Бухгалтерский учет заработной платы (KURWORK1)

Посмотреть архив целиком


Луцький індустріальний інститут


Факультет перепідготовки спеціалістів







Курсова робота з бухгалтерського обліку на тему:


Облік заробітної плати та повязаних з нею розрахунків








Керівник курсової роботи:

Садовська Ірина Богданівна



Студент – виконавець:


Р.М.Козань

(підпис)

1998 р.






м. Луцьк 1998



Зміст


Вступ

Розділ 1. Концептуальні основи організації обліку заробітної плати

Розділ 2. Техніка підрахунку заробітної плати при погодинній і відрядній формі оплати заробітної плати

2.1. Нарахування заробітної плати

2.2. Утримання із заробітної плати

2.3. Видача заробітної плати і оформлення своєчасно не отриманої заробітної плати

Розділ 3. Документальне оформлення доплат за відхилення від нормальних умов роботи

Розділ 4. Порядок оформлення розрахунків з робітниками і службовцями і виплата їм заробітної плати

Розділ 5. Облік оплати відпусток

Розділ 6. Синтетичний облік заробітної плати і розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі

Розділ 7. Нарахування на заробітну плату. Облік розрахунків по соціальному страхуванню

Висновки

Література

Додатки


ВСТУП

В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіткинів та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності та з інших джерел (2).

В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації праці та її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завбань, система показників, документація і система розрахунків. Виходячи з цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:

  1. правильне визначення витрат робочого часу і облік праці;

  2. нарахування заробітної плати кожному працівникові відповідно до кількості та якості затраченої ними праці;

  3. виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.

  4. облік кожної суми нарахованої заробітної плати працівником підприємства як складової частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до місця і об’єкту застосування праці;

  5. контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідності за зниження продуктивності праці; відображення всіх витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку.

Основними показниками заробітної плати, що підляягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії і кваліффікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необїідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін. (9).


РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Організація заробітної плпти визначається трьома взаємозв’язаними і взаємозалежними елементаим:

  1. тарифною системою;

  2. нормкванням праці;

  3. формами і системами оплати праці.

Татифна система дозволяяяє якісно оцінити працю, нормування - врахувати кількість затраченого часу, а форми - визначити порядок розрахунку заробітної плати.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає в себе:

- тарифну сітку, яка показує співвідношення в оплаті праці між різними розрядами робіт і робітників (кваліфікаціями). Тарифна сітка включає тарифні розряди і тарифні коефіцієнти. Перші вказу.ть на ступінь складності робіт, другі - наскільки заробітна плата поданому розряду більша заробітної плати по першому розряду.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

  1. тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, який перевищує встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати;

  2. міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

  • тарифна ставка, що означає розмір оплати праці в годину чи за день;

  • тарифно-класифікаційні довідники, за допомогою яких можна визначити розряд роботи і робітника у відповідності з тарифною сіткою. В тарифно-класифікаційному довіднику вказується обсяг професійних знань, які повинен мати працівник певної кваліфікації. Тарифно-класифікаційні довідники розробляються Міністерством праці України.

Виконання найпростіших робіт оплачується по тарифній ставці робітника 1 розряду. Тарифні ставки робітників останніх розрядів перевищують цей розмір в залежності від рівня кавліфікації їх праці.

Для робітників підприємств, що розташовані в Східному Сибіру, на Дальному Сході, в північних районах, в районах Уралу, Середньої Азії, тобто з важкими природно-кліматичними умовами, додатково до тарифних ставок і окладів встановлені певні районні коефіцієнти.

Другим елементом організації заробітної плати є нормування праці. Нормування праці передбачає встановлення міри затрат праці на виготовлення одиниці виробу. Це одна із важливих складових частин наукової організації праці. Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу.

Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції (шт., м., т.), яка повинна бути виготовлена за одиницю часу (годину, зміну, місяць).

Норма часу передбачає час, необхідна для виготовлення роботи в певних умовах (хв., год.).

Норма виробітку застосовується в масових і крупносерійних виробництвах, а в індивідуальних і дрібносерійних, де робітнику протягом зміни приходиться виконувати різні роботи і технологічні операції, нормується час. Широко використується в промисловості і поняття норми обслуговування, коли робітнику чи бригаді нормується кількість одиниць обладнання (кількість кв.м. виробничих приміщень, на яких встановлене обладнання) (4).

Третім елементом організації заробітної плати є форми і системи оплати праці. В основному на підприємствах існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна.

При погодинній оплаті праці заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки. Відрядна - це форма заробітної плати, при якій заробіток залежить від кількості виробленої продукції і розцінок на неї. Тарифна ставка являє собою заробітну плату за одиницю часу, а розцінка - заробітну плату за одиницю продукції.

Відомі дві системи погодинної форми оплати праці:

  1. проста погодинна. При ній заробітна плата знаходиться в прямій залежності від кількості відпрацьованого часу, від погодинних тарифних ставок, місячних посадових окладів.

  2. погодинно-преміальна. При ній робітники, крім основного заробітку, отримують ще й премії за економію матеріалів, палива, електроенергії, що посилює їх матеріальну зацікавленість в результаті своєї праці.

Відрядна форма оплати праці має такі системи:

  1. пряма відрядна. При ній оплата праці робітників підвищується в прямій залежності від кількості вироблених ними виробів, тобто оплата праці здійснюється по одній і тій же розцінці за кожну вироблену ним одиницю продукції. Для знаходження розцінки необхідно тарифну ставку робітника поділити на норму вироблену за зміну.

  2. Відрядно-преміальна, яка характеризується тим, що робітники, крім основного заробітку, отримують премії за перевиконання норм виробітку.

  3. Відрядно-прогресивна - передбачає оплату виробленоїпродукції в межах встановлених норм по прямих розцінках, а вироби понад норму оплачуються по підвищених розцінках згідно встановленої шкали, але не вище подвійної відрядної розцінки.

  4. акордна, при якій до виробника доводиться завдання, розмір оплати за його виконання, а також розмір стимулів за дострокове і якісне виконання завдання, граничний строк його виконання.

Відрядна форма оплати праці зацікавлює робітників в підвищенні продуктивності праці.

Як відрядна, так і погодинна оплата праці можуть здійснюватись як індивідуально, так і колективно (бригадна організація праці). При колективній застосовується коефіцієнт трудової участі, виходячи з якого визначається заробітна плата кожного члена бригади (4).

Форми і системи оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням рівня економічного розвиткку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального житєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном України.

На підприємствах також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.

В теперішній час широко поширена оплата праці по контракту. Вона заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту (1).


РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКА ПІДРАХУНКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРИ ПОГОДИННІЙ І ВІДРЯДНІЙ ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ.

Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, підрахунок утримань із заробітної плати та визначення заробітної плати до видачі на руки.


2.1. Нарахування заробітної плати.

При погодинній оплаті праці сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди (додаток 1).

У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції (додаток 2).

У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка (додаток 3). Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.

Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.

На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.

В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:

  1. визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

  2. визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

  3. визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.

Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплпта допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяцф роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності (4).

З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:

  1. Робітникам і службовцям, що не є членами профспілки, допомога у тимчасовій непрацездатності видається за нормами встановленими для членів профспілки (дорівнювала 50%).

  2. Робітникам і службовцям, що мають безперевний стаж роботи до трьох років, підвищується розмір допомоги з тимчасової непрацездатності до 60% заробітку; круглим сиротам, що не досягли 21 року і мають безперервний стаж роботи, до 80% заробітку; із стажем роботи до 5 років - 60%, від 5 до 8 років - 80%, 8 і більше років - 100%.

У розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при наявності 3 і більше дітей віком до 18 років, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах (9).

Робітники і службовці, що порущують режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої місцевості без згоди лікуючого лікаря, позбавлюються допомоги з того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з тимчасової непрацездатності в цьому випадку не нараховують.


2.2. Утримання з заробітної плати.

У правій частині розрахунково-платіжної відомості відображаються утримання із заробітної плати. До них відноситься прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим написах нотаріальних органів; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; надлишково виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених перевірок або самоперевірок; своєчасно неповернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадення тощо), штрафи та інші відраховування відповідно до чинного законодавства; відрахування до пенсійного фонду (9).


У відповідності з Указом Президента України від 13 вересня 1995 року №519 встановлені слідуючі ставки прибуткового податку з доходів громадян:


Місячний сукупний дохід

(у неоподатковуваний мінімумах)

Ставки і розміри податку

До 17 гривень

18-85 гривень (1-5 неоподатковуваних мінімумів)


86-170 гривень (5-10 неоподатковуваних мінімумів)


171-1200 гривень (10-60 неоподатковуваних мінімумів)

1201+1700гривень (60-100 неоподатковуваних мінімумів)

1701гривня і більше (більше 100 неоподатковуваних мінімумів)


Не обкладається

10 % від суми доходу, який перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму

6 грн. 80 коп+15% від суми, що перевищує 85 грн.

19грн50коп+20% від суми, що перевищує 170гривень

180грн 55 коп+30% від суми, що перевищує 1000 гривень

393 грн 55коп +40% від суми, що перевищує 1700 гривень

Нарахування, утримання і перерахування в бюджет податку здійснюється підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності. При наявності доходу громадяни повинні представити в податкові інспекції декларацію і інші необхідні документи, які підтверджують достовірність вказаних в декларації даних, як по місцю основної роботи, так і по місцю не основної (додаткової). У випадку несвоєчасного або неправильного утримання податку перерахунок його допускається не більше як за три роки з моменту встановлення факту неправильного оподаткування (1).

В сукупний оподатковуваний дохід громадян включаєється:

  1. доходи за виконання трудових обов’язків, в тому числі за сумісництвом на тому ж підприємстві;

  2. доходи за виконання робіт за договорами підряду;

  3. доходи по акціях;

  4. доходи, отримані внаслідок розподілу прибутку підприємства;

  5. виплати по листах непрацездатності, по хворобі або по догляду за дитиною;

  6. інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств своїм працівникам матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі.

З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також тими, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується в розмірі 20% без врахування пільг по місцю його виплати.

З суми доходів, отриманих громадянами-засновниками і учасниками підприємств у вигляді дивідендів по акціях і в результаті розподілу прибутку цих підприємств та інше, податок утримується по місцю виплати в складі сукупного оподатковуваного річного доходу по ставці 15%.

Надані пільги по оподаткуванню враховуються лише по місцю основної роботи (неоподатковуваний мінімум, пільги на дітей у віці до 16 років, пільги ветеранам війни, особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС).

Якщо працівник іде у відпустку, то прибутковий податок утримують з заробітку за минулий місяць і окремо з відпускних сум і заробітку за поточний місяць. З суми відпускних, що відносяться до наступного місяця, податок буде отриманий після повернення працівника з відпустки по сукупному заробітку за весь місяць в загальному порядку.

Недоотримані з робітника суми податку отримуються не більше ніж за три останні місяці рівними долями на протязі слідуючих трьох місяців. З звільнених працівників недоотримані суми не утримуються. В цьому випадку донарахування суми податку здійснюється за рахунок підприємства.

Перерахування в бюджет утриманих сум прибуткового податку з громадян здійснюється одночасно з отриманням заробітної плати за другу половину місяця. В банк разом з чеком на заробітну плату подається платіжне доручення на перерахування в бюджет утриманих сум податку (4).

Утримання по виконавчих листах здійснюється в розмірі і порядку, встановлених законом, порішенню суду. Підставою для утримання аліментіів є виконавчі судові листи або письмове зобов’язання громадян про добровільну сплату аліментів, відмітки органів внутрішніх справ у паспортах осіб про те, що вони зобов’язані сплатити аліменти. Вони утримуються в таких розмірах:

  • на одну дитину - 25% заробітку

  • на двох дітей - 33% заробітку

  • на трьох і більше дітей - 50% заробітку

Однак загальна сума утримань не повинна первищувати 50% суми заробітної плати за вирахуванням податків (1).

Бухгалтерія підприємства проводить реєстрацію отриманих виконавчих листів в спеціальному журналі чи картці. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік видів доходу, з яких нараховуються аліменти:

  1. основна заробітна плата і заробітна плата по сумісництву;

  2. всі види доплат і надбавок, відпускні;

  3. грошові і натуральні премії;

  4. компенсація за невикористану відпустку;

  5. оплата за надурочний час, за вихідні, святкові дні;

  6. премії за підсумками роботи за рік;

  7. допомоги з фонду соціального страхування, в тому числі по тимчасовій непрацездатності;

  8. суми по відшкодуванню втрати працездатності;

  9. допомоги по безробіттю;

  10. пенсії за виключенням надбавок до пенсій інвалідам 1-ї групи по догляду за ними;

  11. стипендія.

Не утримуються аліменти з сум:

  1. вихідної допомоги при звільнені;

  2. одноразових премій;

  3. компенсації при відрядженні;

  4. допомог на поховання;

  5. допомог багатодітним і одиноким матерям;

  6. дотацій за обіди;

  7. вартості путівок в санаторії за рахунок фонду споживання.

В триденний строк з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії і стипендії, суми утриманих аліментів повинні бути виплачені отримувачу чи переведені поштою за рахунок платника.

Якщо особа, що сплачує аліменти, виїзджає за кордон на постійне місце проживання, то вона забов’язана сплачувати всю суму аліментів за період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з заробітної плати за останній місяць роботи до моменту виїзду.

Облік рахунків по виконавчим листах ведеться на рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунку 1 «З організаціями і особами по виконавчих листах»(4).

Утримання із заробітної плати платежів за товари, куплені в кредит, проводяться на основі вимог-доручень робітників. Їх розмір залежить від вартості товарів, куплених в кредит.

Відрахування до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 1% від загальної нарахованої суми заробітної плати.

Профспілкові внески сплачуються в розмірі 1% від загальної нарахованої суми заробітної плати за звітний місяць за мінусом суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей період (1).


2.3. Видача зарплати і оформлення своєчасно не виданої зарплати.

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі для кожного робітника. Видача заробітної плати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця. Підставою на право видачі є наявність в її реквізитах наказу в касу для оплати вказаної суми в строк, що дорівнює трьом дням, рахуючи день отримання грошей в банку. Підписують наказ керівник підприємства і головний бухгалтер.

Видавати заробітну плату, крім касира, можуть роздавальники. При цьому касир веде книгу реєстрації платіжних відомостей і сум, виданих готівкою. Після закінчення робочого дня роздавальники повинні здати в касу залишки невиданих сум і платіжні відомості. Наступна виплата заробітної плати (на 2-й і 3-й дні) здійснюється лише касиром.

Після закінчення 3-х днів касир перевіряє кожний рядок і сумує видану заробітну плату, а проти прізвищ осіб, що не отримали її, на місці його підпису проставляє штамп чи пише від руки «депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами - видано готівкою і депоновано (додаток №6).

На депоновані суми касир складає реєстр невиданої заробітної плати (додаток №8), після чого передає в бухгалтерію платіжну відомість і реєстр невиданої заробітної плати для перевірки і виписки видаткового касового ордеру на суму виданої заробітної плати.

Видатковий касовий ордер передається касиру з бухгалтерії для послідуючої реєстрації його в касовій книзі (4).

Суми невиданої заробітної плати здаються в банк на розрахунковий рахунок пвдприємства в день закриття платіжних відомостей. В оголпшенні на здачу робиться запис «депоновані суми», щоб в подальшому банк міг відпускати по чеку організації ці засоби, оскільки робітники і службовці можуть потребувати їх в любий день (1).

Своєчасно не одержані робітниками і службовцями суми заробітної плати перераховуються на депоновану заробітну плату таким записом:

дебет 70/1 - «Нарахована заробітна плата»

кредит 70/2 - «Депонована заробітна плата».

Аналітичний облік депонованої заробітної плати організується по кожній невиданій сумі чи безпосередньо в реєстрі, де відведені спеціальні графи для відмітки оплачених, виданих чи перерахованих сум цієї заборгованості, чи в спеціальній книзі депонованої заробітної плати.

У випадку, коли працівник йде у відпустку, на пенсію чи звільняється, заробітну плату необхідно видати не пізніше дня, що передує відпустці чи звільненню, не чекаючи встановлених днів видачі заробітної плати. Такі виплати називаються виплатами в міжрозрахунковий період. Вони оформлюються видатковими касовими ордерами чи платіжними відомостями при наявності 3-х і більше робітників.

Пенсії працюючим пенсіонерам видаються по окремих платіжних відомостях, без запису їх в розрахункову відомість, так як вони не підлягають оподаткуванню і виплачуються з-а рахунок засобів органів соціального страхування (4).


РОЗДІЛ 3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОПЛАТИ ЗА ВІДХИЛЕННЯ ВІД НОРМАЛЬНИХ УМОВ РОБОТИ.

Нормальними умовами роботи є такі умови, при яких робочі місця згідно завдань-нарядів, маршрутних листків та інших документів повністю забезпечені сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, діючим обладнанням, спеціальними інструментами і пристосуваннями. Якщо ці умови порушуються і робітники затрачають на роботу у додатковий час, то виникає необхідність провести розрахунок цього часу і його оплату.

З цією метою виписуються:

  1. наряд на відрядну роботу - у випадку виявлення додаткових технологічних операцій, не передбачених раніше в документах;

  2. листок на доплату - у випадку, коли фактичні умови роботи не відповідають запланованим (додаток №5). Він виписується начальником цеху до початку роботи з обов’язковим зазначенням номеру основного документу (наряду, маршрутного листка), додаткового часу і розцінки за проведені роботи. Листок на доплату начальник цеху передає бригадиру чи робітнику разом з нарядом.

Потім цей додатковий чек включають в нормо-години і використовують при розрахунку проценту виконання норм виробітку робітника, а доплату - у відрядний заробіток. Суми доплат так як і заробітну плату, відносять на собівартість продукції, тому кожна причина доплат повинна розглядатися та аналізуватися керівниками.

Ці документи, як правило, на кольоровому папері друкуються або на звичайному, але з кольоровою полоскою, так як вони є сигнальними локументами. В бухгалтерії ці документи групують за кожних п’ять днів по причинах і винних для розгляду та аналізу керівниками підприємства.

Простійн часом вимушених перерв в роботі, на протязі якого робітники знаходяться на підприємствах, але не можуть бути використаними. Простої збільшують собівартість продукції, зменшують прибуток. Винуватцями простою можуть бути як робітники, так і адміністрація заводу, цеху, постачальники матеріалів, енергії(4).

Простої, які стались з вини робітників, не оплачуються. Якщо ж простій був не по вині робітника, то цей час оплачується в розмірі не більше 1/2 тарифної ставки робітника певного розряду (окладу). В період освоєння нових видів виробництва простої не по вині робітника оплачуються з розрахунку повної тарифної ставки працівника з погодинною оплатою певного розряду (9).

Первинним бухгалтерським документом, яким оформляють простої, є листок на простій, в якому вказуються причини і винні в простої, тривалість його, тарифна ставка робітника, розмір оплати і сума (додаток №4).

В залежності від тривалості простої діляться на внутрішньозмінні і цілозмінні. Перші оформляються листком на простій, а в табелі робочого часу відмічаються додатково буквою «В». Другі - відмічаються буквою «П» і оформляються випискою акту. Додатком до акту є список робітників - учасників простою. Цілозмінні простої частіше всього викликаються зовнішніми причинами (немає подачі енергії) і охоплюють робітників всього цеху.

Простої можуть бути використаним, тобто на період простою робітники отримують певні завдання, призначаються на інщу роботу. Така робота оформляється випискою нарядів у відповідності з порядком оплати по відрядними розцінкам чи із збереженням середнього заробітку. Номер наряду і час роботи зазначаються в листку на простій.

Документальному оформленю пдлягає також брак продукції. Браком є вироби, які не підлягають вимогам оформлених стандартів або його технічним умовам, які не можуть бути використаними за призначенням. Брак може бути частковим, тобто виправним, і повним, тобто невиправним (4).

Повний брак не по вині робітника оплачується в розмірі 2/3 тарифної ставки розряду (окладу) робітника за час, який необхідно затратити на виправлення браку.

Частковий брак з вини робітника оплачується в пониженому розмірі в залежності від проценту придатності продукції, який установлюється адміністрацією. Повний брак з вини робітника, не оплачується.

Частковий брак не по вині робітника оплачується в залежності від проценту придатності продукції, але не більше 1/2 тарифної ставки його розряду (окладу) за час, необхідний для виготовлення продукції по нормі (9).

Брак продукції, що викликаний дефектами матеріалів (тріщини), виявленийпісля того, як на обробку деталі затрачено не менше робочого дня, оплачується по встановлених відрядних розцінках. Брак, допущений робітником в період освоєння нового виробництва, оплачується нарівні з придатними виробами.

На виявлений брак продукції складається акт, в якому відображається затрати на брак і сума втрат. Якщо брак виправляється іншими робітником, то йому виписується наряд, на якому ставиться штамп «Виявлення браку». Він є основою для оплати браку.

Робітник, що допустив брак по своїй вині, може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за пссування матеріалів в розмірі нанесеного збитку, але не більше 2/3 середнього місячного заробітку.

Доплата проводиться також за роботу у нічний час, яким вважається час з 22 години до 6 години ранку. Цей час фіксується в табелях обліку робочого часу. Оплата цього часу здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлений колективним договором, але не нижще 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Працівники підприємстка, яким менше 18 років і вагітні жінки до роботи в нічну зміну не залучаються.

Оплата праці здійснюється також за роботу в понад урочний час. Робота в понадурочний час оформляється відповідними документами (нарядами та ін.) і оплачується по встановлених ставках, розцінках. Крім цього за перші дві години роботи оплата робіт проводиться в розмірі 50% тарифної ставки, а за кожну наступну годину доплата продиться в розмрі 100% тарифної ставки. Оформляються такі роботи табелем обліку використання робочого часу і довідкою-розрахунком бухгалтерії. При погодинній оплаті праці робота в понадурочний час оплачується в половинному розмірі за кожну першу і за кожну другу годину роботи і в подвійному розмірі за кожну третю і наступні години.

Зі згоди працівника підприємства грошова компенсація може бути замінена наданням іншого дня відпочинку, але з оплатою його в одинарному розмірі.

Оплачується робота у святкові дні. Вона дозволяється на підприємствах, зупинка яких неможлива по виробничо-технічним умовам (безперервно-діючі підприємства чи робота яких викликається необхідністю обслуговування населення) (4). Оплата праці в святкові дні проводиться таким чином:

1)робітникам-відрядникам - по подвійних відрядних розцінках за фактично виготовлену продукцію;

2) робітникам погодинникам або з денними тарифними ставками - в розмірі подвійної годинної чи денної ставки;

3) робітникам з місячним окладом - в розмірі одинарної години чи денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась в межах місячної норми робочого часу; в розмірі подвійної годинної чи денної чтавки понад оклад - якщо робота виконувалась зверх місячної норми робочого часу (1).

Якщо робітник працював в зміну, яка частково переходить в святковий день або в нічний час, то в подвійному розмірі оплачуються лише ті години роботи, які спвпали з святковим днем. Оплата за роботу в нічний час здійснюється по існуючих нормах, без подвоєння доплат. Понадурочні роботи в святковий день додатково не оплачуються, так як всі години в цей день оплачуються в подвійному розмірі (4).


РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ І ВИПЛАТА ЇМ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

У ідповідності з Законом України «Про оплату праці» заробітна плата оплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів в місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів.

У випадку, коли день виплати заробітної плати співпадає з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється по місцю роботи За особистою письмовою згодою виплата може здійснюватися через установи банків, поштовими переказаим на вказаний робітником адрес з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника.

Заробітна плата робітників підприємств на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території україни. Також заробітна плата може виплачуавтися банківськими чеками в порядку, встановленому Кабміном України.

Колективним договорм, як виключення, иоже бути передбачена часткова виплата заробітної плати (по цінах не нижче собівартості) в тих галузях чи по тих професіях, де така виплата, еквівалентна по вартості оплати праці в грошовому вираженні, є звичайною і бажаною для робітників, за виключенням товарів, перлік яких встановлюється Кабміном України (2).

Заробітна плата робітникам за першу половину місяця видається у вигляді авансу, розмір якого визначається виходячи з даних табеля про відпрацьований час (додаток №9) тарифної ставки. Сума авансу потім утримується із заробітної плати робітника, розрахованій за підсумками роботи за місяць. Мінімальний розмір авансу повинен бути не нижче тарифної ставки працівника за

відпрацьований час згідно табелю.

Існує також безавансовий порядок розрахунків по заробітній платі,при якому на підприємстві замість планового авансу робітникам нараховується заробітна плата за першу половину місяця по фактично виготовленій продукції чи по фактично відпрацьованому часу.

Як правило, аванс нараховується у розмірі 40-50% окладу, але за вирахуванням податків.

Основним бухгалтерським регістром, який використовується для розрахунків з працівниками, є розрахункова відомість (додаток 9). Це регістр аналітичного обліку, так як складається в розрізі кожного табельного номеру, по цехах, категоріях робітників і по видах утрат і утримань.

Розрахункова відомість містить в собі такі показники:

  1. нараховано по видах оплат (оборот по кредиту рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці»);

  2. утримано і зараховано по видах платежів і зарахувань (оборот по дебету рахунку 70);

  3. до видачі на руки або залишилось за підприємством на кінець місяця (сальдо по рахунку 70);

Третій показник розрахункової відомості є підставою для заповнення платіжної відомості для видачі заробітної плати (4).

Існує кілька варіантів оформлення розрахунків з працівниками:

  1. шляхом складання розрахунково-платіжних відомостей, в яких суміщаються 2 регістри: розрахункова і платіжна відомості, тобто одночасно розраховується сума до оплати і проводиться іі виплата. Ці відомості використовуються, в основному, на невеликих підприємствах з постійним складом працівників;

  2. шляхом складання розрахункових відомостей, а виплата проводиться окремо по платіжних відомостях;

  3. шляхом складання машинним способом листків «Розрахунок заробітної плати» для кожного працівника за місяць (нараховано, утримано і до видачі), на основі яких запоанюється платіжна відомість для видачі заробітної плати (9).

Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи:

  • табель обліку використання робочого часу - для розрахунку погодинної зарплати та інших оплат, в основу яких покладений час (простій, доплати за роботу в нічний і понадурочний час, тимчасова непрацездатність) (додаток 7);

  • накопичувальні карточки заробітної плати - для робітників-відрядників;

  • розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової зарплати і допомог по тимчасовій непрацездатності;

  • розрахункові відомості за минулий місяць - для розрахунку сум утримань податків;

  • рішення судових органів на утримання по виконавчим листах;

  • платіжні відомості на раніше виданий аванс за першу половину місяця;

  • доручення-зобов’язання на товари, продані в кредит і інші(4).


РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ОПЛАТИ ВІДПУСТОК.

За перший рік роботи відпустка робітникам і службовцям надається, згідно трудового законодавству законодавству, по закінченню 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Відпустка за другий і наступні роки надається хзідно встановленому графіку черговості відпусток в будь-який період року.

Нарахування сум виплат за період відпусток регламентцється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995р. №100 (зі змінами і доповненнями постановою Кабміну від 16.05.1995року), а також Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996року.

Згідно цих документів щорічна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відраховується з дня укладання трудового договору.

Тривалість відпусток з 1.01.1997 року незалежно від режимів та графіків роботи всіи працюючим розраховується в календарних днях.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей або коипенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховують в календарних днях, проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованог періоду ( за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножують на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, не оплачуються. У році кількість неробочих і святкових днів складає 12.

Приклад 1. Працівник підприємства має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову відпустку - 6 календарних днів. Віідпустка надається з 28 квітня 1997 року. Сума заробітної плати за 12 попередніх місяців, починаючи з квітня 1996 року по березень 1997 року складає 1625 грн. Кількість календарних днів у році складає 353 (за винятком святкових і неробочих).

Середньоденний заробіток складає:

1625 грн. / 353 = 4,6 грн.

Сума відпускних складає:

30 днів (24 дні + 6 днів) * 4,6 грн. = 138 грн.

Фактично тривалість невиходів на роботу становитиме 33 календарних дні, оскільки на відпустку припадають святкові дні 1,2 і 9 травня, які у тривалість відпустки не включаються і не оплачуються.

Працівнику, що працював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, наступного після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпуск чи виплачується компенсація за еквикористаний відпуск.

Працівникам, що пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток до фактичного заробітку включається:

  1. основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу і роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, високі досягнення у праці (високу професійну майстерність), умови та інтенсивністть праці, керівництво бригадою, вислугу років та ін.);

  2. виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

  3. винагороди за підсумками роботи за рік та інші;

  4. виплати за час попередньої ввідпустки, за час виконання державних і громадських обов’язків, за час службових відряджень;

  5. виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без врахування сум податків, аліментів тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати не включаються такі виплати:

  1. виплати за виконання окремих доручень, що не входять до обов’язків працівника, за винятком доплат за суміщенняпрофесій і посад, розширення зон обслуговування, різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його підрозділу і не є штатними заступниками;

  2. одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

  3. компенсаційні виплати на відрядження і переведення;

  4. премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиці;

  5. премії за збір і здачу металобрухту;

  6. грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

  7. пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

  8. літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

  9. вартість безкоштовного спецодягу і взуття, інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджуючих засобів, молока, інших продуктів лікувально-профілактичного значення;

  10. дотації на обіди, проїзд, вартість путівок до санаторіїв;

  11. вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та коштів на їх відшкодування;

  12. заробітна плата за роботу по сумісництву (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

  13. суми відшкодування збитку, заподіяного працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

  14. доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

  15. виплати, пов’язані з ювілейними датами, днями народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (6)


РОЗДІЛ 6. СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ.

Бухгалтерія підприємства не лише здійснює розрахунки сум заробітної плати робітникам і службовцям, премій, допомог, пенсій, але і організовує облік цих сум на рахунок бухгалтерського обліку у відповідних регістрах. Суми нарахованої заробітної плати відносяться на рахунки виробництва і включаються у собівартість продукції.

Синтетичний облік основної і додаткової заробітної плати і її використання ведеться на рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», який має 2 субрахунки:

  1. «Нарахована заробітна плата»;

  2. «Депонована заробітна плата».

Рахунок 70 по відношенню до балансу активно-пасивний. Сальдо по кредиту відображає заборгованість підприємства робітникам по нарахованій, але не виданій заробітній платі; оборот по дебету - суми, виплачені готівкою або через перерахування, а також суми, утримані у вигляді податків в бюджет, по виконавчих листах і т.д.; оборот по кредиту - суми, нараховані в звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інші нарахування.

Нараховані суми основної і додаткової заробітної плати відправляються по дебету рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 24 «Витрати по утриманню і експлуатації машин і обладнання», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 29 «Обслуговуючівиробництва і господарства».

По кредиту рахунку 70 субрахунок 1 обліковуються нарахування зарплати за час чергових відпусток, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії за рахунок фонду матеріального стимулювання та інші.

По дебету рахунку 70 субрахунок 1 відображаються виплачені суми заробітної плати, премій, допомог по тимчасовій непрацездатності, депоновані суми, а також суми податків, утриманих із зарплати, утримані суми по виконавчих листах та суми інших утримань, встановлених законодавством України.

Не видана у встановлений строк нарахована заробітна плата (через неявку одержуваяів) переноситься з дебету рахунку 70 субрахунок 1 «Нарахована зарплата» в кредит рахунку 70 субрахунок 2 «Депонована заробітна плата».

Облік заробітної плати за відпустку дещо відрізняється від обліку основної зарплати. Протягом року чергові відпустки робітникам надаються нерівномірно. Щоб протягом року забезпечити рівномірне віднесення на собівартість продукції сум на оплату відпусток, проводиться резервування цих затрат в розмірі планового проценту від фактично нарахованої основної заробітної плати. При цьому резерв створюється не лише на зарплату за час відпусток, але і на відрахування з неї соцстраху. Заробітна плата за відпустки в частині, що відповідає віплаті преміальних вінагород з фонду матеріального стимулювання, не резервується.

На суму резерву на оплату майбутніх відпусток, дебетуються рахунки, на які віднесена основна заробітна плата, - 20, 23, 25, 26, 29 і кредитується рахунок 89 «Резерв наступних виплат і платежів».

Нарахування заробітної плати за час відпусток здійснюється бухгалтерською проводкою:

  • Дебет 89 «Резерв наступних витрат і платежів»;

  • Кредит 70/1 «Нарахування заробітної плати».

На підприємствах з сезонним характером виробництва і на підприємствах, які надають відпустки одночасно всьому персоналу, витрати по виплаті відпускних можуть відноситись безпосередньо на відповідні рахунки в момент їх нарахування, в період масових літнії відпусток для рівномірності віднесення використовується 31 рахунок «Витрати майбутніх періодів». Протягом року ці суми повинні бути списані на рахунки виробництва.

Суми відпускних, нарахованих робітникам в звітному періоді за дні відпустки, що припадають на слідуючий звітний період, включаються в затрати за слідуючий звітний період з відображенням по дебету рахунків затрат (20, 23, 24, 25, 26) і кредиту 70 рахунку.

При відмові від необхідності створення резерву на оплату відпусток його залишки можуть бути зараховані в прибуток від позареалізаційниї операцій, або використані на оплату чергових відпусток.

Відображення заробітної плати на відповідних рахунках виробничих затрат здійснюється згідно зведеної відомості розподілу зарплати по кодах виробничих затрах, яка складається бухгалтерією на основі первинних документів. У відповідності вказуються призначення затрат, дебет рахунків, на які слід віднести нараховані суми заробітної плати, види заробітної плати.

При журнально-ордерній формі обліку нарахування заробітної плати відображається в журналах-ордерах №10 і №10/1 (додаток 11) виплати заробітної плати - в журналі-ордері №1; уутримання із заробітної плати податків в бюджет, по виконавчих листах на користь третіх осіб, своєчасно не виплачена заробітна плата - в журналі-ордері №8.

При скороченій журнально-ордерній формі облік ведеться в журналі-ордері №8.

При спрощеній формі обдік ведеться у відомостях №№В-8, В-3, В-5. Основним обліковим регістром при цій формі ведення бухгалтерського обліку є відомість обліку заробітної плати №В-8. Відомість складається з двох розділів - кредит рахунку 70 і дебет 70. По кредиту 70 у відомості відображаються нарахування працівникам підприємства з відображенням відповідних рахунків, а по дебету 7- - утримання у відповідності з діючим законодавством України.

В кінці відомості визначається сума, що підлягає робітнику видачі на руки. Відомість №В-8 може бути використана і як платіжна відомість, ф для визначення сум відрахувань на соцстрах і в Пенсійний фонд. На основі даних відомості №В-8 проводяться записи у відомості №№В-5 і В-3 (1).

Відображення операцій по рахунку 70 субрахунок 1 «Нарахува заробітна плата» показано у додатку 1.


РОЗДІЛ 7. НАРАХУВАННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННЮ.


Порядок обов’язкових внесків на державне страхування визначає Верховна Рада України, а розмежування відрахувань в пенсійний фонд і фонд соціального страхування визначає Кабінет міністрів України.

Соціальне страхування - одна із гарантій здійснення прав працюючих на матеріальне забезпечення. На даний час з метою вдосконалення зв’язків підприємств з органами державного соцстраху пройшли певні зміни в організації бухгалтерського обліку, що в свою чергу змінило розрахункові взаємовідносини підприємств і органів державного соцстраху.

Основними об’єктами обліку на підприємствах є: суми нарахованих страхових внесків; суми, нараховані в Пенсійний фонд, і витрати, що здійснювались за рахунок соціального страхування і Пенсійного фонду (1).

Загальна сума нарахувань на заробітну плату становить 49% від фонду заробітної плати, з них:

- 37% - на соціальне страхування;

  • 12% - у Фонд ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З 37%, що спрямовуються на соціальне страхування, 88% йде у Пенсійний фонд, а 12% - безпосередньо у Фонд соціального страхування (8).

Суми цих нарахувань включаються у собівартість продукції. Їх розмір залежить від фонду заробітної плати і нормативу відрахувань.

В бухгалтерському обліку цей процес відображається по кредиту рахунку 69 «Розрахунок по страхуванню» по відповідних субрахунках в кореспонденції з рахунками, на які (20, 23, 24, 25, 26, 80, 81, 87 і ін. рахунки). Частина державних страхових засобів використовується безпосередньо на підприємствах, а інша частина проходить через відповідні державні органи.

Найбільш поширеним видом використання засобів соцстраху на підприємствах є оплата лікарняних листків непрацездатності. Нарахування допомог працівнику по тимчасовій непрацездатності (у зв’язку з хворобою, вагітністю і т.д.) проводиться за рахунок коштів фонду соціального страхування і в обліку відображаються записом: Дт - 69/1 «Розрахунки по соціальному страхуванню»; Кт - 70 «Розрахунки по оплаті праці».

Всі одноразові виплати допомоги (у зв’язку з народженням дитини чи похованням) відображаються по Дт - 69 «Розрахунки по страхуванню» і Кт - 50 «Каса».

Якщо підприємство допустило порушення в області охорони праці, то потерпівший робітник отримує допомогу не із засобів фонду соцстраху, а за рахунок засобів свого підприємства. Ці витрати відносяться на витрати виробництва і в обліку відображаються записом: Дт - 26 «Загальногосподарські витрати», Кт - 69 «Розрахунки по страхуванню».

За рахунок засобів фонду соціального страхування підприємствам дозволено проводити доплати на дієтичне харчування, яке надається робітникам в столовах. Це відбражається по Дт -69 і Кт - 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

Із засобів Пенсійного фонду виплачуються допомоги по догляду за дитиною та інші виплати, передбачені законодавством України. Виплата допомог і пенсій в обліку відображається по Дт - 69/4 «Розрахунки з Пенсійним фондом» і Кт - 50 «Каса» Після відображення всіх операцій по 69 рахунку виявляється кінцевий стан розрахункових взаємовідносин підприємств з відповідними органами соцстраху і забезпечення (1).


Висновки.

Організація заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і формами та системами оплати праці. Тарифна система, яка є основою організації оплати праці, включає в себе тарифну сітку, тарифну ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу. Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції, яка повинна бути виготовлена за одиницю часу; норма часу - час, необхідний для виконання роботи в певних умовах.

Існують 2 форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній - вд кількості виробденої продукції і розцінок (зарплата за одиницю продукції( на неї.

Застосовують 2 системи погодинної форми оплати праці - проста погодинна і погодинно-преміальна, при якій робітники крім основного заробітку отримують ще й премії.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна.

В даний час широко поширена оплата праці по контракту, яка заключається в домовлеості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту.

Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, утримання із заробітної плати та визначення зарплати до видачі на руки. При погодинній заробітній платі сума нарахованої зарплати визначається як добуток відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку. При відрядній сума нарахованої зарплати визначається множенням встановленої розцінки за одиницю виробітку на кількість виробів (якщо це пряма відрядна), визначається норма виробітку (якщо це відрядно-преміальна).

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахукових відомостях по кожному працівнику за видами (відрядно, погодинно, премії, інші нарахуванні, до яких відносяться доплати за роботу і святкові дні (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, допомога по тимчасовій непрацездатності. Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаються виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці, на основі якого обчислюється середньоденний заробіток шляхом ділення заробітку за два місяці на кількість робочих днів за цих два місяці; кількість днів хвороби і трудового стажу роботи.

Утримання із заробітної плати відображається у правій частині розрахункової відомості. До них відноситься прибутковий податок, який обчислюється виходячи з ставок прибуткового податку з доходів громадян; суми по виконавчих листах, по виконавчих написах нотаріальних контор; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; своєчасно не повернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадання тощо), штрафи та інші відрахування відповідно до чинного законодавства України; відрахування до Пенсійного фонду.

Загальна сума утримань не повинна перевищувати 50% суми зоробітної плати за мінусом податків.

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі на руки для кожного робітника. Видача зарплати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця напротязі 3-х днів, рахуючи отримання грошейв в банку. По закінченю цього строку касир перевіряє, підсумовує видану зарплату, а проти тих, що не отримали її проставляє штамп «депоновано». На депоновані суми касир складає реєстр невиданої зарплати, які здаються в банк на розрахунковий рахунок.

Робітникам нараховують також доплати за відхилення від нормальних умов роботи. Сюди відносять роботу у нічний, понадурочний час, в святкові дні, простої брак продукції.

Виплата заробітної плати проводиться на підприємстві у встановлені строки, не рідше двох разів в місяць. За першу половину місяця може виплачуватися аванс, сума якого при остаточному розрахунку з робітниками за місяць по зарплаті, утримується.

Відпустки робітникам і службовцям за перший рік роботи надаються по закінченню 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тривалість відпусток з 01.01.1997р. всім працюючим розраховується в календарних днях. Сума відпускних нараховується виходячи з сумарного заробітку за останні 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період; з кількості календарних днів у році чи меншого відпрацьованого періоду і кількості календарних днів відпустки.

Синтетичний облік основної і додаткової заробітної плати та її використання ведеться на рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці». По кредиту 70 рахунку відображаються нарахування заробітної плати, а по дебету - утримання та видача заробітної плати.

На весь фонд заробітної плати здійснюються нарахування у розмірі 49%, з яких 37% спрямовуються на соціальне страхування, 12 - у Фонд ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.


Л І Т Е Р А Т У Р А

  1. Завгородний В.П. «Бухгалтерский учет, контроль и аудит в сисстеме управления предприятием».К.,ВТОВ «А.С.К.»,1997г. Стр.256-314.

  2. Закон України «Про оплату праці»//Голос України,№94.1995р.

  3. Інструкція зі статистики заробітної плати.//Галицькі контракти,№3.1997р.

  4. Козлова Е.П., Парашутин Н.В. «Бухгалтерский учет в промышленности», М., «Финансы и статистика», 1989г. Стр.61-120.

  5. Козлова Е.П., Бабченко П.Н., Смородинова Н.Ф. «Бухгалтерский учет. Практическое пособие для бухгалтеров кооперативов, предприятий, общественных организаций, совместных предприятий». М.,»Финансы и статистика», 1991г.стр.40-54.

  6. Порядок нарахування середньої заробітної плати. Постанова Кабміну України від 8.02.95р. №100//Баланс №2,1997р.

  7. Сопко В.В., Ткаченко Н.М.,Ільєнко П.А. «Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства. Навчальний посібник. - К., «Вища школа», 1992р. Стр.110-136.

  8. Сопко В.В. «Бухгалтерський облік в підприємстві», - К., «Техніка», 1995р. Стр.110-116.

  9. Ткаченко Н.М. «Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності»., ВТОВ «А,С,К,», 1996р. Стр.192-211.

Додаток №1

Відображення операцій по рахунку 70/1

п/п

Назва господарської операції

Бухг.

Проводка



Дебет

Кредит

1

2

3

4

1


2

3

4

5

6

7

8

9

10


11


12


13


14




15


16

17





18

19

20

21

22

23

24

25

26


27



28


29

30

31

32


33

34


35


36

37


Нарахування оплати праці робітникам, зайнятим по доставці

і зберіганню обладнання до установок

Нарахування оплати праці робітникам основного виробництва

Нарахування оплати праці робітникам допоміжних виробництв

Нарахування оплати праці робітникам, що обслуговують машини і обладнання

Нарахування оплати праці персоналу загальновиробничого призначення

Нарахування оплати праці персоналу загальногосподарського призначення

Нарахування оплати праці робітникам повиправленню браку

Нарахування оплати праці робітникам обслуговуючих виробництв і господарств

Нарахування оплати праці по виробництві некапітальних робіт

Нарахування оплати праці робітникам по операціях, пов язаних з витратами майбутніх періодів

Нарахування оплати праці робітникам за роботи, пов’язані з капітальними вкладеннями

Нарахування оплати праці робітникам, пов’язаних зі збутом і реалізацією продукції

Нарахування оплати праці робітникам торгівлі і тим, які займаються посередницькими операціями

Нарахування оплати праці робітникам, зайнятим розбиранням і демонтажем обладнання при реалізації основних засобів:

При державній формі власності

При недержавній формі власності

Поступлення грошей в касу на погашення переплат і авансів,

виданих раніше

Нарахування допомог за рахунок засобів соцстраху

Допомоги по непрацездатності через виробничі травми, виплачені на основі судових рішень:

винесених до поточного року

винесені в поточному році, що травми отримані по вині цеху

винесені в поточному році , що травми отримані не з вини цеху

Сума оплати праці за рахунок інших підприємств чи осіб

Нарахування оплати праці за роботи по боротьбі зі стихійними лихами

Нарахування доходів (дивідендів) робітникам-акціонерам

Компенсації за дні невикористаного відпуску, виплачені при звільнені робітника

Нарахування премій з фондів економічного стимулювання

Нарахування премій і винагород з фондів спеціального призначення

Фактична сума оплати праці за рахунок засобів на оплату відпусток робітникам

Нарахування оплати праці за рахунок засобів цільового фінансування

Утримання вартості послуг, наданих робітникам допоміжними виробництвами, утримання за допущену водіями перевитрату палива

Утримання з доплати праці по відшкодуванню втрат від браку:

погашення втрат повністю в поточному місяці

погашення втрат протягом кількох місяців

Утримання з оплати праці вартості продукції чи послуг, відпущених робітникам підприємства обслуговуючими виробництвами

Виплата готівкою заробітної плати, допомог, дивідендів і т.д.

Перерахування через рахунки в банку зарплати

Утримання податків з оплати праці

Утримання х оплати праці членських профспілкових внесків і відрахування в Пенсійний фонд

Депонування своєчасно не отриманої зарплати

Утримання з оплати праці підзвітних осіб виданих їм сум, за які вони не прозвітувались

Утримання з оплати праці в рахунок відшкодування принесеного підпиємству матеріального збитку

Утримання з оплати праці за товари, куплені в кредит, за отримані позики

Утримання з оплати праці (по заявам робітників) сум по виконавчих документах і нарахування платежів за квартирну плату, за плату проживання в гуртожитку і т.д.


07

20

23

24

25

26

28

29

30


31


33


43


44



85

46


50

69



26

25

26

76

80

81

25,26

89

88

89

96


70


70

70


70

70

70

70


70

70/1


70


70

70



70


70

70

70

70

70

70

70

70

70


70


70


70


70



70

70


70

70



70

70

70

70

70

70

70

70

70

70

70


23


28

72


29

50

51,52,55

68


69

70/2


71


72

73



76



Случайные файлы

Файл
117477.rtf
25414.rtf
13247-1.rtf
ref-18546.doc
92230.rtf