Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання (3862)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Національна Металургійна академія України

Кафедра охорони праці









Реферат

На тему:

Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання.”






Виконала: ст.гр ФК-03-2

Завгородня Н.А.

Перевірив:

Каракаш О.І.









м. Дніпропетровськ

2004р.


Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання

Електрозварювальні роботи слід виконувати
згідно з вимогами "Правил техники безопасности й про-
изводственной санитарии при злектросварочньїх рабо-
тах", затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85, та
Правил пожежної безпеки в Україні.

Електрозварювальне обладнання має відповідати ви­могам ГОСТ 12.2.007.8 та ПВЕ.

До електрозварювальних робіт допускаються
робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний
огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних
знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони
праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про
допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання
(пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань
з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимога­
ми Правил пожежної безпеки в Україні.

Порядок організації та проведення інструктажів, на­вчання та перевірки знань з пожежного мінімуму, вста­новлено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної без­пеки на підприємствах і в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 №628, зареєстрованим в Мін'юсті України 22.12.94 за №307/517.

Електрозварювальники повинні мати II групу з елект­робезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електробезпеки.

Підготовка електрозварювальників має про­
водитись у спеціалізованих професійно-технічних учили­
щах, на курсах зі зварювання, на підприємствах чи в
учбових комбінатах.

Атестація зварювальників на право виконання зварю­вальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремон­ту об'єктів, що підлягають реєстрації в Держнаглядохо-ронпраці, має проводитись відповідно до Правил атес-тації зварників, затверджених наказом Держнаглядохо-ронпраці України 19.04.96 №61, зареєстрованих в Мін'юсті України 31.05.96 за № 262/1287.

Для електрозварювальних установок та зва­
рювальних постів, призначених для постійних електроз­
варювальних робіт у будовах поза збірно-зварювальни­
ми цехами та ділянками, мають бути передбачені спец­
іальні вентильовані приміщення зі стінами із негорючих
матеріалів.

У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність та безпеку виконання зварюваль­них робіт та доставки виробів до місця зварювання та назад, але не менше 0,8 м.

Площа окремого приміщення для електрозварюваль­них установок має бути не менше 10 м2, причому пло­ща , вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м2 для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою - 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіт­кою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не біль­ше 1,0 мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів - 300 мм.

Проходи між однопостовими джерелами зва­
рювального струму, перетворювальними установками зва­
рювання (різання, наплавлення) мають бути шириною не
менше 0,8 м, між багатопостовими - не менше 1,5 м,
відстань від одного та багатопостових джерел зварюваль­
ного струму до стіни має бути не менше 0,5 м.

Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зва­рювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансфор­матором та ацетиленовим генератором — не менше 3 м.

Забороняється встановлення зварювального трансфор­матора над регулятором струму. Регулятор зварюваль­ного струму може розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.

Приєднання зварювальних установок до елек­
тричної мережі провадиться тільки через комутаційні
апарати.

Забороняється безпосереднє живлення зварю­
вальної дуги від силової, освітлювальної та контактної
мереж.

Схема приєднання декількох джерел зварю­
вального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.

Напруга холостого ходу джерел струму для
дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі
не повинна перевищувати:

80 В ефективного значення - для джерел змінного
струму ручного дугового та напівавтоматичного зварю­
вання;

140 В ефективного значення - для джерел змінно­
го струму автоматичного зварювання;

100 В середнього значення — для джерел постійно­
го струму.

Одно та багатопостові зварювальні установ­
ки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматич­
ними вимикачами з боку живильної мережі. Установки
для ручного зварювання повинні бути оснащені покаж­
чиком значення зварювального струму (амперметром або
шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварю­
вальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі
повинні також мати і автоматичний вимикач чи кон­
тактор (для підключення джерела струму до розподіль­
чої цехової мережі) у загальному проводі зварювального
кола та запобіжника на кожному проводі до зварюваль­
ного поста.

Для запобігання займанню електропроводів та
зварювального обладнання слід правильно добирати пе­
реріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за
робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за
гранично допустимим струмом.

Приєднання до мережі живлення та відклю­
чення від неї зварювальних установок повинні викону­
вати електротехнічні працівники підприємства, які екс­
плуатують цю електромережу.

Пересувні джерела зварювального струму на
час їх пересування мають бути відключені від мережі.

Електрозварювальну установку на весь час
роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не
менше 6 мм
2 або сталевим прутом (смужкою) перерізом
не менше 12 мм
2. Заземлення здійснюється через спец­
іальний болт, що має бути на корпусі установки.

Крім заземлення основного електрозварювального об­ладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварюваль­ного трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).

Забороняється використання нульового робочого чи фазного проводу двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.

Заземлення електрозварювальних установок слід ви­конувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.

Для живлення однофазного зварювального
трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий
шланговий кабель, третю жилу якого слід приєднати до
заземлювального болта корпуса зварювального трансфор­
матора та до заземлювальної шини пункту живлення.

Для живлення трифазного трансформатора слід зас­тосовувати чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення.

Заземлювальну шину пункту живлення слід з'єднати з нульовим захисним проводом живильної лінії в уста­новках з глухозаземленою нейтраллю або заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.

Затискач (полюс) зварювального трансформа­
тора повинен бути приєднаний до деталі, що зварюєть­
ся, за допомогою заземлювального проводу заземлюваль-
ним болтом на корпусі зварювального трансформатора
згідно з рисунком 6.1.



1 - пункт живлення; 2 - зварювальний трансфор­матор; 3 - регулятор; 4 - електродотримач; 5 — шланговий одножильний дріт; 6 - заземлюваль-ний болт; 7 - живильний шланговий трижильний кабель із заземлювальною жилою; 8 - нульовий дріт мережі.

Рис. 6.1. Схема підключення зварювального трансформатора

Зварювальні кабелі слід з'єднувати опресову­
вання зварюванням або паянням.

Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабель­ними наконечниками.

Довжина первинного кола між пунктом жив­
лення і пересувною зварювальною установкою має бути
не більше 10 м.

Як зворотний провід, який з'єднує вироби, що зва­рюються, з джерелом зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, алюмінієві або мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама зварювальна конструкція (металоконструкції та знепа-рені і зневоджені трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких провадять зварювальні роботи) за умови, що їх переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) про­тікання зварювального струму.

З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами, струбцина­ми або затискачами.

Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи за-нулення, а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.

Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.

Використання заземлювальних провідників розподіль­чих пристроїв як зворотнього провода для зварюваль­них установок може призвести до відгалужування стру­му на металеві оболонки розташованих поблизу конт­рольних кабелів, їх пошкодження та помилкової роботи релейного захисту. Помилкова робота релейного захис­ту може бути спричинена також появою різниці потен­ціалів між заземленими точками кіл релейного захисту під час роботи зварювальних установок.

У разі застосування пересувних джерел зва­
рювального струму та виконанні робіт в пожежонебез-
печних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати
також, як і прямий.


Случайные файлы

Файл
8097-1.rtf
VANO.DOC
327.rtf
50111.rtf
132744.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.