Технологія соціальної роботи із жертвами сімейного насилля (131956)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Чортківське педагогічне училище

імені О. Барвінського


Предметна (циклова)

комісія викладачів

психолого-педагогічних дисциплін


Технологія соціальної роботи із жертвами сімейного насилля


Творча робота

зі спеціальності:

5.010105

Соціальна педагогіка


Студент-виконавець:

Макар Юлія Михайлівна,

група СП-4


Керівник:

Савінська Світлана Іванівна,

викладач психолого-педагогічних

дисциплін



Чортків

2008


План


  1. Домашнє насилля, його особливості та види.

  2. Соціально-психологічні характеристики жінок та дітей –жертв сімейного насилля.

  3. Методи соціальної роботи з жертвами сімейного насилля.


В останні роки проблема насильства над жінкою та дитиною в сім'ї все більше привертає увагу фахівців. У США та Західній Європі перші роботи, присвячені цій проблемі, стали з'являтися, починаючи з 70-х років. Пізніше були розроблені різні соціальні програ­ми для профілактики наслідків такого насильства.

В Україні проблема насильства над жінкою та дитиною в сім'ї тривалий час не була предметом спеціальних досліджень соціологів, психологів та соціальних працівників. Нею займалися, в основному, кри­міналісти при вивченні злочинів, які здійснювалися в сімейно-побутовій сфері. Однак, практика останніх років доводить концептуальне осмислення цього пи­тання на державному рівні. Свідченням цього є і сприйняття законодавчої бази, і створення кризових центрів роботи з тими, хто потерпає від насильства в родині.

В Україні відбуваються перші спроби запровад­ження й реалізації певних моделей роботи: превен­тивної, навчально-тренінгових програм, роботи з правоохоронними органами, організації притулків для жінок, кризових консультативних центрів (оч­них та заочних), центрів реінтеграції, груп взаємопідтримки чи самодопомоги, психотерапев­тичних програм (індивідуальних та групових).

Отже, об'єктом творчої роботи є домашнє насилля над жінкою та дитиною.

Предметом роботи - жінки та діти - жертви домашнього насилля.

Мета - виокремлення основних соціально-педагогічних та психологіч­них характеристик жінки та дитини - жертви домашнього насилля.

Завдання роботи:

  • вивчення та аналіз основних соціально-педагогічних та психоло­гічних характеристик жінок та дітей - жертв домашнього насилля;

  • розробка загальних шляхів корекції основних соціально-педагогі­чних та психологічних проблем жінок та дітей - жертв домашнього насилля.

Домашнє насилля - це проблема, яка часто замовчується сім'ями. Але від мовчання ситуація не вирішується, а навпаки - образи переростають у бійки, тривожність - у депресію, страх - в апатію. Насилля - це пробле­ма всієї сім'ї, але найбільш від нього страждають жінки1

На відміну від інших типів насильства домашнє на­сильство має свої особливості:

  • Це не одноразова дія. Це - процес, який складається із циклів насильства, які тримаються на продовженні сто­сунків потерпілої і кривдника.

  • Якщо насильство виявилось в сім'ї хоч один раз, воно обо­в'язково повториться!

  • Це насильство завжди відбувається протягом тривалого проміжку часу і має тенденцію до зростання!

  • Це насильство між особами, які є, як правило, залежними один від одного. Найчастіше домашнє насильство замов­чується і приховується обома сторонами від оточуючих.

  • На думку винуватця, воно є ефективним, швидким спосо­бом досягнення мети, без великих І затрат. Інші, ненасиль­ницькі, методи вимагають значних зусиль. Людина не відмо­виться від того, що дає ефект, якщо їй не запропонувати альтернативи. Якщо насильник не навчиться іншому ефек­тивному способові спілкування з близькими людьми, то він буде продовжувати здійснювати над ними насильство.

Слід зауважити, що реакція як суспільства, так і міліції на випадки домашнього насильства часто є неадекватною і навіть ворожою стосовно потерпілої жінки, а кримінальні покарання домашніх кривдників бувають більш м'якими порівняно з пока­раннями за аналогічні порушення, здійснені проти сторонніх осіб.

92-97% насильницьких дій стосовно жінок здійснюють чоловіки. Чому так відбуваються? Не тому , що чоловіки від природи гірші, а тому, що існують в системі, в якій перевагу мають влада, сила, гроші.

Утримання чоловіком сім'ї призводить до залежності жінки, адже домашня праця (виховання дитини, догляд за оселею тощо) суспільством працею необґрунтовано не вважається.

У ставленні до дітей чоловіки і жінки здійснюють акти насильства однаковою мірою. Дитина найбільше може стати жертвою, тому що вона не може себе захистити. Жінки потерпають від чоловіків-кривдників, а діти потерпають як від чоловіків так і від жінок – жертв домашнього насильства. Так утворюється страшний ланцюг насильства. Це слід пояснити жінкам, які потерпіли, тоді вони в більшості випадків припиняють насилля над своїми дітьми.

Насильство дорослих дітей над батьками має свої корені в минулому: часто це ті діти, які вже виросли і повертають батькам насильство, що здійснюють проти них в дитинстві.

Насильство старших дітей над молодшими здійснюється як відображення ситуації "батько - мати". Старші діти відчу­ли смак влади. Вони вважають, що свою владу, свої переваги над слабшими слід використовувати.

У насильстві одних членів сім'ї над іншими беруть участь свекри, невістки, тещі, зяті, дідусі, бабусі, діти, дядьки. Насильство здійснюється над більш слабкими і беззахисними: людьми старшого віку чи дітьми; людьми з об­меженими фізичними і психічними можливостями; людьми, які залежать від інших.

Фізичне насильство: вбивство, спроба вбивства, побиття, знущання, нанесення фізичних ушкоджень, штовхани, опіки, шпурляння різними предметами.

Психологічне і емоційне насильство: позбавлення свободи чи утримання під наглядом мимо волі жінки, постійне висліджування, погрози, залякування, шантаж, постійний контроль життя і спілкування з оточуючими, ізоля­ція, заборона на спілкування (навіть з рідними).

Поведінка, яка призводить до емоційного розладу, що вклю­чає залякування, погрози чи емоційний шантаж, у тому числі навіювання почуття страху за власну безпеку, за здоров'я дітей чи близьких, погрози стосовно права опіки над дітьми, а також агресивна поведінка, ігри з ножами, пістолетом чи рушницею.

Примус жінки силою чи погрозами до будь-якої поведінки чи дії, від яких жінка має право ухилитися; постійна поведінка, мета якої - зганьбити, дискредитувати чи принизити особисту гідність жінки, глузування над розумовими і фізичними дани­ми, висміювання і словесні образи, приниження жінки перед нею самою чи перед близькими. Безпідставні обмеження можливості розпоряджатися спільним майном, нанесення шкоди домашнім тваринам. Позбавлення можливості належним чином харчуватися і відпочивати. Примусові аборти і примусові вагітності.

Сексуальне насильство: ґвалтування чи сексуальне домагання (іноді в присутності дітей, інших людей).

Економічне насильство: фінансовий контроль і фінансові обмеження, заборона займатися певним видом діяльності, працювати взагалі, заборона вчитися чи підвищувати кваліфікацію. Свідоме знищення майна, навмисне нанесення шкоди особистому майну людини, позбавлення можливості користуватися одягом чи майном. Позбавлення їжі, позбавлення медичної допомоги. 2

Але найбільш поширеним видом домашнього насилля є насилля чоловіка над жінкою та батьків над дитиною.

Як відомо з досліджень жінки - жер­тви насилля в сім'ї стикаються з різними видами соціально-педагогічних та психологічних проблем. Розглядають такі со­ціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок - жертв дома­шнього насилля:

  • фрустрація та депресія;

  • соціальна ізоляція;

  • самознищення (суїцид);

  • залежність (емоційна, психологічна, економічна, фізична, сексуальна);

  • відчуття провини;

  • низька самооцінка;

  • криза ідентифікації;

  • втрата відчуття загрози;

  • сумирність.

Це основні соціально-педагогічні та психологічні ха­рактеристики жінок - жертв домашнього насилля на основі зарубіжного досвіду. Не всі вони притаманні українським жінкам, але необхідно розглянути їх і виділити основні шляхи корекції.

Ображена жінка проходить крізь довгі страждання, її переживання стражденне, і вона схильна до фрустрації. Її депресивний стан виявляється в такій поведінці, як істерика, скарги на відчуття безпорадності або втоми, психосоматичні симптоми. Корекція такого стану має бути направлена на роботу з релаксації, роботу з відчуттями.

Інша видима характеристика жінки-жертви - це підвищення соціаль­ної ізоляції. Поступово ці жінки відчувають, що в них перериваються ро­динні зв'язки. Вони більше не відвідують свою сім'ю, друзів, бо їх кривдник вважає це не потрібним, таким, що засмучує його та дружину. Це процес контролю та ревнощів з боку чоловіка. Корекція: психолого-педагогічна робота з особистою ідентифікацією (робота над підвищенням самооцінки, відгородження себе від гнітючих стосунків), соціальна робота з налаго­дження зв'язків.


Случайные файлы

Файл
81054.rtf
20828-1.rtf
3896-1.rtf
166164.rtf
26490.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.