Гігієна повітряного середовища житлових приміщень (4741)

Посмотреть архив целиком

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут


Кафедра фізичної реабілітації







РЕФЕРАТ

з дисципліни: Гігієна

На тему:

ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ



студента 2-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Цимбал Романа Анатолійовича


Викладач: Ярош А.М.





Горлівка 2009


ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ


Більшу частину свого життя людина проводить у приміщенні. Приміщення можуть бути житловими, виробничими та громадськими (навчальні, культурно-видовищні, бібліотечні, торговельні, лікарняні та ін.).

Залежно від віку, характеру трудової діяльності, стану здоров'я, індивідуального способу життя час перебування у приміщенні упродовж дня коливається від 40 до 100 %, складаючи у середньому 75—80 %.

Унаслідок фізіологічних, побутових, виробничих та інших процесів повітря приміщень суттєво відрізняється від навколишнього. Загальне уявлення про зміни складу і властивостей повітря приміщень порівняно з чистим, атмосферним дає таблиця 1.

Із таблиці видно, що ці зміни стосуються головним чином хімічного складу та вмісту аерозолів у житлових приміщеннях. Провідне гігієнічне значення мають забруднення повітря різними хімічними речовинами, зниження вмісту кисню та легких аероіонів з негативним зарядом, унаслідок чого відбувається денатурація повітря, яка несприятливо впливає на здоров'я людини.

Джерела забруднення (денатурації) повітря приміщень поділяються на дві основні групи: зовнішні та внутрішні. Основним джерелом зовнішньої групи є забруднення атмосферного повітря, що пов'язане з викидами промислових підприємств, окремих комунальних та інших об'єктів, автомобільного транспорту. У житлових приміщеннях, розташованих на територіях із забрудненим атмосферним повітрям, майже всі хімічні, газові компоненти цього забруднення виявляються і в повітрі приміщень. Чим вищий рівень забруднення зовнішнього атмосферного повітря, тим вищий вміст відповідних забруднювачів у повітрі жител. Інколи концентрація останніх може сягати гранично допустимої для атмосферного повітря величини і навіть перевищувати її.

Однак провідне значення в процесі денатурації повітря житлових приміщень мають внутрішні джерела і чинники забруднення: повітря, що видихується людиною, забруднення,, зумовлені використанням газових плит та інших опалювальних приладів, приготування їжі, засоби побутової хімії, кімнатний пил, продукти розкладу органічних речовин на одязі, білизні, шкірі людей і домашніх тварин, паління, хімічні речовини з будівельно-оздоблювальних матеріалів, будівельні конструкції, меблі тощо. Певне значення можуть мати побутові «аварійні» забруднення, наприклад, забруднення ртуттю


Таблиця 1. Порівняльна характеристика деяких властивостей чистого атмосферного повітря і повітря приміщень

Показник

Повітря

атмосферне

житлових і громадських приміщень

виробничих приміщень

Кисень


Азот

Діоксид вуглецю

Пил

Сторонні запахи

Шкідливі хімічні речовини

Окислюваність повітря



Аероіони

Тиск атмосферного повітря

Електромагнітне поле

20,9 %


78%

0,04 %

Менше

ніж 0,1 мг/м3

Відсутні


Відсутні або в концентраціях, нижчих за ГДК


До 4 мг/м3

Переважно легкі

760 мм рт. ст. (1 атм)

Менше ніж 1 мкВ/см2

Менше ніж 20,9 %


Приблизно 78 %

До 0,1 % і більше Більше ніж 0,1 мл/м3

Можуть бути

Можуть бути


(С02, леткі органічні

кислоти та ін.)

10—20 мг/м3

Може бути значно менше ніж 20,9 %

Приблизно 78 %

До 6—10 %

Більше,ніж 0,1 мг/м3

Звичайно наявні

Звичайно наявні


Залежно від виробництва, може бути більше ніж 50—60 мг/м3

Легких аероіонів з негативним зарядом практично немає, переважають важкі аероіони з позитивним зарядом

740—750 мм рт. ст. 3—4 мкВ/см2

Може коливатися в значному діапазоні (від 0,25 до 4 атм і більше)

Більше

ніж 1100 мкВ/см"


У повітрі, що видихується, виявлено більш як 200 різноманітних сполук, головним чином органічних продуктів метаболізму (табл. 2). Інтегральним кількісним показником вмісту цих сполук у повітрі може бути так звана окислюваність повітря, тобто кількість міліграмів 02, потрібного для окислювання недоокислених речовин віл повітря (г/м3). Цей показник може бути визначений методами біхроматної або перманганатної оксидометрії. Окислюваність повітря, що видихується здоровою людиною, звичайно становить 15— 20 мг/л.

За цим показником повітря житлових кімнат оцінюється як чисте, якщо окислюваність не перевищує 5 мг/л, як помірно забруднене — при окислюваності 6—-9 мг/л, як забруднене — при окислюваності 10 мг/л і більше.


Таблиця 2.

Вміст токсичних речовин у видихуваному людиною повітрі

Речовина


Концентрація


мінімальна

максимальна

середня

Оксид вуглецю

(у тих, що не палять), мг/л

0,003

0,017

0,011

Вуглекислий газ, %

2,0

3,9

3,0

Водяна пара, %

20

50

38

Аміак та його сполуки, мг/л

Сліди

0,005

0,0022

Альдегіди, мг/л

Так само

0,0015

Ацетон (кетони), мг/л

« —

0,0025

0,0002

Органічні кислоти в перерахунку на оцтову, мг/л

0,007

0,013

0,02

Вуглеводні в перерахунку на вуглець, мг/л

Сліди

0,051

0,036

насичені (33 %)

ненасичені (5,4 %)

ароматичні (1,2 %)


Спеціальні дослідження (І. І. Нікберг, 1987) виявили, що кількість окремих інгредієнтів (наприклад, діоксиду вуглецю, аміаку), а також сумарна кількість недоокислених речовин у повітрі, яке видихується (тобто, його окислюваність) суттєво залежать від стану здоров'я людини, характеру захворювання та ступеня його важкості, паління тютюну, особливості обмінних процесів тощо. Провідне місце серед основних забруднювачів повітря житлових приміщень належить оксиду вуглецю (СО), який справляє суттєвий несприятливий вплив на здоров'я людини — у разі зв'язування з гемоглобіном утворює карбоксигемоглобін, погіршує споживання кисню тканинами і органами, посилює гіпоксичні стани, негативно впливає на біохімічні процеси, може призвести до хронічних та гострих отруєнь. За даними І. І. Даценко та Р. Д. Габовича (1999), у газифікованих квартирах уміст СО в повітрі не тільки кухонь, але й житлових кімнат може навіть перевищувати гранично допустимий для атмосферного повітря (10 мг/м3).

Усе більшого практичного значення набуває забруднення повітря приміщень хімічними речовинами, які виділяються полімерними матеріалами з будівельних конструкцій або меблів. Виявлено і досліджено декілька десятків таких речовин, зокрема формальдегід, фенол, бензол, толуол, бутил-акрилат та багато інших. Важливим слід вважати те, що концентрація цих речовин у повітрі житлових приміщень унаслідок відносно невеликих об'ємів приміщення, недоліків планування, недостатнього вентилювання, малої рухомості повітря може досягати (і навіть перевищувати) гранично допустимі для виробничих приміщень. Виявлено, що питома вага внутрішніх (ендогенних) забруднень повітря приміщень становить 60—80 %, і тільки до 20—25 % забруднень зумовлені зовнішніми (екзогенними) причинами, насамперед внаслідок забруднення атмосферного повітря.


Случайные файлы

Файл
169255.rtf
11767.rtf
179269.rtf
20489.rtf
14687.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.