Рятувальні роботи і невідкладна допомога в надзвичайних ситуаціях (5134)

Посмотреть архив целиком














Рятувальні роботи і невідкладна допомога в надзвичайних ситуаціях



Рятувальні і інші невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і військового часу, в осередках масового ураження є одному з найголовніших завдань ГО. Мета проведення рятувальних робіт — порятунок людей і надання медичної допомоги постраждалим, ліквідація аварії.

В сучасному світі з його високим рівнем технічного розвитку людство не тільки навчилося уникати лих, винаходячи все нові і нові засоби захисту від негативних чинників, але і отримало із-за цього НС нового типу — техногенні. Ще 100 – 200 років тому серед НС на перше місце по шкоді, що наноситься, ставили землетрусу, повені, цунамі, торнадо і т. п., тепер же змінився сам характер надзвичайних ситуацій.

Разом з характером НС змінився і спосіб їх ліквідації, проведення рятувальних робіт. З технічним прогресом в світ прийшли авіакатастрофи, аварії на АЕС, наслідки застосування сучасних засобів поразки. Проте надзвичайні ситуації природного характеру все ще відносять людські життя, що в більшості випадків є наслідком неправильної організації рятувальних робіт. Нерідко із-за неправильного проведення, неправильній організації гинуть люди, тому необхідно з'ясувати собі основи, сфери дій рятувальних робіт.

Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

Здійснення головного завдання ГО (порятунок людей) неможливе при неправильній організації. Тому встановлені певні організаційні рамки, в яких проводяться.

Рятувальні роботи включають:

  • локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висунення і ділянках робіт;

  • розвідку маршрутів висунення сил ГО і ділянок робіт;

  • розшук уражених і витягання їх з пошкоджених будівель, затоплених, задимлених і загазованих приміщень, завалів, що горять;

  • розтин зруйнованих, пошкоджених і завалених споруд і порятунок людей, що знаходяться в них; 3

  • надання першої медичної допомоги ураженим і евакуацію їх в лікарні;

  • виведення населення з небезпечних зон в безпечні райони;

  • санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, засобів захисту і одягу, продовольства, води, фуражу.

Менш невідкладні роботи включають:

  • прокладку колонних шляхів і пристрій проїздів в завалах і зонах зараження;

  • локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних мережах для створення хороших умов проведення рятувальних робіт;

  • відновлення і ремонт ліній зв'язку і енергетичних мереж в цілях проведення рятувальних робіт, а також захисних споруд для людей у разі повторних НС;

  • зміцнення або обвалення конструкцій будівель і споруд, загрозливих обвалом і що перешкоджають безпечному проведенню рятувальних робіт;

  • знищення боєприпасів, що не вибухнули, і інших вибухонебезпечних предметів.

За рішенням начальника ГО району в мирний час створюється угрупування сил і засобів ГО. Угрупування включає об'єктові і територіальні формування міських сільських районів, військові частини ГО. Як правило, вона складається з формувань першого і другого ешелонів і резерву. Ешелони діляться на зміни з дотриманням цілісності організаційної структури формувань і їх виробничого принципу.

Перший ешелон включає військові частини ГО, об'єктові формування, формування підприємств, частину територіальних формувань. Військові частини ГО і територіальні формування зазвичай притягуються до проведення на найбільш важливих об'єктах господарства по планах ГО району.

Другий ешелон створюється для заміни формувань першого ешелону, які втратили працездатність, і для нарощування його потужності.

Об'єктне угрупування сил ГО зазвичай складається із звідного загону, рятувального загону (команди), різних служб.

При приведенні сил ГО в готовність формування розташовуються в заздалегідь намічених населених пунктах або на місцевості з природними укриттями. У районах забезпечуються умови для розміщення відпочинку, живлення, захисту особового складу, збору формувань, організовуються спостереження, споруда ПРУ або пристосування для цієї мети наявних споруд, намічаються шляхи для висунення сил ГО . 4

У завдання угрупування сил і засобів ГО входять: швидкий вхід в зону ураження, безперервність проведення рятувальних робіт, своєчасна заміна формувань, уміле використання техніки і апаратури для розшуку і витягання людей з-під завалів, підтримка взаємодії.

Рятувальні роботи неможливо провести ефективно без застосування сучасної техніки, тому залежно від виду робіт, що проводяться, використовуються наступні групи технічних засобів:

  • машини і механізми для розтину завалів, їх розбирання і розчищення, підйому, переміщення і транспортування вантажів (бульдозери, крани, трактори|, екскаватори, самоскиди, домкрати, лебідки);

  • пневматичний інструмент для того, що проробляє отворів в стінах, перекриттях завалів з метою подачі повітря і визволяння постраждалих|(відбійні і бурильні молотки);

  • інструменти для різання металів (автогенні апарати, бензорізи, керосинорізи);

  • пристрою для відкачування води (пожежні і авторозливні станції, мотопомпи, поливальні машини, насоси);

  • засоби для переправи через водні перешкоди (баржі, понтони, тягачі-трайлери, пороми);

  • обслуговуючі і ремонтні засоби (заправники, станції обслуговування, майстерні, освітлювальні станції).

При вдалому використанні машин і механізмів успішне проведення рятувальних робіт залежить від:

добування розвідкою сил ГО достовірних даних про обстановку до |встановленого терміну;

  • швидкого введення сил ГО в райони поразки;

  • високої виучки особового складу, дотримання ним правил безпеки при проведенні робіт;

  • завчасного вивчення особливостей вірогідних ділянок робіт;

  • правильного управління і чіткої організації взаємодії сил і засобів ГО.

Що стосується прийомів і способів виконання, то вони залежать від характеру руйнування споруд, аварій енергетичних і технологічних мереж і ступеня радіоактивного і хімічного зараження територій.

В першу чергу влаштовують проїзди і проходи до зруйнованих споруд, де можуть знаходитися люди, в місцях аварій, що утрудняють проведення рятувальних робіт. Нормативні рамки для проїздів наступні: для одностороннього руху — дорогі шириною 3 – 3,5 м, для двостороннього — 6 – 6,5 м. При односторонньому русі через кожних 150 – 200 м робляться роз'їзди протяжністю 15 – 20 м. При пристрої проїздів використовуються механізовані формування з автокранами і бульдозерами. При цьому одночасно з ними виступають пожежні формування для гасіння і локалізації пожеж в місцях прокладки шляхів.

До порятунку людей в завалах і в пошкоджених будівлях, що горять, притягуються військові частини і формування ГО, але до цієї роботи притягується також і населення. Відразу після введення рятувальних груп на ділянку робіт починається порятунок людей. Сили ГО розшукують укриття, встановлюють зв'язок з тими, що знаходяться в захисних спорудах, використовуючи повітрозабірні отвори, інші засоби зв'язку, що збереглися. При виявленні притулків з людьми, що знаходяться в них, туди в першу чергу подають повітря, розчищаючи повітрозабірні канали або проробляючи отвори в стінах і перекриттях.

Треба приділити особливу увагу моменту безпосереднього розтину притулку будівлі, що обрушилася, оскільки неправильне виконання цієї дії іноді приводить до трагічного результату. Способи бувають різними:

  • відкопування лазу або люка аварійного виходу;

  • розбирання завалу над основним входом, щоб відкрити двері або вирізувати в ній отвір;

  • розбирання завалу, щоб пробити отвір в перекритті притулку і вивести через нього людей;

  • пробивка стіни притулку з|із| сусіднього приміщення, яке не було завалено.

Всі дії при розборі завалу проводяться обережно. Через влаштований прохід винесення уражених проводиться волоком, за допомогою носилок, на руках, плащах, ковдрах і так далі. В першу чергу прагнуть звільнити голову і груди постраждалих. Після надання їм першої медичної допомоги доставляють в безпечні райони.

При землетрусах для розбирання завалів з техніки потрібні великі екскаватори, пересувні електростанції і прожектори| для роботи вночі, могутні підйомні крани.

При ліквідації наслідків землетрусів основною проблемою є швидкий і обережний розбір завалів, оскільки з 1000 чоловік в завалах кожну годину вмирають 50 чоловік. Люди під розвалинами можуть жити до 2 – 3 тижнів, якщо вони не поранені.

При розбиранні завалів також використовується інструктор із спеціально навченими собаками, які відчувають знаходження людей на великій глибині. Також використовується сучасна апаратура: інфрачервоні камери, віброфони, пристрої для направленого прослуховування завалів.

Після виявлення живих людей рятувальники пробивають вузький колодязь, через який передають медикаменти, воду, продукти. Як правило, бетонну плиту піднімають краном на декілька сантиметрів, потім починають свердлити бетон по краях, щоб зрушити плиту якомога акуратніше.


Случайные файлы

Файл
29331-1.rtf
44684.doc
91616.rtf
49937.rtf
183709.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.