Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи (14056)

Посмотреть архив целиком















РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ТА УТРИМАННЯ КРОЛІВ. ЗАГАЛЬНІ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ТА ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ



ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ТА УТРИМАННЯ КРОЛІВ


Від умов утримання кролів значною мірою залежить їх стан, здоров'я, ріст, м'ясистість та якість хутра. Тому кролівники прагнуть поліпшити існуючі та створити нові, досконаліші проекти приміщень, використовуючи для їх побудови різні місцеві матеріали.

Тепер існує в основному дві системи утримання кролів — шедова та зовнішньокліткова.

Велике значення має також і вибір ділянки для ферми.

Ділянка для кролівницької ферми повинна вміщувати приміщення для кролів, виробничі і допоміжні будівлі і бути розташованою не ближче 300 м від інших тваринницьких ферм.

Кролівницьке господарство (ферму) необхідно обгородити за типом закритих підприємств із суворим дотриманням відповідного режиму.

Територія кролівницької ферми повинна бути поділена на дві ізольовані зони — виробничу і господарську. У виробничій зоні розміщують шеди для кролів, ветеринарно-санітарний пропускник з дезблоком і побутовими приміщеннями (ветеринарний і забійний пункти). Допускається блокування ветеринарного пункту із забійним, будувати їх доцільно на лінії розмежування виробничої і господарської зон. Ветеринарно-санітарний пропускник розміщують при в'їзді на виробничу територію.

У господарській зоні будують кормоцех, склади і сховища кормів, а також інші об'єкти господарського призначення. Кормоцех і майданчик для зважування, навантажування і розвантажування кролів розміщують на лінії розмежування господарської і виробничої зон. На кролівницькій фермі виділяють один або кілька ізольованих шедів для утримання в карантині відібраних для продажу або куплених кролів.

Крім того, необхідно мати невеликий ізолятор (з розрахунку З—5% поголів'я основного стада) для перетримування хворих кролів до забою в тих випадках, коли це економічно доцільно.

На територію кролівницьких господарств (ферм) забороняється вхід стороннім особам, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаного з їх безпосереднім обслуговуванням. Для догляду кролів за кожною виробничою групою закріплюють постійних осіб. Обслуговуючий персонал забезпечують спецодягом і взуттям. Вхід на територію ферми і вихід з неї обслуговуючого персоналу здійснюється тільки через ветеринарно-санітарний пропускник.

На території кролівницької ферми забороняється тримати собак, а також худобу і птицю. Ферма повинна бути забезпечена водою, електроенергією і зручними під'їзними шляхами для підвезення кормів, вивезення продукції і гною.

Джерелом водопостачання можуть бути джерельна вода, артезіанські колодязі, не забруднені стічними водами, проточні стави, а також глибокі колодязі.

Бочки, бачки та цистерни для зберігання води повинні бути чистими. У теплу пору року воду потрібно міняти щодня. Один раз на 10 днів місткості старанно миють.

Для підтримання чистоти і санітарного порядку «а фермі один раз на місяць проводять санітарний день. У цей день прибирають і дезинфікують усі приміщення з прилеглою територією, обладнання й інвентар. Крім того, механічне очищення, миття, ремонт, дезинфекцію і побілку шедів проводять за 5 днів до початку парувальної кампанії, окролу, після відлучення кроленят і перед розміщенням чергової партії кролів.

Тварини, крім приміщень, можуть утримуватися у клітках просто неба або під навісом, розміщеним відкритим боком на південь або південний схід. Клітки повинні бути підняті на висоту 80 см.

Клітки та приміщення, аби не допустити їв них появи щілин та гострих предметів, які б могли поранити кролів (незагнуті кінці дроту та гвіздків, гострі кути тощо), систематично оглядають і своєчасно ремонтують.

Основне поголів'я і ремонтний молодняк розміщують у клітках. Молодняк від 3 до 3,5-місячного віку утримують по 3—5 голів у клітці, старших цього віку — по 2—3 голови окремо за статтю.

У вольєрі можна розміщувати від 25 до 50 тварин. Утримання в одній вольєрі великої кількості кролів звичайно призводить до захворювання молодняка, бійок та ін. Мінімальна площа підлоги у вольєрі для племінного молодняка повинна становити від 0,25 до 0,30 м2 на одну голову, для товарного молодняка — не менше 0,20 м2. При утриманні молодняка у групових клітках норми площі підлоги можуть бути трохи зменшені — до 0,25—0,15 м2 для племінного поголів'я і до 0,20 м2 для товарних кролів.

Клітки повинні бути розміщені так, щоб вони освітлювалися сонцем, не затіняли одна одної і могли захистити кролів від вологи, протягів, холодного вітру і сильної спеки.

Гігієна годівлі є першорядною умовою для успішного збереження поголів'я кролів.

Всі корми для кролів повинні зберігатися в умовах, які забезпечують їх доброякісність. Готувати корми до згодовування треба на кормокухні при суворому дотриманні ветеринарно-санітарних вимог. Солити корми крупною сіллю не можна, її треба спочатку дрібно розтерти або розчинити у воді. Для приготування кормів та поїння кролів треба використовувати лише чисту питну воду.

Згодовувані кролям зелені корми та сіно повинні містити отруйних трав (дурману, маку, чистотілу, болиголову, цикути отруйної, воронячого ока, вовчих ягід, беладонни та ін.).

Мокру або підпарену траву згодовувати кролям не можна, її треба попередньо трохи пров'ялити, розклавши тонким шаром «а піднятих над землею сітчастих або рейкових стелажах.

Годувати тварин потрібно у визначений час. Нерегулярна годівля призводить до перегодовування і захворювання тварин. Переходити до згодовування іншого виду корму слід поступово: спочатку давати новий корм порціями, збільшуючи норму даванки через кожні 1—2 дні. Не рекомендується класти корм на підлогу клітки або вольєри. До раціону необхідно вводити різноманітні корми. Для запобігання хворобам (авітамінозам) до складу раціонів потрібно вводити зелені корми, а взимку — коренеплоди. Згодовування недоброякісних кормів призводить до захворювання.

Чистота усіх приміщень для кролів — запорука і передумова їх здоров'я. Для цього треба постійно стежити за чистотою повітря та справністю вентиляції в закритих приміщеннях. В них не повинно бути запаху аміаку, протягів, сирості. Треба також запобігати сонячним та тепловим ударам, обмороженню та замерзанню тварин.

Клітки і вольєри чистять у теплу пору року щодня, в холодну — один раз у 2—3 дні. Гній необхідно збирати в тачки, ящики; або відра. При чищенні всю забруднену підстилку прибирають і замінюють свіжою.

Дрібний інвентар, що використовується для очищення, потрібно зберігати окремо й утримувати в чистоті. Інвентар для очищення і годівлі щодня миють і періодично дезинфікують 5-процентним розчином кальцинованої соди.

Маточники після кожного окролу очищають, миють і старанно дезинфікують. Необхідно старанно наглядати за здоров'ям сукрільних маток. Особливу увагу звертати на вим'я, чи немає на ньому травматичних ушкоджень, набряків та ін.

У перші 5—6 днів після окролу оглядають кроленят у гнізді. Якщо кролиця втратила апетит, пригнічена, має прискорене дихання, пронос, покуси сосків, ознаки маститу, піодермії негайно повідомляють про це ветеринарному працівнику.

На початку кожного кварталу, перед парувальною кампанією і якщо ферма неблагополучна щодо паразитарних або інфекційних захворювань, необхідно проводити ветеринарно-санітарний огляд усіх тварин.



ЗАГАЛЬНІ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ТА ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ


Кролі сприйнятливі до багатьох інфекційних та інвазійних хвороб, дуже чутливі до наявних у повітрі подразнюючих речовин. Недоброякісні корми спричиняють у кролів тяжкі захворювання, що часто призводить до їх загибелі.

За даними епізоотологічного стану кролівницьких господарств, щороку гине і підлягає вимушеному забою близько 10%, а вибраковується внаслідок захворювань близько 25% виробничого стада (С.В. Леонтюк, А.П. Дубницький та ін., 1974). Тому до основних завдань ветеринарної служби в кролівницьких господарствах належать:

а)ветсанекспертиза кормів, контроль за їх зберіганням та згодовуванням;

б)недопущення впливу факторів, що сприяють виникненню хвороб;

в)недопущення накопичення та поширення в господарстві умовно патогенних мікроорганізмів;

г)запобігання занесенню інфекцій та інвазій;

д)специфічна профілактика проти деяких інфекцій;

є) підвищення природної резистентності та імунологічної реактивності кролів;

ж) ознайомлення працівників господарства з ветеринарно-санітарними правилами.

При організації кролівницьких господарств необхідно суворо дотримуватися ряду вимог: ділянка для розміщення ферми повинна бути вибрана па сухій, підвищеній, захищеній від панівних вітрів території, бажано із зеленими насадженнями, забезпечена доброякісною водою і віддалена від інших тваринницьких приміщень, заболочених ділянок. Ферму, ізолятор, забійний пункт, водосховище і гноївкозбірник обгороджують.

Клітки повинні бути просторими, світлими, постійно сухими, без щілин, з сітчастою (розмір комірок 15— 18 мм) підлогою; годівниці, напувалки, ясла повинні бути обладнані так, щоб корм і вода в них не забруднювалися і роздавати корми можна було при закритих клітках.

Для запобігання хворобам кролів потрібно щодня старанно проводити ветеринарно-санітарні і профілактичні заходи: тримати в чистоті клітки і періодично дезинфікувати їх; запобігати або послаблювати дію несприятливих зовнішніх умов; регулярно годувати кролів повноцінними доброякісними кормами, підібраними відповідно до їх віку і фізіологічного стану (спокій, сукрільність, лактація); напувати доброю водою; правильно підбирати в групи і розміщувати молодняк; щодня спостерігати за станом здоров'я кролів; ізолювати хворих.


Случайные файлы

Файл
30213-1.rtf
DIPLOM1.DOC
112924.rtf
34606.rtf
36458.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.