Рослина в житті людини (9776)

Посмотреть архив целиком

2








Курсова робота

на тему:

«Рослина в житті людини»

План


Вступ........................................................................................................................3


§ 1 Теорія розвитку біологічних понять................................................................5

§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в темах:.............................9

  1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.........................................11

  2. Корінь.....................................................................................................................11

  3. Пагін........................................................................................................................12

  4. Квітка і плід...........................................................................................................13

  5. Насінина.................................................................................................................13

  6. Рослина – цілісний організм...............................................................................14

  7. Квіткові рослини..................................................................................................14

  8. Розвиток рослинного світу.................................................................................14

  9. Рослинні угруповання.........................................................................................15


§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній біології...............17


Висновок................................................................................................................27


Список використаної літератури.....................................................................28



Вступ.


Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних зако­номірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у зв’язку з загро­жуючими для його існування прогнозами.

Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взає­мозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.

Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємозв’язки органі­змів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий тех­нічний прогрес привів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.

Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили по­дивитись на сучасне і майбутнє по новому.

Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільс­тва, це умови його подальшого виживання.

Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового поко­ління, стати основою його діяльності.

Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.

Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змі­нити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологі­чно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і лікві­дувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відно­шенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.

Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.


Завдання:

  1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких формуються екологічні поняття.

  2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засво­єння цих понять учнями.


Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється

  1. під час проведення екскурсій;

  2. під час проведення феноспостережень;

  3. на уроках (краєзнавчий матеріал).


Для розв’язування завдань використовувати такі методи:

  1. аналіз літератури;

  2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.

  3. створення оригінальних методичних підходів.











§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.


Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономі­рність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.

За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.

Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.

Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина ми­слить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд ста­дій.

Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, поверта­ючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.

Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.

Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система ос­новних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізна­ються, що листок має зелену пластинку з жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомі­чну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води, пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, еколо­гії листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути від­носно простим і відносно складним.

Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні по­няття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.

Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:


І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в резуль­таті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на ос­нові елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в 5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.


ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При обговоренні учні роб­лять висновки про наявність оцвітини, до якої прикріплюється насіння квасолі.


ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову насіння ква­солі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.


IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого і розріза­ного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на малюнку. Малюнок викона­ний на дошці, використовується для висновку, в якому відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу дводольні.


V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних рослин” і відповісти на ряд питань.


VI. Перевірка засвоєних знань.


Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.

Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить для формування понять про фактори еволюції, про сорти культурних рослин.

Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біологічних понять.


Передбачаються наступні етапи:

  1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класахі в результаті життєвого досвіду;

  2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ живої природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;

  3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;

  4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;

  5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих об’єктів, процесів, закріплених у термінології;

  6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення зв’язків і відношення до інших понять;

  7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування.


Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.

Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.

Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.

Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.


Современный урок биологии: Пособие для учителя” (В. Максимова, Г. Ковалёва,

Г. Чередеева, “Просвещение”, 1985 г. – 159 стр.





§ 2 Проаналізувавши підручник В. Корчагіної “Біологія” (6-7 кл.), 1989, ми виділили зміст екологічних понять в темах:


  1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.

  2. Корінь.

  3. Пагін.

  4. Квітка і плід.

  5. Насінина.

  6. Рослина – цілісний організм.

  7. Квіткові рослини.

  8. Розвиток рослинного світу.

  9. Рослинні угруповання.


Група екологічних понять за змістом. (табл. 1):


Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження”.

Пристосування до розповсюдження плодів і насіння”.

Осінні явища в житті рослин”.

Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин”.

Видозміни коренів”.

Пристосування рослин до кращого використання світла:

    • прикореневі розетки;

    • листкова мозаїка”.

Видозміни листків”.

Листопад”.

Видозміни пагонів”.

Пристосування рослин до запилення комахами”.

Пристосування рослин до запилення вітром”.

Самозапилення”.

Штучне запилення”.

Умови проростання насіння”.

Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність”.

Рослини – супутники. Ланцюги живлення”.

Вплив людини на рослинність”.

Рослинні угруповання”.

Ярусне розчленування рослини”.

Симбіоз”.


Корчагіна В.О.

Біологія Рослини, бактерії, гриби, лишайники.

Підручник для 6-7 класів середньої школи

Київ “Радянська школа” 1989








































п/п

Навчальна тема

Екологічне поняття

(назва)

Зміст екологічного поняття


І


Загальне озна­йомлення з квітко­вими рослинами


Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження. Пристосування до роз­повсюдження плодів і насіння. Осінні явища в житті рослин.


Пристосування до розповсю­дження плодів і насіння вітром:

  • волоски (тополя)

  • парашутики (кульбаба)

  • крилоподібні вирости (клен, береза)

  • рослини перекотиполе

Пристосування до розповсюдження плодів і насіння водою:

  • легкість насіння, не тоне в воді (вільха, кокосова пальма)

Пристосування до розповсюдження плодів і насіння тваринами і людиною:

  • шипи

  • зубчики

  • соковиті плоди

Утворення багато насіння (мак, огірок-пирскач)


ІІ


Корінь.

а). Грунт, його значення для життя рослин. Добрива.


Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин.














































Видозміни коренів.


Грунт визначає тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в грунтах поживних речовин поділяються:

  • еутрофи – рослини вимогливі до наявності в грунті поживних речовин;

  • оліготрофи – зростають на бідних грунтах, що мають дуже мало поживних речовин і відрізняються високою кислотністю;

  • мезотрофи – ростуть не середніх за наявністю поживних речовин у грунтах;

  • рослини-індикатори:

  • на кислих грунтах – щавель, хвощ, редька дика;

  • нейтральні грунти – дуб;

  • галофіли – засолені грунти – солонець;

  • пристосування до вмісту в грунті цинку - гальмейська фіалка (при наявності цинку в грунті змінює забарвлення з рожевого на синій;

  • нітрофіли – рослини пристосовані до наявності в грунті азоту;

  • кльцієфіли – наявність кальцію;

  • кальцієфоби – уникають грунту багатого вапном;

  • псамофіли – рослини ,що ростуть на піщаних грунтах;

  • літофіли – ростуть на камені і скелях.

Азот – посилює ріст стебел і листків.

Фосфор – прискорює достигання плодів, підвищує холодостійкість рослин.

Калій – посилює ріст коренів, цибулин, бульб, підвищує також холодостійкість рослин.


  • коренеплоди (для запасання поживних речовин);

  • кореневі бульби (потовщення бічних або додаткових коренів);

  • додаткові корені – зачіпки (прикріплення до опори).


ІІІ


Пагін.



















Видозміни листків. Листопад.












Видозміненні погони.


Пристосування рослин до кращого використання світла:

  • прикореневі розетки;

  • листкова мозаїка.
















Видозміни листків










Листопад




Видозміни погонів


Без світла неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин. Інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду також відіграє важливу роль в житті рослин.

Рослини на нашій планеті ростуть в різних світлових умовах. Тому у рослин в процесі природного добору виникли численні пристосування. За відношенням до світла рослини поділяють на 3 основні групи:

І. Світлолюбні (геліофіти)

ІІ. Тіньолюбні (суіофіти)

ІІІ. Тіньовитривалі

Співвідношення дня і ночі також відіграє велике значення:

  • рослини короткого дня

  • рослини довгого дня

  • рослини проміжного типу


  • колючки


  • опушення

  • восковий наліт

  • невелика кількість продихів

  • вусики

  • м’ясисті листки для запасання води


- це пристосування рослин до меншого випаровування восени і взимку.


  • прямостояче;

  • повзуче;

  • чіпке;

  • витке;

  • кореневище;

  • бульба;

  • цибулина.


IV


Квітка і плід

а) перехресне запилення комахами, вітром.


















б) штучне запилення



Пристосування рослин до запилення комахами:






Пристосування рослин до запилення вітром






Самозапилення






Штучне запилення



  • великі одиночні квіти;

  • зібрані в суцвіття дрібні квітки;

  • яскраве забарвлення пелюсток віночка або листочків простої оцвітини;

  • нектар і аромат.


  • рослини ростуть великими скупченнями;

  • достигає багато пилку;

  • пилок легкий;

  • раннє цвітіння до розпускання листків;

  • висока приймочка;


  • пилок з пиляків потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Самозапилення найчастіше відбувається в ще нерозкритій квітці.


Для виведення нових сортів і підвищення врожайності використовують штучне запилення.


V


Насінина

а) умови проростання насіння



Умови проростання насіння



  • вода;

  • повітря;

  • тепло;

По відношенню до тепла розрізняють дві групи:

  • холодостійкі;

  • теплолюбні

Через запізнення с висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Враховуючи це, теплолюбних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10-12 С. Пізніше насіння потрапить в теплий але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай. Для рослини важлива також глибина загортання насіння, яка залежить від властивостей грунту (піщані, глинисті та ін.).


VI


Рослина – цілісний організм.

а) екологічні фактори неживої, живої природи і пов’язані з діяльністю людини


















б) взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем


























Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу








Пристосування рослин до сумісного життя в лісі.
































Лишайники.




Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність.



рослини-супутники, ланцюги живлення










































Вплив людини на рослинність






Рослинні угруповання











Ярусне розчленування рослин.
































Симбіоз.




Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи:

  • світло (для утворення хлорофілу)

  • тепло

  • вода (входить до складу рослини, без неї не можуть рухатися по рослині поживні речовини, не відбувається фотосинтез, рослина не перегрівається)


Потреба у воді різних рослин не однакова. Деякі рослини накопичують в:

  • стеблах (кактус)

  • листках (молодило)

  • особливих здутостях на коренях


  • кисень (дихання)

  • вуглекислий газ (фотосинтез)

  • мінеральні речовини (азот, фосфор, калій та інші)

  • тварини (живляться рослинами, запилюють, розносять плоди і насіння)

  • рослини (великі рослини затінюють малі, використовуються як опора)


У свою чергу рослини впливають на навколишнє середовище:

  • вбирають вуглекислий газ;

  • виділяють кисень;

  • зволожують повітря;

  • змінюють склад грунту;

  • захищають грунт від руйнування (коренева система);

  • лісові насадження захищають від суховіїв;

  • осушення заболочених територій.


  • осушення боліт;

  • зрошування земель;

  • виведення стійких сортів рослин;

  • розповсюдження рослин.


Всі рослини рослинного угруповання пристосовані до особливих умов спільного життя, які складаються в цьому угрупованні. У кожному рослинному угрупованні є рослини, які найбільше впливають на навколишню територію (наприклад: у ялиновому лісі - ялина). Вона створює велику тінь і виснажує грунт кореневою системою.


Угруповання рослин складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. У результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя, що називають – ярусним розчленуванням. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, краще використовуються ресурси місцезростання. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіневитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Підземна ярусність віддзеркалювання надземної. Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток:

  • раннє цвітіння.

Природна заміна рослинних угруповань може зумовлюватись змінами:

  • клімату;

  • грунтоутворення;

  • життєдіяльність самих рослин.

Під впливом цих причин у рослинному угрупованні можуть з’являтись нові види рослин і зникати ті, що жили раніше. Наприклад: при заростанні озер – утворюються болота з характерною для нього рослинністю та ін.


Симбіоз – (від грецького “співжиття”) форма тривалого співжиття організмів різних видів, при якій обидва організми мають якусь користь від співжиття.















































§ 3 Методика формування екологічних понять

п/п

Екологічне поняття

Методи і прийоми формування

Обладнання


І





Загальне ознайомлення з квітковими рослинами

  1. Розповсюдження плодів і насіння у природі. Осінні явища в житті рослин (комбінований урок).




  1. Ознайомлення з квітковими рослинами різних місць зростання, з осінніми явищами в житті рослин, зі способами розповсюдження плодів і насіння, правила поведінки в природі.


Словесний метод:

розповідь з елементами бесіди,

Наглядні методи:

демонстрування кінофільму:

Осень в жизни растений”, муляжів плодів, колекції насіння, гербарію “осіннє забарвлення листків”.

Ведення календаря природи і фенологічні спостереження.


  • екскурсія в природу:

а) словесний метод: розповідь з елементами бесіди

б) наглядний метод:

фенологічні спостереження за зміною забарвлення листків на дерева і кущах.

Самостійна робота учнів за завданнями.


  • муляжі плодів;

  • колекція насіння;

  • кінофільм “Осень в жизни растений”;

  • гербарій “Осіннє забарвлення листків”;

  • таблиці






  • папка для гербаризації;

  • коробка для плодів і насіння;

  • зошит та олівці


ІІ


Корінь.

  1. Грунт, його значення для життя рослин. Добрива (комбінований урок)

а) які бувають рослини по відношенню до грунту;

б) вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослин;

в) підвищення врожайності культурних рослин.


  1. Видозміни коренів


Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя з елементами бесіди про органічні та мінеральні добрива, демонстрування колекції добрив. Розповідь вчителя про вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослини, досягнення науки і передової практики у підвищенні врожайності культурних рослин.


Матеріал про підживлення рослин учні опрацьовують самостійно за підручником.


  • словесний метод:

розповідь з елементами бесіди

  • наглядний метод:

демонстрування ко-


ренеплодів культурних рослин

  • таблиці


  • гербарій рослин;

  • колекція мінеральних добрив;

  • таблиця.














  • коренеплоди культурних рослин

  • таблиця “Видозміни коренів”


ІІІ


Пагін.

  1. Пристосування рослин до кращого використання світла:

  • прикореневі розетки

  1. Видозміни листків. Листопад.















  1. Видозмінені пагони.


  • словесні методи:

розповідь з елементами бесіди

  • наглядні методи





  • словесний метод: розповідь з елементами бесіди

  • наглядний метод: розпізнавання та пояснення видозмін листків кімнатних рослин, робота з малюнками 57-59 підручника, використання гербарію, репродукції картин, фрагментів кінофільмів.

Самостійна робота учнів з підручником (значення листопаду в житті рослин).


  • словесні методи за допомогою розповіді вчителя та елементами бесіди,

  • використання технічних прийомів

  • лабораторна робота.


  • картки і фотографії і фотографії розміщення листків на пагонах

  • таблиця





  • кімнатні рослини;

  • фотографії рослин із видозміненими листками;

  • гербарій “Осіннє забарвлення листків”;

  • репродукція картин із зображенням осіннього пейзажу;

  • кінофільм “Сезонные изменения в жизни растений”.






  • бульби картоплі, кореневища пирію, хвоща, неприрослі і прирослі цибулини цибулі, сірники, нитки, розчин йоду, лупи, скельця, таблиця.


IV


Квітка і плід.

  1. Перехресне запилення комахами, вітром.

  • пристосування рослин до запилення комахами;

  • пристосування рослин до запилення вітром.



  1. Штучне запилення.


Вивчення нового матеріалу у бесіді, спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя.

Демонстрування квітучої ліщини, розповідь про інші вітрозапильні рослини.

Самостійна робота учнів: заповнення таблиць.




Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про техніку штучного запилення, показ її на живій рослині та схематичному малюнку на дошці.

Закріплення методом розповіді учнів про штучне запилення рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці та в теплиці.


  • кілька пагонів ліщини, поставлених у воду за 3-4 тижні до уроку;

  • гербарій рослин з яскравими віночками;

  • таблиця;

  • кінофрагменти “Опыление растений насекомыми”, “Перекрёстное опыление растений с помощью ветра”.

  • гербарій самозапильних рослин;

  • малюнки самозапильних рослин;

  • моделі квітки гороху або льону.


V


Насінина.

  1. Умови проростання насіння.


    • словесний метод: розповідь з елементами бесіди;

    • використання технічних прийомів;

    • фенологічні спостереження учнів за проростанням дводольних рослин.


Таблиці


VI


Рослина – цілісний організм.

  1. Взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем.
















  1. Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу.





  1. Пристосованість рослин до сумісного життя в лісі.

а) ярусне розчленування


  1. Пристосованість рослин до спільного життя в степу.


  1. Вплив людини на рослинні угруповання.

Охорона рослин у нашій країні.




















  1. Життя рослин навесні. Пристосованість рослин до умов навколишнього середовища.


Узагальнення знань про значення навколишнього середовища для життя рослин; експериментальні докази впливу кожної з умов на ріст і розвиток рослин, засоби забезпечення умов нормального росту та розвитку рослин, що використовуються людиною.

Бесіда про умови життя рослин, заповнення відповідної схеми. Демонстрування результатів дослідів щодо з’ясування значення води, мінеральних речовин, світла, тепла для рослин, обговорення питань про роль цих факторів у життєдіяльності рослин.


Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про взаємозв’язки рослин у лісі, показ типових рослин та рослин-супутників, взаємозв’язків рослин із тваринами і мікроорганізмами.

Заповнення таблиці (самостійно).


Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів;

Самостійна робота учнів по заповненню таблиці.



Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів.



Узагальнення вивченого матеріалу у бесіді про зміни угруповань під впливом грунтово-кліматичних умов, формування висновку про взаємозв’язок живої і неживої природи; наведення прикладів позитивного і негативного впливу господарської діяльності людини на рослинні угруповання. Підведення до висновку про значення закономірностей існування угруповань для раціонального використання природних багатств. Наведення прикладів із місцевого навколишнього середовища.

Бесіда про рідкісні рослини нашої місцевості з використанням власних спостережень та кадрів кінофільму.

Підсумкова бесіда.


Екскурсія в природу

словесний метод:

  • вступна бесіда, самостійна робота на картках

наглядний метод:

  • фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин навесні;

заповнити календар природи.


  • результати дослідів по вирощуванню рослин у різних умовах;

  • гербарій ранньоквітучих рослин, що потребують охорони.















  • гербарій рослин, типових для місцевого лісу;

  • малюнки тварин нашої місцевості;

  • схематичне зображення зв’язків рослин і тварин з неживою природою.


  • гербарій рослин лісу







  • гербарій та малюнки степових рослин




  • Червона книга;

  • Червона книга України;

  • Кінофільм “Охрана природы”;

  • стенд у біологічному кабінеті “Охорона природи”.

















  • картки для проведення самостійної роботи;

  • блокноти;

  • олівці.


VII


Лишайники. Симбіоз.


Формування поняття про симбіоз за допомогою малюнків на дошці і в підручнику використовується словесний метод і наглядний метод.


  • малюнки;

  • таблиці.

Важливою умовою підвищення якості засвоєння школярами знань і оволодіння уміннями складається в забезпеченні вчителем активної пізнавальної діяльності учнів.

Робота вчителя в цьому напрямку потребує пошуку ефективних способів і заходів навчання. На мою думку одним із таких способів являється застосування на всіх етапах уроку різноманітних методичних прийомів:

  • використання натуральних засобів наглядності;

  • проведення аналізу ведучих понять в темі;

  • вправи в використанні термінів;

  • рішення учбових завдань;

  • обговорення з учнями послідовності вивчення натуральних об’єктів і організації пізнавальної діяльності школярів за допомогою інструктивних карток.


Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначається, виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного матеріалу програми.

Екологічні поняття починають формуватися на перших же уроках ботаніки в 5-му класі. Ці поняття повинні розвиватись разом з поняттями про антропогенні фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні фактори”.

Вплив на чутливий світ дитини дозволить викликати у дітей бажання захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина для промисловості, як місце відпочинку. Із 17520 видів вищих рослин, які ростуть в СНД, виявлено 4000 кормових, більш ніж 380 лікарських, сотні технічних, харчових та інших (Вент, 1982).

При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням рослин, з процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних речовин на нашій планеті. Учні 5-го класу не можуть усвідомити всього значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка, його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови фотосинтезу.

Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може визвати зниження інтенсивності процесу або загибель рослини.

На фоні цих знань можна ввести уяву про негативний вплив фактору забруднення на процес фотосинтезу.

Окремі приклади і елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну уяву про вплив факторів забруднення на живі організми. Наприклад, можна повідомити учнів, що із широкого спектру забруднення, які викидають в повітря заводи, рудники, автомобілі, для дерев найбільш небезпечні сполуки сірки і фтору. Стійкість різних видів дерев залежить від стану дерева і від будови листка.

Рослини сильні, з великими листками краще переносять забруднення повітря оксидом сірки (IV). Доведено при короткочасній дії газу більше всього оксид сірки (IV) поглинає дуб, менше – сосна, ще менше – ялина. А при довгому впливі більше всього оксиду сірки (IV) накопичується в березі, потім в сосні і дубі.

При озелененні міст і других населених пунктів враховують різну стійкість дерев до забруднення повітря хімічними речовинами.

Екскурсія в природу – приваблива форма роботи вчителя з класом. На екскурсії школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати порівнювати, бачити потрібні об’єкти, находити приклади взаємозв’язку організмів один з одним і з умовами навколишнього середовища. Різноманітні і доскональні за будовою і ступенем пристосування до середовища рослини і тварини, яких можна спостерігати в природі, - найбільш сильний засіб впливу, який формує у учнів конкретні уявлення про природні екологічні системи – біогеоценозах і розвиває здібності учнів до дослідження природних комплексів.

Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів, поняття екологічних зв’язків, єдності і цілісності природних комплексів.

Методика екскурсії залежить від її теми і цілей, віку і знань учнів. З метою формування екологічних понять проводять екскурсію в природу по темі:

Рослинні угруповання. Життя рослин навесні.

Освітні цілі:

Навчальні: розвивати основні поняття “рослинність”, ”рослинне угруповання”, певний флористичний склад, ярусність в просторі (наземна і підземна) і в часі (різні часи розвитку рослини), пристосованість рослин до спільного існування; вивчати взаємовідносини між рослинами, між рослинами і тваринами, між рослинами і середовищем, ланцюги живлення, вплив людини на рослини і угруповання в цілому.

Виховні: свідоме відношення до природи.


Місце і час проведення екскурсії.

Структура проведення екскурсії.


  1. Організаційна робота (ознайомлення учнів з маршрутом, розподіл на групи, нагадування правил поведінки в природі.


  1. Вступна бесіда про весняні явища в житті рослин місцевості, їх пристосування до спільного життя, умов навколишнього середовища. Пояснення завдань для самостійної роботи.


  1. Самостійна робота учнів на 25 хвилин за завданнями на картках.


  1. Підведення підсумків роботи у бесіді.


В ході цієї екскурсії можна провести фенологічні спостереження, спостерігати за рослиною, її ростом, розвитком на сухому і вологому грунті; на світлі і затіненій місцевості.

Щоб підвищити ефективність екскурсії можна використати таку форму – мал. 1.

Письмова інструкція вивішується в класному куточку за декілька днів до проведення екскурсії, а учням потрібно:

  • сформуватися по групах;

  • вибрати керівника або командира;

  • вибрати завдання яким би вони хотіли зайнятись на екскурсії.


Цінність цієї письмової інструкції в тім, що:

  • кожен учень знає чим він буде займатися на екскурсії;

  • вчителю не потрібно буде нагадувати учневі про виконання свого завдання;

  • учні будуть налаштовані на серйозну роботу і більш уважно будуть слухати пояснення вчителя.


Певні явища в житті рослин.


Розпускання листків, цвітіння, плодоношення, листопад – повторюються рік у рік. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою фенологічних спостережень.


Зміст фенологічних спостережень над пшеницею озимою.

Подія

число, місяць

примітки

  1. поява сходів

  2. кущіння

  3. вихід в трубку

  4. колосіння

  5. цвітіння

  6. утворення плодів

  7. дозрівання

а). молочна стиглість

б). воскова стиглість

в). повна стиглість

  1. збір врожаю




Постійні фенологічні спостереження за рослинами рідного краю допомагають встановити особливості розвитку живої природи й визначити строки проведення сільськогосподарських робіт. Ці спостереження доступні кожному; їх треба вести регулярно й записувати в спеціальний зошит.































Висновок.


В кінці слід підкреслити, що сучасний стан викладання екології вже не задовольняє запити суспільства і не відповідає рівню розвитку науки. Потрібно шукати нові шляхи подання учням екологічних знань для кращого їх засвоєння і розуміння. Потрібно передивитись стратегію екологічної підготовки молодих людей. Основою її повинен бути міцний фундамент біологічної освіти в середній школі і вихід на екологічні проблеми суспільства через пізнання важливих законів живої природи, так як ці закони вже мають в собі ключі до поняття того, як потрібно будувати не суперечні відносини з навколишнім середовищем. Така спільна освіта послужить хорошою основою для подальшої деталізації екологічної підготовки молодих людей в різних сферах діяльності.







































Список використаної літератури


  1. Биологические экскурсии: книга для учителя. /Измайлов И. В., Михлин В. Е., Шашков Э. В., Шубкина Л. С./ М. “Просвещение”, 1983 г.


  1. Верзилин Н. М., Корсунская В. М. “Общая методика преподавания биологии Издание – 3е М. “Просвещение” 1976


  1. Вент Ф. В мире растений. Перевод с английского Спичкина И. М. Издательство “Мир” 1982


  1. Денисова Г. А. Удивительный мир растений. Издание – 2е Пособие для учащихся. М. “Просвещение” 1981


  1. Захлебный А. Н. и др. Экологическое образование школьников во внеклассной работе. Библиотека для учителя, М. “Просвещение”


  1. Захлебный А. Н., Зверев И. Д., Суравегина И. Т. Охрана природы в школьном курсе биологии. Пособие для учителя. М. “Просвещение” 1977


  1. Комисаров Б. Д. Методологические проблемы школьного образования. Библиотека для учителя. М. “Просвещение” 1991


  1. Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. Пособие для учителя. Минск, “Народная Асвета”, 1988


  1. Корчагіна В. О. Біологія 6-7 класи. Київ “Радянська школа” 1989


  1. Современный урок биологии. Пособие для учителя /В. Максимова, Г. Ковалёва, Д. Глецева, Г. Чередеева./ М. Просвещение 1985.

































Мал. 1 підготовка до екскурсії



Случайные файлы

Файл
13378-1.rtf
задача 00.doc
AGR_CHE.DOC
79951.doc
77669.doc