б.Ф. Контроль і ревізія.— 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Ін Юре.—1998.—352с


6.Бутенець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальностей “Облік і аудит”.— Житомир: ЖІТІ, 2000.—512с.


7.Курс лекцій з питань оподаткування. Частина І. Оподаткування прибутку підприємств.— Київ. 1998.—106с.


8.Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле: Учеб. Для студентов вузов, обуч.по спец. “Бух.учет и анализ хоз.деятельности” и “ Ревизия и контроль”. — М.: Экономика, 1988.—255с.

9





Случайные файлы

Файл
33509.rtf
161248.rtf
74886-1.rtf
183806.rtf
65497.rtf