Раціональне землекористування в наш час (15152)

Посмотреть архив целиком

Раціональне землекористування в наш час


Виникає запитання: де взяти кошти для централізованого виконання Загальнодержавної програми використання та охорони земель? Відповідно до статті 21 Закону України "Про плату за землю" для централізованого виконання робіт з охорони земель 30% коштів від земельного податку (600 мли грн) повинні знаходитися на спеціальному бюджетному рахунку. Для централізованого використання ці кошти, що надійшли на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, мають централізуватися на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах, 10% — на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.

Кошти від земельного податку, що централізуються, направляються на розробку й реалізацію таких заходів:

  1. вилучення з обробітку малопродуктивних земель права державної та комунальної власності з подальшим переведенням їх у природні угіддя або під заліснення загальною вартістю 2480 млн грн, щорічно — 4,8 млн грн;

  2. охорону земель і підвищення родючості ґрунтів — 11 млрд грн, у 2005 р. — 400 млн грн;

  3. упорядкування земель сільгосппідприємств — 2,5 млрд грн, у 2005 р. — 480 млн грн;

  4. забезпечення виконання робіт із будівництва та реконструкції протиерозійних гідротехнічних споруд і рекультивації земель на суму 63,08 млн грн, щорічно — 6,3 млн грн;

  5. відновлення меліорованих земель — 2,7 млрд грн, утому числі в 2005 р. — 800 млн грн;

6) оновлення матеріалів ґрунтових обстежень сільсько господарських угідь на площі 3 млн га загальною вартістю 27 млн грн;

7) розробку нормативно-правової бази з питань охорони та раціонального використання земель, а саме: методичних рекомендацій щодо механізму консервації де-градованих і малопродуктивних земель, вартість розробки — 0,3 млн грн;

державних стандартів України щодо охорони та раціонального використання земель, рекультивації порушених земель, порядку економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів та охорони земель тощо — 4,5 млн грн.

У практиці вказана мета не досягається. У зв'язку із скрутним соціально-економічним становищем країни в перехідний період до ринкової економіки Законом України "Про Державний бюджет України"на кожний рік призупиняється дія статей 20, 21, 22 Земельного кодексу України.

Зазначені надходження від плати за землю не мають цільового характеру і використовуються в порядку, затвердженому відповідною радою (на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, програми розвитку населених пунктів тощо). Незначні кошти деякі місцеві ради виділяють на проведення грошової оцінки земель населених пунктів, інвентаризацію земель і виготовлення державних актів на право власності на землю та право користування нею.

У 2005 р. надходження від плати за землю становили близько 2,100 млн грн, відповідно до асигнувань Держкомзему України на охорону земель необхідно 630 млн грн.

У ситуації, що склалася, потрібно прийняти Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо формування джерел фінансування заходів охорони та раціонального використання земель", який врегулює правові питання, пов'язані з централізацією коштів від земельного податку, передбачених статтею 22 Закону України "Про плату за землю" і відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, передбачених на охорону і раціональне використання земель.

Спрямування й реалізація 30% доходів від земельного податку та коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва дадуть змогу здійснити державні програми, спрямовані на охорону земель — відтворення родючості ґрунтів, заліснення, меліорацію, складання проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території тощо, із зазначенням джерел фінансування.

Для цілеспрямованого розв'язання всіх проблем, які виникли згідно із вимогами статті 183 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України "Про землеустрій" і статті 25 Закону України "Про охорону земель", здійснюється землеустрій як комплекс заходів щодо організації раціонального використання та охорони земель, формування й організації території об'єктів землеустрою з урахуванням їхнього цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб, збереження і підвищення родючості ґрунтів. Найприйнятнішою формою розробки цих заходів є землеустрій — головний важіль управління земельними ресурсами конкретної території (сільської (селищної) ради).

Такою землевпорядною документацією повинна стати схема землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель конкретної сільської (селищної) ради.

Метою складання схеми землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель є:

реалізація політики держави щодо наукового перерозподілу земель;

формування раціональної системи землеволодінь і землекорис-тувань;

розробка системи заходів щодо збереження та поліпшення природних ландшафтів, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

відновлення й підвищення родючості грунтів, рекультивація порушених земель, захист земель від ерозії, підтоплення, вторинного засолення, заболочування та інших видів деградації;

консервація деградованих і малопродуктивних земель;

створення екологічно сталих ландшафтів та агросистем;

обгрунтована вартісна оцінка природоохоронних заходів.

Зазначені схеми землеустрою вперше були розроблені для сільських (селищних) рад Іванківського району Київської області та Добропільського району Донецької області відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", Земельного кодексу України, Законів України "Про охорону земель" і "Про землеустрій".

Розроблені схеми землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель конкретної сільської ради обґрунтовують подальше використання земельних угідь, що дасть змогу не тільки зберегти екологічний баланс земельних угідь зазначеної сільської ради, але й уточнити базу справляння плати за землю та забезпечити організаційно-правові умови для здійснення іпотечного кредитування. Крім того, в схемі приділяється велика увага раціональному використанню й охороні земель — основному засобу виробництва:

системі заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів територій з особливими природоохоронними, рекреаційними та заповідними режимами; відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, засолення, заболочування та інших видів деградації;

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

створенню екологічно сталих ландшафтів та агросистем.

Моніторинг-споапвреження та оцінка земель сільськогосподарського призначення. Збирання й опрацювання інформації для забезпечення сталого сільськогосподарського природокористування. Охорона природи та раціональне використання її ресурсів мають важливе значення для економічного й соціального розвитку суспільства. З метою забезпечення найефективнішого використання природних ресурсів у нашій країні провадиться комплекс заходів щодо їхньої охорони та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Господарська діяльність людини впливає практично на всі компоненти природного середовища, причому в глобальному масштабі. У зв'язку з цим завдяки властивості космічних знімків давати інформацію в глобальному і регіональному масштабах їх використовують для вивчення ступеня й характеру впливу людини на природу, розробки різних природоохоронних заходів.

На космічних знімках відображаються такі елементи ландшафту, як населені пункти, транспортна мережа, сільськогосподарські землі, об'єкти меліорації, розробки і видобування корисних копалин (тобто діючі). Крім того, відображаються й об'єкти, які діяли у минулому.

На космічних знімках проглядається ерозія ґрунтів, пригнічена рослинність, забруднення акваторій і атмосфери, неправильні методи господарюванн, що призводять до повного виснаження природних ресурсів. За знімками дешифруються місця порушення ґрунтового покриву через відкрите видобування корисних копалин. Характерними ознаками цих порушень є білі плями неправильної кутової форми, часто "прив'язані" до населених пунктів. На великомасштабних чи збільшених знімках розпізнаються діючі й занедбані кар'єри.

Космічні знімки використовують також для виявлення ділянок порушення рослинності, оскільки на них добре відображаються вирубки, згарища, димові смолоскипи, штучні насадження лісу. Це дає змогу визначати характер антропогенного впливу на рослинність і проектувати відтворювальні й охоронні заходи. За матеріалами з космосу було виявлено опустелювання, пов'язане з інтенсивним випасанням худоби.

За космічними знімками визначають райони, які знаходяться під впливом водної ерозії на різних стадіях її розвитку. На них дешифруються ділянки розвитку площинного та лінійного змивів. Райони вітрової ерозії також добре дешифруються за космічними знімками. За різносезонними знімками і знімками різних років вивчають динаміку розвитку водної й вітрової ерозій.

Завдяки чіткому відображенню на космічних знімках каналів систем зрошення, поливних полів, зон підвищеного зволоження ґрунтів їх використовують для вивчення процесів вторинного засолення земель, виявлення вторинних змін гідрологічних умов, що дуже важливо при проектуванні та здійсненні гідромеліоративних заходів. За матеріалами з космосу визначають ступінь та інтенсивність мінерального і термального забруднення водойм.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.