Картоплярство України (15144)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

Кафедра економічної і соціальної географії








Реферат на тему:

«Картоплярська галузь України»





Студента IІІ курсу

Інституту природничо-географічної освіти та екології

Група ГП-3

(заочна форма навчання)

Лобанова Віталія Анатолійовича

Перевірив викладач:

Кандидат географічних наук,

доцент Буличева Тамара

Валентинівна




Київ – 2010 р.


Зміст:


Вступ

  1. Картопля: походження, розповсюдження

  2. Характеристика Solanum tuberosum L

  3. Картоплярство в Україні. Посадка картоплі

  4. Збір і зберігання картоплі. Шкідники і хвороби

  5. Використання картоплі

  6. Новітні технології у галузі. Перспектива галузі

Додатки

Список використаної літератури


Вступ


Багато написано про картоплю, але ніколи не завадить розповісти ще більше.

Картоплярство – галузь сільськогосподарського виробництва, що вирощує картоплю для продовольчих, кормових і промислових цілей.

Картопля (Solanum tuberosum L.) має велике значення в харчуванні населення, його по праву називають другим хлібом . Картопля –цінна продовольча, кормова і технічна культура. На відміну від інших сільськогосподарських культур її вирізняє універсальність використання. Насамперед , це один з найважливіших продуктів харчуванням. Її бульби міститься 12-30% крохмалю , присутній білок , жир , солі калія , магнія , фосфору , вітаміни А, С, В1, В2, В6, D, РР, Н, Р.З ферментів присутні амілаза, амілосинтелаза, протеаза, каталаза, пероксидаза, єрептаза, фосфорилаза, тирозиназа.

При переробці картоплі на крохмаль з промивних вод отримують клітинний сік, в якому розчинені майже 20 амінокислот, мікроелементів. Крохмаль використовують при виготовленні пеніциліну, стрептоміцину, що успішно замінює екстракт з кукурудзи, при лікуванні шлункових захворювань. Картопля важливе джерело аскорбінової кислоти. Також картопля продуцент речовин, які мають виражену протимікробну та протигрибкову дію.

З картоплі готують багато корисних і смачних страв. Жоден інший продукт не має такого розповсюдження в кулінарії. Підраховано, що з картоплі можна приготувати 76 різних перших страв, 25 видів салатів, близько 130 інших страв, втому числі такі розповсюдженні, як картопля смажена, картопляне пюре, українські деруни, литовські цепеліни, вареники з картоплею та ін.

Також це один з основних видів сировини для крохмале-патокової та спиртової промисловості. Картопляний крохмаль використовують на текстильних, консервних, мясоперобляючих підприємствах, з нього отримують глюкозу.

Картопля також один із цінних кормів для великої рогатої худоби, свиней, птиці. В одній картоплині є велика кількість поживних речовин.

Тому картопля займає провідне місце в економіці кожної країни. Недарма ООН оголосила 2008 рік роком картоплі. На думку експертів ООН картопля допоможе викоріненню бідності в світі.” Картопля є основним продуктом харчування населення світу і може внести істотний вклад в досягненні цілей розвитку тисячоліття”, - говориться в резолюції, схваленої всіма націями в грудні 2005 року. Найбільші виробники картоплі (FAOSTAT):Китай, Росія, Індія, Україна, США, Германія, Польща, Білорусь, Нідерланди, Франція. В 2004 році в усьому світі було вирощено 328 млн. тон картоплі, що прирівнюється до сумарного світового виробництва батата і ямса. По об’єму виробництва картопля поступається тільки пшениці, рису і кукурудзі. Починаючи з 1990-х років картопля мирно підкорила Африку і Латинську Америку, а її глобальний урожай збільшився більше чим в 2 рази.


1. Картопля: походження, розповсюдження


На думку вчених – картоплярів, першими вирощувати і збирати картопляні бульби навчились індіанці 12 тис. років тому. Проведені вченими генетичні дослідження виявили, що перша картопля, генетично близька до тих видів, які в наш час вирощують на півдні Перу. Для індіанців „чуньо” (картопля) є головною стравою в раціоні. Для виготовлення „чуньо” його спочатку заморожували, а потім висушували. В такому виді картопля могла зберігатися не один місяць. В Андах і зараз існує прислів’я: „Сушене м’ясо без „чуньо” подібне життю без кохання”.

З високих гір Анд і Південних Кордельєрів разом з кочуючи ми племенами картопля почала свою навколосвітню подорож. Спочатку вона розповсюдилась лише на узбережжі Нового Світу, де рослина стала свідком кровопролитних війн. Європа дізналась про існування другого хліба, прочитавши в 1538 році книгу „Хроніка Перу” Сієса де Ліоне. В 1551 році про новий овоч було докладено імператору Карлу. В 1565 році картопля була завезена работоргівцем Хоукинсом в Ірландію та Шотландію. Але ірландці і шотландці категорично відмовились вживати картоплю, називаючи її отрутою. Навіть великий Байрон писав, що „люди очікують трагічних наслідків від споживання картоплі”.

Видатний адмірал Френсіс Дрейк висадив в 1586 році картоплю у власному саду, але його садівнику не сподобався смак зелених ягід на кущах, і рослина з корінням була вирвана із землі. Саме тоді англійці і виявили головну цінність картоплі-її бульби.

На столі французьких королів картопля з’явилась лише в 1616 р.

Але паризькі лікарі ще довгий час були впевнені, що ця рослина отруйна і викликає хвороби – рахіт, золотуху. Богослови вважали, що його розводять, щоб змінити віру, називали його „чортовим яблуком”, яке звабило Адама і Єву. З цими думками не погоджувався військовий фармацевт-хімік Антуан Огюст Пармантьє. Щоб розповсюдити картоплю по країні йому довелося обнести картопляне поле огорожею і виставити охорону. Допитливі французи розібрали бульби по подвір’ям, щоб вирощувати рослину і ... продавати її квіти на ринку. Справжню цінність картоплі французи дізналися лише в 1793 році, коли картопля врятувала країну від голоду. Головному пропагандисту картоплі Антуану Огюсту Пармантьє у Франції поставили одразу два пам’ятники. На постаменті статуї, яка стоїть в рідному місті фармацевта зроблений надпис „Благодійнику людства”.

В Північну Америку і Австралію картопля була завезена британськими колоністами.

Поява в Російській імперії картоплі пов’язана з ім’ям Петра 1, який в 1697 році прислав мішок бульби з Голландії, ніби для розсилки по губерніях для вирощування. Але картопля не отримала по полярності в народі. Як французи селяни вважали її отрутою, а розкольники „чортовим яблуком”. В той час було розповсюджене таке прислів’я „Кто пьет чай тот отчается, кто ест картовь у того на душе ков”. Початок широкого розповсюдження картоплі поклав указ Сенату в 1765 році, в період правління Катерини 2, і завозу з закордону насіннєвої картоплі, розісланого по країні.

В кінці 19-го століття набуло розповсюдження блюдо назване на честь А. С. Пушкіна. Існує легенда, згідно якої поява особливого способу жарки картоплі пов’язане з ім’ям Пушкіна. Поет дуже любив смажену картоплю. Одного разу Пушкін повертався пізно в Михайлівське. Зголоднівши, він не став турбувати Арину Родіоновну і, знайшовши холодну варену картоплю, підсмажив її з маслом. Страва йому сподобалась. Він став пригощати їм друзів, які і дали назву страві „картопля а ля Пушкін”.

Починаючи з 1973 року в СРСР вироблялось понад 100 млн. тон картоплі на рік. Поступово об’єм скорочувався і вже в незалежній Україні виробляється на рік 16-20 млн. тон.




Монахи, саджають картоплю. 1910 рік.


2. Характеристика Solanum tuberosum L.


Сучасну наукову назву картоплі ввів в 1596 році Каспар Баугін в роботі Theatri botanici”, пізніше цією назвою користувався Карл Ліней в своїй роботі „Species Plantarum”, яка вийшла в 1753 році. Слово „картопля” виникла від нім. Kartoffel, яке в свою чергу виникло від італ. Tartuffe- трюфель.
Картопля відноситься до родини пасльонових. Культурна картопля – багаторічна трав’яниста рослина; в культурі вирощується, як однорічна рослина.




мал.1 Саджанець картоплі


Висота куща картоплі 60-110 см, в підземній частині стебла із пазух зачаточних листків утворюється бульбоносні пагони – столони, на кінцях яких формуються бульби. Розвиток бульби іде переважно при відносно прохолодній погоді, при температурі від 16 до 18 градусів. Підвищення температури до 25 – 29 градусів пригнічує проростання, бульбоутворення, бульби утворюються дрібні і вироджуються.




мал.2 Бульба картоплі


Хімічний склад бульби залежить від сорту, умов вирощування( клімату, погоди, типу ґрунту, застосовуваних добрив, агротехніки), дозрілості бульби, термінів і умов зберігання та ін. Бульба містить в середньому (в%) води – 76,3%, сухої речовини – 23,7%,в тому числі: крохмалю -17,5%, цукру – 0,5%, білка – 1-2%, мінеральних солей близько 1%. Максимальний вміст сухої речовини в бульбах 36,8%, крохмалю 29,4%, білка 4,6%. В достиглій картоплі цукру не багато від 0,5 – 1,5% в залежності від умов зберігання. Азотистих сполук в картоплі 1,5 – 2,5%, з них значна частина білки. В картопляному білку і в складі вільних амінокислот картоплі містяться всі амінокислоти, які зустрічаються в рослинах, в тому числі: лізин, метіонін, треонін, лейцити, ізолейцин.

Вітаміни обумовлюють біологічну цінність картоплі, як харчового продукту. В бульбах картоплі в середньому міститься (в мг. на 100 г.): С-12; РР – 0,57; В1 – 0,11; В2 – 0,66; В6 – 0,22; пантотенової кислоти – 0,32; каротину (провітаміну А). В незначних кількостях міститься біотин (вітамін Н) і вітаміни Е,К та інші.


Случайные файлы

Файл
3151-1.rtf
172228.doc
159946.rtf
122054.doc
49177.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.