Значення води для людського організму (4807)

Посмотреть архив целиком








РЕФЕРАТ

з дисципліни: Гігієна






На тему:

«Значення води для людського організму»














Донецьк 2009


Вода у навколишньому середовищі


Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем (біосферою). Одним із найважливіших компонентів цього середовища є вода, без якої неможливі були б зародження і послідовний розвиток органічного життя на Землі. Не випадково регіонами формування стародавньої цивілізації стали території, розташовані поблизу річок Тибр, Євфрат, Ніл, Йордан. Про велике значення води свідчать історичні документи, релігійні видання тощо.

Величезні світові запаси води мають особливе значення для існування сучасної людини. Загальний об'єм води на земній кулі досягає 1,5 млрд км3. Якщо прийняти їх за 100 %, то розподіл водних ресурсів буде таким: на частку світового океану— 93—94 %, підземних вод — 4,12 % (із них прісних — 0,76 %, таких, що пов'язані з активним водообміном,— 0,27 %), вод річок, озер, боліт та інших поверхневих об'єктів — 0,06 %, льодовиків та постійного снігового покриву — 1,65 %. Таким чином, відносні запаси прісної води не такі вже й великі і складають усього 2,63 % від загальної кількості води на земній кулі. Хоча об'єм води в річках становить усього 0,0002 % від загальних світових запасів, проте вони є одним із головних джерел питного водопостачання, оскільки основні запаси прісної води зосереджені в льодовиках і їх практично не використовують.

На відміну від взаємозамінюваних природних джерел тепла (вугілля, нафти, газу) практичної заміни воді немає. Тому цій проблемі потрібно приділяти значну увагу промисловості і побуті. З'ясовано, що якщо вода з одного несправного крана тече непреривною цівкою завтовшки із сірник, то за добу піде в каналізацію і буде втрачено майже 500 л води.

На жаль, бурхливий розвиток виробництва, поява і розвиток великих міст (урбанізація) та інші процеси, що супроводжують сучасний етап історичного розвитку людства, вкрай негативно відбилися на природному середовищі проживання людини.

У річки й інші водоймища часто без всякої фільтрації викидається велика кількість промислових та побутових стоків, що різко погіршує гігієнічні показники води, а інколи унеможливлює її використання для питних цілей через високий вміст хімічних, токсичних речовин і хвороботворних бактерій.

Особливо забруднена бактеріями вода річок, що протікають через великі міста, і в прибережній акваторії таких міст. У річці Неві бактеріальне обсіменіння води становить понад 20 тис. колоній в 1 мл, в річці Москві — понад 40 тис, у міських каналах Санкт-Петербурга — понад 500 тис. і т. д. У липні 1997 р. на пляжі Лузанівка, що в Одесі, було знайдено 240 тис. колоній в 1 мл води, а на пляжі Великого Фонтану — майже в 10 разів більше.

Не обійшли наслідки сильного забруднення промисловими і тваринними відходами та хімікатами і, здавалося б, добре захищені підземні води. Значно погіршилась якість питної води в деяких підземних джерелах водопостачання Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей із розвинутою мережею гірничовидобувних, коксохімічних та інших промислових підприємств. «Стічними канавами» небезпідставно стали називати багато великих річок світу: Міссісіпі, Волгу, Дніпро та ін.

Щороку в річки та інші водоймища світу скидається понад 400 км3 промислових та побутових стоків, здатних зробити непридатними для пиття майже 7000 км3 чистої води. Таке становище не може не справляти негативного впливу як на середовище перебування людини, так і безпосередньо на її організм. Слід підкреслити і той незаперечний факт, що вода є невід'ємною складовою нашого організму, провідним чинником підтримування оптимальної життєдіяльності кожної особистості.

Причому вода в організмі може знаходитись у вільному (вода судинного русла) і зв'язаному (вода інтерстиціального простору) станах та як конституційна (внутрішньоклітинна) вода.

Тканини організму людини являють собою водно-колоїдні системи. Вода бере безпосередню участь у багатьох складних біологічних процесах життєдіяльності, є універсальним розчинником, без якого неможливі ці процеси. Вода необхідна для процесів травлення, проміжного обміну. Про вагоме фізіологічне значення води свідчить і те, що тіло людини містить близько 72 % води. У крові цей показник досягає 83 %, у печінці — 68 %. У організмі новонародженої дитини середній вміст води на 9—10 % перевищує цей показник у дорослої людини.

Майже вся вода, що потрапляє в організм, зосереджується в травному каналі. Через шлунок та кишки вода всмоктується в кров і лімфу. Плазма крові майже на 90 % складається з води. За добу через нирки проходить 600—700 л крові — у 100 разів більше, ніж утримується в організмі.

Дуже важлива роль води в забезпеченні теплового комфорту людини. Випаровування з поверхні шкіри за нормальних умов складає 20—50 г за 1 год. Залежно від зовнішньої температури, вологості повітря та навколишніх предметів випаровування може збільшуватися або зменшуватися, що призводить до перегріву або охолодження організму.

При великих фізичних навантаженнях і дискомфортному (перегрівному) мікрокліматі протягом 1 год може випаровуватися більш як 0,5 л поту. При цьому різко збільшуються втрати різних солей, мікроелементів, вітамінів. Підраховано, що за 70 років життя залежно від місця проживання, клімато-погодних особливостей, побутових умов та умов праці людина виділяє в середньому від 50 до 150 т поту.

Без достатнього забезпечення організму людини водою нормальна його життєдіяльність неможлива. Відомо, що втрата води від 1 до 5 % від маси тіла спричиняє видимі патологічні зміни (в'ялість рухів, підвищення температури тіла, дратівливість, сонливість та інші ознаки перегріву). Якщо втрати води досягають 10 % і більше, це може призвести до важких наслідків і навіть смерті людини. Втрата води в кількості 20 % вважається смертельною (а в жаркому кліматі смертельною може бути і втрата 15—20 %).

Вода поряд із сонячною радіацією та повітрям — Один із головних чинників загартовування та оздоровлення. У лікарській практиці широко застосовують мінеральні води. В Україні здійснюється розлив мінеральних, лікувальних і столових вод більше ніж із 60 джерел (понад 1000 млн л на рік), функціонує понад ЗО бальнеологічних санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів. У них використовують вуглекислі, сульфідні, радонові та інші води. Такі мінеральні води, як нафтуся, миргородська, поляна квасова, лужанська, берегівська, добре відомі і користуються заслуженим попитом у населення.


Фізіологічна потреба у воді


Загальна потреба у воді включає: фізіологічну потребу та потребу у зв'язку з використанням води для гігієнічних цілей (особиста гігієна), прибирання приміщень, миття посуду, прання білизни, поливу зелених насаджень і т. п.

Фізіологічна потреба у воді дорослої людини в умовах помірного клімату складає в середньому 2—3 л на добу. Ця вода надходить в організм шляхом вживання води, чаю, різних напоїв, з продуктами, рідкими кулінарними виробами і в невеликій кількості (0,45—0,63 л) — за рахунок обмінних процесів в організмі.

Залежно від рівня санітарно-технічного благоустрою та пов'язаного з ним поліпшення культурних і гігієнічних умов життя кількість води, що її використовує людина, коливається в широких межах. У сучасних містах із централізованим водопостачанням, гарячою водою, газом та каналізацією кількість води па одного мешканця в середньому складає 300—500 л і більше па добу. Історичні документи свідчать про те, що стародавній водопровід, побудований рабами Риму з водозабором із річки Тибр, забезпечував населення цього міста водою в кількості в середньому 1000 л на добу.

Отже, серед основних функцій, які виконує вода у повсякденному житті людини, слід виділити фізіологічну, санітарну, господарсько-побутову, виробничу та фізкультурно-оздоровчу функції.

Які ж сучасні нормативи водопостачання?

Підраховано, що у житлових районах з локальним водогоном або з вуличними водорозбірними колонками вони становлять ЗО—50 л на добу на 1 людину, в будинках з централізованим водопостачанням та з внутрішньою каналізацією, проте без ванн — 125—160 л на добу на 1 людину, в будинках з централізованим водопостачанням — 250—350 л на добу на 1 людину.

Якість питної води характеризують три основні групи показників: органолептичні, хімічні та епідеміологічні.

Органолептичними показниками якості води є прозорість, колір, запах, присмак і температура. Люди завжди надавали великого значення саме органолептичним властивостям питної води. Дійсно, уявімо таку ситуацію — за своїми хімічними та іншими властивостями будь-яка вода безпечна і придатна для вживання, але якщо в цю воду додати нешкідливий харчовий барвник, що забарвлює її в темно-синій колір, то людина, яка керується зовнішніми органолептичними ознаками обов'язково утримається від вживання такої води.

Хімічні властивості води визначаються вмістом у ній різних мікро- і макроелементів, різноманітних хімічних елементів та сполук, а також ступенем мінералізації. У більшості природних вод рівень мінералізації, що зумовлений наявністю твердого залишку, становить 300—400 мг на 1 л. Цей показник може бути і вищим. Звичайно він (у нашій півкулі) збільшується у південних географічних широтах і зменшується у північних.


Случайные файлы

Файл
46952.rtf
11317.rtf
118515.rtf
94439.rtf
95727.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.