Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів (14685)

Посмотреть архив целиком













РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів



1 ШЛУНКОВО-КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ


Шлунково-кишкові захворювання здебільшого виникають внаслідок неправильної годівлі кролів, згодовування їм недоброякісних або невідповідних їхньому віку кормів, різкої зміни їх. Найчастіше ці захворювання спостерігають у молодняка, особливо незабаром після його відлучення.

Нетравлення шлунка, або, як його часто називають, слинявість, є наслідком обгодовування кролів свіжою, соковитою травою або використання для годівлі кормів, що легко бродять.

Хвороба може часто спостерігатися серед кролів, яких утримують в антисанітарних і незадовільно вентильованих клітках і коли кормовий раціон складається з недоброякісних грубих трав'янистих залишків.

Клінічна картина. У кролів смертність від нетравлення шлунка не дуже велика, проте це захворювання може призвести до порушення фізіологічного стану молодих тварин.

Нетравленням шлунка найчастіше уражуються молоді тварини віком до 8 тижнів. У хворих тварин з рота виділяється так багато слини, що вона стікає на підборіддя, передні кінцівки, які стають мокрими і замазаними. Кролі втрачають апетит, сидять пригнічені у кутку клітки; їх шерсть стає скуйовдженою, втрачає блиск.

Профілактика та заходи боротьби. При наявності ознак хвороби кролів протягом кількох днів необхідно годувати сухим кормом або давати їм кип'ячене молоко і сухий хліб. Після цього тварини звичайно видужують. У тяжких випадках добрий результат дає випоювання 2—3 рази на день протягом кількох днів невеликих доз (0,5—1,0) розведеної в теплій воді двовуглекислої соди.

Гострий катар шлунка. Причини катару шлунка поділяються на первинні і вторинні. У кролів бувають ті і другі. До первинних належать головним чином хиби в годівлі, наприклад згодовування великої кількості грубих об'ємистих недоброякісних кормів, нерівномірність годівлі протягом дня, даванка надто гарячої або холодної води і дуже подразливих медикаментів. До вторинних причин можна віднести різні захворювання порожнини рота, пов'язані з неправильним стиранням зубів, наявністю деяких інфекційних хвороб та ін.

Клінічна картина. Втрата апетиту, кролі лижуть стіну та інші предмети. Часто спостерігають спотворений апетит, наприклад кролі поїдають забруднену підстилку. При цьому захворюванні язик буває вкритий сіро-білим нальотом, кал звичайно твердий, вкритий слизовою плівкою.

При розтині оболонка шлунка почервоніла, на ній густий шар слизу з домішкою злущеного епітелію. Іноді спостерігають крововиливи.

Діагноз. При діагностиці зважають на клінічну картину і дані патологоанатомічного розтину.

І. Г. Усачова поділяє катари шлунково-кишкового тракту кролів на три групи: кислі, лужні та простудні. Основною причиною кислих катарів є поїдання забруднених та великої кількості соковитих кормів; лугові розвиваються при поїданні великої кількості м'яких кормів; простудні виникають внаслідок переохолодження тіла.

Кислий катар. Кролі погано їдять, температура тіла у перший день нормальна, потім понижена, перистальтика посилена, дефекація часта; кал рідкий, коричнево-сірий, з домішками слизу та бульбашок газу. Реакція калу різко кисла. Хвороба триває 1—3 дні і часто закінчується загибеллю тварини. При наявності метеоризму або тимпанії перистальтика послаблена або відсутня, дефекація відбувається рідко, об'єм черева збільшений, при перкусії тимпанічний звук.

При розтині у шлунку виявляють напіврідкий вміст із різко кислим запахом, слизова вкрита білуватим слизом, іноді відшаровується, в окремих випадках трапляються гіперемійовані ділянки. Вміст тонкого відділу кишечника рідкий, з домішками слизу та газів, слизова оболонка гіперемійована і у товстому відділі кишечника вміст напіврідкий або рідкий, з відразливим запахом. У сліпій кишці значна кількість газів, на її серозній оболонці нерідко розлиті крововиливи, лімфатичні вузли дещо збільшені.

Лужний катар. Кролі втрачають апетит, температура їх тіла знижена, кал рідкий, темно-коричневий, із гнильним запахом, реакція його лужна, кролі звичайно гинуть протягом першої доби.

Патологоанатомічна картина: у шлунку багато неперетравлених кормів сирої консистенції, слизова оболонка відшаровується, вміст у тонких кишках рідкий, коричневого кольору, слизова оболонка кишок гіперемійована; вміст товстого відділу кишечника рідкий, темно-коричневого кольору, з гнильним запахом.

Простудний катар. Кролі погано поїдають корми, температура їх тіла підвищена, перистальтика посилена, дефекація відбувається часто, кал рідкий, коричнево-жовтий, іноді з домішками слизу, реакція його нейтральна (іноді малолужна); тривалість хвороби 3—5 днів.

Лікування. У перші дні хворих переводять на голодну дієту (воду дають). Призначають 3—5 г глауберової солі, для підвищення кислотності шлункового соку — соляну кислоту (0,1 — 0,5), а для розрідження слизу — карлобадську сіль по 0,3—0,5 г З рази на день. Через день після лікування годівлю слід починати малими порціями і давати лише доброякісні корми.

Профілактичні заходи. Необхідно додержувати зоогігієнічних умов годівлі й утримання тварин.

Гостре розширення шлунка. Ця хвороба характеризується переповненням шлунка газами.

Причини. Неправильна годівля (несвоєчасна годівля і згодовування великої кількості кормів), використання кормів, що бродять, запліснявілих і підгнилих, давання кормів, багатих на білки, наприклад вики, люцерни і бобових.

Як вторинне явище, гостре розширення шлунка спостерігається при закупорці кишки каловими масами, грижах (часто пупкових) у підсисних кроленят і молодняка.

Клінічні ознаки. Надмірне збільшення об'єму живота внаслідок наповнення шлунка газами. Кролі пригнічені, втрачають апетит, при огляді легко прощупується напруженість черевної стінки, а при легких ударах пальцями по напруженій стінці чути звуки, що нагадують барабанні. Хворі кролі звичайно лежать на животі.

Хвороба триває кілька днів, нерідко закінчується смертю, якщо не вжито заходів лікування. Смерть настає від задушення внаслідок тиску на легені або від перитоніту (внаслідок розриву стінки шлунка).

Діагноз. Наявність типових клінічних ознак дає змогу правильно поставити діагноз.

Лікування. Дають всередину у водному розчині 0,3—0,5 г молочної кислоти, яка зменшує утворення газу і сприяє розширенню кардіального відділу шлунка і звільненню його від газів, що скупчилися.

При тяжких випадках можна застосувати прокол троакаром, використовуючи товсту голку, якою беруть кров у великих тварин. Гази слід випускати поступово.

Зазначені причини гострого розширення шлунка можуть спричинити здуття кишечника.

Мукоїдний (слизовий) ентерит, або здуття, пов'язане з розладом травлення і звичайно зумовлюється недоброякісністю кормів.

Це захворювання, особливо серед молодняка до 4-місячного віку, може іноді дуже поширитись.

Клінічна картина. При мукоїдному ентериті відмічають втрату апетиту, появу сильної спраги. Такі кролі часто сидять у позі пиття води, що є характерною ознакою при цьому захворюванні (рис. 42).

У хворих тварин спостерігають тьмяні неблискучі очі, деякі здаються косоокими, шерсть скуйовджена і матова.

У деяких хворих кролів спостерігають здуття від газів живота, запор або пронос, з випорожненнями виділяється значна кількість драглистої маси.

У кролів 5—8-тижневого віку ці симптоми можуть тривати від 24 до 72 год і звичайно закінчуються смертю тварини. Однак хвороба може тривати значно довше і не закінчуватись смертю.

При розтині молодих тварин не завжди можна поставити діагноз, особливо у кроленят до 3-тижневого віку. Ця хвороба подібна до будь-якої неспецифічної діареї.

При мукоїдному ентериті шлунок і передня частина тонкого кишечника наповнені водянистим вмістом, а іноді розтягнуті газами; інколи тут виявляють частково розкладений корм. У деяких випадках слизова оболонка тонкого кишечника здається гіперемійованою.

На стінці сліпої кишки часто спостерігаються геморагії, вміст її часто позбавлений нормальної кількості рідини і в той же час поблизу вершини сліпої кишки вміст цього відділу кишечника дуже зневоднений. У деяких кролів при розтині виявляють кров у просвіті тонкого відділу кишечника. В ободовій кишці часто збирається велика кількість світлої, в'язкої слизової маси.

У кролів старшого віку хворобливі явища при достатній тривалості процесу можуть призводити до значних змін. У цьому разі слизова оболонка тонкого кишечника може набувати сирнистого характеру і мати різного розміру виразки, що нерідко зумовлюють перфорацію кишечника.

В інших випадках хворобливі зміни дуже невиразні і не дають змоги диференціювати мукоїдний ентерит від інших розладів травлення, в тому числі і від деяких видів дизентерії.

При цьому немає змія у легенях, печінці або селезінці, за винятком випадків, коли вони з'являються як наслідок вторинних змін.

Лікування. Хворим кролям не дають корму протягом доби. При проносі і запорі їм призначають проносне: глауберове або карлобадську сіль молодняку — 3—4 г, дорослим кролям — 5—6 г.

При проносі через 8—10 год після проносного дають 0,2—0,5 г салолу і одну-дві чайні ложечки дубового відвару. Надалі застосовують таке лікування: до повного видужання дають один раз на день салол 0,2—0,5 г і 2—3 рази на день відвар дубової кори або 1-процентний розчин таніну (1—2 чайні ложечки); згодовуваний овес підсмажують, дають пити вівсяний відвар.


Случайные файлы

Файл
8370.rtf
Francium.doc
10926-1.rtf
35381.rtf
28752-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.