Небезпека масових промислових вибухів у мегаполісах (4884)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Загальна характеристика надзвичайних ситуацій

Статистика промислових вибухів століття у світі та Україні

Україна і потенційно небезпечні виробництва на прикладі зернообробних промислових підприємств

Україна і великі промислові об’єкти в мегаполісах

Проблеми вибухонебезпечності шахт

Цивільний захист громадян про аваріях, вибухах, пожежах

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Сучасна цивілізація, яка склалася головним чином на індустріальній основі, зіткнулася з величезними проблемами протягом останніх 50 років. На даному етапі перед суспільством постала нова категорія завдань, вирішення яких виходить за межі вивчення єдиної науки або галузі знань. Ці завдання постають не лише перед предметом «Безпека життєдіяльності», але й екологічними, політичними, соціальними науками і навіть правознавством, особливо коли йдеться про людські жертви.

Однією із суттєвих загроз, що появляються в розвинутих індустріальних державах, є загроза великих, серйозних промислових аварій на виробництвах у великих містах, які часто мають катастрофічні наслідки. Ми відносимо до них аварії в технологічних, промислових або складських об'єктах, у яких знаходяться великі кількості небезпечних для здоров'я і життя та для середовища хімічних речовин. В їх результаті настає викид речовини в довкілля, вибух або пожежа, що спричиняють негативні наслідки для екології, міста та людини.

Наявність в Україні розвиненої промисловості, надвисока її концентрація, колосальні промислові комплекси, найчастіше потенційно небезпечні, розвинена система транспортних комунікацій у тому числі нафто-, газо- і продуктопроводів, велика кількість енергетичних об'єктів, використання у виробництвах значних кількостей потенційно небезпечних речовин збільшують імовірність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що часто призводять до матеріальних та людських жертв. Коли йдеться про людське життя, то неможливо оминути тематику промислових аварій, забути про її важливість. Ось чому дана робота є особливо актуальною в наші дні, коли життя кожної людини розглядається як найцінніше явище, як невід’ємне право кожного із нас.

Метою даної роботи є дослідження виникнення, розвитку промислових вибухів у мегаполісах, ознайомлення із їх історією, статистикою, проблематикою в загальних і особливих рисах на основі сучасної періодики, загальнотеоретичних знань науки про безпеку життєдіяльності, а також на основі інформації, яку подає Міністерство надзвичайних ситуацій. Робота охоплює дані про промислові аварії та вибухи на атомних електростанціях, у вугільних шахтах, на зернообробних об’єктах промисловості як в Україні, так і у світі. Досвід іноземних держав дозволяє чіткіше зрозуміти проблему та шляхи її вирішення.

Робота складається зі вступу, основної частини із підпунктами, висновку, списку використаної літератури та додатків (статей з журналів, схем, статистичні діаграми).



Загальна характеристика надзвичайних ситуацій


Надзвичайна ситуація (НС) – це несподівані обставини, що раптом виникли на певній території або об’єкті в результаті аварії, катастрофи, небезпечного природного явища або стихійного лиха, що можуть призвести до людських жертв, матеріальних втрат і порушення умов життєдіяльності людей за рахунок шкоди здоров’ю людей або навколишньому середовищу.

НС класифікуються:

  1. за причиною виникнення:

  • навмисні та ненавмисні;

  1. за масштабами поширення наслідків:

  • локальні, об’єктові та місцеві, регіональні, глобальні, національні;

  1. за природою виникнення:

  • природні, техногенні, антропогенні, екологічні, біологічні, соціальні, комбіновані;

  1. за можливістю запобігання:

  • неминучі та такі яким можна запобігти.

Зокрема, до техногенних належать НС, походження яких пов’язано з технічними об’єктами: вибухи, пожежі та аварії на небезпечних об’єктах, викиди радіоактивних речовин. аварії з викидом СДОР тощо.

Катастрофа – це великомасштабна аварія на технічних об’єктах, що спричиняє гостро негативні несприятливі зміни середовища та як правило призводить до масової загибелі живих організмів. Саме тоді, коли аварія переростає в катастрофу, особливо гостро постає питання її усунення та можливого попередження.

Техногенні НС, які виникають в мирний час - це промислові аварії, викиди небезпечних отруйних речовин тощо.

Залежно від виду небезпеки, яку може завдати промисловий об’єкт, об’єкти поділяють на:

  1. Хімічно-небезпечні об’єкти

  2. Радіоційно небезпечні об’єкти

  3. Об’єкти комунального господарства

  4. Транспорту

  5. Гідротехнічні споруди

  6. Пожежі та вибухонебезпечні об’єкти

  7. Гази та нафтопроводи

Незалежно від масштабу, надзвичайні події поділяються на аварії, при яких спостерігаються руйнування технічних систем, споруджень, транспортних засобів, але в більшості немає людських жертв, і катастрофи, при яких спостерігається не тільки руйнування матеріальних цінностей а й загибель людей.

Аналізуючи статистику 2005-2006 років (додаток 1), МНС України отримало невтішні результати: у 2005 році із 212, а у 2006 році з 207 аварій техногенного характеру 92 і 87 аварій відповідно – це саме пожари та промислові вибухи, яких і стосується дана робота. У відсотках це складає 43% від усіх аварій техногенного характеру.

Водночас, досліджуючи динаміку середніх значень кількості надзвичайних техногенних ситуацій за видами, можна дійти висновку, що протягом півроку (2000-2008рр) вибухи на промислових об’єктах кількісно перевищують лише аварії на транспорті. Третє місце займають аварії на системах життєзабезпечення, четверте – аварії на електроенергетичних системах. І нарешті, останнє місце посідають раптові руйнування споруд.

Отож, стає зрозумілим, наскільки важливим постає перед нами питання небезпеки промислових вибухів в наш час.


Статистика промислових вибухів століття у світі та Україні


Промислові вибухи – це ті явища суспільства, які виникли разом із появою та розвитком великих промислових об’єктів. Тому аварії цього типу турбують людство уже більше двох століть, призводячи до тяжких природних та антропогенних наслідків.

Згадаємо хоча б атомну енергетику. За останнє століття на підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:

1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);

1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);

1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);

1979рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).

1986 рік - аварія на Чорнобильській АЕС.

У таблиці 1 приведена статистика надзвичайних ситуацій, які відбувались на атомних електростанціях виключно в межах України (тут приводяться дані щодо всіх електростанцій).


Таблиця 1

АЕС

Кількість надзвичайних ситуацій

Запорізька

53

Рівненська

35

Південноукраїнська

24

Чорнобильська

12

Хмельницька

7


Одна з найбільш трагічних хімічних катастроф сталася в Бхопалі (Індія) 3 грудня 1984 року, де мав місце викид приблизно 30 тонн парів метил-ізоціанату, що стало причиною смерті 16 000 людей, а в 100 000 осіб призвело до тяжкого розладу здоров'я.

Найтрагічніша хімічна катастрофа в Польщі сталася 27 червня 1971 року на нафтопереробному заводі Чеховіце-Дзєдзіце, де блискавка потрапила в резервуар нафти, який внаслідок цього загорівся, вибухнув, а зразу після нього вибухнув сусідній резервуар. Пожежа охопила також два інші резервуари, насосну станцію з перекачки та виробничий цех. Внаслідок катастрофи загинуло 37 осіб, понад 100 зазнало тяжких опіків. Фінансові втрати були дуже великі.

Чергова подія, спричинена, імовірно, парами бензолу під час проведення операції дегідратації резервуару, який містив цю речовину, на заводі АТ «Петрохемія-Бляховня» в Кендзєжині-Козьлі (Опольське воєводство) 15 липня 2005 року. Троє працівників, які знаходилися в корпусі резервуара, загинули. Вибух суміші нітроефірів на території заводу Пластмас АТ «Нітрон» в Крупському Млині (Сілезьке воєводство) 20 липня 2005 року – також важка за наслідками трагедія на території Польщі. Вісім осіб було травмовано, у тому числі 6 госпіталізовано. Вибух знищив склад і частину сусідніх об'єктів. У результаті аварії мав місце викид 682 кг діоксиду вуглецю та 217 кг окисів азоту. Матеріальні втрати оцінено в 2 мільйони злотих.


Україна і потенційно небезпечні виробництва на прикладі зернообробних промислових підприємств


Приклад потенційно небезпечного виробництва в Україні – зернообробні об’єкти. В ХХ ст. технологія зберігання та переробки зерна отримала революційний розвиток. На зміну старим вітряним і паровим млинам прийшли потужні промислові підприємства з зовсім іншою технологією, оснащені складними технічними пристроями. Замість комор з'явилися величезні залізобетонні конструкції, начинені численним технологічним та транспортним обладнанням.

В СРСР борошномельна, комбікормова промисловість і елеваторне господарство розвивалися в післявоєнні роки бурхливими темпами. Сучасні технологія й устаткування виявилися вельми небезпечними. Нерозуміння цього як при проектуванні, так і при експлуатації цих виробництв призводило до аварій на борошномельних, комбікормових заводах, елеваторах та інших виробництвах, пов'язаних з переробкою рослинної сировини.

Пік аварійності припав на 70-80-і рр.. минулого століття. Щорічно відбувалося за 10-15 вибухів пилу з загибеллю людей і руйнівними наслідками і безліч аварій, які вдавалося приховувати від статистики.


Случайные файлы

Файл
16064.doc
61771.rtf
fer-p_02.rtf
123816.rtf
5314.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.