Охорона праці при виготовленні виробів з дерева (5002)

Посмотреть архив целиком













РЕФЕРАТ


Охорона праці при виготовленні виробів з дерева




Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство про охорону праці складається з Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж передбачені законодавством України, застосовують правила міжнародного договору або угоди.

Знання основ охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежних заходів є одним з важливих факторів запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням і ліквідації їх.


ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РУЧНІЙ ОБРОБЦІ ДЕРЕВИНИ


Ручна обробка деревини потрібна для припасовування окремих деталей, вузлів та інших дерев'яних конструкцій. При цьому застосовують ручні столярні інструменти (пилки, рубанки, долота, молотки тощо), неправильне користування якими може призвести до значних травм.

Дерев'яні рукоятки ручних столярних інструментів виготовляють з деревини твердих і в'язких порід (кизил, дуб, граб, береза) вологістю не більше ніж 12%, вони мають бути гладенько оброблені, акуратно підігнані, надійно закріплені та мають відповідати таким стандартам: ручки стамесок ГОСТ 1184-80; ручки молотків — ГОСТ 2310-77; колодки рубанків — ГОСТ 15987-91. Напилки, стамески, долота, викрутки та інші ручні інструменти із загостреними неробочими кінцями повинні міцно закріплюватися в точених, гладенько і рівно зачищених рукоятках.

Довжина рукоятки має відповідати розмірам інструментів, але бути не меншою ніж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кільцями, щоб запобігти розколюванню.

Ручки молотків і кувалд повинні бути прямими, овального перерізу, з незначним потовщенням вільного кінця; поверхня ручки — гладенькою, рівною, без тріщин, задирів і сучків. Молотки і кувалди повинні мати трохи опуклу поверхню бойка — гладеньку, незбиту, без задирів, вибоїв, вм'ятин, тріщин. Усі інструменти мають бути щільно посаджені та заклиновані.

Під час ручної обробки деревини матеріал слід міцно закріплювати у верстат або інший пристрій.

Щоб напрямити пилку по рисці під час пиляння вручну, не можна ставити палець біля риски (краще користуватись брусочками).

Працюючи стамескою, не можна різати у напрямку до себе, а також без опори. Забороняється ставити руку у напрямку різання стамески.

Щоб не поранити себе різальним інструментом, не слід класти його лезом догори, до себе.

Передають інструмент з рук у руки лише ручкою вперед. Під час встановлення і кріплення заліза рубанків, фуганків та інших стругальних інструментів необхідно підтримувати його великим пальцем лівої руки. Всі інструменти мають бути добре нагострені, міцно закріплені або насаджені на ручки. Користуватись інструментом без ручок категорично забороняється.

Під час перенесення та перевезення ручних інструментів леза їх мають бути закриті (застосовують спеціальні ящики). У деревообробному виробництві багато робіт пов'язано з переміщенням вантажів. Для полегшення цих робіт, підвищення продуктивності та безпеки праці на підприємствах застосовують різні механізми: підіймачі, електрокари, контейнери тощо. Проте деякі вантажі доводиться переносити. По горизонтальній поверхні чоловікам можна переносити вантажі до 50 кг, а жінкам — до 20 кг. У вертикальному напрямку без пристроїв можна переміщати ці вантажі на висоту до 1,5 м, по похилій площині — на висоту до 3м. Ці норми не слід перевищувати, оскільки можуть розвинутися різні захворювання, зокрема, плоскостопість, розширення вен тощо.

Заточувати інструменти на наждачному точилі можна лише в захисних окулярах. Наждачний круг має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування інструментів обладнують пристроями для відсмоктування пилу, що утворюється при заточуванні.

Деякі частини електричного обладнання, котрі в нормальних умовах не перебувають під напругою, в разі пошкодження ізоляції можуть виявитись небезпечними. Тому потрібно уважно стежити за справністю ізоляції.

Для людини вважають безпечним електричний струм до 0,05А; від 0,05 до 0,1 А — небезпечним, а струм 0,1 А і вище — смертельним. Напруга нижча за 40 В — безпечна, а понад 40 В — небезпечна. Струм, який проходить через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги до опору організму. Опір організму людини не сталий, він залежить від стану шкіри в місці дотику (суха чи спітніла), від шляху проходження струму через людський організм, від нервового стану і в середньому дорівнює 1000 Ом, а іноді знижується до 200 — 300 Ом.

Від ураження електричним струмом захищає заземлення. Воно полягає в тому, що металеві частини машин і механізмів, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, з'єднують із землею. Найчастіше для заземлення використовують сталеві труби діаметром 35 — 65 км, завдовжки 2 —3 м. Ці труби забивають у землю на відстані близько 3 м і з'єднують штабою за допомогою зварювання. Устаткування, яке заземлюють, також з'єднують штабою (що має у перерізі не менш як 48 мм2) із заземлювачем. Опір захисного заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. Заземлене устаткування при пошкодженні ізоляції не буде під небезпечною для життя людини напругою. Працювати на незаземленому устаткуванні забороняється.

Під час користування електрифікованим інструментом необхідно стежити за справністю заземлення. Електрифікований інструмент трифазного струму вмикають у мережу чотирижильним кабелем, одна жила якого призначена для заземлення. Кабель захищають від механічних пошкоджень і потрапляння на нього оливи. Оглядаючи устаткування, обов'язково слід оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цілість ізоляції, оголені місця електричних проводів негайно ізолювати. Особливо обережно слід поводитись з електрокабелем переносних електрифікованих інструментів.


ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ НА ДЕРЕВООБРОБНОМУ УСТАТКУВАННІ


Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими різальними інструментами та механізмами подачі, тому, працюючи на ньому, слід суворо дотримуватись правил техніки безпеки, оскільки їх порушення може призвести до нещасних випадків.

Отже, працюючи на деревообробних верстатах необхідно керуватися такими правилами:

1. Не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, основних правил експлуатації та техніки безпеки.

2. Працювати можна тільки на цілком справному верстаті.

3. Різальний інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені та захищені.

4. Необхідно, щоб захисні пристрої були прості та легко знімались і відкривались, не ускладнюючи спостереження за процесом роботи.

5. Перед початком кожної зміни захисні пристрої слід перевіряти.

6. Не можна працювати на верстаті зі знятими або несправними захисними пристроями.

7. У разі зміни розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої повинні регулюватися швидко і легко без застосування спеціального інструменту.

8. Механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм різальних інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску різальних інструментів.

9. Частини деревообробних верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватися надійними гальмівними пристроями.

10. Забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами.

11. Важелі, педалі та рукоятки для зупинення верстата мають діяти безвідказно і бути на найкоротшій відстані від робітника.

12. Органи керування верстатом (кнопки, важелі, ручки) повинні бути на висоті 0,8 – 1,2 м від рівня підлоги, не далі як 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ (самовільне або випадкове вмикання їх недопустиме).

13. При кнопковій системі керування необхідно, щоб кнопка "пуск" була втоплена в оправу не менш як на 5 мм, а кнопка "стоп" яскраво-червоного кольору була поруч, але не ближче ніж за 50 мм і виступала з оправи не менш як на 3 мм.

14. Працюючи на верстаті, слід бути уважним, не розмовляти зі сторонніми.

15. Не можна видаляти відходи, чистити і змащувати верстат під час роботи (для цього його необхідно зупинити і відключити від електромережі).

16. На кожному робочому місці має бути ящик або шафа для зберігання інструментів, перевірних пристроїв і пристосувань.

17. Не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата.

18. Усі електрифіковані верстати мають бути надійно заземленими.

19. Верстати, в яких у процесі роботи потрібний постійний нагляд за правильністю виконання операцій (фрезерні, шипорізні тощо), повинні мати місцеве освітлення.

20. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, проходи біля верстатів не слід захаращувати, підлога має бути рівною, але не слизькою.

21. При виключенні верстата не можна відходити від нього до повного його зупинення.

22. Закінчивши роботу (зміну), верстат треба почистити і час від часу змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові або змінному верстатникові.

На токарних верстатах необхідно:

1. Перед встановленням заготовок на верстат слід надати їм відповідної форми (округлити).






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.