Твір-роздум: “Чорнобиль”


Земля наша рідна, як мати, годує нас. А ми, люди, повинні піклуватися про неї, берегти і шанувати. Забруднення землі останнім часом широко крокує по країні.

Не залишає байдужим жодну людину – українця – аварія на Чорнобильській АЕС. Межі атомного лиха масштабні, тому це вже є проблемою світу. Після вибуху реактора, який трапився в середині квітня 1986 року, воєнизовані підрозділи пожежників, солдати, лікарі, водії були кинуті на боротьбу зі смертельною радіацією. В цей час вони не думали про себе, вони знищували очаг стихійного лиха, піклуючись про дітей, стариків, жінок.

Ціною неймовірних зусиль, навіть, ціною життя вдалося зупинити вогневу стихію. А скільки людей загинуло через деякий час від надлишкового опромінення організму! Пам’ять про них живе в наших серцях і душах.

Але наслідки Чорнобильської катастрофи випливають донині в нашому житті. Це діти-інваліди, це птахи і тварини з вадами в розвитку, ненароджені діти... Повітря, вода, ґрунт забруднені радіацією, тому земля потребує зцілення.

Природа благає про порятунок. Допоможемо їй! Рана чорнобильської біди не втихає в серцях людей, тривога є в душах українців. Захистимо землю!


Случайные файлы

Файл
37519.rtf
work.doc
25446-1.rtf
156099.doc
90903.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.